Вирок № 127193835, 07.05.2025, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1473/24

Провадження № 1-кп/147/49/25

ВИРОК

іменем України

07 травня 2025 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12024020120000125 від 06.06.2024 щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого лісником дочірнього підприємства «Тростянецький райагроліс» Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс», раніше не судимого,

за ч.1 ст. 246, ч.4 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 06 червня 2024 року близько 09.00 год., реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на незаконну порубку дерев для заготівлі деревини, працюючи на посаді лісника обходів №8 в с. Глибочок, №7 в с. Тростянчик, с. Демидівка та №3 в с. Гордіївка дочірнього підприємства «Тростянецький райагроліс» Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс», взявши з собою бензопилу марки «Stihl S180C», прийшов до ввіреної йому лісової території, а саме в обході №8 кварталі 37 виділі 1, який знаходиться на території Тростянецької селищної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, за межами с. Глибочок Гайсинського району Вінницької області в напрямку с. Побірка Гайсинського району Вінницької області. У подальшому ОСОБА_5 , перебуваючи на вищевказаній ввіреній йому лісовій території, в порушення вимог природоохоронного законодавства України, без наявності спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка та ордера на здійснення лісорубних робіт, діючи умисно, бензопилою марки «Stihl S180C», незаконно спиляв 6 сироростучих (живих) дерев до ступеня припинення росту, відділивши стовбур дерев від коріння, а саме зрізав шість дерев породи акація, діаметрами 31 см, 40 см, 40 см, 40 см, 42 см та 52 см, чим заподіяв істотну шкоду навколишньому природному середовищу в сумі 87542 грн 83 коп., що у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, ОСОБА_5 , працюючи на посаді лісника обходів №8 в с. Глибочок, №7 в с. Тростянчик, с. Демидівка та №3 в с. Гордіївка дочірнього підприємства «Тростянецький райагроліс» Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс», прийнявши відповідно до акту приймання-передачі обхід №8 с. Глибочок, в період часу з 09.00 год. по 18.00 год. 06 червня 2024 року, знаходячись на ввіреній йому лісовій території, а саме в обході №8 кварталі 37 виділі 1, який знаходиться на території Тростянецької селищної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області за межами с. Глибочок Гайсинського району Вінницької області в напрямку с. Побірка Гайсинського району Вінницької області, не виконуючи покладені на нього обов`язки щодо охорони лісонасаджень від незаконних порубок, в період дії правового режиму воєнного стану, реалізовуючи свій протиправний намір, направлений на привласнення незаконно зрубаного лісоматеріалу, підбурюваний жагою особистої наживи та незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету направлену на незаконне збагачення, привласнив незаконно зрубаний лісоматеріал у вигляді 6 сироростучих (живих) дерев 1 групи породи «Акація звичайна» непромислового використання на умовах франко-верхнього складу в кількості 5,860 м3, шляхом припинення росту, відділивши стовбури дерев від коріння за допомогою бензопили марки «Stihl S180C», чим спричинив майнову шкоду ДП «Тростянецький райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» на суму 6166 грн 71 коп.

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області звернулася до ОСОБА_5 з позовною заявою про відшкодування шкоди завданої державі внаслідок кримінального правопорушення, в якій просить стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області шкоду завдану державі внаслідок кримінального правопорушення в сумі 87542 грн 83 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю за обставин викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся, розповів про мотиви та обставини вчинення кримінальних правопорушень. Також пояснив, що він працює лісником обходів №8 в с. Глибочок, №7 в с. Тростянчик, с. Демидівка та №3 в с. Гордіївка дочірнього підприємства «Тростянецький райагроліс» Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» і є матеральновідповідальною особою, є відповідний наказ. Йому ввірена охорона і посадка дерев. 06 червня 2024 року в лісі в с. Глибочок вирішив на зиму привезти собі дрова та на своєму обході побачив декілька акацій, які спиляв бензопилою на метрову довжину. Це було шість акацій висотою близько по 12 метрів. Дерева він погрузив і віз до дому та по дорозі його зупинила лісова охорона. Він добровільно показав, де він спиляв дерева. Лісорубного квитка в нього на це не було, та через касу він не сплачував за деревину. Зазначив, що відшкодував завдану шкоду в сумі 87542 грн 83 коп., яка заявлена в цивільному позові та 6166 грн 71 коп. під час досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначила, що будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у повному обсязі, надав показання про обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, які узгоджуються з відомостями, викладеними в обвинувальному акті, щиро покаявся у вчиненому. При дослідженні характеризуючих на особу ОСОБА_5 матеріалів установлено, що він позитивно характеризується за місцем проживання, має постійну роботу, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, визнав свою винуватість у вчиненому та щиро покаявся. Кваліфікацію дій ОСОБА_5 вважає вірною за ч.1 ст. 246, ч.4 ст. 191 КК України. При призначенні покарання обвинуваченому просить врахувати, що обставинами, які пом`якшують його покарання є щире каяття. Майнова шкода, завдана кримінальним правопорушенням добровільно відшкодована обвинуваченим, що підтверджується квитанцією, яка долучена в ході судового розгляду. Обставини, що обтяжують покарання відсутні. Враховуючи ступінь небезпеки злочину, вчиненого ОСОБА_5 , особу обвинуваченого, просить визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та призначити покарання: за ч. 1 ст. 246 КК України у виді 1 року позбавлення волі; за ч. 4 ст. 191 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язана з обігом матеріальних цінностей у сфері лісового господарства строком на 2 роки; на підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язана з обігом матеріальних цінностей у сфері лісового господарства строком на 2 роки. З врахування характеристики за місцем проживання, відсутністю обставин, які обтяжують покарання, вважає за доцільне на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання строком на 3 роки та покласти обов`язки визначені п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Стягнути на користь держави витрати на проведення судових експертиз з обвинуваченого ОСОБА_5 на загальна суму 11737 грн 84 коп.

Вважає, що у зв`язку з добровільним відшкодуванням шкоди Державній екологічній інспекції у Вінницькій області обвинуваченим ОСОБА_5 відсутній предмет спору, а тому провадження просить закрити.

Щодо речових доказів, то трактор колісний марки «МТЗ-82» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом без номерного знаку, на який відповідно до ухвали слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 11.06.2024 накладено арешт, повернути власнику, скасувавши арешт; деревину породи акація в кількості 5,860 м3, конфіскувати в дохід держави, передавши до ЗСУ; бензопилу марки «Stihl S180C», конфіскувати в дохід держави, передавши до ЗСУ.

Представник потерпілого дочірнього підприємства «Тростянецький райагроліс» Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» ОСОБА_4 повністю погодився з позицією прокурора.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 просить врахувати те, що обвинувачений визнав вину в інкримінованих йому діях, характеризуючі його дані, відшкодував завдану шкоду в повному обсязі, а тому наявні підстави для застосування вимог ст. 75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст. 394 КПК України.

З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підстаі ч.3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються його особи.

Оскільки обвинувачений визнав свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 246, ч.4 ст. 191 КК України.

Таким чином суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_5 : незаконної порубки дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду (ч.1 ст. 246 КК України); привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене в умовах воєнного стану (ч.4 ст. 191 КК України).

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Згідно з п.1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер та тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином (ч.1 ст. 246 КК Україхни) і тяжким злочином (ч.4 ст. 191 КК України), суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи, форму вини, обставини вчинення злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має двох неповнолітніх дітей, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, відшкодував завдану шкоду. Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття. Відсутніь обставин, які обтяжують покарання.

З урахуванням обставин справи, ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_5 відповідно до принципу індивідуалізації покарання необхідно призначити покарання за ч.1 ст. 246 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ч.4 ст. 191 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язана з обігом матеріальних цінностей у сфері лісового господарства строком на 2 роки.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України та остаточно призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 246, ч.4 ст. 191 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

За приписами ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005) та «Фрізан проти Росії» (рішення від 24.03.2005) суд зазначав, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 15.10.2008) Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Таким чином на переконання суду кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести, та з іншої сторони такі заходи примусу мають бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.

Також необхідно зазначити, що Верховним Судом 01.02.2018 у справі №634/609/15-к (провадження 51-658км17) визначено поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка за визначенням охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Окрім наведеного ККС ВС у постанові від 09.10.2018 (справа 756/4830/17-к) дійшов висновку, що термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Відповідно до ч.1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстави звільнення особи від відбування покарання з випробуванням визначив також Верховний Суд в постанові від 19.07.2018 (справа №755/6254/17), де зазначив, що згідно з законом ст. 75 КК України може бути застосована в тому разі, коли при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, оскільки звільнення з випробуванням має на меті настання позитивних змін в особистості засудженого та створення в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві.

Тобто умовою звільнення від відбування покарання з випробуванням є наявність таких соціальних чинників, які б давали суду підставу дійти висновку про виправлення і перевиховання без відбування покарання.

Відповідно до ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, спосіб їх вчинення, мету та мотив вказаних діянь, а також те, що обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе повністю винним у вчиненні кримінальних правопорушень, раніше не судимий, розкаюється у вчиненому, відшкодував завдану шкоду, досудову доповідь, суд переконаний, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та його перевиховання можливе без відбування покарання, а відтак останнього необхідно звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком, при цьому слід покласти на нього обов`язки, передбачені ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Відповідно до ст.124КПКУкраїни з обвинуваченого ОСОБА_5 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз: за проведення судової інженерно-екологічної експертизи 10223 грн 28 коп. (висновок експертизи від 24.07.2024 № 622/24-25 Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз); за проведення судової товарознавчої експертизи 1514 грн 56 коп. (висновок експертизи від 28.10.2024 № 3084/24-21 Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз). Загальна сума процесуальних витрат становить 11737 грн 84 коп.

Згідно з ч.4ст. 174 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положеньст. 100 КПК України.

Щодо цивільного позову Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої державі внаслідок кримінального правопорушення на суму 87542 грн 83 коп. суд зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 17 лютого 2025 року відшкодував шкоду завдану державі внаслідок кримінального правопорушення на суму 87542 грн 83 коп. оплативши кошти на рахунок вказаний в цивільному позові, про що надав суду квитанцію /а.с.194/. Також вказані обставини підтвердила представник потерпілого Державної екологічної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_7 , про що вказала у своєму клопотанні про розгляд справи без участі потерпілого від 24.04.2025.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Отже, підлягає закриттю провадження у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої державі внаслідок кримінального правопорушення.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених:

ч.1 ст. 246 КК України та признати йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

ч.4 ст. 191 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язана з обігом матеріальних цінностей у сфері лісового господарства строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язана з обігом матеріальних цінностей у сфері лісового господарства строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75ККУкраїни звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді п`яти років позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ч.1, п.2 ч.3 ст.76ККУкраїни покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок перебігу іспитового строку ОСОБА_5 рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 11737, 84 грн (одинадцять тисяч сімсот тридцять сім гривень 84 коп.).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 11 червня 2024 року на транспортний засіб марки «МТЗ-82», реєстраційний номер НОМЕР_1 , блакитного кольору з причепом, відрізки непромислової деревини породи акація, які заповнили причіп в об`ємі - ширина 237 см, довжина 420 см, висота 130 см, бензопилу марки «Stihl S180C» оранжевого з білим кольору.

Речові доказиукримінальномупровадженні:

транспортний засіб марки «МТЗ-82», реєстраційний номер НОМЕР_1 , блакитного кольору з причепом - повернти ОСОБА_8 ;

деревину породи акація, яка заповниа причіп в об`ємі - ширина 237 см, довжина 420 см, висота 130 см, в кількості 5,860 м3 , конфіскувати в дохід держави, передавши на потреби Збройних Сил України;

бензопилу марки «Stihl S180C», конфіскувати в дохід держави, передавши на потреби Збройних Сил України.

Закрити провадження у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої державі внаслідок кримінального правопорушення. Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч.2ст. 394 КПК Українивирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1