Рішення № 127164278, 06.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2025 рокусправа № 380/10260/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення:

- від 28.02.2024 № 7475/13-01-24-08, яким збільшена сума податкового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 7241,28 грн та за штрафними санкціями в розмірі 1810,32 грн;

- від 28.02.2024 № 7476/13-01-24-08, яким збільшена сума податкового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 86 895,32 грн та за штрафними санкціями в розмірі 21 723,83 грн;

- від 28.02.2024 № 7479/13-01-24-08 , яким визначено штраф у розмірі 340,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.12.2005 між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 602/25-182 від 16.12.2005. За умовами іпотечного договору позивач передала Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . У подальшому, у зв`язку із невиконанням позивачем своїх зобов`язань, Банк у позасудовому порядку звернув стягнення на іпотечне майно та 16.01.2019 зареєстрував право власності на предмет іпотеки.

Позивач наголошує, що не отримувала від АТ "Альфа-Банк", який є правонаступником АКБ "Укрсоцбанк", повідомлення про прощення (анулювання) Банком боргу у 2019 року, незважаючи на те, що обов`язок кредитора щодо надіслання такого повідомлення, визначений пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Стверджує, що контролюючий орган при проведенні перевірки неповно з`ясував обставини справи, не витребував жодних первинних документів, розрахунків та не досліджував їх, а лише використав узагальнену довільну інформацію, надану Банком податковому органу у грудні 2020 року. Крім того, відповідач у передбачений законодавством спосіб не встановив факту прощення боргу, що тягне за собою незаконність та необґрунтованість податкових повідомлень-рішень, які винесені на суми, що обчислені з довільно встановленої суми нібито прощеного боргу. На переконання позивача, грошові кошти у вигляді прощеної основної заборгованості за іпотечним кредитом відповідно до Податкового кодексу України не є додатковим благом, та не включаються до доходу особи, з якого обчислюється податок на доходи фізичних осіб.

Із наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 15.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.09.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, з огляду на наступне.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 27.12.2023 №4811-ПП відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податку ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 до 31.12.2019, під час якої встановив, що фізична особа платник податків ОСОБА_1 за 2019 рік отримала дохід від АТ "Альфа-Банк" у вигляді анулювання (прощення) припинення зобов`язань за основною сумою кредиту на загальну суму 482 751,78 грн.

Отже, позивач порушила норми податкового законодавства зокрема, - пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, ст. 168 п. 179.7 ст. 179 ПК України в частині заниження податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2019 рік у сумі 86 895,32 грн; - пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 179.7 ст. 179, пп.1.2, 1.3, 1.4, 1.6 п. 16 прим.1 пiдрозділу 10 Pозділу XX ПК України в частині заниження військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за 2019 рік в сумі 7241,28 грн; - пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 ПК України в частині неподання декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.

За результатами податкової перевірки Головне управління ДПС у Львівській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 28.02.2024 № 7475/13-01-24-08, № 7476/13-01-24- 08, № 7479/13-01-24-08.

Стверджує, що контролюючий орган правомірно прийняв спірні ППР та нарахував податкові зобов`язання на загальну суму 117 670,75 грн, а тому доводи позивача, які викладені у позовній заяві, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.

23.09.2024 позивач подала відповідь на відзив, де зазначила, що АТ "Альфа-Банк" не повідомляв її про прощення боргу. Лист Банку від 08.12.2020 містить інформацію про надіслання ОСОБА_1 письмового повідомлення про прощення боргу у формі рекомендованого листа з повідомленням про вручення. Втім, станом на сьогодні ані ОСОБА_1 , ані відповідач, ані суд, на вимогу ухвали про забезпечення доказів, не отримали від Банку жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт надсилання такого повідомлення позивачу у заявлений Банком спосіб. Отже, Банк порушив процедуру прощення боргу, що має наслідком визнання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

На підставі наказу від 27.12.2023 № 4811-ПП головний державний інспектор Головного управління ДПС у Львівській області Коваленко О.І. провела документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2019 до 31.12.2019, за результатами якої складений Акт перевірки від 05.02.2024 № 3867/13-01-24-08-03/ НОМЕР_1 (далі Акт перевірки № 3867).

У ході проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення ОСОБА_1 :

-пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, ст. 168 п. 179.7 ст. 179 ПК України в частині заниження податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2019 рік у сумі 86 895,32 грн:

-пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 179.7 ст. 179, пп.1.2, 1.3, 1.4, 1.6 п. 16 прим.1 пiдрозділу 10 Pозділу XX ПК України в частині заниження військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за 2019 рік в сумі 7241,28 грн;

- пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 ПК України в частині неподання декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.

До таких висновків контролюючий орган дійшов з огляду на такі встановлені обставини, що зазначені в пункті 1.11. Акта перевірки № 3867.

"…Відповідно до наявної податкової інформації фізична особа платника податку ОСОБА_1 за 2019 рік отримала дохід, який згідно з ПКУ підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Згідно з відомостями з ЦБД ДРФО, інформацією ПАТ "Альфа-Банк", як правонаступника АТ "Укрсоцбанк" від 08.12.2020 № 102424-20.3-252572, в періоді з 01.01.2019 по 31.12.2019 фізична особа платника податку ОСОБА_1 фактично отримала дохід у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку в сумі 482 751,78 грн, що відображено в "Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" (форма 1ДФ) за ознакою доходу "126" відповідно до абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Фізична особа платника податку ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській області за 2019 рік не подавала, доходів за 2019 рік не декларувала, податок на дохи фізичних осіб від отриманого доходу у вигляді анулювання заборгованості за договором за 2019 рік не сплачувала…".

Позивач 14.02.2024 подала заперечення на Акт перевірки № 3867.

27.02.2024 Головне управління ДПС у Львівській області прийняло рішення про відповідність вимогам чинного законодавства висновків Акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.02.2024 № 3867/13-01-24-08-03/2246306429.

На підставі Акта перевірки № 3867 контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 28.02.2024:

- № 7476/13-01-24-08, яким ОСОБА_1 визначена сума податкового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 108 619,15 грн, у тому числі за основним зобов`язанням у розмірі 86 895,32 грн та за штрафними санкціями у розмірі 21 723,83 грн;

- № 7475/13-01-24-08, яким ОСОБА_1 визначена сума податкового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 9051,60 грн, у тому числі за основним зобов`язанням у розмірі 7241,28 грн та за штрафними санкціями у розмірі 1810,32 грн;

- № 7479/13-01-24-08, яким до ОСОБА_1 застосований штраф у розмірі 340,00 грн.

20.03.2024 ОСОБА_1 подала до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 28.02.2024 № 7476/13-01-24-08, № 7475/13-01-24-08 та № 7479/13-01-24-08.

Рішенням від 26.04.2024 № 12159/99-00-06-01-03-06 Державна податкова служба України залишила без змін ППР від 28.02.2024 № 7476/13-01-24-08, № 7475/13-01-24-08 та №7479/13-01-24-08.

Позивач вважає висновки Акту перевірки № 3867 необґрунтованими та такими, що складені без дослідження усіх обставин списання АТ "Альфа-Банк" основної кредитної заборгованості, що має наслідком визнання протиправними та скасування спірних ППР, тому звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо спірних ППР, суд враховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Положення ПК України суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п.75.1 ст. ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно із п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України);

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом (пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України).

Платник податку відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України зобов`язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою).

За правилами пп. 163.1.1 та пп.163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

При цьому, відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Таким чином, визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Суд встановив, що 16.12.2005 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (Іпотекодержатель), правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладений Іпотечний договір, за умовами п. 1.1. Статті 1 якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю в якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за Договором кредиту № 602/25-182 від 16.12.2005, нерухоме майно, яке стане його власністю в майбутньому, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , житлова площа 26,6 кв. м, загальна площа 49,3 кв. м надалі за текстом "Предмет іпотеки".

Згідно із п. 1.2., 1.4 Іпотечного договору вартість предмета іпотеки становить 200 000,00 грн. Повернення кредиту в розмірі 33000 доларів США, що виражається за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору у розмірі 166 650,00 грн, з кінцевим терміном погашення 16.12.2012.

Пунктом 3.1. Статті 3 Іпотечного договору передбачено, що у разі порушення Іпотекодавцем умов, визначених п.п. 2.1.1-2.1.13 цього Договору, Іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на Предмет іпотеки в порядку, визначеному п. 2.4.4, а саме - задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

У разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов`язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки (4.1. Статті 4 Іпотечного договору).

Відповідно до п. 4.5 Статті 4 Іпотечного Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із таких способів, шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" або у порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

За інформацією з Державного реєстру речових право на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до рішення державного реєстратора від 18.01.2019, індексний номер 45108738, за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" зареєстроване право власності квартиру АДРЕСА_1 , житлова площа 26,6 кв. м, загальна площа 49,3 кв. м на підставі повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням серія та номер 190/18, виданий 12.05.2018, видавник ПАТ "Укрсоцбанк". Іпотечний договір серія та номер 6211/6212, виданий 16.12.2005, видавник АКБ "Укрсоцбанк"/ ОСОБА_1 .

За інформацією з Державного реєстру речових право на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до рішення державного реєстратора від 11.11.2019, індексний номер 49609108, за Акціонерним товариством "Альфа-Банк" зареєстроване право власності квартиру АДРЕСА_1 , житлова площа 26,6 кв. м, загальна площа 49,3 кв. м на підставі Передавального акту, серія та номер:10221-10229, виданий 11.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С.

Отже, право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 з 19.01.2019 набуте ПАТ "Укрсоцбанк", а з 12.11.2019 його правонаступником АТ "Альфа-Банк".

Із наданої Головному управлінню ДПС у Львівській області інформації, що зазначена у листі АТ "Альфа Банк" від 08.12.2020 за № 102424-20.3-252572, яка використана контролюючим органом при проведенні перевірки позивача, суд встановив, що у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за І квартал 2019 року, АТ "Альфа-Банк" відобразив нарахований та виплачений ОСОБА_1 дохід з ознакою доходу "126" у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, в розмірі 482 751,78 грн.

За правилами пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Так, відповідно до абз. "д" пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку.

Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Разом з тим, суд наголошує, що у випадку, якщо прощення основної суми боргу за кредитом пов`язане із набуттям Банком-Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, тобто коли анулювання залишку заборгованості по кредиту відбулося шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, у боржника не виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Відтак, суд вважає, що прощення (анульовання) АТ "Альфа-Банк" за його самостійним рішенням зобов`язань ОСОБА_1 за кредитом, у цьому випадку, не є доходами позивача, які призводять до приросту показників її фінансового та майнового стану, а тому відсутні підстави вважати суму прощеного боргу додатковим благом платника податку ОСОБА_1 .

Варто відмітити, що реалізація Банком, як Іпотекодержателем, свого права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору не змінює суті зобов`язань, які виникли на підставі іпотечного договору, який забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, тобто, не змінює правову природу забезпечених іпотекою взаємовідносин сторін.

Отже, незалежно від того, в який момент часу Банком задоволені вимоги за рахунок предмета іпотеки, кредитний договір залишається таким, що забезпечений іпотекою.

Так, за правилами пп. 165.1.55. п. 165.1 ст. 165 ПК України, у редакції, чинній на 2019 рік, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

13.04.2021 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб" № 1383-ІХ (далі Закон №1383-ІХ), який набув чинності 23.04.2021.

Законом № 1383-ІХ підпункт 165.1.55 пункту 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України "Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу" доповнений абзацом третім такого змісту:

"основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності".

Таким чином, починаючи з 23.04.2021 діє норма, якою передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Отже, на день прийняття спірних ППР діяла визначена абз. 3 пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України умова, за якою сума прощеного боргу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Окрім того, суд вважає, що сума прощеного боргу, яка визначена контролюючим органом лише на підставі довільних письмових повідомлень банку, без дослідження первинних документів, з`ясування суми основного боргу, анульованого (прощеного) банком у валюті наданого кредиту (доларах США), еквівалента анульованої (прощеної) у гривнях суми основного боргу у доларах США, дати такого прощення, суми боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на відповідну дату не є документально підтвердженою відповідачем.

Наявні у справі докази свідчать, що контролюючим органом не вжито заходів для перевірки отриманої ним інформації, що міститься в базі даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС, зокрема, стосовно здійснених Банком операцій з анулювання (прощення) заборгованості, стану розрахунків за договором про іпотечний кредит, інших даних, що впливають на визначення податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Також суд критично оцінює доводи відповідача про те, що Банком дотримані вимоги абз. "д" пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 ПК України щодо повідомлення ОСОБА_1 про прощення (анулювання) боргу у спосіб, визначений цією нормою, оскільки жодних доказів на підтвердження цих доводів відповідач суду не надав.

Не надав таких доказів і АТ "Сенс Банк", який є правонаступником "Альфа-Банк" на вимогу ухвали суду від 13.06.2024.

Ураховуючи вищенаведене, винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення суд вважає необгрунтованими, оскільки вони не відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік та військового збору, а також для подання ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан за 2019 рік, відтак, скасовує ППР від 28.02.2024 № 7475/13-01-24-08, № 7476/13-01-24-08 та № 7479/13-01-24-08.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростували твердження позивача про протиправність оспорюваних ППР.

З огляду на викладене вище, суд повністю задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 28.02.2024 № 7476/13-01-24-08, яким ОСОБА_1 збільшена сума податкового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 86 895,32 грн та за штрафними санкціями у розмірі 21 723,83 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 28.02.2024 № 7475/13-01-24-08, яким ОСОБА_1 збільшена сума податкового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 7241,28 грн та за штрафними санкціями у розмірі 1810,32 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 28.02.2024 № 7479/13-01-24-08, яким до ОСОБА_1 застосований штраф у сумі 340,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна