Рішення № 127207664, 01.05.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2136/25

Провадження №2/442/862/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 травня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Коваля Р.Г.

з участю секретаря судового засідання Чолавін Н.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТзОВ «Споживчий центр», інтереси якого представляє Ларіонов Костянтин Олександрович, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № 19.03.2023-100002053 від 19.03.2023, у розмірі 7420,00 грн, з яких 3500 грн - заборгованості за основною сумою боргу, 3920 - заборгованість за відсотками, а також понесені судові витрати в розмірі 2422,40 коп судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що Позовні 19.03.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 19.03.2023-100002053, який вчинений в електронній формі.

ТОВ «Споживчий центр» зобов`язання відповідно до договору виконав у повному обсязі, надав позичальнику грошові кошти у розмірі 3500,00 грн строком на 42 дні, з ставкою «економ» в розмірі 2% за один день користування кредитом протягом первинного періоду та протягом періоду «економ» та ставкою «стандарт» у розмірі 3% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «економ».

Відповідач не виконав зобов`язань за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 7420,00 грн, враховуючи вказане, позивач просить, позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.03.2025 відкрито провадження у справі, постановив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз`яснено їхні процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини восьмої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження на підставі доказів та письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи.

Відповідач в судове засідання 01.05.2025 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи.

Позивач у позовній заяві просить провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження, за відсутності його представника та не заперечує щодо проведення заочного розгляду.

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 19.03.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 19.03.2023-100002053, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) та заяви в електронній формі, що вчинено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А974.

Відповідно до умов п. 3.1 Договору кредитор зобов`язався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пунктом 3.3. Договору визначено умови надання кредиту, за якими тип кредиту: фінансовий кредит, Також визначено, що дата видачі кредиту, сума кредиту, строк на який він надається, проценти за користування, графік платежів та дата повернення встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Заявкою від 19.03.2023 визначено: дату видачі кредиту-19.03.2023, сума кредиту- 3500 грн. Строк, на який надається кредит- 42 дні з дати його надання. Дата повернення кредиту -29.04.2023. Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка «економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів. Ставка «економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «економ». Ставка «стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «економ» (пункти 1-6 Заявки).

Відповідно до пункту 4.1 кредитного Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту-банківський рахунок споживача.

Згідно з вимогами пункту 4.3 Договору днем надання кредиту вважається день отримання коштів позичальником у касі кредитодавця готівкою або списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Пункт 4.4. договору визначає що проценти нараховуються з дня надання позичальнику кредиту, включно до дати його фактичного повернення.

Відповідно до умов пункту 6.1 Договору позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця у такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів - у терміни та строки, вказані у Заявці.

Згідно з пунктом 10.1 Договору він набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Договір діє протягом одного року.

До укладення договору про споживчий кредит відповідач ОСОБА_1 ознайомлений та підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А974 паспорт споживчого кредиту, в якому вказані основні умови договору.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразового ідентифікатору є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, що договір від 19.03.2023 №19.03.2023-100002053 укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатору, та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Укладений договір від 19.03.2023 відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання. Містить персональні дані клієнта, зокрема, зазначення номеру банківського рахунку/картки, паспортних даних відповідача, адреси проживання/реєстрації та контактної інформації.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно з квитанції, наявної в матеріалах справи, 19.03.2023 року за договором кредиту № 19.03.2023-100002053 на платіжну карту отримувача № НОМЕР_1 нараховано 3500 грн, IDплатежу 2253762301.

ТОВ «Споживчий центр» свої обов`язки за договором від 19.03.2023 року за договором кредиту № 19.03.2023-100002053 виконав у повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача кошти, проте відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до довідки-розрахунку позивача про стан заборгованості за кредитним договором №19.03.2023-100002053 від 19.03.2023 заборгованість ОСОБА_1 становить 7420 грн, що складається з основного боргу - 3500,00 грн., проценти 3920,00 грн. Проценти нараховані за період з 19.03.2023 по 29.04.2023.

Контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту, відповідач суду не надав.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідачем не виконано зобов`язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих процентів за його користування.

Відповідно до частини другої статті 1048 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то, в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

З умов кредитного договору встановлено, що сума кредиту складає 3500,00 грн, строк кредитування - 42 дні, процентна ставка - 2 % за день користування, яка застосовується протягом первинного періоду «економ» та 3% за день користування, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «економ».

Таким чином, розрахунок відсотків за користування кредитом здійснено позивачем відповідно до погоджених сторонами умов кредитування.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, а саме: стягнення тіла кредиту та процентів.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позов ТОВ "Споживчий центр" про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 7420,00 та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514,526, 549, 610,611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, статтями 12,13,49,81,89,141,259,263-265,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «СпоживчийЦентр» (01032,м.Київ,вул.Саксаганського,буд.133-А,код ЄДРПОУ:37356833),суму заборгованостіза кредитнимдоговором 19.03.2023-100002053від 19.03.2023року,у розмірі7420грн (сімтисяч чотиристадвадцять гривень00койок),що складається із заборгованості за тілом кредиту 3500 грн (три тисячі п`ятсот гривень), по процентам в розмірі - 3920 грн (три тисячі дев`ятсот двадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судовий збір в сумі 2422 гривень 40 копійок.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Роман КОВАЛЬ