Постанова № 12719874, 24.09.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №2а- 6985/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року           

          Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕНАЛ»ЛТД до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення –рішення №0003532300/0 від 15.02.2010р. та податкового повідомлення –рішення №0003532300/1 від 23.04.2010р.–

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕНАЛ ЛТД»(надалі по тексту –Позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області (надалі по тексту –Відповідач) №0003532300/0 від 15.02.2010р. та №0003532300/1 від 23.04.2010р.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала пославшись на те, що перевірка Відповідачем проведена незаконно, а посилання в акті є необґрунтованими, оскільки співробітники Відповідача до перевірки допущені не були, документи на які Відповідач посилається в акті Позивачем перевірки не надавались.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, пославшись на те, що в ході проведення перевірки, було здійснено запит до Відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області, на який отримано відповідь, згідно якої встановлено, що Позивачем було занижено податок на землю.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

В період з 22.01.2010р. по 28.01.2010р. Відповідачем проводилась позапланова виїзна перевірка ТОВ «Зенал» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на землю за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р. За результатами перевірки складено акт №132/23/22479121 від 01.02.2010р. (а.с.29-32). Судом встановлено, що Позивач самостійно, на підставі визначеної в договорі купівлі –продажу грошовій оцінці сплачував земельний податок. Згідно акту перевірки, з метою визначення грошової оцінки земельної ділянки, якою користується Позивач, Відповідач направив запит до відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області. Згідно отриманої відповіді нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 4733413,09 грн. з урахуванням добутку коефіцієнтів індексації 1.18. У зв’язку з вищезазначеним, Відповідач прийшов до висновку про порушення Позивачем ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992р., в результаті чого занижено суму земельного податку у розмірі 58013,97 грн. Не погодившись з інформацією, яку отримав Відповідач від відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області Позивач звернувся із запитом до відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області та отримав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.05.2010р. наданий Відділом Держкомзему у Біляївському районі Одеської області, згідно якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 1290614,88 грн. На підставі зазначеного акту перевірки Відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення – рішення, яке після адміністративного оскаржування має реквізити: №0003532300/1 від 23.04.2010р. (а.с.10).

Закон України «Про плату за землю»від 3 липня 1992 року № 2535-XII (надалі по тексту Закон № 2535-XII ) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до статті 2 Закону № 2535-XII, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 5 Закону № 2535-XII встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 13 Закону № 2535-XII, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ст. 14 Закону № 2535-XII зазначеного Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 27 Закону № 2535-XII, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Судом встановлено, що Відповідач прийшов до своїх висновків на підставі листа Відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 15.12.2009р., згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4733413,09 грн. з урахуванням добутку коефіцієнтів індексації 1,18 (а.с.74), але суд не може погодитись з такими висновками Відповідача, оскільки лист Відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області не є належним документом.

В той же час, представником позивача надано до суду витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.05.2010р. наданий Відділом Держкомзему у Біляївському районі Одеської області (а.с.40), згідно якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 1290614,88 грн., що підтверджує висновки суду про недопустимість такого доказу, як лист при встановленні грошової оцінки земельної ділянки.

Проаналізувавши докази надані Відповідачем, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суд вважає, що співробітники Відповідача повинні були отримати інформацію у вигляді витягу з технічної документації. На час проведення перевірки інформації про проведення оцінки Позивач не був повідомлений, а тому і сплачував на підставі договору купівлі – продажу..

Суд вважає, що Відповідачем частково не надано доказів правомірності прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій до Позивача, в той час як положеннями ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд також вважає за необхідне на підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                         П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕНАЛ»ЛТД до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення – рішення №0003532300/0 від 15.02.2010р. та податкового повідомлення –рішення №0003532300/1 від 23.04.2010р. –задовольнити частково.                                                                      

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області №0003532300/1 від 23.04.2010р.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

                    Суддя                                                             С.О. Cтефанов

24 вересня 2010 року