Рішення № 12721685, 29.11.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

29 листопада 2010 р.           Справа 14/133-10

за позовом:Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (вул. 50-річчя Перемоги/проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009)

до:Маломочульської сільської ради (вул. Радянська, 35, с. Мала Мочулка, Теплицький район, Вінницька область)

про стягнення заборгованності в сумі 57 440 грн. грн. за кредитним договором №18г-4-1 від 02 жовтня 2008 року

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Катеринич О.В. - за довіреністю;

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" до Маломочульської сільської ради про стягнення 57 440,00 грн. заборгованості за кредитним договором № 18г-4-1 від 02 жовтня 2008 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.09.10 р. порушено провадження у справі № 14/133-10 та призначено справу до розгляду на 11.10.10 р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.10.10 р. справу призначено до розгляду на 29.11.10 року.

11.10.10 р. позивач надав суду уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 18г-4-1 від 02 жовтня 2008 року, в сумі 57085,00 грн.

29.11.2010 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, разом з тим, через канцелярію суду від останнього надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канцелярії суду 12280 від 21.10.2010 року), в якому останній повністю визнає позовні вимоги Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" в сумі 57 085, 00 грн. (в т.ч. 51660,00 грн. - частина основної позики та 5425,00 грн. - 3%, плата за користуввання кредитними коштами), а також просить суд розглянути справу та постановити рішення без його участі.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наст упне.

02 жовтня 2008 року між позивачем - Комунальною організацією "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (надалі - Фонд) та відповідачем Маломочульською сільської радою (надалі - Позичальник) було укладено кредитний договір № 18г-4-1.

Відповідно до п.1.1 Договору Фонд надає Позичальнику кредит терміном на 3 роки у сумі 155000,00грн. для будівництва інженерних мереж газопостачання с. Мишарівка Теплицького району Вінницької області.

Комунальна організація "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" свої договірні зобов"язанння відповідно до кредитного договору № 18г-4-1 від 02 жовтня 2008 року виконала у повному обсязі.

Так, відповідно до накладної №63 від 31 жовтня 2008 року Маломочульській сільській раді було передано матеріали на загальну суму 155000 грн.

23.06.10 року позивачем було заявлено відповідачу претензію № 01/409 про погашення виниклої заборгованості за кредитним договором № 18г-4-1 від 02 жовтня 2008 року, однак зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.

Враховуючи, графік повернення кредиту (Додаток №2 до кредитного договору № 18г-4-1 від 02 жовтня 2008 року,) відповідачем договірні зобов"язання перед позивачем не виконуються.

У зв"язку з тим, що відповідач порушує строки повернення кредитних коштів, вчасно не сплачує кредитні платежі, передбачені Графіком повернення кредиту позивач звернувся до суду із даним позовом.

Крім того, 11 жовтня 2010 року між Комунальною організацією "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" та Маломочульською сільською радою складено та обопільно підписано акт звірки взаємних розрахунків, що є доказом визнаня відповідачем загальної заборгованості по кредиту у сумі 57 085,00 грн.

Отже, заборгованість позивача відповідача перед позивачем за кредитним договором № 18г-4-1 від 02 жовтня 2008 року, станом на 11 жовтня 2010 року становить: 51 660 грн.(сума основного боргу) + 5425,00 (3% за користування кредитом)=57 085,00грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню кредиту належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повної оплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, у зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість перед Фндом.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 526, 527, 530, 612, 1049, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області (23834, с. Мала Мочулка, вул. Радянська, 35, р/р 31421000700508 УДК У Теплицькому районі МФО 802015, ЗКПО 04330705) на користь Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (м. Вінниця, вул. 50-річчя Пермоги/проспект Коцюбинського, 26/58, р/р 26503108 ВОД "Райффайзен банк Аваль" МФО 302247, ЗКПО 24893824) 57 085,00 грн. заборгованості, 570,85 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Комунальній організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (м. Вінниця, вул. 50-річчя Пермоги/проспект Коцюбинського, 26/58, р/р 26503108 ВОД "Райффайзен банк Аваль" МФО 302247, ЗКПО 24893824) з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 985 від 09.09.10р. державне мито в сумі 3,55 грн. Оригінал платіжного дорученння № 985 від 09.09.10р. знаходиться в матеріалах господарської справи № 14/133-10.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 30 листопада 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. 50-річчя Перемоги/проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009)

3 - відповідачу (вул. Радянська, 35, с. Мала Мочулка, Теплицький район, Вінницька область)