Рішення № 127164328, 06.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2025 рокусправа № 380/680/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою № 380/24173/24 від 13.01.2025 суд роз`єднав позовні вимоги ОСОБА_1 в самостійні провадження, в провадженні цієї справи будуть розглядатися вимоги до військової частини НОМЕР_1 :

- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 , які полягали у визначенні ОСОБА_1 розміру підйомної допомоги у 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення в 2022, 2024 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2022 році, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок підйомної допомоги, виплаченої у 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2022, 2024 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2022 році, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги повідомив, що проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Вказує, що за період проходження служби відповідач при обрахунку підйомної допомоги у 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення у 2022, 2024 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої у 2022 році, протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення. З огляду на це, у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, відповідно нарахування та виплата підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань проведено з непроіндексованого місячного грошового забезпечення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, позов не визнає, просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказує, що спірні виплати були нараховані та виплачені у повному обсязі. Відповідач посилається на норми статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вказує, що індексація грошового забезпечення не входить до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців та, відповідно, до складових грошового забезпечення, з суми котрих обчислюється вихідна допомога при звільненні.

Разом із позовною заявою відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строк звернення до суду, визначеного у статті 233 КЗпП України.

Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду із цим позовом, суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладний в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 щодо застосування статті 233 КЗпП України, при вирішенні спорів з приводу стягнення заробітної плати:

«65. Підсумовуючи наведене, Судова палата зазначає, що, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків:

65.1. Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).

65.2. З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.

71. Предметом спору у цій справі є перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року. […]

74. Судова палата зазначає, що спірний період [з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року] умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] та після цього.

75. Період з 01 лютого 2020 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.

76. Проте період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

77. Судова палата частково поділяє позицію суду апеляційної інстанції щодо порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду, зазначену у його висновку. Зокрема, слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

78. Виходячи з цього, Судова палата вважає обґрунтованим висновок про те, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, а саме 30 березня 2023 року, є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду.

79. Водночас слід наголосити, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.»

Суд, для вирішення питання щодо дотримання строку звернення до суду, а також клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, ухвалою про витребування доказів від 18.04.2025 року витребував у відповідача докази ознайомлення позивача із письмовим документом, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні.

Відповідач на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2025 року таких доказів не надав, в матеріалах справи відсутні докази вручення позивачу грошового атестату (довідок відомостей тощо щодо грошового забезпечення), а тому відсутні підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду із цим позовом. Отже, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.

Суд з`ясував зміст та підстави позовних вимог і заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 у спірний період проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , 21.06.2024 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с 63).

З долучених до справи письмових доказів встановлено такі обставини:

- підйомна допомога у 2022 році позивачу не нараховувалася та не виплачувалася;

- грошова допомога на оздоровлення у 2022 та 2024 роках виплачена позивачу в розмірі 24895, 60 грн (у вересні 2022) та 39169,33 грн. (у лютому 2024) (а.с. 76);

- матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2022 виплачена позивачу в розмірі 25402,60 грн (у грудні) (а.с. 76);

- відповідно до довідок про нараховані суми основних та додаткових видів грошового забезпечення у 2022-2024 роках позивачу з березня 2022 по грудень 2022 щомісяця виплачувалася поточна індексація грошового забезпечення (а.с. 66 зворот); індексація у 2023 та 2024 роках позивачу не нараховувалася та не виплачувалася (а.с. 65, 66).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII. Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII).

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частинами другою, третьою цієї статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007 (далі Постанова № 1294, була чинною до 28.02.2018, тобто регулює спірні правовідносини) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ» № 889 від 22.09.2009 (далі Постанова № 889) Уряд встановив військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Відповідно до пункту 3 цієї Постанови щомісячна додаткова грошова винагорода особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, встановлюється у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі Закон № 1282-XII).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078). Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку № 1078).

При вирішенні спору суд керується такими мотивами:

при проведенні розрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, відповідач визначив «місячне грошове забезпечення» як базу нарахування цих допомог, виходячи із таких його складових: оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія. При проведенні розрахунку цих допомог як базу для їх нарахування відповідач використав суму складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , до яких не включив індексацію грошового забезпечення.

Відповідно до довідки про нараховані суми основних та додаткових видів грошового забезпечення за 2022 рік відповідач щомісяця нараховував та виплачував поточну індексацію грошового забезпечення (а.с.66 зворот).

При звільненні ОСОБА_1 зі служби та розрахунку суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової допомоги на оздоровлення за 2022 рік відповідач не включив індексацію грошового забезпечення в склад місячного грошового забезпечення як бази нарахування цих допомог, оскільки відповідач вважав індексацію компенсаційною виплатою, а не складовою грошового забезпечення.

Суд при обранні та застосуванні норм права до спірних правовідносин на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України враховує такі висновки касаційного суду, що викладені:

1) в постанові від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19:

«[…] 56. Щодо включення індексації до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, Верховний Суд зазначає наступне. […] 67. Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

68. Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

69. При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку №1078.

70. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

71. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17.

72. Також необхідно наголосити, що такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, оскільки питання індексації не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.

73. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для включення індексації до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивачки».

2) в постанові від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18:

«Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 30 грудня 2020 року у справі №359/8843/16-а.

Таким чином, позовні вимоги позивача в зазначеній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на те, що грошова допомога на оздоровлення за 2016 та 2017 роки і матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік не входять до складу грошового забезпечення, мають разовий характер, а тому у відповідності до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» не підлягають індексації.

Суд звертає увагу на те, що спірним питанням в цій справі є дії відповідача щодо розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без урахування, зокрема, індексації. Тобто дослідженню підлягають обставини включення сум індексації до розрахунку таких виплат, як одноразова грошова допомога при звільненні, грошова допомоги на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а не включення цих виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця та їх індексації».

Отже, з вищенаведених норм законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, слідує, що індексація грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця, а тому вона має бути врахована у складі місячного грошового забезпечення як розрахункова величина під час нарахування та виплати, зокрема підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Як підтверджується довідкою про нараховані суми основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022 рік відповідач у 2022 році виплатив позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу на оздоровлення, однак для обрахунку розміру цих виплат не включав до складу місячного грошового забезпечення індексацію грошового забезпечення, оскільки, як встановив суд, відповідач вважав індексацію компенсаційною виплатою, а не складовою грошового забезпечення.

Тож з огляду на те, що індексація грошового забезпечення за 2022 рік виплачувалася позивачу щонайменше з березня 2022 року до грудня 2022 року щомісячно, та мала характер постійної, а не одноразової доплати, така повинна включатися до бази нарахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення. Таким чином, позивач має право на перерахунок матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, виплачених у 2022 році, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення індексації грошового забезпечення. Отже, в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Ефективним способом відновлення порушених протиправними діями відповідача прав позивача є спонукання (зобов`язання) відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення виплачених у 2022 році шляхом включення до складу грошового забезпечення для їх обчислення суми індексації грошового забезпечення, та виплати перерахованої суми (з урахуванням раніше проведених виплат).

Водночас, як встановив суд, підйомна допомога у 2022 році позивачу не нараховувалася та не виплачувалася, що підтверджується довідкою про нараховані суми основних та додаткових видів грошового забезпечення за 2022 рік, а також довідкою № 1001/Ф від 24.04.2025, тому підстави для задоволення позовних вимог у частині перерахунку розміру підйомної допомоги відсутні.

Щодо позовних вимог в частині перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення у складі місячного грошового забезпечення для її обчислення, то суд звертає увагу, що відповідно до наданих довідок про нараховані суми основних та додаткових видів грошового забезпечення за 2023-2024 роки позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення, тому відсутні підстави для перерахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік з урахуванням індексації.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 підлягають задоволенню частково.

Суд не здійснює розподіл судових витрат відповідно до норм статті 132 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягала в нездійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати не розподіляти.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович