Постанова № 12719934, 08.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3153/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року. м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - РачковаО.І.,

за участю сторін:

представник позивача - Баштовий В.Б. (по довіреності)

представник відповідача - Іллюшко В.Г. (по довіреності)

представник відповідача - Спорінапті О.М. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеської залізниці до Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Головного управління ДКУ в Одеській області про стягнення боргу з виплати відшкодування суми перевищення витрат, проведених страхувальником в особі пасажирського вагонного депо Одеса-Головна Одеської залізниці у розмірі 833242,82 грн.

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулась Одеська залізниця до Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Головного управління ДКУ в Одеській області про стягнення боргу з виплати відшкодування суми перевищення витрат, проведених страхувальником в особі пасажирського вагонного депо Одеса-Головна Одеської залізниці у розмірі 833242,82 грн.

Ухвалою суду від 08.09.2010 року до участі у справі залучено ГУДКУ в Одеській області в якості другого відповідача. Крім того, у судовому засіданні було замінено належного відповідача з Приморської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на Одеське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Також, позивачем заявлено клопотання про повернення суми надміру сплаченого державного мита у розмірі 6632 грн. 43 коп., відповідно до платіжного доручення № 1848 від 19.04.2010 року (а.с.62).

В судовому засіданні 07.12.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтувавши їх тим, що за результатами нарахування пасажирським вагонним депо Одеса-Головна Одеської залізниці страхових внесків та фактично витрачених коштів на виплату допомоги за 2009 рік та січень, лютий 2010 року за Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності існує заборгованість у розмірі 833242,82 грн., щодо відшкодування якої Фонд необґрунтовано та незаконно ухиляться. Згідно з квартальним звітом за формою Ф4-ФСС та ТВП від 20.10.2009 року на кінець третього кварталу 2009 року сума заборгованості Фонду перед Одеською залізницею по різниці між сумою витрат понесених страхувальником-роботодавцем у особі Одеської залізниці і сумою страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування , склала 122166,32 грн. Згідно п.6.2 «Інструкції про порядок надання, обліку та витрачання коштів Фонду», ця сума була зарахована в рахунок сплати наступного кварталу, але згідно із звітом за формою Ф4-ФСС та ТВП від 21.01.2010 року заборгованість Фонду не була погашена та зросла до 460987 грн. У порушення Інструкції, згідно звітів від 20.10.2009 року та від 21.01.2010 року у останньому кварталі 2009 року Фонд не здійснив жодного платежу щодо погашення заборгованості перед Одеською залізницею. У березні 2010 року до ФСС та ТВП було подано довідку-розрахунок нарахованих страхових внесків та витрат за січень та лютий № ЛВЧД –3- 14/638 від 16.03.2010 року, згідно з якою борг Фонду перед Одеською залізницею знову збільшився до 833242,82 грн., на сьогоднішній день відповідач ухиляється від сплати вказаної суми.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову та наполягав на безпідставності позовних вимог позивача, зіславшись на обставини, зазначені в запереченні, а саме, що позовні вимоги базуються на довідці-розрахунку позивача за січень та лютий 2010 року № ЛВЧД 3-14-400 від 16.03.2010 року, яка не відповідає дійсності. Згідно із звітом за формою Ф4-ФСС з ТВП від 21.01.2010 року, заборгованість за Фондом у сумі 460987 грн. є поточною (очікуваною дохідною частиною Фонду за рахунок внесків наступного кварталу) та підлягає погашенню внесками страхувальника у першому кварталі 2010 року. Однак, вся ця сума необґрунтовано віднесена позивачем до загальної заборгованості за Фондом. Крім того, згідно із звітом, деякі показники Довідки не відповідають вказаному звіту: так витрати у січні складають 297533,38 грн., які зазначені у Довідці, однак у звіті –292232,71 грн., тобто завищені на 5300,67 грн.; утримано внесків у січні по Довідці –64302 грн., у звіті 64344, тобто зменшено на 42 грн.; у лютому по Довідці –58960,19 грн, у звіті -59361,06 грн., тобто зменшено на 400,87 грн. Також, зазначив, що позов подано лише на підставі недостовірних даних довідки-розрахунку від 16.03.2010 року без проведення звірки та узгодження реальної суми відшкодування. На підставі викладеного представник відповідач зазначив, що позивач надав недостовірний розрахунковий документ, який не може бути доказом по справі. На підставі цього, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Представник ГУДКУ в Одеській області також пояснив, що позивач з заявою про повернення з бюджету надмір сплачених грошових коштів державного мита не звертався, а тому під час розгляду справи у ГУ ДКУ в Одеській області не було підстав для їх повернення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Одеська залізниця перебуває на обліку як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно із звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2009 рік, підрозділом Одеської залізниці пасажирським вагонним депо Одеса-Головна Одеської залізниці протягом 2009 року нараховано та утримано внесків у сумі 1921963, 04 грн. Всього протягом 2009 року здійснено витрат за рахунок страхових внесків з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологам, а також на поховання –2865745,29 грн. Отримано від Фонду з початку року 640649, 55 грн. У рядку 12 розділу ІІІ вказаного звіту страхувальником визначено заборгованість за Фондом на кінець звітного періоду у розмірі 460987 грн., а у розділі І звіту «розшифровка заборгованості за Фондом»визначено заборгованість, що буде погашена внесками наступного звітного кварталу –460987 грн. (а.с. 12, 45).

Одеською залізницею 26.01.2010 року, 18.02.2010 року та 16.03.2010 року були направлені до Приморської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності листи № ЛВЧД-3-04 (а.с.13), № ЛВЧД-3-14-400 (а.с.14) та № ЛВЧД-3-14/638(а.с.15), якими просили Фонд відшкодувати заборгованість у розмірі 460987 грн., 601495 грн. 52 коп. та 833242,82 грн. відповідно.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.

Відповідно до пп. 5 п. 1 ст. 27 вказаного Закону страхувальник має право на додаткове фінансування з коштів Фонду в разі перевищення суми фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, над сумою нарахованих страхових внесків.

Пунктом 6.9 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності передбачено, що якщо витрати, проведені страхувальником-роботодавцем за звітний квартал, перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного кварталу.

Якщо ж витрати не можуть бути покриті страховими внесками і в наступному кварталі, то сума перевищення, з урахуванням очікуваного результату в наступному кварталі, відшкодовується страхувальнику- работодавцю органом реєстрації після одержання від нього звіту за формою N 4-ФСС ТВП за минулий квартал.

Відшкодування страхувальнику-роботодавцю суми перевищення над сумою страхових внесків у випадках, коли належна сума страхових внесків не покриває витрат, може провадитись і до одержання звіту за формою N 4-ФСС ТВП при обов'язковому поданні довідки-розрахунку за підписом керівника, головного бухгалтера, завіреної печаткою підприємства. Відшкодування здійснюються органом реєстрації шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок страхувальника.

Судом встановлено, що у розділі І звіту позивача за 2009 рік «розшифровка заборгованості за Фондом»зазначено, що заборгованість буде погашена внесками наступного звітного кварталу в сумі 460987 грн.(а.с.12,45), а в рядку «заборгованість, яка повинна бути сплачена Фондом після прийняття звіту»будь-які суми не зазначені, тобто позивачем самостійно узгоджено порядок відшкодування Фондом суми перевищення над сумою страхових внесків у цьому випадку, коли належна сума страхових внесків не покриває витрат.

Відповідно до звіту позивача за 1 квартал 2010 року, заборгованість за Фондом на кінець звітного періоду склала 869354, 03 грн., з яких, згідно з розділом VІ звіту буде погашено внесками наступного звітного кварталу 441 703, 46 грн., а 427 650, 5 грн. повинні бути сплачені (а.с.46), що загалом перевищує суму позову, але визначена позивачем самостійно розшифровка заборгованості за Фондом спростовує наявність обов’язку відповідача сплатити саме 833242, 82 грн.

Відповідно до звіту позивача за 1 півріччя 2010 року, заборгованість за Фондом на кінець звітного періоду склала 767 916, 97 грн., з яких, згідно з розділом VІ звіту буде погашено внесками наступного звітного кварталу 558705, 56 грн., а 209211,41 грн. повинні бути сплачені (а.с.54), що підтверджує зменшення як загальної заборгованості, так і суми, яка повинна бути сплачена шляхом перерахування на поточний рахунок позивача.

Відповідачем сплачено 209211,41 грн. на рахунки позивача, що підтверджено карткою обліку позивача (а.с.55), а саме 12.07.2010 року сплачено 100000 грн., 13.07.2010 року –109211, 41 грн., не заперечується представником позивача та спростовує наявність заборгованості, яка підлягає сплаті шляхом перерахування за результатами звіту за 1 півріччя 2010 року.

Крім того, відповідно до облікових карток(а.с.44, 55), відповідачем протягом 2010 року були перераховані на рахунок позивача: 24.03.- 76000 грн., 29.04.- 100142, 51 грн., 19.05.- 90000 грн., 03.06.- 39711, 80 грн., 18.06- 40000 грн., що свідчить про постійне виконання відповідачем вимог Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Таким чином, наявність довідки-розрахунку від 16.03.2010 року лише підтверджує наявність загальної заборгованості Фонду в сумі 833242, 82 грн. станом на певну дату та не має наслідком обов’язкову сплату заборгованості шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок страхувальника.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Положеннями ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В судовому засіданні представник відповідача довів суду необґрунтованість позовних вимог позивача належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства.

Крім того, судом розглянуто клопотання позивача щодо повернення суми надміру сплаченого мита у розмірі 6632 грн., яке підлягає задоволенню. Представник ГУДКУ в Одеській області не заперечував проти повернення коштів та вказав на те, що позивачем не подавалось заяви до Головного управління ДКУ у Одеській області щодо повернення зазначених коштів.

Судом встановлено, що на виконання ухвали від 23.03.2010 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 8332,43 грн. (а.с.62).

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для сплати державного мита, розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.

Відповідно ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»із змінами і доповненнями, внесеними Декретом Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1993 року N43-93, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, зокрема внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Таким чином, суд дійшов висновку, оскільки позивачем було сплачено в більшому розмірі судовий збір на суму 6632 грн., то зайво сплачені грошові кошти мають бути йому повернуті.

На підставі викладеного та керуючись ст. 94, ст.158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Одеської залізниці до Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Головного управління ДКУ в Одеській області про стягнення боргу з виплати відшкодування суми перевищення витрат, проведених страхувальником в особі пасажирського вагонного депо Одеса-Головна Одеської залізниці у розмірі 833242,82 грн. - відмовити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 311150957000007, Код ЗКПО 23213460, МФО 828011, ГУДКУ в Одеській області) на користь Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ «Експрес-банк», МФО 328801, Код ЄДРПОУ 01071315) суму надміру сплаченого державного мита у розмірі 6632 (шість тисяч шістсот тридцять дві) гривні 43 коп.

Інші судові витрати розподілити відповідно до ст..94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 08.12.2010 року.

Суддя Бутенко А.В.

У задоволенні позову відмовити повністю

Повний текст постанови складений 08 грудня 2010 року .

/