Ухвала суду № 127164329, 05.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/1791/24

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю

05 травня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі № 380/1791/24 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії, задоволено повністю.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_1 від 14.08.2024 №С/13209 розміру надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% та премії з 216% до 10%.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 216% посадового окладу, а також інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

Від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 КАС України, у якій просить Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі № 380/1791/24. Вказує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі № 380/1791/24 відповідач видав довідку від 26.02.2024 № 1159/12/4052 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, в якій зазначено наступні складові грошового забезпечення позивача: посадовий оклад (10 т.р.) (2684,00 * 1,85) 4970,00 грн, оклад за військовим званням майор (2684,00 * 0,58) 1560,00 грн, надбавка за вислугу років (50% ПО + ОВЗ) 2140,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65% ПО + ОВЗ + НВР) 4173,00 грн, премія (216% ПО) - 7041,60 грн. Із огляду на зазначені у вказаних довідках розміри складових вбачається, що розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення обчислені у неналежний спосіб. Таким чином, станом на 01.01.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених із застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений на 01.01.2023, надбавка за вислугу років складає: (4970,00 + 1560,00) * 50% = 3 265,00 грн, надбавка за особливості проходження служби: 65% * (4970,00 + 1560,00 + 3265,00) = 6 366,75 грн; премія: 216% * 4970,00 = 10 735,2 грн. Натомість при обчисленні розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, відповідач застосував розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, які обчислені із застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений на 01.01.2018, який складав 1762,00 грн. Вказане свідчить, що рішення у цій справі не виконано у належний спосіб, та, як наслідок, порушення відповідачем норм Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів в частині обов`язковості виконання судового рішення

З урахуванням вимог частини четвертої статті 229, частини четвертої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При вирішенні заяви про встановлення судового контролю суд враховує наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Позиція Верховного Суду стосовно застосування цієї норми Основного Закону України сформована, зокрема у постановах від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17), від 21 червня 2023 року у справі № 160/24869/21, від 14 серпня 2023 року у справі № 480/279/21 та від 30 вересня 2024 року у справі № 460/23064/23.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, яка була також застосована Верховним Судом в ухвалі від 07 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а під час розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення та вирішенні питання про накладення штрафу в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 26 січня 2021 у справі №611/26/17 та від 12 липня 2022 року у справі №754/12702/14-а.

Статтею 382 КАС України встановлено спосіб здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Зокрема, відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що стаття 382 КАС України надає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

Суд вважає за необхідне вказати, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.

При цьому аналіз норми статті 382 КАС України у її системному взаємозв`язку з нормами статті 372 КАС України дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися за наявності для цього підстав (безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення), зокрема у випадку, якщо:

рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання;

існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання;

існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що:

загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату,

або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов`язку.

Крім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Крім цього у Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Також Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.

Таким чином, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зокрема у формі зобов`язання боржника подати до суду відповідний звіт сприяє забезпеченню реалізації принципу виконуваності судового рішення (загальновідомо, що «рішення суду не має значення, якщо воно не виконується»), запобігає можливому зловживанню з боку боржника (наприклад, у формі уникнення оперативного та повного виконання рішення), гарантує дотримання законності (як у вимогах стягувача, так і у діях боржника), а також підвищує довіру громадян до суду та держави, в цілому.

Так, з рішення Львівського окружного адміністративного суду вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 зобов`язано скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 216% посадового окладу, а також інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, вирішуючи питання відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, що враховуються при перерахунку пенсії, суд зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_4 видати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 враховуючи положення постанови КМУ № 704 та Порядку № 260.

Відповідно до пункту 8 постанови КМУ №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

За приписами розділу VI Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням.

Відповідно до розділу ІV Порядку військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Згідно з розділом ХVI Порядку № 260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Таким чином, з указаних положень вбачається, що розміри вищезазначених додаткових видів грошового забезпечення, зокрема надбавки за особливості проходження служби та премії розраховуються з базової величини посадового окладу, розмір якого, зокрема у спірних правовідносинах, визначається з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду у цій справі шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали.

Водночас суд роз`яснює, що відповідно до частини другої статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення,

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 381, 382 КАС України суд,-

п о с т а н о в и в:

заяву представника позивача про встановлення судового контролю - задовольнити.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до 382 КАС України подати у місячний термін з моменту отримання ухвали суду до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі № 380/1791/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяР.І. Кузан