Рішення № 127163413, 07.05.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2025 р. справа № 640/38287/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віст Груп", від імені якого діє адвокат Бакаєв Олександр Сергійович, до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Віст Груп", від імені якого діє адвокат Бакаєв Олександр Сергійович, звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва із позовною заявою до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 28.08.2021 №100380/2021/000390/2.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з метою з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання контракту від 25.02.2021 №609-UK, укладеного між ТОВ "Віст Груп" і компанією CLOBAL SOONGWON TARPS KOREA.CO.LTD (Корея), позивачем до Київської митниці 28.08.2021 подано електронну митну декларацію №UA100380/2021/021825, відповідно до якої позивачем митна вартість товару визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості. Наданих документів, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення було цілком достатньо для підтвердження заявленої митної вартості. Не зважаючи на це, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації з підстав ненадання перевізних документів. Такі висновки є безпідставними, оскільки позивачем була надана довідка про транспортні витрати по доставці контейнеру на адресу позивача від місця завантаження до митного кордону України на підставі коносаменту, договір транспортного експедирування, рахунок на оплату морської доставки контейнеру. Беручи до уваги характер поставки, а саме, що оплата проводиться з відстроченням платежу 30 календарних днів після доставки вантажу, то на день подання митної декларації позивач не міг надати платіжний документ на підтвердження вартості перевезення. Що стосується вимоги митного органу про надання перекладу митної декларації країни відправлення, то така декларація не є обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Позивачем при поданні митної декларації для підтвердження заявленої митної вартості товарів було надано документи, що підтверджують складові митної вартості, в тому числі вартість перевезення, та правомірно застосовано основний метод за ціною договору. Підстави для застосування інших методів у відповідача відсутні, тож рішення про коригування митної вартості є протиправним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/38287/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав. Вказав, що під час здійснення митного контролю встановлено, що документи які подані декларантом не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Зокрема не надано документів щодо підтвердження вартості транспортування оцінюваних товарів; декларація країни відправника надана без урахування ст.254 МК України та містить розбіжності в характеристиках товару, зокрема щодо коду УКТЗЕД. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару. Враховуючи, що декларантом не надано документів, які спростовують розбіжності щодо складових митної вартості, надані документи вважаються такими, які не містять інформації щодо складових митної вартості. За цих обставин позовні вимоги є безпідставними (а.с.67-69).

На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/38287/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/38287/21 зареєстрована 11.03.2025.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 справу прийнято до провадження, розгляд справи розпочато з початку за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини другоїстатті 1 Митного кодексу Українивідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цимКодексом, Податковимкодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першоїстатті 4 Митного кодексу Українимитний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено частиною першоюстатті 318 Митного кодексу Українимитному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

За приписами частини першої статті51, частини першої статті52 Митного кодексу Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 Кодексу).

Згідно з частинами першою, другоюстатті 53 Митного кодексу Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених участинах п`ятійішостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що 25.02.2021 між GLOBAL SOONGWON TARPS KOREA CO.LTD, країна реєстрації Корея (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віст Груп" (покупець) укладено контракт №609-UK, за предметом якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (тент із синтетичних волоком, тент будівельний та тент будівельний підсилений) за кількістю, асортиментом і вартістю узгоджений сторонами в інвойсі щодо кожної поставки.

Згідно з п.3.1 контракту оплата кожної партії товару здійснюється у валюті контракту шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на банківський рахунок продавця протягом 30 календарних днів, починаючи з дня, що йде за датою, вказаною у транспортному (морському) документі, також можлива попередня оплата.

Відповідно до пункту 4.3 контракту умови поставки вказуються в інвойсі відповідно до Інкотермс 2010 (а.с.15-16).

На імпортовану в рамках контракту №609-UK від 25.02.2021 партію товару позивач 28.08.2021 подав до Київської митниці в електронному вигляді митну декларацію №UA100380/2021/021825 з визначенням митної вартості товарів за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (а.с.11).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларантом було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: пакувальний лист від 29.06.2021, рахунок-фактура (інвойс) від 29.06.2021 №GS20-4059, мастерконосамент від 04.07.2021 ZIMUQIN5257873, коносамент від 04.07.2021 S0121061896, автотранспортну накладну від 27.08.2021 №905, декларацію про походження товару від 29.06.2021 GS20-4059, акт про проведення огляду товарів від 27.08.2021 UA500040/2021/3842, банківський платіжний документ, що стосується товару від 30.07.2021 №454, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 25.08.2021 №2028, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 25.08.2021 №728, прайс-лист від 25.05.2021, зовнішньоекономічний договір від 25.02.2021 №609-UK, договір (контракт) про перевезення від 01.03.2020 №03/06-2020, копію митної декларації країни відправлення від 30.06.2021 №425820210000569120 (а.с.15-32).

Під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених за митною декларацією №UA100380/2021/021825, митним органом встановлено, що документи, які подані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Відповідно до приписівстатті 53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України декларанту 28.08.2021 митним органом виставлено повідомлення про надання додаткових документів. Зазначено: «на виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 28.08.2021 № UA100380/2021/021825 встановлено, що документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: 1) декларантом заявлено митну вартість товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FOB - ingdao». Відповідно до положень Інкотермс на умовах поставки «FOB» продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Проте, декларантом надано рахунок-фактуру щодо транспортно-експедиційних послуг від 25.08.2021 № 1983 та довідку про транспортні витрати від 25.08.2021 № 728, де лише зазначена інформація щодо вартості морського перевезення. Для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - заявка на здійснення послуг по доставці товарів; - рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. 2) Декларація відправника від 30.06.2021 № 425820210000569120 надана без урахування статті 254 Митного кодексу України та містить суттєві розбіжності в характеристиках товару, а саме код товару зазначений в ній 3926909090 не відповідає заявленому коду товару 6306120000 за УКТЗЕД в поданій до оформлення мд; 3) в договорі на перевезення вантажу № 03/06-2020 від 01.03.2020 в п. 2.1.2 зазначено, що перевізник несе додаткові витрати у процесі організації доставки вантажу, однак в жодному з поданих документів не зазначено чи здійснювалися витрати обумовлені зазначеним пунктом договору, та не надані рахунки на проплату вказаних витрат, якщо такі були. Зазначені витрати могли вплинути на формування митної вартості товару в частині числових значень загальних транспортних витрат в складових митної вартості товару. 4) У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Тобто, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів» (а.с.13).

На вимогу митного органу декларантом 28.08.2021 подано заяву та надано заявку на здійснення послуг по доставці товарів за № 48 від 14.05.2021, довідку на транспортні витрати № 728 від 25.08.2021 в якій вказано що вантаж додатково не страхувався. Зазначено наступне: рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 1300 від 02.06.2021 було надано. Згідно пункту 4.3 договору на перевезення № 03/06-2020 від 01.03.2020, оплата робіт та послуг здійснюється на умовах відстрочки на 30 днів з моменту вивантаження вантажу на складі клієнта, таким чином не має можливості надати платіжний документ та акт виконаних послуг за перевезення. Страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування надати не є можливим оскільки товар додатково не страхувався.

Довідки про транспортні витрати по доставці контейнеру на адресу ТОВ "Віст Груп" від місця завантаження до митного кордону України та рахунку на оплату за надання транспортно-експедиційних послуг цілком достатньо для встановленні складової митної вартості по транспортуванню та ідентифікації надавача послуг.

В декларації країни відправлення, зазначені відомості щодо особи, яка отримує товар, вартість поставленого товару, номер інвойсу, комплектність та інше. Крім того в силу ст. 53 МК України, подача митної декларації країни відправлення для розмитнення не є обов`язковою. На підставі викладено, в порядку ч.7 ст. 55 МК України, просив надати дозвіл на випуск товару у вільний обіг та прийняти рішення, без урахування терміну 10 календарних днів відповідно до ст.53 МКУ, що до митної вартості на підставі поданих документів (а.с.14).

Згідно зістаттею 54 Митного кодексу Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Митним органом, за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів, 28.08.2021 прийнято рішення №UA 100380/2021/000390/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом в розмірі 97911 дол. США (замість 60572,59 дол.США, що була заявлена декларантом) (а.с.9).

Прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано наданням декларантом документів не в повному обсязі, а також наявністю розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, у рішенні про коригування митної вартості митний орган вказав: «1) декларантом заявлено митну вартість товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FOB - Qingdao». Відповідно до положень Інкотермс на умовах поставки «FOB» продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на мину територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Проте, декларантом надано рахунок-фактуру щодо транспортно-експедиційних послуг від 25.08.2021 № 1983 та довідку про транспортні витрати від 25.08.2021 № 728, де лише зазначена інформація щодо вартості морського перевезення. Для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - заявка на здійснення послуг по доставці товарів; - рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послут, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; 2) Декларація відправника від 30.06.2021 № 425820210000569120 надана без урахування статті 254 Митного кодексу України та містить суттєві розбіжності в характеристиках товару, а саме код товару зазначений в ній 3926909090 не відповідає заявленому коду товару 6306120000 за УКТЗЕД в поданій до оформлення мд, що не дає можливості ідентифікувати зазначений документ із даною поставкою товару; 3) в договорі на перевезення вантажу № 03/06-2020 від 01.03.2020 в п.2.1.2 зазначено, що перевізник несе додаткові витрати у процесі організації доставки вантажу, однак в жодному з поданих документів не зазначено чи здійснювалися витрати обумовлені зазначеним пунктом договору, та не надані рахунки на проплату вказаних витрат, якщо такі були. Зазначені витрати могли вплинути на формування митної вартості товару в частині числових значень загальних транспортних витрат в складових митної вартості товару; 4) у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Тобто, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог частини 2, 3 ст.53, ст 54, ст. 57 МКУ додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Додатково надані документи не спростовують вимогу щодо запиту. Згідно частини 2 статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Також, відповідно до частини 6 статті 54 Кодексу митний орган може відмовити у заявленій декларантом митній вартості у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Кодексу. У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями частини 6 статті 54 та частиною 2 статті 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів які імпортуються визнати не можливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2г - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар №1 митна декларація від 21.04.2021 № UA100300/2021/13635 та №500020/2021/13635 (вартість товару згідно джерела інформації - 3.87 USD/кг). Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених ст.53 МК України, на письмове прохання суб`єкта ЗЕД від 28.08.2021 №28/08.

Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: - у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Перелік вимог щодо подання додаткових документів, передбачених ст. 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана:- акт виконаних робіт (наданих послуг) виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -за наявності інші платіжні та або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікацій ввезеного товару: - виписку з бухгалтерської документації що стосується вартості оцінюваного товару (тощо): - копію митної декларації країни відправлення із врахуванням ст. 254 МКУ- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини- інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість. Наголошено про право митного органу щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід`ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі»(а.с.9).

Позивач вважаючи рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів протиправним, звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої його митної вартості.

Частиною 6статті 54 Митного кодексу Українивизначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1статті 55 Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статейМитного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як зазначено судом вище, відповідач, серед іншого, зазначив про ненадання декларантом документального підтвердження витрат на транспортування.

Приписами ч.ч. 4-7ст. 58 Митного кодексу Українивизначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

На думку суду, митним органом не враховано умови договору транспортного експедирування №03/06-2020 від 01.03.2020, укладеного між позивачем (клієнт) та ПП "Таранскарго" (виконавець), за предметом якого виконавець зобов`язується надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотонажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.

Відповідно до п.4.3 договору оплати робіт та послуг здійснюється клієнтом на умовах відстрочки оплати строком на 30 календарних днів з моменту вивантаження вантажу на складі клієнта (а.с.22-25). Отже станом на дату декларування строк оплати не настав.

Разом з тим, суд зазначає, що у процедурах митного контролю за митною вартістю товару предметом декларування є ціна товару та інші складові вартості товару. Умови оплати транспортних послуг не стосуються та не можуть у зв`язку з цим бути підставою для відмови у визначенні митної вартості.

Згідно з ч. 10ст. 58 Митного кодексу України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підтвердження витрат на транспортування позивачем було надано довідку про транспортні витрати від 25.08.2021 №728 по доставці контейнеру ZCSU7798320 на адресу ТОВ "Віст Груп" від місця завантаження (на умовах FOB QINGDAO) до митного кордону України (Одеський морський торговий порт) на суму 339184 грн. на підставі коносаменту від 04.07.2021 S0121061896, договір транспортного експедирування від 01.03.2020 №03/06-2020, рахунок на оплату морської доставки контейнеру від 25.08.2021 №2028, які в своїй сукупності надають можливість ідентифікувати складову митної вартості саме цієї партії товару.

Беручи до уваги характер поставки, а саме: оплата проводиться з відстроченням платежу 30 календарних днів після доставки вантажу в термінал замовнику, то цілком зрозуміло, що на день подання митної декларації позивач міг ще не надати платіжний документ на підтвердження вартості перевезення, а надати лише довідку та рахунок які є достатніми для ідентифікації вартості транспортних витрат позивача.

За умов надання довідки про транспортні витрати перевізника, рахунку щодо підтвердження вартості перевезення, інші документи не є необхідними.

Суд бере до уваги, що довідка є належним документом для підтвердження витрат на перевезення, а неподання декларантом транспортних (перевізних) документів може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому разі, коли орган доходів і зборів доведе, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість товарів.

Вказані документи не містили суперечностей та є належними документами на підтвердження витрат на перевезення.

Водночас, суд погоджується із позивачем, що повідомлення відповідача щодо надання інших документів по навантаженню, вивантаження, є недоцільними, так як не є окремою складовою митної вартості товару і на розрахунок платежів до бюджету, не впливають.

Отже на думку суду, необґрунтованими є посилання відповідача на неподання позивачем належних документів на підтвердження вартості перевезення.

Що стосується посилання митного органу та відсутність витрат на страхування товару, то суд зазначає, що в спірних правовідносинах страхування ввезеного товару не є обов`язковим, що прямо передбачено п. 10.1 контракту.

До того ж, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на страхування, а тому такі витрати не є складовими митної вартості та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

За таких обставин, враховуючи положення ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, який також не встановлює обов`язку страхувати товар, підстави для висновку про ненадання позивачем всієї інформації щодо складових вартості товару, а в даному випадку страхових витрат, відсутні.

Також безпідставною суд вважає вимогу про надання перекладу митної декларації країни відправлення №425820210000569120.

Відповідно до вимогст. 254 Митного кодексу Українидокументи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Зазнаний документ (декларація країни відправлення) частиною 2ст. 53 Митного кодексу Українине віднесено до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, про що декларант вказав митному органу за результатами консультацій (а.с.14).

Декларація країни відправлення потребує перекладу на державну мову, тільки у разі якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Втім, митним органом не обґрунтовано необхідності надання перекладу вказаного документу, складеного іншою мовою та не зазначено які саме відомості потребують перекладу. Доказів на спростування зазначеного, відповідачем до суду не надано.

Щодо посилання митного органу на наявність розбіжностей в характеристиках товару, а саме код товару в митній декларації країни відправлення зазначений 3926909090 не відповідає заявленому коду товару 6306120000 за УКТЗЕД в поданій до оформлення митній декларації, то суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином відмінність коду товару реально могла б вплинути на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості та зводиться виключно до суб`єктивних припущень відповідача.

Згідно з ч.1 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених вУКТ ЗЕД.

За приписамист. 1 Закону України "Про Митний тариф України"митний тариф України є невід`ємною частиною цьогоЗаконута містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Відповідно до ч. 4ст. 280 Митного кодексу Україниввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленимиМитним тарифом України.

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, щоУКТЗЕДє товарною номенклатурою Митного тарифу, який затвердженоЗаконом України "Про Митний тариф України"та правильність класифікації та кодування товарів має вплив на визначення ставки податку, а не визначення митної вартості товару.

При цьому, відмінність коду товару є наслідком невірної класифікації товару заУКТ ЗЕДта має наслідком визначення нової ставки податку, однак не свідчить про невідповідність поданих декларантом документів щодо ціни та митної вартості товару.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем того, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другоюстатті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятоїстатті 58 Митного кодексу України.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст інвойсу, у тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів країни продавця інформації щодо відчуження позивачу товару продавцем.

Окрім цього, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В даному випадку джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація щодо товару №1 від 21.04.2021 № UA100300/2021/13635 та №500020/2021/13635 (вартість товару згідно джерела інформації - 3.87 USD/кг).

Посилаючись на ці митні декларації митним органом вказано на наявність інформації щодо митних оформлень подібних товарів за рівнями митної вартості, вищими за митну вартість товарів, задекларованих позивачем, втім, відповідачем не доведено того, що товар за вказаними митними деклараціями дійсно ввезений до України, що митна вартість за такими митними деклараціями не була скоригована, що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржено до суду та скасовано судом.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо умови поставки, фактурної вартості, методи визначення митної вартості, не зазначено чи за такими ж товаро-супровідними документами поставлявся товар, тощо. Тобто не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалося на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Слід зазначити, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс). Позивачем під час митного оформлення наданий договір, на підставі якого придбано товар, рахунок-фактуру та товаро-супровідні документи, що підтверджують його транспортування.

Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності є тими відомостями, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Враховуючи викладене суд вважає, щовисновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору та за рівнем, визначеними декларантом, не є доведеним, а відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не вказав, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Суд зазначає, що коригування митної вартості є способом мінімізації шкоди державі від невірного декларування товарів, що ввозяться на територію України, однак таке коригування, як і будь-яке інше рішення суб`єкта владних повноважень, має відповідати критеріям законності, які наведені у частині 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, чого відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віст Груп" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ч.1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віст Груп" 3930 грн. сплачених судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 28.08.2021 №100380/2021/000390/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555, бульвар Вацлава Гавела, буд.8а, м.Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віст Груп" (код ЄДРПОУ 33326775, вул.Привокзальна, 1-А, м.Шостка, Сумська область) сплачений судовий збір в розмірі 3930 (три тисячі дев`ятсот тридцять)грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.