Рішення № 127162320, 05.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року Справа № 640/3585/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю. за участі секретаря судового засіданняДидочкіної О.А. за участі: представника позивача представника відповідача Лаган Я.Ю. Коркушка О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ" (далі позивач) звернулось до суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про усунення недоліків від 23.05.2022) до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 8825/06-30-09-02 від 22.09.2021 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 000 000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки акта фактичної перевірки № 8009/06-30-09-02 від 20.08.2021 щодо порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР) шляхом виробництва пального без ліцензії є необґрунтованими. Позивач зазначає, що змішування готового пального (бензину А-95 та дизельного палива) з присадками NEMO на АЗС, що здійснювалось з метою поліпшення якості пального , не є "виробництвом пального" в розумінні абз. 55 ст. 1 Закону № 481/95-ВР , оскільки не передбачає переробки нафти, газового конденсату, природного газу чи їх суміші . Позивач стверджує, що відповідач безпідставно застосовує визначення "виробництва підакцизних товарів (продукції)", наведене у пп. 14.1.28-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПКУ) , оскільки Закон № 481/95-ВР є спеціальним законом у сфері ліцензування виробництва та обігу пального, і його норми мають пріоритет (ст. 18 Закону № 481/95-ВР) . Також позивач вказує, що в результаті змішування пального з присадками не утворюється новий вид пального, марка пального та його фізико-хімічні характеристики, передбачені ДСТУ та Технічним регламентом, залишаються незмінними , і посилається на лист ДПС України від 24.12.2021 р. № 29142/6/99-00-09-02-02-06 , який, на його думку, підтверджує його позицію.

Вказані арґументи були підтримані представником позивача під час судового розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 адміністративну справу № 640/3585/22 прийнято до провадження.

13.03.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечення обґрунтовані тим, що під час фактичної перевірки встановлено факт змішування позивачем на АЗС пального (бензин А-95, ДП) з присадками NEMO , що призводило до поліпшення властивостей пального, збільшення його обсягу та реалізації під іншою торговою маркою ("SHEL V-POWER") . Відповідач вважає, що така діяльність підпадає під визначення "виробництво підакцизних товарів (продукції)" згідно з пп. 14.1.28-1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ , оскільки є технологічним процесом змішування, що змінює властивості продукції. На думку відповідача, оскільки позивач здійснював таку діяльність без ліцензії на виробництво пального, він порушив вимоги ст. 2 Закону № 481/95-ВР , і застосування до нього штрафної санкції у розмірі 1 000 000 грн на підставі ст. 17 Закону № 481/95-ВР є правомірним.

Вказані арґументи були підтримані представником відповідача під час судового розгляду.

Суд розглянув справу в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, з?ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області в період з 11 по 20 серпня 2021 року проведено фактичну перевірку АЗС, що розташована за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 4 , яка належить ТОВ "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ".

За результатами перевірки складено акт від 20.08.2021, зареєстрований в ДПС 25.08.2021 за № 8009/06-30-09-02 . Актом встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону № 481/95-ВР , а саме здійснення виробництва пального без наявності відповідної ліцензії. Порушення, на думку контролюючого органу, полягало у тому, що на АЗС позивача надходили присадки NEMO (УКТ ЗЕД 3811900000) , які використовувалися шляхом додавання до дизельного палива та бензинів автомобільних, що теж надходили на АЗС, шляхом змішування (технологічний процес згідно Технічних регламентів) , що поліпшувало властивості пального, призводило до збільшення його обсягу та подальшої реалізації під торговою маркою «SHEL V-POWER» за вищою ціною . Факт змішування підтверджується актами змішування нафтопродуктів від 07.08.2021 , наданими під час перевірки.

На підставі акта перевірки відповідачем 22.09.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення № 8825/06-30-09-02, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 000 000,00 грн за виробництво пального без наявності ліцензії .

Позивач оскаржував вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України . Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 22.12.2021 р. № 28679/6/99-00-06-03-02-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. Зазначене рішення отримано позивачем 28.12.2021 .

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини у сфері виробництва, обігу та реалізації пального регулюються ПК України та Законом № 481/95-ВР.

Відповідно до абзацу двадцять п`ятого статті 1 Закону № 481/95-ВР, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку .

Частиною двадцять другою статті 2 Закону № 481/95-ВР встановлено, що виробництво пального здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форми власності за умови наявності ліцензії на право виробництва пального .

Абзацом п`ятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено застосування до суб`єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 1 000 000 гривень у разі виробництва пального без наявності ліцензії .

Ключовим питанням у даній справі є визначення того, чи є діяльність позивача зі змішування пального з присадками "виробництвом пального" в розумінні Закону № 481/95-ВР, що вимагає отримання відповідної ліцензії.

Абзацом п`ятдесят п`ятим статті 1 Закону № 481/95-ВР надано визначення терміну "виробництво пального" - це діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, в результаті якої отримується пальне або інші продукти переробки .

З аналізу матеріалів справи, зокрема акта перевірки, актів змішування нафтопродуктів від 07.08.2021 , пояснень позивача, вбачається, що на АЗС позивача відбувався процес додавання присадок NEMO до вже готового пального (бензину автомобільного А-95-Євро5-ЕО та палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО), яке надходило на АЗС від постачальників . Цей процес здійснювався на етапі заповнення резервуарів АЗС шляхом одночасної подачі пального з автоцистерни та присадки через окремі шланги , з метою поліпшення експлуатаційних характеристик пального (мийні властивості тощо) .

Суд зазначає, що наведене у статті 1 Закону № 481/95-ВР визначення "виробництва пального" чітко пов`язує цей процес із діяльністю з переробки конкретної сировини: нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші.

Діяльність позивача, яка полягала у додаванні присадки до вже готового пального для покращення його якості, не передбачала переробки зазначеної сировини (нафти, газового конденсату, природного газу). Відповідачем не надано доказів того, що позивач здійснював саме переробку такої сировини на вказаній АЗС. Отже, діяльність позивача зі змішування готового пального з присадкою не підпадає під визначення "виробництво пального", наведене у спеціальному Законі № 481/95-ВР.

Посилання відповідача на визначення "виробництво підакцизних товарів (продукції)", наведене у підпункті 14.1.28-1 пункту 14.1 статті 14 ПКУ , як на підставу для кваліфікації дій позивача як виробництва пального, суд вважає необґрунтованим з огляду на таке.

Закон № 481/95-ВР є спеціальним законом, що регулює відносини у сфері виробництва та обігу, зокрема, пального, та встановлює вимоги щодо ліцензування саме видів діяльності, визначених цим Законом. Стаття 18 Закону № 481/95-ВР прямо вказує, що інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу пального, діють у частині, що не суперечить цьому Закону . Оскільки Закон № 481/95-ВР містить власне визначення терміну "виробництво пального", саме воно підлягає застосуванню при вирішенні питання про необхідність отримання ліцензії на виробництво пального відповідно до статті 2 цього Закону та при застосуванні відповідальності за статтею 17 цього ж Закону.

Відповідальність за статтею 17 Закону № 481/95-ВР встановлена саме за виробництво пального без ліцензії , а не за виробництво підакцизних товарів (продукції) без ліцензії. Тому застосування визначення з ПК України до правовідносин, що регулюються спеціальним Законом № 481/95-ВР, є некоректним.

У разі наявності неузгодженості між визначеннями у ПК України та Законі № 481/95-ВР, слід застосовувати принцип, закріплений у пункті 56.21 статті 56 ПК України , відповідно до якого будь-яка неоднозначність трактування прав та обов`язків платників податків має вирішуватися на користь платника податків.

Також суд бере до уваги доводи позивача, не спростовані відповідачем належними доказами, про те, що в результаті змішування пального з присадкою не утворюється новий вид пального: марка пального (А-95, ДП) залишається незмінною, фізико-хімічні характеристики відповідають ДСТУ та Технічному регламенту , код УКТ ЗЕД пального не змінюється . Хоча листи ДПС не є джерелом права, позиція, викладена у листі ДПСУ від 24.12.2021 №29142/6/99-00-09-02-02-06, на який посилається позивач, свідчить про те, що і сам контролюючий орган вищого рівня визнавав, що зміна фізико-хімічних характеристик пального без переробки сировини та без зміни коду УКТ ЗЕД не є діяльністю з виробництва пального, що підлягає ліцензуванню за Законом № 481/95-ВР.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що діяльність позивача зі змішування готового пального з присадками є "виробництвом пального" у розумінні спеціального Закону № 481/95-ВР, яке потребує отримання ліцензії. Висновки акта перевірки в цій частині є необґрунтованими.

За таких обставин, оскільки відсутній факт порушення позивачем статті 2 Закону № 481/95-ВР, підстави для застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції, передбаченої статтею 17 цього Закону, відсутні. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 8825/06-30-09-02 від 22.09.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 15000,00 грн , що підтверджується квитанцією , доданою до матеріалів справи. Оскільки позов задоволено повністю, зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №8825/06-30-09-02 від 22.09.2021.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ" (код ЄДРПОУ 34430873) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (код ЄДРПОУ 44096781) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Повний текст рішення суду складений 05 травня 2025 року.

Суддя А. Ю. Рищенко