Постанова № 12721003, 10.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2010 року 11:23 № 2а-1642/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача Пронькіна Б.М. (довіреність від 05.10.2010р. № 191),

відповідача 1 Кірієнко Т.П. ( довіреність від 20.04.2010р. № 2272/9/10),

відповідача 2 Онашко Є.М. (довіреність від 11.01.2010р. № 05-04/7-63),

прокуратури Чирви О.О. ( посвідчення від 08.07.2008р. № 126),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія»

до 1. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва,

2. Головного Управління Державного казначейства України у місті Києві,

за участюПрокуратури Дніпровського району міста Києва, -

про зобовязання Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва надати до Головного Управління Державного казначейства України у місті Києві висновок про відшкодування з Державного бюджету податку на додану вартість в сумі 378034, 00 грн. та зобовязання Головного Управління Державного казначейства України у місті Києві вчинити дії, передбачені підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», шляхом перерахування на рахунок 378034, 00 грн. податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Словянська солевидобувна компанія»заявлені позовні вимоги про зобовязання ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надати до ГУДК України у м. Києві висновок про відшкодування з Державного бюджету податку на додану вартість в сумі 378034, 00 грн. та зобовязання ГУДК України у м. Києві вчинити дії, передбачені підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», шляхом перерахування на рахунок 378034, 00 грн. податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він має право на отримання суми бюджетного відшкодування в сумі 378034, 00 грн. за березень 2009 року відповідно до вимог законодавства, однак бездіяльність ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та ГУДК України у м. Києві позбавляє його законного права на відшкодування сум податку на додану вартість в заявленому розмірі.

Відповідач 1 проти позову заперечував. Свої заперечення обґрунтовує тим, що підтвердити суму податку на додану вартість до бюджетного відшкодування в розмірі 378034, 00 грн. неможливо з огляду на відсутність відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до кінцевого виробника.

Відповідач 2 проти позову заперечував. Свої заперечення обґрунтовує тим, що в законодавстві, що регулює питання порядку здійснення бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, визначено, що обовязковою умовою для відшкодування податку на додану вартість є надання висновків та реєстру по відшкодуванню податку на додану вартість до органів Державного казначейства, однак зазначених документів від податкового органу отримано не було, що свідчить про те, що права та інтереси позивача ним порушені не були.

У судових засіданнях представники позивача підтримали заявлені позовні та просили їх задовольнити.

Представники відповідачів та прокуратури у судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений в п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (підпункт 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В силу підпункту 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Вищезазначені положення дають підстави вважати, що за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки (документальної) платника податку для визначення достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у випадку її проведення, податковий орган повинен зробити висновок про відповідність або невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, що тягне за собою або подання висновку до органу державного казначейства або прийняття одного з рішень, передбачених підпунктом 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

В силу підпункту «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

16 квітня 2009 року ТОВ «Словянська солевидобувна компанія»подала до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року (вх. 60313) з додатками № 1 - № 5 за березень 2009 року (Розрахунок коригувань сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість, Довідка залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, Розрахунок суми бюджетного відшкодування, Заява про повернення суми бюджетного відшкодування, Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).

Згідно рядків із кодом 25, 25.1 Декларації, а також згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування і заяви про повернення суми бюджетного відшкодування позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 643351, 00 грн. за березень 2009 року.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва провела позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Словянська солевидобувна компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника банку за березень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 лютого 2009 року по 28 лютого 2009 року, за результатами якої було складено довідку від 17 червня 2009 року № 1938/23-721/30098637.

Перевіркою було встановлено, що основними постачальниками ТОВ «Словянська солевидобувна компанія»в березні 2009 року були:

- ДП «Донецька залізниця»(і.п.н. 010749505096, перебуває на обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку), є постачальником залізничних послуг, згідно укладеного договору від 12 грудня 2007 року № 28094, сума податку на додану вартість становить 80833, 33 грн.;

- ТОВ «Укрбудсервіс 2008», (і.п.н. 360865626556, перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва), є постачальником природного газу, згідно укладеного договору № 04/09-25/01-ПГ від 22 січня 2009 року, сума податку на додану вартість становить 460219, 40 грн.;

- ТОВ «Унипак»(код 31977279, перебуває на обліку у Харківській ОДПІ), є постачальником упаковки, згідно укладеного договору від 01 липня 2008 року № 684 (додаток № 8 від 03 лютого 2009 року), сума податку на додану вартість 41272, 00 грн.;

- ВАТ «Лисичанська сода»(код 00204889, перебуває на обліку у ДПІ у м. Лисичанську), є постачальником соди, згідно укладеного договору від 15 липня 2008 року № 49сжд (додаток № 8 від 03 лютого 2009 року), сума податку на додану вартість 21821, 67 грн.;

- ТОВ «Мегаполіс ЛТД» (код 32710955, перебуває на обліку у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, є постачальником товарів та послуг, згідно укладеного договору від 12 лютого 2009 року № дг-50/08, сума податку на додану вартість становить 221410, 29 грн.;

- ТОВ «Донремсервіс»(код 31131769, перебуває на обліку у ДПІ у м. Дружківка), є постачальником ремонтних послуг, згідно укладеного договору від 23 грудня 2008 року № 69, сума податку на додану вартість 49560, 40 грн.

В довідці зафіксовано, що при перевірці достовірності нарахування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2009 року, в розмірі 643351, 00 грн. порушень не встановлено.

У висновках довідки було зазначено, що перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Словянська солевидобувна компанія»у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року бюджетне відшкодування в сумі 265317, 24 грн.

За результатами перевірки, на момент складання довідки перевірки, неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2009 року в розмірі 378033, 00 грн., що повязано з відсутністю відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника.

Крім того, в довідці було зазначено, що остаточний висновок щодо правомірності заявленої до відшкодування з бюджету непідтвердженої суми податку на додану вартість буде зроблено за результатами отриманих відповідей.

При отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205, який розроблено відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, субєктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

З урахуванням викладеного, можна зробити висновок про те, що за наслідками проведення позапланової виїзної (документальної) перевірки позивача для визначення достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не було виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, що не могло потягти за собою прийняття одного з рішень, передбачених підпунктом 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР. Доказів прийняття такого рішення відповідачем 1 на момент розгляду справи суду не надано.

З огляду на викладене, у відповідача 1 відсутні підстави для ненадання висновку про відшкодування сум податку на додану вартість до органу державного казначейства у встановлені законом строки.

Посилання позивача на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 20 жовтня 2009 року № 568), щодо необхідності проведення зустрічних перевірок контрагентів для підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість судом не враховуються з огляду на те, що цей акт не є нормативно правовим актом і має лише рекомендаційних характер, а також на те, що він не проходив державну реєстрацію в порядку, встановленому законодавством, і не набрав чинності, тобто положення його застосуванню не підлягають.

Законом не передбачено проведення зустрічних перевірок контрагентів платника податку до виробника для підтвердження сум бюджетного відшкодування.

При цьому суд зазначає, що проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача по ланцюгу до виробника з моменту складення довідки 17 червня 2009 року до теперішнього часу значно перевищує розумний строк для проведення таких перевірок і порушує права позивача на отримання у законодавчо встановлені строки відповідних сум бюджетного відшкодування, щодо яких податковим органом не було прийнято рішення про відмову в їх наданні.

В ході судового розгляду також було встановлено, що листом від 14 квітня 2010 року № 9628/10/19-225 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надала ГУДК України у м. Києві реєстр висновків на відшкодування податку на додану вартість № 25 від 14 квітня 2010 року, в який був включений висновок про суми відшкодування з податку на додану вартість № 282 від 03 серпня 2009 року ТОВ «Словянська солевидобувна компанія»в розмірі 378034, 00 грн. за березень 2009 року.

Листом від 21 квітня 2010 року № 06-04/2043-4365 ГУДК України у м. Києві повернуло висновки про суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно з реєстром від 14 квітня 2010 року № 25 у звязку з відсутністю їх у реєстрі субєктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість у квітні 2010 року, погодженому ДПА України відповідно до спільного наказу, складеному на рівні ДПА у м. Києві в частині, що не перевищує 100 тис. грн.

Аналіз положень п. 1 п. 6 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03 серпня 2004 року № 451/501/132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 серпня 2004 року за № 971/9570 (далі Порядок № 451/501/132), який розроблений відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», з метою забезпечення взаємодії органів державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками державної податкової служби України, забезпечення виконання статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»та вимог Указу Президента України від 23 червня 2004 року № 671/2004 «Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння податку на додану вартість», свідчить, що поданню висновку до органу державного казначейства передують відповідні дії органу державної податкової інспекції, зокрема визначені п. 1 Порядку № 451/501/132, які Законом не передбачені, однак подання висновку до органу державного казначейства в Законі передбачає вчинення цих дій згідно підзаконного нормативного акта, прийнятого на виконання цього Закону.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що внаслідок бездіяльності відповідача 1, яка ним законодавчо не обґрунтована, що має вираз у неподачі висновку про проведення відшкодування податку на додану вартість до органу державного казначейства з виконанням відповідних процедур, що передують поданню висновку згідно Порядку № 451/501/132, порушено право позивача на отримання відповідних сум бюджетного відшкодування, а тому позовні вимоги про зобовязання ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надати до ГУДК України у м. Києві висновок про відшкодування з Державного бюджету податку на додану вартість в сумі 378034, 00 грн. підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог ТОВ «Словянська солевидобувна компанія»про зобовязання ГУДК України у м. Києві вчинити дії, передбачені підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», шляхом перерахування на рахунок 378034, 00 грн. податку на додану вартість суд вважає за необхідне відмовити з огляду на наступне.

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що лише на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Частиною другою ст. 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Згідно з п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02 липня 1997 року № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 року № 200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2001 року за № 489/5680 (далі Порядок), який був затверджений у звязку з прийняттям Закону України «Про податок на додану вартість», відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

На підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом пяти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду (п. 4.3 Порядку).

Крім того, відповідно до п. 5 Порядку № 451/501/132 Державна податкова адміністрація України надає Державному казначейству України реєстр субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Одночасно з повідомленням Державного казначейства України Державна податкова адміністрація України повідомляє державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі про обсяги можливих сум відшкодувань та про перелік субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодувань податку на додану вартість, за якими регіональні податкові органи протягом дня подають до регіональних органів державного казначейства висновки на проведення відшкодування податку на додану вартість (п. 6 Порядку № 451/501/132).

Пунктом сьомим Порядку № 451/501/132 передбачено, що Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками, про що протягом двох днів з моменту отримання реєстру інформує Державну податкову адміністрацію України про здійснені відшкодування податку.

Зазначені положення свідчать про те, що обовязковою умовою для відшкодування податку на додану вартість є надання висновків та реєстру по відшкодуванню податку на додану вартість до органів державного казначейства органами державної податкової служби.

Статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Субєкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Суду не надано доказів подання відповідних документів органами державної податкової служби до відповідача 2, які є підставою для відшкодування податку на додану вартість позивачу в заявленій сумі, а тому у позивача не виникло права вимагати від відповідача 2 вчинити дії по відшкодуванню податку на додану вартість, а тому відповідачем 2 права позивача не порушені.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних в частині зобовязання ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надати до ГУДК України у м. Києві висновок про відшкодування ТОВ «Словянська солевидобувна компанія»з Державного бюджету суму податку на додану вартість в розмірі 378034, 00 грн., а також про відмову в задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог про зобовязання ГУДК України у м. Києві вчинити дії, передбачені підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», шляхом перерахування на рахунок 378034, 00 грн. податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені позивачем та документально підтверджені судові витрати відповідно до задоволених немайнових вимог у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобовязати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва надати до Головного Управління Державного казначейства України у місті Києві висновок про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія»з Державного бюджету суму податку на додану вартість в розмірі 378034, 00 грн. за березень 2009 року.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія»(місцезнаходження: 84101, Донецька область, м. Словянськ, вул. Сучасна, 33, ідентифікаційний код 30098637) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 19 листопада 2010 року.