Постанова № 12720191, 21.09.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4061/10/1770

21 вересня 2010 року 10год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: представник Лукянчук С.М.

відповідача: представник ОСОБА_2 третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавної податкової інспекції в м. Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся 28.03.07р. з адміністративним позовом до Господарського суду Рівненської області про визнання податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 000032344/0/23-318 від 16 березня 2007 року нечинним (т.1 а.с.2-4).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 квітня 2007 року відкрито провадження в справі № 17/98 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання податкового повідомлення-рішення № 000032344/0/23 від 16.03.2007 року нечинним (т.1 а.с. 39).

Постановою Господарського суду Рівненської області від 11 травня 2007 року в справі № 17/98 позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення № 000032344/0/23-318 від 6.03.2007 року визнано нечинним (т.1а.с. 50-52).

Ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2007 року постанову Господарського суду Рівненської області від 11 травня 2007 року залишено без змін (т.1 а.с.75-78).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2010 року в справі К-22872/07 постанову Господарського суду Рівненської області від 11 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2007 року в справі скасовано.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.07.10р. зазначено, зокрема, що докази, на які послалися суди в ухвалених ними рішеннях, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування в цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

У акті перевірки відповідач зазначив, що за її результатами неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року на суму 7006734,00 грн, що пов'язано з тим, що на момент підписання акту перевірки відсутні відповіді на направлені запити до інших ДПІ на проведення зустрічних перевірок на суму податку на додану вартість 7006734,00 грн. Однак у матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо зазначеного питання.

Крім того, для підтвердження правомірності включення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за грудень 2006 року, контролюючим органом було направлено до відповідних ДПІ запити по основних постачальниках позивача. Відповідно до відповідей, отриманих відповідачем, до складу податкового кредиту за грудень 2006 року основними постачальниками позивача були включені суми податку на додану вартість, які були сплачені у листопаді-грудні 2006 року. Однак, до матеріалів справи долучені копії платіжних доручень позивача по основних постачальниках лише за грудень 2006 року (т.2, т.3).

Суди повинні були з урахуванням сутності заперечень проти позову витребувати у контролюючого органу докази, які підтверджують доводи відносно того, що сума бюджетного відшкодування за січень 2007 року визначена позивачем невірно.

Суди не вимагали від відповідача надати такі докази, не створили стороні у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин останньої та правильного застосування законодавства.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи та направила справу на новий розгляд в суд першої інстанції для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору.

Згідно п. 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обовязковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

19 серпня 2010 року справа надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду.

21 серпня 2010 року справа № 2а-4061/10/1770 призначена до судового розгляду. При цьому, на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.07.10р., судом зобов'язано сторони надати всі наявні докази на підтвердження позовних вимог та заперечень проти позову, зокрема позивачу - надати докази на обґрунтування правильності розрахунку суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, платіжні доручення по основних постачальниках за листопад 2006 року; відповідачу - надати докази, якими обґрунтовуються доводи, що сума бюджетного відшкодування за січень 2007 року позивачем визначена невірно, результати проведення іншими ДПІ зустрічних перевірок постачальників позивача на суму податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, дав письмові та усні пояснення про таке. Відповідно до п. 1.8 ст.1, п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, позивач, маючи в попередньому податковому періоді (грудні 2006 року) від'ємне значення з податку на додану вартість в сумі 10145887,00 грн. (8173445,00 грн. (рядок 18.2; 22.2) + 1972442,00 грн. (рядок 8.5 Уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок), та в наступному (звітному) податковому періоді (січні 2007 року) в сумі 6040976,00 грн. (рядок 18.2; 22.2), відніс до рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, тобто значення рядка 1 (рядок 24 декларації), оскільки сума податку на додану вартість, фактично сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) в попередньому податковому періоді (грудень 2006 року), становить 15567396,00 грн., що більше за суму залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду. Порушень податкового законодавства при визначенні податкового кредиту грудня 2006 року та січня 2007 року відповідачем виявлено не було.

Представник позивача вважає, що податковим органом суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року зменшено безпідставно, оскільки в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують сплату ВАТ "Рівнеазот" в грудні 2006 року постачальникам товарів суми ПДВ в розмірі 15567396,00 грн. Визначені позивачем показники, що впливають на розмір бюджетного відшкодування, крім суми фактичної проплати податку постачальникам в попередньому періоді, відповідачем визнані правильними.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, дав суду пояснення, аналогічні письмовим запереченням на адміністративний позов (т.1 а.с. 42). Документальна виїзна перевірка позивача була здійснена в законному порядку, в зв'язку з заявленням позивачем до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 року в сумі, що перевищує 100000,00 грн. За результатами перевірки було складено акт від 14 березня 2007 року № 277/206/23-300/05607824. Перевіркою встановлено бюджетне відшкодування в сумі 8827048 грн. Бюджетне відшкодування в сумі 1318839 грн. зменшено податковим повідомленням-рішенням № 000032344/0/23-318 від 16.03.2007р. За даними перевірки відхилення в сумі 1318839 грн. виникло внаслідок порушення п.п. 7.7.2 "а" п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (із наступними змінами та доповненнями), а саме за рахунок неправомірного віднесення платником до рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування "Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому періоді постачальникам" суми оплати постачальнику по заборгованості за попередні періоди, яка відсутня в залишку від'ємного значення, що виник у попередньому звітному періоді (грудень 2006 року).

Відповідно до п.п. 7.7.2 "а" п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Ця частина від'ємного значення, тобто рядок 23 декларації за січень 2007 року складається лише з рядка 23.1 (значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду - грудень 2006 року) 8173445 грн., яке виникає із сум віднесених платником до податкового кредиту грудня 2006 року. Залишок від'ємного значення попередніх грудню 2006 року періодів (рядок 23.2 - до якого переноситься значення рядка 26 декларації попереднього звітного періоду) відсутній.

Підприємство відповідно до п.п. 7.7.2 "б" п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування може включити до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду ті суми податку, які фактично сплачені у такому самому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) коштами. Тобто, до рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування включаються суми ПДВ за тими товарами (послугами), податковий кредит щодо яких виник в одному податковому періоді з оплатою. В задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши обґрунтованість вимог та заперечень сторін доказами, наданими сторонами та зібраними судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення. Суд виходить з такого.

В період з 27.02.2007р. по 12.03.2007р. ДПІ в м. Рівне проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ "Рівнеазот" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період січень 2007 року. За результатами перевірки податковим органом складено акт від 14.03.2007 року № 277/206/23/300/05607824 (т.1 а.с.5-17).

Розділом 1 "Вступна частина" акту перевірки стверджується, що вона проведена на підставі пункту 9 частини 6, частин 8,10 статті 11-1, частини 1 статті 11-2 Закону України від 12.04.1990р. № 509-ХII "Про державну податкову службу в Україні", підпункту 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", відповідно до наказу ДПІ у м. Рівне від 06.02.2007 року № 98 та направлення від 27.02.2007 року № 18/415/23-300.

Розділом 4 "Висновок" акту перевірки стверджується, що перевіркою було встановлено:

1. Порушення п.п. 7.7.2 "а" п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 0304.1997 року із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року на 1318839 грн.

2. За результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року на суму 7006734 грн., що пов'язано з тим, що на момент підписання акту відсутні відповіді на направлені запити до інших ДПІ на проведення зустрічних перевірок на суму ПДВ 7006734 грн.

3. Перевіркою підтверджено заявлену ВАТ "Рівнеазот" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 року в сумі 1820314 грн.

Судом встановлено, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року (рядок 21 декларації), різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту має від'ємне значення - 8173445 грн. (т.1 а.с. 21-24).

Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2006 року, поданого позивачем податковому органу 27.12.2006 року (т.1 а.с.29), відображено збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а саме в рядку 8.5 зазначено суму 1972442 грн. (яка переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість (т.1 а.с. 25-28) за січень 2007 року (рядок 21 декларації), різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту має від'ємне значення - 6040976 грн. В рядку 25 декларації "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" зазначена сума 10145887 грн.

В рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року задекларована сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (грудень 2006 року), фактично сплачена постачальникам у грудні 2006 року, в сумі 15567396 грн. В рядку 4 розрахунку "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" зазначена сума 10145887 грн.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст.7 вказаного Закону визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 зазначеного пункту закону визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Реєстром платіжних доручень про оплату товарів (робіт, послуг) за грудень 2006 року (т.3 а.с. 1-17), та платіжними дорученнями за грудень 2006 року (т.2, т.3) стверджується, що в грудні 2006 року позивачем здійснено постачальникам оплату товарів (робіт, послуг) на суму 81742497,30 грн., в тому числі сплачено податку на додану вартість на загальну суму 15596191,27 грн. Вказана сума більша, ніж сума податку на додану вартість, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування.

На виконання вимог суду в ході нового розгляду справи щодо надання платіжних доручень по основних постачальниках за листопад 2006 року позивачем зазначено про знищення таких документів в зв'язку з закінченням терміну їх зберігання та стверджено вказаний факт протоколом № 1 засідання експертної комісії ВАТ "Рівнеазот" та актом знищення № 1 від 22.06.2010 року.

Представник позивача ствердив, що за власною ініціативою та на вимогу суду позивачем надано для долучення до справи всі наявні та можливі докази на підтвердження позовних вимог.

На виконання вимог суду в ході нового розгляду справи щодо надання всіх наявних доказів, якими обґрунтовуються доводи, що сума бюджетного відшкодування за січень 2007 року позивачем визначена невірно, результатів проведення іншими ДПІ зустрічних перевірок постачальників позивача на суму податку на додану вартість, представником відповідача надано суду ряд документів.

Зокрема, довідкою ДПІ у м. Рівне про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами позапланової виїзної документальної перевірки № 24 від 02.04.07р. стверджується, що за звітний (податковий) період січень 2007 року сума бюджетного відшкодування, підтверджена позаплановою виїзною документальною перевіркою (акт перевірки від 14.03.07р. № 277/206/23-300/05607824), що підлягає відшкодуванню, становить 6658028,18 грн.

Довідкою ДПІ у м. Рівне про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами позапланової виїзної документальної перевірки № 34 від 14.05.07р. стверджується, що за звітний (податковий) період січень 2007 року сума бюджетного відшкодування, підтверджена позаплановою виїзною документальною перевіркою (акт перевірки від 14.03.07р. № 277/206/23-300/05607824), що підлягає відшкодуванню, становить 1569719,58 грн.

Довідкою ДПІ у м. Рівне від 23.04.07р. № 387/267/23-300/05424874 "Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" з питань правових відносин з ВАТ "Рівнеазот" за період з 01.12.06р. по 31.01.07р. стверджується, що за перевірений період ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" відвантажило позивачу енергію по податкових накладних, загальна сума податку на додану вартість згідно яких становить 2302587,34 грн. Вказані суми ПДВ включені до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображені в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних. За результатами перевірки порушень не встановлено.

Довідкою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16.03.07р. № 644/23-11/34003224 "Про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ "Укргаз-Енерго" з питань правових відносин з ВАТ "Рівнеазот" за період листопад 2006 року стверджується, що ЗАТ "Укргаз-Енерго", згідно договору на постачання природного газу, 30.11.06р. продав позивачу природний газ, сума податку на додану вартість згідно податкової накладної 4837713,78 грн. Суми ПДВ включені до податкових зобов'язань відповідних періодів, відображених у реєстрі обліку виданих податкових накладних, відповідають даним податкової декларації з ПДВ за листопад 2006 року. Фактична передача товару підтверджується актом прийому-передачі від 30.11.06р., в тому числі на суму ПДВ 4837713,78 грн.

Інформаційною довідкою ДПІ у м. Львові № 5016/23-4\685 від 21.03.07р. щодо ДГТО "Львівська залізниця" у зв'язку з проведенням позапланової перевірки з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість ВАТ "Рівнеазот" за грудень 2006 року, січень 2007 року, стверджується, що сума зобов'язань з ПДВ ДГТО "Львівська залізниця" з даним платником за 12.2006 року, 01.2007 року становить 765,8 тис.грн.

Представник відповідача ствердив, що за власною ініціативою та на вимогу суду відповідачем надано для долучення до справи всі наявні та можливі докази на підтвердження заперечень проти позову. Інших доказів, що стосуються предмета доказування в справі, у відповідача немає, про наявність таких доказів в третіх осіб відповідачу невідомо.

З врахуванням вказаного, суд дійшов висновку про те, що використано всі можливості щодо збирання доказів у справі для встановлення фактичних обставин останньої.

Даючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд виходить з того, що підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми податку на додану вартість мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

Матеріалами справи доведено, що в попередньому податковому періоді - грудні 2006 року позивач фактично оплатив постачальникам придбані товари (роботи, послуги), в тому числі й податок на додану вартість в сумі 15567396 грн. і зазначену сума задекларував до складу податкового періоду за звітний період. Бюджетному відшкодуванню за січень 2007 року позивачем заявлено суму податку на додану вартість в розмірі 10145887 грн.

При перевірці податковим органом достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зауважень щодо правильності та повноти нарахування суми податкового кредиту у грудні 2006 року у відповідача не було. Зокрема, в розділі 3.1.2 акту перевірки зазначено, що загальна сума податкового кредиту за грудень 2006 складає 14513279 грн. (розділ II рядок 17, колонка Б), за даними перевірки - 14513279 грн. (т.1 а.с.11-13).

Розділом 3.1.3 акту перевірки стверджується, що в ході перевірки не було встановлено відхилень між даними платника та даними перевірки в частині перевірки правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за грудень 2006 року (т.1 а.с. 13-14).

Отже, в ході судового розгляду справи висновок податкового органу про порушення платником податку п.п. 7.7.2 "а" п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 0304.1997 року із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року на 1318839 грн., - не знайшов свого підтвердження і спростовується дослідженими судом доказами.

Крім цього, в ході судового розгляду справи документами, наданими представником відповідача, було спростовано пункт 2 розділу 4 "Висновки" акту перевірки, згідно якого "...за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року на суму 7006734 грн., що пов'язано з тим, що на момент підписання акту відсутні відповіді на направлені запити до інших ДПІ на проведення зустрічних перевірок на суму ПДВ 7006734 грн."

Дослідженими судом матеріалами зустрічних перевірок основних постачальників позивача, проведених податковими органами, порушень не виявлено, підтверджено правомірність сум, віднесених позивачем до складу податкового кредиту.

Дослідженими судом довідками ДПІ у м. Рівне підтверджено бюджетне відшкодування податку на додану вартість позивачу за звітний (податковий) період січень 2007 року в сумі 6658028,18 грн. (довідка № 24 від 02.04.07р.) та в сумі 1569719,58 грн. (довідка № 34 від 14.05.07р.).

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти адміністративного позову в даній справі, відповідач не надав суду достовірних доказів на підтвердження правомірності оспореного податкового повідомлення-рішення. Більш того, докази, подані відповідачем при новому розгляді справи, підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту та підставність розрахунку суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оспорене податкове повідомлення-рішення прийняте суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне № 000032344/0/23-318 від 16 березня 2007 року - визнати нечинним.

Присудити на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот", 33017 м. Рівне-17, код ЄДРПОУ 05607824, із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Дорошенко Н.О.