Рішення № 127178173, 07.05.2025, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/222/25

Провадження 2/193/209/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

07 травня 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О. В.,

за участю секретаря судового засідання Оселедець О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у спрощеному позовному порядку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

12.02.2025 до Софіївського районного суду через систему «Електронний суд» надійшов цивільний позов представника ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е. до відповідача ОСОБА_1 згідно вимог якого просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №562335 від 29.03.2021 у розмірі 15651,83 грн. та судові витрати, яка складається із витрат на правову допомогу та витрат зі сплати судового збору.

В обґрунтування якого зазначив, що 29.03.2021 між відповідачем та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 562335, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 25000 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 29.03.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених умовами Договору.

21.02.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та позивачем було укладено Договір факторингу № 2102-24, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до Боржників за Договорами кредиту, у т.ч. за Договором №562335 про надання споживчого кредиту від 29.03.2021, що укладений між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем по справі.

Позичальник зобов`язання за кредитним договором № 562335 належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 21.02.2024 виникла заборгованість в розмірі 15651,83 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10399, 36 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 5252,47 грн., яку позивач просить стягнути, а також судовий збір та витрати на правничу допомогу, просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 17.02.2025 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.

Представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 про часта місцерозгляду справиповідомлявся належним чином, що підтверджено поштовим повідомленням про отримання судової повістки, окрім того,повідомлявся шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади України, відзиву на позовну заяву, заяв, клопотань у встановлений судом строк не надав.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280,281 ЦПК України.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 29.03.2021 між відповідачем та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 562335, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 25000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 29.03.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених умовами Договору.

Пунктом 1.5. Договору передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних.

Згідно з п 2.4. Договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту в порядку передбаченому п. 2.1 Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, нарахування процентів за Договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п. 1. 4. Договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені Договором.

Згідно з п. 5.3., 5.3.1., 5.3.2., 5.3.3. Договору, споживач здійснює платежі за договором у такій черговості: у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися в такій черговості: прострочені зобов`язання по процентах; прострочені зобов`язання по кредиту.

У другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбачені даною чергою недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: строкові зобов`язання по процентах; строкові зобов`язання по кредиту.

У третю чергу здійснюється сплата інших платежів за Договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до дати, вказаної у п. 1.4. цього Договору, а в частині виконання зобов`язань та нарахування штрафів - до повного виконання споживачем зобов`язань за цим Договором (п. 9.2 Договору)

Відповідно до п. 9.6. Договору, з метою укладення Договору, зі сторони товариства Договір підписується аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договору. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Вказаний договірбув підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором Н 113 (а.с. 10 на звороті)

Як вбачається з листа через ТОВ «Універсальні платіжні рішення» первісний кредитодавець ТОВ «Слон Кредит» 29.03.2021 17:59 год здійснив переказ грошових коштів в сумі 20 000,00 грн. на платіжну карту, реквізити якої надано відповідачем, що підтверджується умовами кредитного договору (п.2.1).

Згідно із пункту 2статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, кредитодавець виконав зобов`язання за договором від 29.03.2021.

21.02.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 2102-24, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право грошової вимоги до Боржників за Договорами кредиту, у т.ч. за Договором про надання споживчого кредиту № 562335 від 29.03.2021, що укладений між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , що підтверджується Договором факторингу № 2102-24 від 21.02.2024 та платіжною інструкцією № 6841 від 22.02.2024.

Позичальник зобов`язання за кредитним договором № 562335 від 29.03.2021 належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 21.02.2024 виникла заборгованість в розмірі 15651,83 грн., з яких: 10399,36 грн. - заборгованість за тілом кредиту; заборгованість за відсотками5252,47 грн.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

В силу приписів ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Законодавством передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат по справі.

Відповідно до ч. 1. п. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1ст.134ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.11.2024, копію додаткової угоди №562335 від 28.01.2025 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.11.2024, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості та копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 28.01.2025, згідно з якими вартість послуг з надання правничої допомоги становить 6000,00 грн.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, су звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною, що не потребує значних зусиль, з урахуванням того, що вказана справа розглядається без участі представника позивача та відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 6000 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Діджи Фінанс» понесені у цій справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263, 279,280 ЦПК України, ст. 3, 11, 15, 526, 610, 611, 625, 634, 639, 1049, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №562335 від 29.03.2021 в розмірі 15 651 (п`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят одна) гривня 83 коп., яка утворилась станом на 21.02.2024 і складається з: 10 399,36 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5252,47 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) 00 грн.

У задоволенні решти частини позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу , - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На заочне рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», адреса місцезнаходження: м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897, індекс 07405.

Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 07.05.2025.

Суддя О. В. Томинець