Постанова № 12719225, 29.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2010 р. справа № 2а-23086/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-30 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю:

прокуроране зявився

представника позивача Колеснікової О.М.,

відповідачане зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Костянтинівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до фізичної особи ОСОБА_3 про зобовязання відшкодувати безпідставно отриману допомогу по безробіттю,

В С Т А Н О В И В:

Костянтинівський міжрайонний прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Костянтинівського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про відшкодування безпідставно отриманої допомоги по безробіттю.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що у ході перевірки дотримання вимог законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, проведеною Костянтинівською міжрайонною прокуратурою, встановлено що у період перебування на обліку у Костянтинівському міського центру зайнятості у якості безробітної та отримання допомоги по безробіттю, ОСОБА_3 була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, тобто відповідно до ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», ОСОБА_3 відноситься до категорії зайнятого населення та не має права отримувати допомогу по безробіттю. Також, виявлений факт порушення п. 2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» щодо неподання відповідачем своєчасно даних про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення.

Костянтинівським міським центром зайнятості прийнято рішення припинити виплату та рішення про зняття з обліку та повернення незаконно отриманих коштів з ОСОБА_3 за період з 02.06.05 по 25.04.07 у розмірі 1851,99 грн. На час звернення з позовом до суду зобовязання по сплаті заборгованості ОСОБА_3 не виконано. Заявник просить зобовязати відповідача відшкодувати відповідача безпідставно отриману допомогу по безробіттю.

Костянтинівський міжрайонний прокурор до судового засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений відповідним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом поштового направлення повісток про виклик на 28.102010р. та 29.11.2010р. за адресою місця проживання відповідача, проте поштова кореспонденція повернулась за закінченням терміном зберігання..

Згідно до пункту 11. ч. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

На підставі зазначеного суд визнав можливим розглянути справу за відсутності відповідача та на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до ст. 8. Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про зайнятість населення", цим Законом та статутом Фонду, який затверджується правлінням Фонду.

Позивач Костянтинівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зареєстрований.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

02.02.2006р. ОСОБА_3 звернулась до Костянтинівського міського центру зайнятості з заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначила що вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, та у разі подання до центру зайнятості неправдивих документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період знаходження на обліку в службі зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайве виплачене їй матеріальне забезпечення.

Згідно ст. 2 Закону України " Про зайнятість населення" У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

02.06.2006р. ОСОБА_3 був наданий статус безробітної та розпочата виплата по безробіттю.

У період з 02.06.2006р. по 25.04.2007р. була нарахована допомога по безробіттю на загальну суму 1851,99 грн.

Вищезазначена сума була перерахована ОСОБА_3 на її особистий рахунок № 6762462019143319 відкритий у Костянтинівському відділенні «Приватбанка».

Відповідно до п. 2 ст.36 Закон України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 у період з 02.02.2006р. до 25.04.2007р. відомостей про реєстрацію її як субєкта підприємницької діяльності до Костянтинівського міського центру зайнятості не подавала.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. N 357затверджено «Порядок фінансування за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття оплачуваних громадських робіт для безробітних».

Відповідно до пункту 2 Порядку розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені у документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Пунктом 5 Порядку визначено, що перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння з відомостями органів Державної податкової адміністрації, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, державних реєстраторів, управлінь праці та соціального захисту населення, відділів (управлінь) субсидій; використання даних перевірок цих органів, Держнаглядпраці, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях у порядку, встановленому законодавством.

Працівники центрів зайнятості для встановлення достовірності даних можуть брати участь у перевірках, що проводяться зазначеними органами.

За результатами звіряння або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що їх проводили.

Згідно п.6 Порядку у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

За змістом п.7 Порядку у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Під час звірки бази обміну даними з Державним центром зайнятості та Єдиним державним реєстром юридичних та фізичних осіб-підприємців, виявлено що під час перебування на обліку в центрі зайнятості в якості безробітної ОСОБА_3 була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. Згідно довідки реєстратора державна реєстрація фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 проведена 11.08.2004р. за номером запису 2269000 0000 000087.

Тобто, згідно ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", ОСОБА_3 відноситься до категорії зайнятого населення та не має права отримувати допомогу по безробіттю.

Відповідно до п. 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

За результатами перевірки позивачем складено акт від 26.08.2010р. №14, згідно якого сума коштів, що підлягала поверненню ОСОБА_3 складає 1851,99 грн.

18.12.2007р. Костянтинівським міським центром зайнятості видано наказ НТО 071218 про припинення виплат та зняття з обліку ОСОБА_3. Відповідно до бухгалтерської довідки сума відшкодування з відповідача за період з 02.06.2006 по 25.04.2007р. складає 1851,99 грн.

26.08.10 позивачем винесена претензія № 07-2764 згідно якої ОСОБА_3 запропоновано повернути незаконно отримані за період з 02.06.2005р. по 25.04.2007р. кошти у розмірі 1851,99 грн. та надано строк для повернення коштів у 15 - денний термін на розрахунковий рахунок Костянтинівського міського центру зайнятості.

Згідно поштового повідомлення претензія отримана відповідачем 01.09.2010р.

На час розгляду справи зобовязання по сплаті заборгованості ОСОБА_3 не виконано.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Невиконання зобовязань по сплаті заборгованості по відшкодуванню виплачених сум на загальнообовязкове державне соціальне страхування заподіює шкоду інтересам держави, оскільки приводить до росту заборгованості по виплаті застрахованим особам допомоги, забезпечення поточної діяльності та утримання робочих органів відділень Фонду і інших соціальних виплат, створення соціальну напругу в суспільстві, що є порушенням ст.46 Конституції України, згідно якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Беручи до уваги те, що заборгованість у встановлені законодавством строки не сплачена, наявність вказаної заборгованості підтверджується довідкою наданою позивачем та матеріалами справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Костянтинівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_3 про зобовязання відшкодувати безпідставно отриману допомогу по безробіттю - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) на користь Костянтинівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (85110, Донецька область, м. Костянтинівка, пл. Перемоги, 8; р/р 37174300901058, отримувач: банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23119554) безпідставно отриману допомогу в розмірі 1851 (одна тисяча вісімсот пятдесят одна) гривень 99 копійок

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 29 листопада 2010 року.

Повний текст постанови виготовлений 03 грудня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Зекунов Е. В.