Постанова № 12718988, 15.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.11.10Справа №2а-11553/10/6/0170 (14 г. 02 хв.) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ю.А., при секретарі Асєєвої Л.О,

за участю представника позивача: Щербіна Жанна Володимирівна, довіреність №5/635 від 03.09.2010р.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння "Укрчорметгеологія"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про визнання протиправними вимог відповідача про застосування до позивача штрафних санкцій

Сутність спору: Позивач - Державне підприємство рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння “Укрчорметгеологія”звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ в м.Керчі та просить вимоги відповідача до позивача про застосування 50% штрафних санкцій за несвоєчасно сплачені податкові зобовязання ПДВ за червень-липень 2009р. визнати протиправними.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.09.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

27.10.2010року позивач надав позовну заяву із уточненими позовними вимогами, згідно якої просить вимоги ДПІ у м. Керчі до Державного підприємства рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння “Укрчорметгеологія”про застосування 50% штрафних санкцій за несвоєчасно сплачені податкові зобовязання з ПДВ за червень-липень 2009р.за податковими повідомленнями-рішеннями №0000821502\0 від 08.04.2009р., №0000821502\1 від 06.05.2009р., №0000821502\2 від 22.06.2010р., №0000821502\3 від 26.08.2010р на суму 12140,50грн. визнати протиправними та скасувати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач при сплаті ПДВ за червень-липень 2009р. несплачену частку у розмірі 8307,00 грн. сплатив до бюджету 08.09.2009р. (прострочення на 9 календарних днів), у звязку з чим відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”до позивача мали бути застосовані штрафні санкції у розмірі 10%, у той час, як ДПІ у м. Керчі помилково застосувала на суму простроченого до сплати податку на додану вартість за червень-липень 2009р. штрафні санкції у розмірі 50% від суми прострочення.

Відповідач проти позову заперечує та просить в позові відмовити з підстав, зазначених у запереченнях на адміністративний позов. Відповідач, зокрема, зазначив, що головним державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ ДПІ в м. Керчі в ході невиїзної документальної (камеральної) перевірки Державного підприємства рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння “Укрчорметгеологія”був встановлений факт порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у вигляді несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання, вказаного ним в податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що слідують за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону для надання податкової декларації.

Слухання справи відкладалось відповідно до ст. 128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01.04.2010р. головним державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ ДПІ в м. Керчі була проведена невиїзна документальна перевірка Державного підприємства рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння “Укрчорметгеологія”з питань своєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання суми податку на додану вартість декларації з ПДВ за червень, липень 2009р.

За результатами перевірки складено акт №454\15-2\00193737 від 01.04.2010р. року, в якому встановлено порушення позивачем п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасна сплата податкового зобовязання з податку на додану вартість за період за червень-липень 2009р.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 08.04.2010 року прийнято податкове повідомлення рішення №0000821502/0, в якому позивач, на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 37707,00 грн., зобовязаний сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 18853,50 грн.

Не погодившись із прийнятим ДПІ в м.Керчі повідомленням-рішенням №0000821502/0 позивач скористався правом апеляційного оскарження в порядку ст. 5 Закону України №2181 та звернувся до контролюючого органу про скасування зазначеного рішення.

Рішенням ДПІ в м. Керчі АРК №10374\10\25-0 від 06.05.2010р., керуючись п.п.1 п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996р. №29 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.1996р. за №723\1748, із змінами та доповненнями) ДПІ у м. Керчі залишає без змін податкове повідомлення-рішення №0000821502\0 від 08.04.10р., а скаргу ДП "Укрчорметгеологія"без задоволення. У звязку з чим ДПІ в м. Керчі АРК приймає податкове повідомлення рішення №0000821502\1 від 06.05.10р.

Рішенням ДПА в АРК №1308\10\25-023 від 14.06.2010р., керуючись п.п.1 п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996р. №29 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.1996р. за №723\1748, із змінами та доповненнями) ДПА в АРК залишає без змін податкові повідомлення-рішення №0000821502\0 від 08.04.10р., №0000821502\1 від 06.05.10р., а скаргу ДП "Укрчорметгеологія"без задоволення. У звязку з чим ДПІ в м. Керчі АРК приймає податкове повідомлення рішення №0000821502\2 від 22.06.10р.

Рішенням ДПА України №8396\6\25-0215 від 21.08.2010р., керуючись п.п.1 п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996р. №29 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.1996р. за №723\1748, із змінами та доповненнями) ДПА України залишає без змін податкові повідомлення-рішення №0000821502\0 від 08.04.10р., №0000821502\1 від 06.05.10р., №0000821502\2 від 22.06.10р. а скаргу ДП "Укрчорметгеологія"без задоволення. У звязку з чим ДПІ в м. Керчі АРК приймає податкове повідомлення рішення №0000821502\3 від 26.08.10р.

Вирішуючи позові вимоги, суд виходить з наступного

Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивачем в порядку, передбаченому чинним законодавством України, були узгоджені суми податкових зобовязань з ПДВ за червень-липень 2009 р. шляхом подання податкових декларацій № 24373 від 17.07.2009 р. та № 29608 від 18.08.2009 р., згідно з якими він мав сплатити суми ПДВ за червень 2009 р. у розмірі 15281,00 грн. до 30.07.2009 р., за липень 2009 р.- 22426,00грн. до 30.08.2009 р.

Позивачем надані копії платіжних доручень № 522 від 17.07.2009 р. на суму 6400,00 грн., в графі «призначення платежу» якого вказано: «передплата ПДВ за червень 2009р.»; №550 від 21.07.2009р. на суму 1200,00 грн. за призначенням платежу: «ПДВ за червень 2009р.» перерахований повністю по строку 30.07.2009р. та № 569 від 27.07.2009р. на суму 2000,00 грн. за призначенням платежу: «передплата ПДВ за липень 2009р.»; № 610 від 04.08.2009р. на суму 1000,00 грн. за призначенням платежу: «передплата ПДВ за липень 2009р.»; №625 від 12.08.2009р. на суму 100,00 грн. за призначенням платежу : «передплата ПДВ за липень 2009р»; №628 від 14.08.2009р. на суму 5000,00 грн. за призначенням платежу: «передплата ПДВ за липень 2009р.» перерахований повністю по строку 30.08.2009р. На зазначених платіжних дорученнях, копії яких залучені до матеріалів справи, є відмітка банку про проведення платежів в дні їх оформлення. Таким чином, несвоєчасно сплачені податкові зобовязання за ПДВ за липень 2009р. складають 13426,00 грн., отже суд дійшов висновку про сплату податкових зобовязань позивачем з ПДВ за червень 2009 року у повному обсязі і строки, встановлені законом.

Проте, з наданих суду матеріалів вбачається порушення граничних строків зі сплати ПДВ за липень 2009р. за винятком сплачених 9000,00 грн. у строк, встановлений п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме порушення граничних строків зі сплати ПДВ у розмірі 13426,00грн. (22426,00 грн. 9000,00 грн. =13426,00 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при визначенні суми штрафних санкцій виходив з того, що розмір заборгованості зі сплати самостійно узгодженого податкового зобовязання зі сплати ПДВ за червень-липень 2009р. складає 37707,00грн. (15281,00 + 22426,00 грн.), а розмір нарахованих штрафних санкцій складає 50% від простроченої суми податкових зобовязань.

Таким чином, відповідач вважає, що узгоджені суми по деклараціям за червень-липень 2009р., були погашені фактично з затримкою в строки та розмірах, встановлені в акті невиїзної документальної перевірки з питання своєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість Державного підприємства рудникової геології, промислових робіт і технічного буріння “Укрчорметгеологія” від 01.04.2010р. за №454\15-2\00193737.

З цієї причини, відповідач зробив висновок, що позивачем по справі порушено вимоги п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.00 р. і на підставі п.п.17.1.7 ст. 17 цього Закону застосував до позивача штрафні санкції за несплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених законом.

В той же час, дослідивши надані позивачем платіжні доручення, в яких містяться відповідні призначення платежів на оплату поточних зобовязань протягом перевірених періодів, суд встановив, що висновки про порушення граничних строків та розрахунок штрафних санкцій зроблено відповідачем на підставі виключно даних особового рахунку позивача, який ведеться в автоматичному режимі.

Державна податкова інспекція у м. Керчі АРК вказує на те, що Державне підприємство “Укрчорметгеологія” з листопада 2008р. є постійним боржником по платежах до бюджету. Згідно п.8.1 ст. 8 Закону України №2181 підприємство знаходиться в податковій заставі.

Відповідач у письмових запереченнях пояснив, що на підставі п 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181-Ш від 21.12.2000р. здійснював погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення, не звертаючи уваги на призначення платежу, вказане позивачем у платіжних дорученням при сплаті поточних зобовязань, що і призвело до нарахування спірних штрафних санкцій.

Таким чином, незалежно від того, що ДП “Укрчорметгеологія” вказувало призначення платежу як поточні нарахуванні, сплачені суми погашали податковий борг попередніх періодів, узгоджені податкові зобовязання за червень-липень 2009р.

Суд не може погодитися з позицією відповідача по справі з наступних підстав.

Згідно пункту 30.1 статті 30 розділу IV Закону України “Про платіжні системи і переклад грошей в Україні” №2346-III від 05.04.2001 року (із внесеними змінами і доповненнями) переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми перекладу на рахунок одержувача.

У відповідності до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права. Серед прав органів державної податкової служби, передбачених ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” немає права на самостійне без згоди на те платника податків або відповідного рішення суду визначення призначення платежу або зарахування платежу не за призначенням, зазначеним у платіжному документі. Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

Відповідач не навів суду жодної норми законодавства, яка б наділяла органи державної податкової служби повноваженнями по самостійному розпорядженню коштами платника податків на свій розсуд та всупереч волі платника.

До того ж, будь-яких доказів того, що відповідач направляв позивачеві повідомлення про направлення його коштів не за призначенням, суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв із значним перевищенням повноважень, передбачених Конституцією України та Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, оскільки не вправі був самостійно, без узгодження з платником податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу та перераховувати платежі за поточними зобовязаннями на погашення податкового боргу, що виник раніше. Оскільки платник податків є власником своїх коштів, тобто має право вільно, на свій розсуд, володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, у тому числі і визначати призначення платежів, суд вважає, що застосування п.17.1.7 п.17.1 ст.7 Закону України “По порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.00 р. №2181є безпідставним.

Нарахування таких штрафних санкцій в автоматичному режимі чинним податковим законодавством не передбачено.

Суд вважає, що такі дії та висновки суперечать положенням чинного законодавства України, з огляду на таке.

П. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” визначає, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

При цьому, ч. 4 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” обумовлено, що обовязок юридичної і фізичної особи по сплаті податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється у звязку зі сплатою податку, збору (обовязкового платежу).

Ст. 1 Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000р. також визначає, що обовязок погашати податковий борг покладено на платника податків.

Таким чином, доказом самостійної сплати податкового боргу платником податку може бути лише його документи (в т.ч. платіжні доручення) з відповідним призначенням платежу.

Самостійне ж розпорядження ДПІ коштами платника і направлення їх на погашення податкового боргу, всупереч визначеному платником призначення платежу, є недопустимим.

Згідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.00 р. податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Крім того, серед прав органів державної податкової служби, передбачених ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” немає права самостійно, без згоди на те платника податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу. Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платника податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, а також стягувати в судовому порядку суми податкового боргу, штрафу, пені.

Відповідно до п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податку є будь-які власні грошові кошти, в тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна тощо.

Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу (п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 даного Закону).

Крім того, п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” наділяє органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, але не наділяє їх правом самостійно розпоряджатись коштами платника податків на свій розсуд.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади , який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт перевірки, у якому факти виявлених порушень повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування фактів виявлених порушень є підстави для прийняття відповідних рішень про донарахування податкових зобовязань.

При цьому суд виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що наданий відповідачем в акті перевірки за №454\15-2\00193737 від 01.04.2010р.розрахунок затримки сплати позивачем узгодженого ним податкового зобовязання з ПДВ за червень-липень 2009 року не можна визнати обґрунтованим, зробленим з додержанням зазначених вище положень чинного законодавства.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000821502\0 від 08.04.10р., №1308\10\25-023 від 14.06.2010р., №0000821502\2 від 22.06.10р., №0000821502\3 від 26.08.10р., прийнятих за результатами проведеної відповідачем невиїзної документальної перевірки позивача з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за червень-липень 2009 року.

Проте, доказів правомірності і законності дій відповідача при проведенні перевірки та при зміні призначення платежів позивача, а також обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень, відповідачем суду не надано.

Вказане свідчить про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Суд вважає, що для повного захисту прав позивача слід не тільки визнати протиправними, а й скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.11.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 19.11.2010 року.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі №0002521502/0 від 23.11.2009р., №0002521502/1 від 18.12.2009р., №0002521502/2 від 11.03.2010р., №0002521502/3 від 18.05.2010р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння “Укрчорметгеологія”(98309, м.Керч, Феодосійське шосе, 32, ідентифікаційний код 00193737) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Латинін Ю.А.