Рішення № 12722022, 29.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.11.10 р.                     Справа № 20/137                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі: Донець О.Є.(головуючий), Лейба М.О., Сгара Е.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державного підприємства „Енергоринок”, м.Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка

про стягнення 1111683,30 грн.

За участю представників:

від позивача: Саква Д.Ю. – дов.

від відповідача: Турчак Ю.М. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Державне підприємство „Енергоринок”, м.Київ, із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, про стягнення 1111683,30 грн. – суми штрафу.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 5627/01 від 30.07.09 р., додаткової угоди від 30.10.09 р. № 5761/03 до зазначеного договору, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов № 03юр-2282/10, в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими у повному обсязі. Крім того, відповідач у своєму відзиві зазначає, що ВАТ «Донецькобленерго» вчинило всі залежні від нього дії для недопущення перевищення фактичного обсягу електричної енергії від договірного. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У письмових запереченнях від 15.07.10 р. на відзив відповідача, позивач вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують відсутність вини відповідача за невиконання договірних зобов»язань, а також доказів, що підтверджують можливість настання негативних наслідків для населення, підприємств, установ, організацій, а також можливість настання соціальної напруги у смт.Миронівський, у зв»язку із чим просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У письмовому клопотанні від 31.08.10 р. відповідач зазначає, що вина ВАТ «Донецькобленерго» у перевищенні договірних обсягів вироблення та продажу електричної енергії у лютому 2010 року відсутня, ВАТ «Донецькобленерго» вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення вчинення правопорушення, і дотримання договірного обсягу вироблення та продажу електричної енергії у лютому 2010 року було неможливим внаслідок надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Крім того, відповідач зазначає, що ВАТ «Донецькобленерго» перебуває у важкому економічному стані, у зв»язку із чим просить суд зменшити розмір штрафу, нарахованого позивачем за перевищення відповідачем фактичного обсягу продажу електричної енергії від договірного, до 10000,00 грн. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 31.08.10 р. розгляд справи призначено колегіальним складом суду.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 02.11.10 р. змінено склад судової колегії для розгляду справи № 20/137.

02 листопада 2010 року позивач звернувся до суду із додатковими поясненнями № 71/9639, в яких позивач, посилаючись на приписи чинного законодавства України, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Крім того, позивач вважає, що жодних доказів настання непереборної сили відповідачем не надано, а температурні зміни для цього періоду року є звичайним явищем і не є в розумінні ст.617 Цивільного кодексу України випадком або непереборною силою. Також позивач у своїх додаткових поясненнях заперечив проти клопотання відповідача щодо зменшення суми штрафу до 10000,00 грн. В обґрунтування своїх додаткових пояснень позивач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У судовому засідання оголошувались перерви з 15.06.10 р. до 15.07.10 р., з 10.08.10 р. до 31.08.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

30 липня 2009 року між Державним підприємством «Енергоринок» (далі-ДПЕ) та Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» в особі структурної одиниці Миронівська ТЕЦ (далі-ТЕЦ) було укладено договір № 5627/01 (далі-Договір), відповідно до якого відповідач є продавцем електричної енергії. А позивач – покупцем.

30 жовтня 2009 року між Державним підприємством «Енергоринок» та Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» було укладено додаткову угоду № 5761/03 до Договору (далі-Додаткова угода).

Відповідно до п.2.5 Додаткової угоди, ТЕЦ до 25 числа місяців попереднього до розрахункового надає ДПЕ факсимільним зв»язком та електронною поштою повідомлення про договірний місячний обсяг продажу електричної енергії ДПЕ на розрахунковий місяць з розбивкою на кожний день місяця, підготовлене з урахуванням виробітку на ТЕЦ необхідного обсягу теплової енергії за формою додатку 7 до Договору. Договірний місячний обсяг продажу електричної енергії ДПЕ, вказаний у повідомленні, не повинен перевищувати обсягів, вказаних в Прогнозному балансі електроенергії ОЕС України на розрахунковий місяць, складеному та затвердженому відповідно до наказу Мінпаливенерго від 19.08.05 № 413. Оригінал наданого повідомлення ТЕЦ надсилає на адресу ДПЕ рекомендованим листом протягом трьох діб після 25 числа місяця попереднього до розрахункового.

Згідно із п.2.5.1 Додаткової угоди, у випадку ненадання повідомлення або надання повідомлення, в якому вказано обсяг електричної енергії, що перевищує обсяг, вказаний у Прогнозному балансі електроенергії ОЕС України на розрахунковий місяць, складеному та затвердженому відповідно до наказу Мінпаливенерго від 19.08.05 р. № 413, ДПЕ для щоденних та місячних розрахунків вартості електричної енергії для ТЕЦ приймає обсяг, затверджений в Прогнозному балансі електроенергії ОЕС України з розбивкою рівними частками на кожний дено місяця, про що ДПЕ повідомляє ТЕЦ рекомендованим листом протягом трьох діб після початку розрахункового місяця.

Пунктом 2.6.1 Додаткової угоди передбачено, що для здійснення коригування обсягу електричної енергії ТЕЦ в ОРЕ, ТЕЦ до 12-00 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим повторно надає до ДПЕ факсимільним зв»язком та електронною поштою скореговане повідомлення за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п.2.5 Додаткової угоди. У випадку ненадання ТЕЦ до ДПЕ скорегованого повідомлення або надання повідомлення, яке не відповідає змінам відповідно до п.2.6 Додаткової угоди, дійсним вважається повідомлення, надане відповідно до п.2.5 Додаткової угоди з врахуванням умов п.2.5.1 Додаткової угоди.

03 лютого 2010 року Міністерством палива та енергетики України затверджений Прогнозний баланс електроенергії ОЕС України, а також Прогнозні обсяги відпуску електричної енергії в ОРЕ на лютий 2010 року, про що ДП «Енергоринок» повідомлено листом від 05.02.10 р. № 32-01/6-315а.

Відповідно до зазначеного Прогнозного балансу та Прогнозного обсягу відпуску електричної енергії в ОРЕ на лютий 2010 року виробіток та відпуск електроенергії для ВАТ «Донецькобленерго» встановлений на рівні 378000,00 кВт.год.

Листом від 21.01.10 р. № 04-63/20 відповідач направив на адресу позивача повідомлення про договірний місячний обсяг продажу ним електроенергії позивачу у лютому 2010 року, відповідно до якого виробіток електричної енергії становить – 47000,00 кВт.год., а відпуск (договірний обсяг продажу) електричної енергії становить 37800,00 кВт.год., фактичний обсяг – 41461068 кВт.год.

Відповідно до п.5.4.3 Додаткової угоди, у разі перевищення фактичного обсягу електричної енергії, проданої ТЕЦ в ОРЕ у розрахунковому місяці, договірного місячного обсягу продажу електричної енергії ДПЕ, вказаного у повідомленні, яке надається відповідно до п.п.2.5, 2.6 Додаткової угоди, на величину, що перевищує 5%, позивач має право нарахувати ТЕЦ штраф у розмірі 50% від вартості різниці між фактичними та договірними обсягами продажу електричної енергії ДПЕ.

Посилаючись на те, що у лютому 2010 року ВАТ «Донецькобленерго» порушило свої обов»язки за Додатковою угодою щодо величини перевищення фактичного обсягу продажу електричної енергії від договірного, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 1111683,30 грн. – суми штрафу.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив по суті позову.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Згідно із п.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.5.4.3 Додаткової угоди, у разі перевищення фактичного обсягу електричної енергії, проданої ТЕЦ в ОРЕ у розрахунковому місяці, договірного місячного обсягу продажу електричної енергії ДПЕ, вказаного у повідомленні, яке надається відповідно до п.пю2.5, 2.6 Додаткової угоди, на величину, що перевищує 5%, позивач має право нарахувати ТЕЦ штраф у розмірі 50% від вартості різниці між фактичними та договірними обсягами продажу електричної енергії ДПЕ.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами – договором від 30.07.09 р. № 5627/01, Додатковою угодою № 5761/03 від 30.10.09 р., листом міністерства палива та енергетики України, листами ВАТ «Донецькобленерго», актом купівлі-продажу електроенергії за лютий 2010 року.

Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням, в якому просив суд зменшити розмір штрафу, нарахованого позивачем за перевищення відповідачем фактичного обсягу продажу електричної енергії від договірного, до 10000,00 грн.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було порушено господарське зобов’язання, наслідки чого передбачені п.5.4.3 Додаткової угоди, а саме – застосування позивачем штрафу стосовно відповідача.

Розмір штрафу, на стягненні якого наполягає позивач, відповідає умовам Додаткової угоди та фактичним обставинам справи.

Разом з тим, обставини, на які посилається відповідач у своєму клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме – ВАТ „Донецькобленерго” перебуває у важкому економічному стані, стягнення з ВАТ „Донецькобленерго” усієї суми боргу призведе до невиплати з боку ВАТ „Донецькобленерго” заробітної плати працівникам підприємства, ВАТ „Донецькобленерго” є підприємством державного сектора економіки та має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, суд знаходить винятковими та такими, що є підставою для задоволення цього клопотання.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє вищезазначене клопотання відповідача та зменшує розмір стягуваної суми штрафу до 10000,00 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 230, 231, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства „Енергоринок”, м.Київ, із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, про стягнення 1111683,30 грн. – задовольнити частково.

Зменшити розмір стягуваної суми штрафу до 10000,00 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11; п/р 26006303283 у філії «Донецького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 00131268; п/р 26001301636342 в Дебальцівському БВ «Відділення Промінвестбанку м.Єнакієве», МФО 334215) на користь Державного підприємства „Енергоринок” (01032, м.Київ, вул.Комінтерну, 27; поточний рахунок в національній валюті № 26008302861 ГОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 300465, ЄДРПОУ 21515381) 10000,00 грн. – суму штрафу, 1112,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 29.11.2010 р.

Повне рішення складено 06.12.2010 р.

Суддя                               

Суддя Лейба М.О.

Суддя Сгара Е.В.