Рішення № 127209128, 09.05.2025, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/12193/24

Провадження № 2/172/149/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.05.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гірської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог представник позивачки ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_3 21.08.1995 року згідно з договором купівлі-продажу № 22 отримала у власність 48/100 часток житлового будинку (квартира), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу № 22 від 21.08.1995 року було засвідчено державним нотаріусом та зареєстровано у реєстрі за № 3132. Відповідно до технічного паспорту від 07.09.1993 року будинок АДРЕСА_2 , інвентарний номер 1781, реєстровий номер 3167/22, одноповерховий житловий будинок. Квартира АДРЕСА_3 має загальну площу 66,6 кв.м., житлову 36,9 кв.м. та складається з 3-х кімнат 3-х кімнат 8,4 кв.м., 16,1 кв.м, 12,4 кв.м., коридори 8,7 кв.м, 11,1 кв.м., кухня 6,7 кв.м., комори 2,7 к.в.м, 0,5 кв.м. На зворотній стороні технічного паспорту міститься реєстраційний напис, посвідчений Первомайським бюро технічної інвентаризації про те, що зазначені 48/100 часток будинку АДРЕСА_1 , зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_3 , про що здійснено запис за реєстровим номером 3167. 11 червня 2024 року позивачка звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Київської міської ради із заявою про реєстрацію прав власності на квартиру. Однак, 25.09.2024 року отримала рішення з посиланням на ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року № 1141 про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки КП «Бюро технічної інвентаризації», яке здійснювало державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, не відновило свою діяльність на території України, та як наслідок архівні документи залишилися на тимчасово окупованій території України. Державним реєстратором не отримано відповідь за запит Гірської міської військової адміністрації стосовно реєстрації права власності. Під час оформлення документів про зруйноване житло та отримання грошової компенсації було встановлено, що житловий будинок разом не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження за позивачкою, а відомості про житловий будинок за зазначеною адресою також відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Просить суд визнати за позивачкою право власності на право власності на 48/100 часток житлового будинку загальною площею 66,6 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 13.02.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Сторона позивача про день та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач надав заяву про розгляд справи у відсутність представника Гірської міської військової адміністрації, оскільки претензій майнового характеру до позивача не має, справу просить розглянути всебічно, об`єктивно, ухвалити рішення відповідно до законодавства.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріалисправисуд приходить до такого.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо не право оспорюється або не визнається іншою особою.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

ОСОБА_3 21.08.1995 року згідно з договором купівлі-продажу № 22 отримала у власність 48/100 часток житлового будинку (квартира), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу № 22 від 21.08.1995 року було засвідчено державним нотаріусом та зареєстровано у реєстрі за № 3132.

Відповідно до технічного паспорту від 07.09.1993 року будинок АДРЕСА_2 , інвентарний номер 1781, реєстровий номер 3167/22, одноповерховий житловий будинок.

Квартира АДРЕСА_3 має загальну площу 66,6 кв.м., житлову 36,9 кв.м. та складається з 3-х кімнат 8,4 кв.м., 16,1 кв.м, 12,4 кв.м., коридори 8,7 кв.м, 11,1 кв.м., кухня 6,7 кв.м., комори 2,7 к.в.м, 0,5 кв.м. На технічному паспорті міститься реєстраційний напис, посвідчений Первомайським бюро технічної інвентаризації про те, що зазначені 48/100 часток будинку АДРЕСА_1 , зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_3 , про що здійснено запис за реєстровим номером 3167.

11 червня 2024 року позивачка звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Київської міської ради із заявою про реєстрацію прав власності на квартиру. Однак, 25.09.2024 року отримала рішення з посиланням на ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року № 1141 про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки КП «Бюро технічної інвентаризації», яке здійснювало державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, не відновило свою діяльність на території України, та як наслідок архівні документи залишилися на тимчасово окупованій території України. Державним реєстратором не отримано відповідь за запит Гірської міської військової адміністрації стосовно реєстрації права власності.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 317, 319, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 до Гірської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на 48/100 часток житлового будинку загальною площею 66,6 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк