Рішення № 127209863, 09.05.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3074/25

Провадження № 2/202/2755/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

09 травня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2025 року представник ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» - адвокат Руденко К.В. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 4630804 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.05.2024 року в розмірі 47355,43 гривен, а також понесені судові витрати

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договору № 4630804 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.05.2024 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 9500,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «А-БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних). 10.05.2024 року між відповідачем та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено Додаткова угода до Кредитного договору, згідно якого сума кредиту була збільшена до 10000,00 гривень. Однак взяті на себе зобов`язання за даним договором ОСОБА_1 не виконувала, у зв`язку з чим на нею утворилась заборгованість.

24.12.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу № 24/12/24 від 24.12.2024 року, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» перейшло право вимоги за Договором №4630804 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.05.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за яким складає 47355,43 гривень, з яких: 9989,99 грн. заборгованість за кредитом; 32365,44 грн. заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,5 % за кожен день користування кредитом (547,5% річних) за період з 08.05.2024 року по 26.08.2024 року (включно); 5000,00 грн. заборгованість за штрафом відповідно до Кредитного договору.

Після переходу права вимоги, позивач не здійснював жодних нарахувань за Договором № 4630804 про о надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.05.2024 року, однак відповідач не виконує умови Договору та має непогашену заборгованість, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» вимушене звернутись до суду.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 01 квітня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористалась

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів № 4273-IX від 26.02.2025 року, який набрав чинності 25.04.2025 року, найменування Індустріального районного суду міста Дніпропетровська змінено на Індустріальний районний суд міста Дніпра.

Представник позивача ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» - адвокат Руденко К.В. у судове засідання не з`явився, натомість подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та та не заперечує про ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 08 травня 2024 року укладено Договір №4630804 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Кредитний договір), а 10.05.2024 року - Додатковий договір до Договору №4630804 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.05.2024 року (далі Додатковий договір).

Пунктом 1.1. Кредитного договору та Додаткового договору визначено, що їх укладення здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

На офіційному веб-сайті ТОВ «Лінеура Україна», у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Лінеура Україна» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: текстом кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом, тощо

Згідно ч. 3 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідач пройшла реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Лінеура Україна» та в Особистому кабінеті прийняла умови та, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «99289», підписала електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.

Аналізуючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Договір №4630804 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 травня 2024 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з умовами Кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 9500,00 гривень (п. 1.2 Кредитного договору). Строк кредиту 360 днів. Дата повернення кредиту (16.08.2024) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору (п. 1.3 Кредитного договору).

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3 Додаткового договору сума кредиту, яка надається згідно з цим Додатковим договором складає 500,00 гривень. Внесено зміни у п.1.2. Договору та викласти його у наступній редакції: «1.2. ... Сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000,00 гривень ...».

Пунктом 1.4. Додаткового договору визначено, що сума кредиту на дату укладення цього Додаткового договору, з урахуванням платежів, здійснених Клієнтом за Договором, складає: 10 000,00 гривень.

Тип процентної ставки фіксована (п. 1.4 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору (п. 1.4.1. Кредитного договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредиту 14745,04% річних (п. 1.5.1. Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Згідно з п. 3.1. Кредитного договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором та Додатковим договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 10000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 , яку останньою вказано особисто в заяві на отримання Кредиту, що підтверджується листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. 1-2712 від 27.12.2024 року, вих. №1-2712 від 27.12.2024 року про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта на номер карти НОМЕР_3 , а саме: 08.05.2024 13:16:11 на суму 9500,00 грн., номер транзакції в системі iPay.ua 390717555, призначення платежу: Зарахування 9500 грн на карту НОМЕР_4 ; 10.05.2024 18:27:20 на суму 500,00 грн., номер транзакції в системі iPay.ua 392895559, призначення платежу: Зарахування 500 грн на карту НОМЕР_4

Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість, яка відповідно до складеного ТОВ «Лінеура Україна» розрахунку заборгованості станом на 24.12.2024 року складає 47355,43 гривень, з яких: 9989,99 гривень тіло кредиту; 32365,44 гривень проценти за користування; 5000,00 гривень штрафні санкції.

Відповідно до п. 5.1.3 Кредитного договору сторони домовились, що Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов`язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.

24 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу №24/12/24 від 24.12.2024 року, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступив ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» права грошової вимоги за Кредитними договорами, зазначеними в реєстрі боржників.

Згідно з Витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 24/12/24 від 24.12.2024 року, ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 4630804 від 08.05.2024 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , загальний розмір заборгованості за яким складає 47355,43 гривень, з яких: 9989,99 гривень заборгованість за сумою кредиту; 32365,44 гривень заборгованість по нарахованим процентам; 5000,00 гривень штрафні санкції.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Отже, відповідно до укладеного Договору факторингу №24/12/24 від 24.12.2024 року, до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором №4630804 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.05.2024 року.

Після отримання позивачем права вимоги за кредитним договором № 4630804 від 08.05.2024 року, ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» не здійснювало нарахування жодних штрафних санкцій, однак заборгованість відповідачем не погашалась, а її розмір, відповідно до наданого позивачем розрахунку, складає 47355,44 гривень.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості в ході розгляду справи відповідачем не оспорювався.

Відповідно доч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням єправовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор маєправо вимагативідборжникавиконання його обов`язку.

Згідно зіст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1статті 530 ЦК Українивстановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно достатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зіст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зістаттею 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ст.610ЦКУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612ЦКУкраїни боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється відвідповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», яке є правонаступником кредитодавця, в загальному розмірі 47355,43 гривень.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача, який є правонаступником кредитора, заборгованість за Договором №4630804 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 травня 2024 року, в розмірі 47355,43 гривень, з яких: 9989,99 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 32365,44 гривень - заборгованість по нарахованим процентам; 5000,00 гривень штрафні санкції.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що з урахуванням застосування наслідків недійсності правочину, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно дост.133ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи.До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать,зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 137 ЦПК Українивизначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

02 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та фізичною особою-підприємцем Руденком Костянтином Васильовичем, який є адвокатом, укладено Договір № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року.

Обсяг виконаних робіт визначений у Акті приймання-передачі наданих послуг № 44 до Договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року, витязі з реєстру № 1 до даного Акту, згідно з якими, позивачу надано правову допомогу на суму 10000,00 гривень. Дану винагороду було сплачено позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 1989 від 06.02.2025 року.

Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Також, за звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», у відповідності до вимогЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу № 2198 від 17.03.2025 року.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України)

Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», код ЄДРПОУ 41915308, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, заборгованість за Договором №4630804 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 травня 2024 року, в розмірі 47355,43 гривень, з яких: 9989,99 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 32365,44 гривень - заборгованість по нарахованим процентам; 5000,00 гривень штрафні санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», код ЄДРПОУ 41915308, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мачуський