Ухвала суду № 127206377, 05.05.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/11129/25

Провадження № 1-в/127/182/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України за вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 19.12.2022,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

представника Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)»: ОСОБА_5 ,

засудженого: ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України за вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 19.12.2022.

Вказане клопотання мотивовано тим, що засуджений ОСОБА_3 відбув більше 2/3 строку призначеного покарання, має інвалідність, малолітню дитину 6 р. на утриманні та з урахуванням його поведінки під час відбуття покарання заслуговує на умовно-дострокове звільнення.

Прокурор ОСОБА_4 заперечував,щодо задоволенняклопотання засудженого ОСОБА_3 , оскільки останній 11 разів притягувався до кримінальної відповідальності.

Представник Державноїустанови «Вінницькавиправна колонія(№86)» ОСОБА_5 заперечував щодоумовно-достроковогозвільнення відвідбування покараннязасудженого ОСОБА_3 .

Засуджений ОСОБА_3 просив судклопотання задовільнитита звільнитийого умовно-дострокововід відбуванняпокарання.

Суд,вислухавши думкиучасників судовогорозгляду,дослідивши матеріликлопотання таматеріали особовоїсправи засудженого ОСОБА_3 , приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст.539КПК України слідує, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК Українипід час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

На данийчас засуджений ОСОБА_3 утримується та відбуває покарання в межах територіальної юрисдикції Вінницького міського суду Вінницької області в Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)» за вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 19.12.2022,яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі.

Згідно ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 6 КВК України вбачається, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Так, свідченням того, що засуджений довів своє виправлення, є позитивні зміни, що відбуваються в його особистості, підтверджені його сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

За період відбування покарання у Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)» ОСОБА_3 характеризується посередньо, за порушення встановленого режиму відбування покарання 2 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, заохочувався 7 разів. В установі працевлаштований у виробничій майстерні установи у деревообробному цеху.

З характеристики засудженого ОСОБА_3 , наданою адміністрацією Державної установи «Вінницька випрана колонія (№ 86)» вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів. Також, засуджений повністю матеріально залежний від своїх рідних та оточуючих. Емоції впливають на здатність діяти конструктивно, не проявляє ворожість до окремих осіб або груп осіб. У залежності від ситуації може вчиняти дії, пов`язані з погрозами або насильством. Крім того, зі слів ОСОБА_3 регулярно вживав алкоголь до засудження. Алкоголь грає значну роль у житті та справляє помітний шкідливий вплив на засудженого, але він не помічає негативних наслідків.

Так, ОСОБА_3 сам зазначив, що підтримував кримінальні зв`язки, деякі правопорушення були вчиненні у співучасті.

Під дію ст. 81 КК України підпадав по відбуттю 2/3 частини строку покарання 25.09.2023. Рішенням комісії установи від 03.10.2023, протоколом № 21 відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення, як особі, що не довела свого виправлення.

Під дію ст. 82 КК України підпадав по відбуттю 1/2 частини строку покарання 25.09.2022. Рішенням комісії установи від 21.03.2023, відмовлено в заміні невідбутої частини покарання більш м`яким, як особі, яка не стала на шлях виправлення.

Так, Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово звертали увагу судів на те, що під час вирішення питання про сумлінну поведінку та ставлення до праці в разі вирішення питання про можливість застосування до засудженого ст. 81 КК України, слід відрізняти пристосовування засуджених до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення засуджених.

Судом встановлено,що під час судового розгляду знайшли своє підтвердження формально-юридичні підстави для застосування до засудженого ОСОБА_3 ст. 81 КК України, а саме відбуття ним необхідного строку призначеного покарання, проте відсутні в достатньому обсязі оціночні підстави для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання.

У даному випадку, хоча відбутий засудженим строк покарання і узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 81 КК України, проте наразі застосування положеньст. 81 КК Україниє передчасним та невиправданим, оскільки необхідність у подальшому відбуванні покарання не відпала і до моменту звільнення мета покарання, яка насамперед полягає у виправленні засудженого, а також запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, наразі не досягнута.

Не можна вважати сумлінною поведінкою дотримання засудженим порядку та умов відбування покарання, оскільки це є обов`язком засудженого, що передбачено ч. 3 ст. 107 КВК України.

Так, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суд повинен враховувати поведінку засудженого за весь період відбування покарання.

Із встановлених судом обставин вбачається, що засуджений ОСОБА_3 двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності: перший раз - під час перебування в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» за зберігання заборонених предметів (мобільний телефон, гральні карти, пристрій для куріння), другий раз під час перебування у Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)» за порушення розпорядку дня.

Крім того, не може суд дійти і до обґрунтованого висновку про сумлінність ставлення ОСОБА_3 до праці, оскільки за час перебування останнього у Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)» його працевлаштування не мало системного характеру, що свідчить більше про бажання умовно-дострокового звільнення, аніж виправлення.

Відповідно до довідки про нарахування та утримання із заробітної плати засудженого ОСОБА_3 слідує, що останній отримав першу заробітну плату в січні 2025 року, що теж вказує на те, що ОСОБА_3 більше бажає умовно-достроково звільнитися від покарання, ніж виправитися.

Таким чином, ґрунтовних даних про поведінку засудженого ОСОБА_3 , його ставлення до праці та його особу, які б свідчили, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і свідчить про можливість звільнення від подальшого відбування покарання умовно-достроково, судом не встановлено. Натомість встановлено, що ОСОБА_3 , який неодноразово судимий та відбував покарання у місцях позбавлення волі не має постійного місця проживання та стабільного заробітку, що вказує на ризик повторного вчинення кримінального правопорушення.

Однією із головних умов для застосування умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.

Відтак,з урахуваннямособи засудженого,його схильностідо скоєннязлочинів,суд вважає,що застосуваннядо засудженого ОСОБА_3 положення ст. 81 КК України, на даній стадії відбування покарання буде суперечити реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, даним рішенням суду не виконається мета кримінального покарання - як її каральної так і виправної складової.

Враховуючи викладене,суд вважає,що засуджений ОСОБА_3 своєю сумлінноюповедінкою таставленням допраці недовів своєвиправлення,тому узадоволенні клопотаннязасудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України слід відмовити.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 370, 372, 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на підставі ст. 81 КК України за вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 19.12.2022 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: