Постанова № 12719462, 29.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2010 р. справа № 2а-24732/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А. С.

при секретаріКобець О.А.

за участю:

представника позивача Ангеліна І.І.,

представника відповідачаТаранова Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, 83017, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Горвуглемаш» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000332334/0 від 08.10.2010 про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 54741 грн., у тому числі 36494 грн. - за основним платежем, 18247 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, -

В С Т А Н О В И В:

28.10.2010 ТОВ «Горвуглемаш» звернулось до суду з позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000332334/0 від 08.10.2010 про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 54741 грн., у тому числі 36494 грн. - за основним платежем, 18247 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято за наслідками проведеної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.01.2008 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 31.01.2008 по 30.06.2010 (акт перевірки від 29.09.2010 № 1965/23-311/35626678).

За змістом акту перевірки, позивачем було допущено порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді включення суми ПДВ до складу податкового кредиту січня та квітня 2009 року у розмірі 36494 грн. згідно факсових копій податкових накладних, отриманих від ТОВ «ТПФ Русь» на суму 10266 грн. та від ПП «ТК Піраміда» на суму 26228 грн.

Позивач стверджує, що ці обставини не відповідають дійсності, оскільки його контрагенти є платниками ПДВ та відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» мають право складати та видавати позивачу податкові накладні. Крім того, під час перевірки були складені акти приймання-передачі податкових накладних, які були прийняті представниками відповідача без зауважень щодо наявності факсових копій таких накладних замість їх оригіналів. Також про це зазначено у додатку № 4 до акту перевірки. Представники відповідача мали право вилучити факсові копії під час проведення перевірки відповідно до п. 9 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», однак цього не зробили, бо податкові накладні надавалися в оригіналах. Пояснення з цього факту від посадових осіб ТОВ «Горвуглемаш» не витребовувались.

Крім того, Вищим адміністративним судом України висловлено позицію , що коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, незважаючи на те, що такі накладні могли мати незначні недоліки в заповненні, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.

Просив позов задовольнити (а.с. 3-6).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді невідповідності податкових накладних, отриманих від ТОВ «ТПФ Русь» та ПП «ТК Піраміда», вимогам щодо їх форми та змісту, встановлених зазначеним підпунктом та п. 7 Порядку заповнення податкової накладної, а саме постачальниками були надані факсові копії податкових накладних. З огляду на приписи п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку на додану вартість, вказані у факсових копіях податкових накладних, не підлягають включенню до складу податкового кредиту. Вказане порушення призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 31.01.2008 по 30.06.2010 на суму 36494 грн., у т.ч. по періодам у січні 2009 року на суму 10266 грн., у квітні 2009 року на суму 26228 грн.

Просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 48-50).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Горвуглемаш» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 30.01.2008, включено до ЄДРПОУ за № 35626678, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 663385 (а.с. 37), довідкою Управління статистики у м. Горлівці № 05-80/38 від 31.01.2008 (а.с. 38). Позивач перебуває на обліку як платник податків у Горлівській ОДПІ (Центрально-міське відділення) з 31.01.2008 за № 13565, що підтверджується довідкою від 31.01.2008 (а.с. 39).

У період з 13.09.2010 по 24.09.2010 Горлівською ОДПІ проводилася планова виїзна перевірка ТОВ «Горвуглемаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.01.2008 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 31.01.2008 по 30.06.2010, за наслідками якої складено акт від 29.09.2010 № 1965/23-311/35626678.

Згідно з висновком акту перевірки, встановлено порушення ТОВ «Горвуглемаш» п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження податку на додану вартість за період з 31.01.2008 по 30.06.2010 в сумі 36494 грн., у т.ч. по періодам: за січень 2009 року в сумі 10266 грн., за квітень 2009 року в сумі 26228 грн. (аркуш 39 акту перевірки).

08.10.2010 Горлівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000332334/0, яким позивачу згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 54741 грн., у т.ч. 36494 грн. за основним платежем, 18247 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 17).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач 28.10.2010 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач у судовому засіданні не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Підставою для донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість відповідач вказав у податковому повідомленні-рішенні порушення ТОВ «Горвуглемаш» п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з акту перевірки, позивачем за січень, квітень 2009 року до складу податкового кредиту з податку на додану вартість було віднесено суму у розмірі 36494 грн. згідно факсових копій податкових накладних, які отримано від ТОВ «ТПФ Русь» на суму 10266 грн. та від ПП «ТК Піраміда» на суму 26228 грн. (аркуш 26-28 акту перевірки).

Суд не погоджується з такими доводами податкового органу з наступних підстав.

20.03.2008 ТОВ «Горвуглемаш» (Покупець) уклало із ТОВ «ТПФ Русь» (Постачальник) договір поставки № 2003, відповідно до умов якого Постачальник зобовязується передати у власність, а Покупець зобовязується прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення (ГШО) за ціною і у кількості, згідно виставлених рахунків. Строк дії договору було встановлено до 31.12.2008 (а.с. 19).

30.12.2008 між сторонами договору було укладено Додаткову угоду № 1, якою встановлено строк дії договору до 31.12.2009 (а.с. 20).

На виконання умов укладеної угоди у січні 2009р. позивач отримав від ТОВ «ТПФ Русь» товар на загальну суму 61598,22 грн., у т.ч. ПДВ 10266,37 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-27121 від 27.01.2009 (а.с. 22).

27.01.2009 ТОВ «ТПФ Русь» видало позивачу податкову накладну № 27121, у якій вказало суму ПДВ 10266,37 грн. (а.с. 23).

Зазначена податкова накладна була зареєстрована в реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2009 року під № 3 (а.с. 29).

Сума ПДВ згідно вказаної податкової накладної була включена до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2009р. (а.с. 26-28).

Крім того, 08.01.2009 ТОВ «Горвуглемаш» (Покупець) уклало із ПП «ТК Піраміда» (Постачальник) договір № 0101, згідно умов якого Постачальник зобовязується передати у власність, а Покупець зобовязується прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення (ГШО) по ціні і кількості, згідно виставлених рахунків. Строк дії договору у ньому встановлено до 31.12.2009 (а.с. 21).

На виконання умов укладеної угоди у квітні 2009р. позивач отримав від ПП «ТК Піраміда» товар на загальну суму 157367 грн., у т.ч. ПДВ 26227,83 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-13410 від 13.04.2009 (а.с. 24).

13.04.2009 ПП «ТК Піраміда» видало позивачу податкову накладну № 13410, у якій вказало суму ПДВ 26227,83 грн. (а.с. 25).

Зазначена податкова накладна була зареєстрована в реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2009 року під № 1 (а.с. 33).

Сума ПДВ згідно вказаної податкової накладної була включена до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2009р. (а.с. 30-32).

Згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Аналогічні вимоги містяться у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за N 233/2037.

Податкові накладні від 27.01.2009 № 27121 та від 13.04.2009 № 13410, видані ТОВ «ТПФ Русь» та ПП «ТК Піраміда» відповідно, за своєю формою та змістом відповідають зазначеним вище вимогам (а.с. 23, 25).

Згідно з вимогами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, позивачем правомірно до складу податкового кредиту січня та квітня 2009 року включено суми податку на додану вартість, що підтверджені податковими накладними від 27.01.2009 № 27121 та від 13.04.2009 № 13410, виданими ТОВ «ТПФ Русь» та ПП «ТК Піраміда» відповідно.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що підставою для включення до складу податкового кредиту вказаних періодів сум податку на додану вартість стали факсові копії, а не оригінали вищевказаних податкових накладних, оскільки це спростовується матеріалами справи.

Так, згідно з переліком надаваємих документів на документальну перевірку по ТОВ «Горвуглемаш», позивач надав до перевірки, серед інших документів, податкові накладні за січень та квітень 2009 року (а не їх копії). Про прийняття зазначених документів розписалась головний державний податковий ревізор-інспектор Горлівської ОДПІ Красовська І.К. (а.с. 34-36). Згідно з направленням на перевірку № 003680 від 10.09.2010 та актом перевірки, вказана особа входила до складу перевіряючих при проведенні перевірки ТОВ «Горвуглемаш».

Також, Додатком № 4 до акту перевірки «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «Горвуглемаш» (код ЄДРПОУ 35626678)» підтверджено, що перевірка проводилася у т.ч. на підставі податкових накладних за період з 31.01.2008 по 30.06.2010 (а.с. 14-16).

Отже, у даному випадку відповідач не довів належними доказами факт надання до перевірки факсових копій податкових накладних та обставину, що податковий кредит з ПДВ січня та квітня 2009р. формувався саме на підставі факсових копій податкових накладних.

Крім того, у відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Тобто, відповідальність платника податку настає у разі не підтвердження на момент перевірки сум податку, попередньо включених до складу податкового кредиту, податковими накладними, а не у разі ненадання оригіналів податкових накладних. У даному випадку є підтвердженими суми податку на додану вартість, які позивач включив до складу податкового кредиту січня та квітня 2009р. Отже, відсутні підстави для донарахування позивачу податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів законну підставу прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000332334/0 від 08.10.2010, у звязку з чим суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені (а.с. 2).

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Горвуглемаш» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000332334/0 від 08.10.2010 про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 54741 грн., у тому числі 36494 грн. - за основним платежем, 18247 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції № 0000332334/0 від 08.10.2010 про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 54741 (пятдесят чотири тисячі сімсот сорок одна) грн., у тому числі 36494 (тридцять шість тисяч чотириста девяносто чотири) грн. - за основним платежем, 18247 (вісімнадцять тисяч двісті сорок сім) грн. за штрафними (фінансовими) санкціями

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Горвуглемаш» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 29 листопада 2010 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 06 грудня 2010 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.