Рішення № 127206815, 09.05.2025, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №345/174/25

38

2/339/74/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2025 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув порядкуспрощеного позовногопровадження справуза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Тараненко А.І. звернувся до Калуського міськрайонного суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 31999,1 грн за кредитним договором № 00-10790718 від 02 січня 2024 року.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 02 січня 2024 року між ТОВ "Качай Гроші" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10790718 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Після вчинених таких дій відповідача, 02 січня 2024 року ТОВ "Качай Гроші" ініціювало переказ коштів згідно з договору 00-10790718 від 02 січня 2024 року безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "Платежі Онлайн" на платіжну картку № 4149-49XX-XXXX-5181, що в свою чергу є доказом прийняття відповідачем пропозиції кредитодавця - ТОВ "Качай Гроші".

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, однак відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість 31999.10 грн, а саме: 6545 грн - заборгованості по кредиту й 25454.10 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.

22 січня 2024 року ТОВ "Качай Гроші" та ТОВ "Макс Кредит" уклали договір факторингу № 22-01/2024, згідно умов якого ТОВ "Макс Кредит" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10790718 від 02 січня 2024 року.

16 серпня 2024 року ТОВ "Макс Кредит" та позивач уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого, позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 20 січня 2025 року матеріали позовної заяви передано в порядку п.1, ч.1 ст. 31 ЦПК України на розгляд до Болехівського міського суду, оскільки розгляд справи належить до територіальної юрисдикції суду.

11 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони в судове засідання не з"явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи.

При цьому, представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, що не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в письмових поясненнях вказує про те, що відповідач позов визнає частково щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5950 грн. В задоволенні позову про стягнення заборгованості за відсотками, витрат на правову допомогу та витрат по сплаті судового збору просить відмовити.

Таку позицію обгрунтовує тим, що стягнення комісії в розмірі 595 грн вважають незаконними. Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом на дату відступлення права вимоги не відповідає вимогам ні закону, ні договору. Позивач вправі був нараховувати відсотки тільки в межах дії строку кредиту. Витрати на правничу допомогу є непропорційними до предмету позову, вартість послуг є завищеною, не доведеною належними доказами, а тому витрати на правничу допомогу не підлягають задоволенню (а.с.124).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Встановлено, що предметом спору є стягнення заборгованості на підставі виконання зобов"язань кредитного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що 02 січня 2024 року між ТОВ "Качай Гроші" та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 00-10790718 (далі Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 5950 грн (а.с.44-48).

Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ "Качай Гроші" вчинили дії визначені статями 11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

Зокрема, ОСОБА_1 підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (25242), що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.51-53).

Вказані умови кредитування узгоджуються з долученим позивачем Паспортом споживчого кредиту, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором «99935» (а.с. 49-50).

На підтвердження пред`явлених вимог стороною позивача також було подано копію Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ», затверджених наказом директора №1-8/22 від 20 листопада 2023 року (а.с.39-43).

Зі змісту кредитного договору від 02 січня 2024 року № 00-10790718 вбачається, що кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії в розмірі 5950 грн на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» на виконання умов договору перераховано кошти на рахунок відповідача (а.с.53-56).

Відповідно до відповіді АТ КБ "Приватбанк" та виписок з разунку на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та на вказаний рахунок 02 січня 2024 року поступили грошові кошти в сумі 5950 грн.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору строк дії кредитної лінії 240 днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 29 серпня 2024 року.

Згідно з пункту 1.3.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату погашення процентів 01 лютого 2024 року та здійснювати чергові платежі по сплаті нарахованих процентів на кожний 30 день після рекомендованої дати за фактичне користування грошовими коштами пролтягом строку дії Кредитної лінії.

З п.1.4.1 кредитного догоговору стандартна процентна ставка складає 3.00 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього договору.

Відповідно до пункту 1.4.2 кредитного договору, знижена процентна ставка становить 0.9% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше за рекомендованою датою погашення процентів, визначеною п. 1.3.1. даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 30 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого користування кредитом протягом строку кредитування, зазаначеного в пункті 1.3 цього договору.

Згідно з розрахунку ТОВ "Качай Гроші" заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 22 січня 2024 року становить 7669.55 грн, зокрема: 5950 грн заборгованість за кредитом, 1124.55 грн заборгованість за нарахованими процентами, 595 грнзаборгованість за комісією (а.с.62).

22 січня 2024 року ТОВ "Качай Гроші" та ТОВ "Макс Кредит" уклали договір факторингу № 22-01/2024, згідно якого ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" передає (відступає) ТОВ "МАКС КРЕДИТ" за плату належні йому права вимоги, а останнній приймає належні ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема відповідача за кредитним договором № 00-10790718 від 02 січня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ "МАКС КРЕДИТ" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10790718 від 02 січня 2024 року, в сумі 7669.55 грн (а.с. 63-74).

ТОВ "МАКС КРЕДИТ", як новий кредитор здійснив нарахування заборгованості, яка станом на 16 серпня 2024 року (тобто в межах дії договору) становить 31999.10 грн, зокрема: 5950 грн заборгованість за кредитом, 25454.10 грн заборгованість за нарахованими процентами, 595 грнзаборгованість за комісією (а.с.58).

16 серпня 2024 року ТОВ "Макс Кредит" та позивач уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, згідно з яким останнє передає (відступає) ТОВ "ФК "ЕЙС" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЕЙС" приймає належні ТОВ "МАКС КРЕДИТ" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ "ФК "ЕЙС" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 31999.10 грн (а.с. 76-87).

Заборгованості, станом на 16 серпня 2024 року (тобто в межах дії договору) становить 31999.10 грн, зокрема: 6545 грн заборгованість за кредитом, 25454.10 грн заборгованість за нарахованими процентами (а.с.57).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1ст. 638 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отож будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передавання своїх прав іншій особі за правочином.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

За змістомст. 1056-1 ЦК Українирозмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост. 625 цього Кодексу.

Оскілько ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору, що ним і не заперечується, то суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення із відповідача, як боржника, заборгованості за вказаним договором, що підтверджується наданими позивачем доказами, які долучено до матеріалів справи.

З погляду на те, що відповідач не виконав взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість за основною сумою боргу й за процентами, яка позивачем доведена повністю та не спростована представником відповідача, нарахована в межах дії договору а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

З приводу стягнення з відповідача комісії в сумі 595 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Умовами кредитного договору встановлено зобов`язання відповідача сплатити ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» комісію за надання кредиту в сумі 595 грн, яку утримано товариством під час надання кредиту. Однак, у зазначеному кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням кредиту, за які встановлена комісія.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15-ц висловив правову позицію про те, що умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

З огляду на це, суд вважає, що умови кредитного договору щодо сплати комісії є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", а тому у стягненні з відповідача комісії в сумі 595 грн за надання кредиту слід відмовити.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7 000 грн витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.133ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст.141ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід зазначити, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як видно з договору про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22 листопада 2024 року, укладеного між адвокатським бюро "Тараненко та партнери" й клієнтом ТОВ "ФК "ЕЙС" клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 22 листопада 2024 року адвокат Тараненко А. І. надав, а клієнт ТОВ "ФК "ЕЙС" отримав наступні послуги: складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 січня 2024 року № 00-10790718, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів тривалістю 6 годин та вартістю 7 000 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Позивачем надано докази на понесення витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7000 грн.

Враховуючи заперечення представника відповідача щодо завищення такої суми, суд вважає необґрунтованими та неспівмірними понесені представником позивача витрати на правничу допомогу, оскільки такі витрати не відповідають критерію реальності витрат, розумності їхнього розміру. Зважаючи на складність справи, обсяг наданої правової допомоги, кваліфікацію адвоката, суд вважає, що вони не вимагали від останнього значних зусиль та часу.

Тож, надавши оцінку доказам щодо понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу у суді, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи у суді першої інстанції є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 98,14 % (31404.40 : 31999,10 х 100), з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2377 грн 34 коп (2422.40 х 98.14%).

Керуючись ст.12,13,81,89,141,247, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором від 02 січня 2024 року № 00-10790718 в розмірі 31404 (тридцять одну тисячу чотириста чотири) грн 10 коп, з них: 5950 грн заборгованість за кредитом, 25454.10 грн заборгованість за нарахованими процентами та судові витрати в розмірі 6377 (шість тисяч триста сімдесят сім) грн 34 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог на суму 595 грнвідмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» -місцезнаходження вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005 м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.

ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Головенко О.С.