Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2010 р. № 2-а- 11896/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Заічко О.В.
при секретарі судового засідання - Басовій Н.М.
за участю представників сторін:
позивача - Межерицького А.О.,
відповідача - Ламанової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Оптторг"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
проскасування рішення, та зобов"язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Оптторг" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова , в якому просить суд скасувати рішення відповідача, яке оформлене листом від 21.07.2010р. № 15555/10/28-317, про надання податковій декларації з ПДВ за червень 2010 р. ТОВ “Арсенал-Оптторг" статусу "не визнано, як податкова декларація”; зобов'язати відповідача відобразити в обліковій картці платника податку ТОВ “Арсенал-Оптторг" (код 3569938) декларацію з ПДВ за червень 2010 року, реєстраційний номер як податкову декларацію.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форм податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» податкова звітність по ПДВ складається з податкової декларації з ПДВ та додатків до неї, які і були надані у відповідній комплектації до ДПІ у Київському районі м. Харкова, тому відповідач не мав визначених законом підстав для невизнання декларацій з ПДВ за червень 2010 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що на виконання наказу ДПА у Харківській області від 15.04.2010 року № 140 “Про введення в дію операції “Бюджет” ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнятий наказ № 382 від 16.04.2010 року, яким у ДПІ створено робочу групу в певному складі, яка повинна забезпечувати координацію роботи структурних підрозділів ДПІ з відпрацювання проблемних питань щодо виявлення і припинення протиправної діяльності субєктів господарювання та ліквідації міжрегіональних схем ухилення від оподаткування, зокрема притягнення до відповідальності організаторів та виконавців кримінальних схем із створення та діяльності вигодо формуючих та вигодо транспортуючих субєктів господарювання. Відповідно до протоколу засідання робочої групи щодо виконання операції “Бюджет” ДПІ у Київському районі м. Харкова були розглянуті декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року підприємств, які входять до переліку підприємств платників податку високого ризику “вигодо формуючих” та “вигодо транспортуючих” субєктів господарювання, зокрема податкової звітності ТОВ “Арсенал-Оптторг". Даним протоколом визначено, що з метою адекватного реагування на нові ризики необхідно провести експертизу декларації вищезазначеного підприємства з питання достовірності її заповнення посадовими особами підприємства та достовірності підписів на них. Також, відповідачем зазначено, що з метою адекватного реагування на нові ризики, необхідно провести експертизу декларацій вищезазначеного підприємства з питання достовірності її заповнення посадовими особами підприємства та достовірності підписів на них. Було прийняте колегіальне рішення присвоїти статус декларації по ПДВ за червень 2010 року ТОВ “Арсенал-Оптторг" статус «Не визнано як податкова декларація».
Заслухавши представників сторін, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ТОВ “Арсенал-Оптторг" 16.07.2010 року до ДПІ у Київському районі міста Харкова було направлено податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року із додатком№5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), які були отримані відповідачем 20.07.2010 р.
ДПІ у Київському районі міста Харкова листом від 21.07.2010 року № 15555/10/28-318 інформувало ТОВ “Арсенал-Оптторг" про те, що податкова декларація ТОВ “Арсенал-Оптторг" за червень 2010 року прийнята зі статусом “не визнано, як податкова звітність”, з посиланням на п. 4.5 п. 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації від 31 грудня 2008 року № 827 та на Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 № 166 (в редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 року № 159). ДПІ у Київському районі міста Харкова було запропоновано ТОВ “Арсенал-Оптторг" надати податкову декларацію з ПДВ за травень 2010 року з наявністю обовязкових реквізитів: прочерків у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації, з наявністю підпису головного бухгалтера.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що у спірних правовідносинах як на підставу невизнання податкових декларацій позивача, ТОВ “Арсенал-Оптторг" з ПДВ за червень 2010 року, відповідач послався на відсутність прочерків у показниках декларації.
Разом з тим, відповідно до п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.
Суд зазначає, що спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб-підприємців перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ).
Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно з п.п. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Згідно з п.п. 4.1.7 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації несе оператор поштового зв'язку у порядку, передбаченому законодавством, при цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.
З наведених норм Закону вбачається, що податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.
Форма податкової декларації, Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджена Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 р. за № 250/2054.
Положення цього Порядку кореспондуються з вимогами Закону № 2181, а саме, пунктом 4.3. Порядку передбачені аналогічні Закону № 2181-ІІІ підстави для невизнання податкової звітності податковим органом, а саме: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.
З наданої до матеріалів справи декларації позивача за червень 2010 року, вбачається, що подана позивачем декларація має всі необхідні реквізити; підписана посадовою особою позивача керівником та скріплені печаткою.
З пояснень представника відповідача в судовому засіданні не встановлено, які саме відсутні обовязкові реквізити в декларації за червень 2010 року та яким чином порушено порядок заповнення розділів декларації, передбачений розділом 5 цього Порядку.
Відповідно до п. 1.3 Порядку 1.3. декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.
Пункт 5.2 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97. №166 визначає обовязковість прочерків лише для рядків про оборот чи податок.
Для кожного рядка податкової декларації, в якому прописуються цифрові показники, встановлено окремий код (з №1.1 по №28.3, так само в додатках).
З копії декларації ТОВ “Арсенал-Оптторг” з податку на додану вартість за червень 2010 року вбачається, що у рядках, які мають окремі коди, де відсутні дані для заповнення, прочерки проставлені. Прочерки відсутні в інших місцях для відміток, проте зазначені поля не є рядками декларації в розумінні затвердженої форми.
Крім того, реквізитами є відомості, що вказують на певні фактичні дані, а не на їх відсутність. Поняття обовязкових реквізитів та прочерків розмежовуються в абз. 1 ч. 1 п.п. 4.5. п. 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”, затверджених наказом ДПА України від 31.12.08. №827, зі змінами внесеними наказом ДПАУ від 08.07.10. №493.
Обовязковість прочерків в рядках декларації, де немає даних для заповнення, передбачена виключно для усунення можливості внесення в зміст декларації непомітних виправлень, що захищає права, насамперед, позивача і жодним чином не ускладнює читання, розуміння змісту декларації та нарахування податку контролюючим органом.
Таким чином, враховуючи, що прочерки не можна вважати обовязковими реквізитами, їх відсутність не перешкоджає нарахуванню та сплаті податку, прочерки присутні у всіх нумерованих рядках декларації з податку на додану вартість, де немає даних для заповнення,
Посилання відповідача на наказ ДПА України від 09.04.2010 року № 236, яким введено в дію операцію “Бюджет” на виконання протоколу наради у ПремєрМіністра України від 03.04.2010 року та постанови координаційної ради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010 року щодо підвищення ефективності контрольно - перевірочної роботи, виявлення та руйнування схем мінімізації податкових зобовязань, наказ ДПА у Харківській області від 15.04.2010 року № 140 “Про введення в дію операції “Бюджет”, наказ ДПІ у Київському районі м. Харкова № 382 від 16.04.2010 року; протокол засідання робочої групи щодо виконання операції “Бюджет” ДПІ у Київському районі м. Харкова № 42 від 17.09.2010 року не приймаються судом в якості належного обґрунтування правомірності дій відповідача за результатами отримання податкової звітності від платника податків, оскільки не спростовують факту неправомірності дій відповідача в частині невизнання декларацій без підстав, передбачених Законом.
Зазначені протоколи та накази не є нормативно-правовими актами в розумінні закону та не можуть встановлювати, змінювати чи припиняти норм права, зокрема, щодо порядку та підстав невизнання податкової звітності як податкової декларації.
Щодо посилання в своїх запереченнях ДПІ у Київському районі м. Харкова на п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації від 31 грудня 2008 року № 827, суд зазначає наступне.
За своєю правовою природою Методичні рекомендації носять рекомендаційний, роз'яснювальний характер і, відповідно, не можуть містити норм права, тим більше змінювати або доповнювати положення діючих Законів України з питань оподаткування. Проте, пунктом 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України розширено визначений абзацом п'ятим підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" перелік підстав для невизнання податкової звітності, чим фактично встановлено нову правову норму, що зачіпає права, свободи й законні інтереси платників податків. Вказані Методичні рекомендації не проходили державної реєстрації у Міністерстві юстиції України відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731.
При цьому, згідно з пунктом 15 зазначеного Положення, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов'язковим.
З огляду на зазначене, податковий орган не може покласти в обґрунтування своїх дій умови невизнання податковою декларацією, додатково у порівнянні з Законом № 2181, встановлені пунктом 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.
Зазначені обставини були відображені в листі Міністерства юстиції України від 25.05.2010р. № 678-10-24 "Щодо реєстрації методичних рекомендацій" та Міністерство юстиції звернулося до Державної податкової адміністрації з вимогою внести зміни до зазначених Методичних рекомендацій, з метою виключення нових правових норм, зокрема пункту 4.5 глави 4 цих Методичних рекомендацій.
За наведених обставин та на підставі зазначених правових норм, невизнання декларації з підстав, що викладені у листі ДПІ, суд вважає неправомірним.
Стосовно вимоги позову щодо зобовязання відповідача, ДПІ у Київському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку по податку на додану вартість подану ТОВ “Арсенал-Оптторг" декларацію з ПДВ за червень 2010р як податкову декларації суд наголошує про наступне.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що станом на момент розгляду справи в картці особового рахунку по податку на додану вартість податкова декларація ТОВ “Арсенал-Оптторг" зазначеній декларацій визначено статус "не визнано, як податкова декларація".
Відтак, для забезпечення відновлення порушеного права ТОВ “Арсенал-Оптторг", з огляду на встановлення неправомірності дій відповідача в частині невизнання декларацій - суд вважає за необхідне зобов'язати ДПІ у Київському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку ТОВ “Арсенал-Оптторг" з ПДВ декларацію з ПДВ за червень 2010 року як податкову декларацію, так як позивач обєктивно має матеріальний інтерес в тому, що відомості означеного особового рахунку відображали дійсний і правильний стан його розрахунків з Державою по податку на додану вартість.
Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України особливістю провадження в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд зазначає, що відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не виконав і не надав жодних доказів правомірності власних дій, правильності та законності прийнятих податкових повідомлень рішень.
Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За приписами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В ході розгляду даної справи судом встановлено, що оскаржувані дії, податкові повідомлення-рішення вчиненні та прийняті без належного обґрунтування та без підстав, передбачених чинним законодавством.
З урахуванням зазначеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Оптторг" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування рішення, та зобов"язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, що оформлене листом від 21.07.2010р. № 15555/10/28-317, про надання податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Оптторг" статусу “не визнано, як податкова декларація”.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Харкова відобразити в обліковій картці платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Оптторг" (код ЄДРПОУ: 35699388) декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року як податкову декларацію.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Оптторг" (код ЄДРПОУ: 35699388, юридична адреса: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 317.) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У повному обсязі постанова виготовлена 06 грудня 2010 року.
Суддя Заічко О.В.
Судове рішення № 12720619, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 01.12.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 11896/10/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: