Рішення № 127163405, 07.05.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2025 р. справа № 640/37060/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 44376,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу, що виник внаслідок не сплати єдиного податку з фізичних осіб відповідно до самостійно поданої податкової звітності у розмірі 44376,88 грн. Враховуючи, що відповідачем самостійно вказаний податковий борг не сплачено, позивач, реалізовуючи свої законні повноваження, звернувся до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала про відкриття провадження від 25.01.2022 у справі з позначкою "судова повістка" направлена відповідачу за адресою місця проживання. Однак кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.26-28).

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передано судові справи Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025 адміністративна справа №640/37060/21 передана для розгляду головуючому судді Гомельчуку С.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято до розгляду адміністративну справу №640/37060/21 за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Ухвала від 04.03.2025 у справі з позначкою "судова повістка" направлена відповідачу за адресою місця проживання. Однак кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.35-38).

Згідно з ч.11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім того відповідач був повідомлений про розгляд даної справи у порядку ч.1 ст. 130 КАС України, а саме на офіційному веб-порталі судової влади України у встановлений строк було розміщено відповідне оголошення (а.с. 39).

Проте ОСОБА_1 правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористався.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, зокрема як платник єдиного податку з фізичних осіб (а.с.31).

Судом з`ясовано, що Головним управлінням ДПС у м. Києві нараховано ОСОБА_1 податковий борг у сумі 44376,88 грн, який виник внаслідок несплати:

- єдиного податку з фізичних осіб відповідно до податкових декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця №35508 від 13.02.2020 на суму 38052,32 грн, №31346919 від 07.08.2020 у сумі 7181,5 грн, №43747538 від 10.11.2020 у сумі 7181,5 грн (а.с. 10-14).

Згідно з вимогами статті 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" за № 15317-10 від 02.03.2020, яка наявна серед матеріалів справи. Вказана вимога була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.7).

Станом на час звернення до суду з даним позовом податковий борг на загальну суму 44376,88 грн залишається не погашеним, що спонукало позивача подати позовну заяву до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 67 Конституції Українина платників податків покладений обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК Україниплатник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку згідно пункту38.1 статті 38 ПК Україниє сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 295.3 ст. 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п.295.4 ст.295 ПК України).

Статтею 300 ПК Українивстановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цьогоКодексуза правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 44376,88 грн відповідно до поданих податкових декларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємця №35508 від 13.02.2020, №31346919 від 07.08.2020, №43747538 від 10.11.2020 (а.с. 10-14).

Підпунктом14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК Українивизначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами пп.97.4.3. п.97.4. ст. 97 ПК України особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, є: стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.

Належних та допустимих доказів сплати відповідачем вказаного податкового боргу до суду не надано.

Відповідно до пункту59.1 статті 59 ПК Україниу разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податковим органом направлялась відповідачу податкова вимога форми "Ф" №15317-10 від 02.03.2020 із детальним розрахунком суми податкового боргу, яка не відкликана та є чинною. Однак доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду не надано. (а.с.7).

Суд зауважує, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкової вимоги, як і питання правильності визначення у ній суми відповідного податкового зобов`язання не є предметом даного спору.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа № 824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).

Відповідно до пункту59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту87.11 статті 87 ПК Україниорган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з частиною першоюстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

На переконання суду, позивачем доведено обставини, на яких ґрунтувались його позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання у розмірі 44376,88 грн з єдиного податку є податковим боргом відповідача, який ним не погашено.

Оскільки на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачено, тому суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС у м. Києві щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на суму 44376,88 грн є обґрунтованими. Відтак, позов належить до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не належать до відшкодування позивачу. Доказів понесення інших витрат суду не подано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід бюджету заборгованість у розмірі 44376,88 грн (сорок чотири тисячі триста сімдесят шість гривень вісімдесят вісім копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.