Рішення № 127162319, 06.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 рокуСправа №160/6079/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними дій та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/27537/0026/НП/СП-ФС винесену 03.10.2024 заступником начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо порушень суб?єктом господарювання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 законодавства про працю та накладення штрафу у розмірі 128 000,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що акт про неможливість проведення перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову, не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства, оскільки складений без позивача або його уповноваженої особи та його примірник не надавався. Позивач звертає увагу, що він не відмовлявся від надання документів, але необізнаність підприємства про перевірку та відсутність на час проведення перевірки, не свідчить про факт не допуску до проведення перевірки. Зауважує, що розгляд справи та прийняття спірної постанови здійснені без повідомлення та участі позивача. Наголошує, що саме по собі складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування через відсутність позивача за своїм місцезнаходженням станом на час виходу посадових осіб Держпраці на місце для проведення такого інспектування, без виявлення ознак перешкоджання об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатися достатньою самостійною підставою для притягнення до відповідальності за абзацом 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування власної правової позиції відповідач зазначає, що у зв`язку зі зверненням фізичної особи із скаргою про порушення позивачем його трудових прав, уповноважені посадові особи відповідача здійснили спробу проведення перевірки позивача. У зв`язку з тим, що під час спроби проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою реєстрації та адресами здійснення господарської діяльності був відсутній. Цього ж дня, посадовими особами органу державного нагляду (контролю) представнику ФОП ОСОБА_1 Довженко Анастасії Василівні було вручено Направлення на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 28.08.2024 №ПС/1/15348-24, ознайомлено з Наказом від 27.08.2024 №537/ПС-ЗК «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)», з підставою призначення позапланового заходу та були пред?явлені службові посвідчення головних державних інспекторів органу державного нагляду (контролю), про що свідчить особистий підпис Долженко А.В., як представника. 30.08.2024 вручена Вимога про надання документів №ПС/ДН2753, якою було зобов`язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 11:00 години 02.09.2024 надати для проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) вичерпний перелік документів, про що свідчить особистий підпис Долженко А.В., як представника, на другому примірнику Вимоги. У встановлений термін документи, визначені пунктами 1-16 та 21 Вимоги про надання документів №ПС/ДН/27537/0026/НД від 30.08.2024 ФОП ОСОБА_1 надано не було. У зв?язку з ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом перевірки, їх завірених об?єктом відвідування копій, неможливо провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки у ФОП ОСОБА_1 , про що складено Акт про неможливості проведення заходу державного контролю від 02.09.2024 №ПС/ДН/27537/0026/НП. Направлено копію акту об?єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення №5000200004360. Начальником відділу з питань праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Рудневим Максимом Леонідовичем 09.09.2024 була подана службова записка заступнику начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бланку С.В. стосовно проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки у ФОП ОСОБА_1 . заступником начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бланк С.В. 10.09.2024 прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу NєПС/ДН/27537/0026/НП/Сп. 10.09.2024 Південно-Східним міжрегіональним управлінням Держпраці відповідно до абзацу 6 пункту 2 та абзацу 2 пункту 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 Nє509 листом "Про надання інформації" ФОП ОСОБА_1 повідомлено про надходження Акта про неможливість проведення заходу державного контролю від 02.09.2024 №ПС/ДН/27537/0026/НП, складеного фахівцями відділу з питань праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за результатами спроби проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), про прийняте рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу та запрошення взяти участь у розгляді справи 03.10.2024 о 13-00. Направлення зазначеного листа підтверджується Списком згрупованих відправлень за "Ф. 103 рекомендовані листи" від 10.09.2024 Nє2. Однак, 27.09.2024 поштове відправлення Nє0600960640249 повернулося до міжрегіонального управління з довідкою Укрпошти за закінченням зберігання. 03.10.2024 заступником начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці прийнято Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/27537/0026/НП/СП-ФС, відповідно до якої на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України накладено на позивача штраф у розмірі 128000гривень. Постанову NєПС/ДН/27537/0026/НП/СП-ФС від 03.10.2024 було направлено 04.10.2024 рекомендованим листом з повідомленням ФОП ОСОБА_1 N0600969584490, що підтверджується Списком від 04.10.2024 (Ф.103 Рекомендовані листи). Однак, 21.10.2024 поштове відправлення Nє0600969584490 (конверт) повернулося до міжрегіонального управління з довідкою Укрпошти за закінченням зберігання. Тому, відповідач вважає, що оскаржена постанова прийнята відповідно до вимог чинного законодавства та фактичних обставин.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 12.08.2025 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці надійшло звернення ОСОБА_3 щодо порушення її трудових прав ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_4 (вх. Nє Ч-1364/ПС-24).

У зв?язку з надходженням вказаного звернення, відповідачем було отримано погодження Державної служби України з питань праці №ЦА-4076/1/2.4.1-24а від 16.08.2024 на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у суб?єктів господарювання ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_4 .

На підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинили шкоду її правам від 12.08.2024 відповідачем згідно з наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)» від 27.08.2024 N537/ПС-3К, Направленням на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 28.08.2024 №ПС/1/15348-24, у період 30.08.2024 по 02.09.2024 здійснено спробу проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1 з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором, та з питань виявлення дооформлених трудових відносин

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Місце здійснення господарської діяльності: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Едуарда Фукса, будинок 48а, заклад "Mama pizza" (Хочу суші) Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Десантна, будинок 15 заклад "Mama pizza" (Хочу суші), Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Романа Шухевича, будинок 24, заклад "Mama pizza" (Хочу суші), Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект 200 річчя Кривого Рогу, будинок 14а, заклад "Mama pizza" (Хочу суші), Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, будинок 47, заклад "Mama pizza" (Хочу суші), , Дніпропетровська область місто Кривий Ріг, проспект Південний, будинок 27, заклад "Mama pizza" (Хочу суші).

Відповідно до оскаржуваної постанови під час спроби проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки 30.08.2024 о 09 год. 35 хв. з метою вручення Направлення на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 28.08.2024 №ПС/1/15348-24, ознайомлення з Наказом від 27.08.2024 №537/ПС-3К «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)» та з підставою призначення позапланового заходу інспектори праці прибули за місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

ФОП ОСОБА_1 за вказаною адресою був відсутній.

30.08.2024 о 10 год. 35 хв. з метою вручення Направлення на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 28.08.2024 №ПС/1/15348-24, ознайомлення з Наказом від 27.08.2024 №537/ПС-ЗК «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)» та з підставою призначення позапланового заходу інспектори праці прибули за адресами здійснення господарської діяльності: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Едуарда Фукса, будинок 48 а, заклад. «Mamapizza» (Хочу суші), Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Десантна, будинок 15, заклад «Mamapizza» (Хочу суші), Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Романа Шухевича, будинок 24, заклад «Mamapizza» (Хочу суші); Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект 200 річчя Кривого Рогу, будинок 14а, заклад «Mamapizza» (Хочу суші), Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Поштовий, будинок 47, заклад «Mamapizza» (Хочу суші), Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Південний, будинок 27, заклад «Mamapizza» (Хочу суші).

ФОП ОСОБА_1 за вказаними адресами був відсутній, в приміщенні знаходилися працівники.

Цього ж дня, працівнику ФОП ОСОБА_1 . Довженко Анастасії Василівні вручено Направлення на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 28.08.2024 №ПС/1/15348-24, ознайомлено з Наказом від 27.08.2024 №537/ПС-ЗК «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)», з підставою призначення позапланового заходу та були пред?явлені службові посвідчення головних державних інспекторів органу державного нагляду (контролю), про що свідчить особистий підпис Долженко А.В., як представника, на другому примірнику Наказу та Направлення.

30.08.2024 працівнику ФОП ОСОБА_1 Довженко Анастасії Василівні вручена Вимога про надання документів №ПС/ДН2753/0026/НД від 30.08.2024, якою було зобов`язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 11:00 години 02.09.2024 надати для проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) вичерпний перелік документів.

30.08.2024, з метою проведення заходу державного нагляду (контролю) Направлення на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 28.08.2024 №ПС/1/15348-24 та Вимогу про надання документів №ПС/ДН/27537/0026/НД від 30.08.2024, якою було зобов?язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 11:00 години 02.09.2024 надати для проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) необхідний перелік документів було направлено: поштовим відправленням із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 ; на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у ФОП ОСОБА_1 в розділі «Інформація для здійснення зв?язку».

У зв?язку з ненаданням документів, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом перевірки, їх завірених копій, неможливо провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки у ФОП ОСОБА_1 , про що складено Акт про неможливість проведення заходу державного контролю від 02.09.2024 №ПС/ДН/27537/0026/НП. Направлено копію акту об?єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення Nє5000200004360.

Відповідачем 10.09.2024 прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ПС/ДН/27537/0026/НП/Сп.

Відповідачем 10.09.2024 ФОП ОСОБА_1 повідомлено про прийняте рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу та запрошено взяти участь у розгляді справи 03.10.2024 о 13-00.

Направлення зазначеного листа підтверджується Списком згрупованих відправлень за "Ф. 103 рекомендовані листи" від 10.09.2024 Nє2.

Поштове відправлення №0600960640249 повернулося 27.09.2024 до відповідача з довідкою Укрпошти за закінченням зберігання.

Відповідачем 03.10.2024 прийнято Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/27537/0026/НП/СП-ФС, відповідно до якої на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України на позивача накладено штраф у розмірі 128 000 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2024 Постанову №ПС/ДН/27537/0026/НП/СП-ФС від 03.10.2024 направлено рекомендованим листом з повідомленням ФОП ОСОБА_1 N0600969584490, що підтверджується Списком від 04.10.2024 (Ф.103 Рекомендовані листи). Проте, 21.10.2024 поштове відправлення №0600969584490 (конверт) повернулося на адресу відповідача з відміткою Укрпошти - за закінченням зберігання.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 Закону №877-V його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Статтею 4 цього Закону встановлені загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю).

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина одинадцята).

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (частина п`ятнадцята).

Статтею 6 Закону №877-V передбачені особливості проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), зокрема підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною 4 статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Відповідно до статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до статті 8 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;

надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані, зокрема:

повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом;

дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

не перешкоджати праву суб`єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами.

Згідно зі статтею 10 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема:

бути поінформованим про свої права та обов`язки;

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);

тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання;

одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Відповідно до статті 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону №877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 4 Положення №96 Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Повноваження щодо притягнення до відповідальності за правопорушення, перелік яких визначений частиною 2 статті 265 КЗпП України, у спосіб накладення штрафу за законом (частина 4 статті 265 КЗпП України) надані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно пункту 2 затверджених Постановою КМУ №823 "Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України", у Порядку №509:

1) пункти 2-4 викласти у такій редакції:

2. Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Аналіз викладених правових норм дає підстави вважати, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування може бути підставою для винесення постанови про накладення штрафу.

Зазначений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04.09.2020 у справі № 824/601/18, 30.03.2021 у справі № 380/1563/20, від 11.11.2021 у справі № 560/3317/19, від 02.06.2022 у справі №580/534/20, від 05.07.2022 у справі №522/3740/20, від 26.07.2022 у справі №200/9683/20-а, від 01.11.2022 у справі №640/6452/19 та від 23.06.2023 у справі №160/1649/22.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.05.2023 у справі №160/6648/20, саме по собі складання посадовими особами відповідача акта про неможливість проведення інспекційного відвідування через відсутність посадових осіб об`єкта інспектування за своїм місцезнаходженням без виявлення ознак перешкоджання об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись самостійною підставою для притягнення позивача до відповідальності.

В свою чергу, створення перешкод передбачає активну поведінку посадової особи об`єкта відвідування, направлену на перешкоджання інспектору під час здійснення інспекційного відвідування у його проведенні, отриманні необхідної інформацію чи активних дій по недопуску до об`єкта перевірки, тобто у реалізації своїх повноважень, що є підставою для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

При цьому, з`ясовуючи поінформованість особи про проведення перевірки, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії не можуть бути підставою для скасування постанови.

Такий підхід щодо наслідків поінформованості особи про час та місце розгляду справи про правопорушення, застосовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.07.2022 у справі №1340/5680/18, від 30.08.2022 у справі №813/4423/16, від 14.09.2022 у справі №1.380.2019.002433 та від 15.05.2023 у справі №804/7636/17.

Зі встановлених обставин справи вбачається, що проведення позапланового заходу відповідач призначив у зв`язку із надходженням заяви ОСОБА_3 щодо порушення її трудових прав позивачем.

Як зазначалось вище, позивачу не було вручено перед початком перевірки копію направлення, не пред`явлено копію наказу та погодження Державної служби України з питань праці від 16.08.2024 №ЦА-4076/1/2.4.1-24а, оскільки позивач був відсутній за місцем здійснення господарської діяльності.

Суд критично відноситься до тверджень відповідача щодо відправки направлення та вимоги на електронну пошту, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження щодо отримання позивачем листа через електронну пошту, отже відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Також, суд критично відноситься до тверджень відповідача щодо відправки направлення та вимоги засобами поштового звязку, оскільки докази отримання вказаного листа позивачем під час проведення перевірки відсутні, крім того, у поштовій накладній невірно зазначено юридичну адресу позивача.

Станом на 02.09.2024 у відповідача були відсутні докази отримання позивачем направлення та вимоги, чи повернення зазначеного листа поштовим відділенням із зазначенням причин невручення.

Натомість, судом беруться до уваги твердження позивача про те, що відповідачем порушено ч. 11 ст. 4 Закону № 877-V в частині повідомлення про здійснення заходу державного нагляду (контролю) і вручення копії направлення працівнику позивача Довженко Анастасії Василівні , адже така особа не мала повноважень на представлення інтересів суб`єкта господарювання під час перевірки контролюючим органом.

Тобто, вбачається, що відповідачем не надано жодних доказів повідомлення уповноваженої особи об`єкта відвідування про здійснення заходу контролю до початку його проведення або під час проведення.

Крім того, відповідач не надав до матеріалів справи доказів, які б підтверджували, що під час здійснення заходу державного контролю посадові особи відповідача виконали вимоги Закону №877-V та пред`явили суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі наказ та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) і надали суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Верховним Судом у постанові від 23.02.2024 у справі №620/18849/21 зроблено висновок, що за відсутності доказів належного повідомлення суб`єкта відвідування про витребування відповідних документів, неможливо кваліфікувати дії позивача як створення перешкод у процесі інспекційного відвідування.

Водночас невиконання вимоги в зазначеній в ній строк не може бути підставою для притягнення до відповідальності, оскільки позивач не отримав вимогу про надання документів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 22.10.2020 у справі № 804/4215/17, від 01.12.2020 у справі №520/8842/18, від 13.04.2022 у справі № 580/682/20, від 28.07.2023 у справі № 520/13603/19.

За таких обставин, посилання інспектора праці у акті про неможливість інспекційного відвідування на створення позивачем йому перешкод у проведенні інспекційного відвідування є безпідставними, оскільки вказані твердження не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, спростовуються дослідженими судом документами, а також фактом того, що позивач взагалі не був обізнаний у встановленому порядку про проведення інспектування інспектором праці. У зв`язку з цим відсутні обґрунтовані підстави стверджувати, що позивачем свідомо створювались перешкоди інспектору праці у інспекційному відвідуванні, що виключає правові підстави для винесення відповідачем оскаржуваної постанови.

Таким чином на момент складення акта про неможливість проведення заходу державного контролю від 02.09.2024, у даній справі відсутні докази належного повідомлення суб`єкта відвідування про витребування відповідних документів, а тому кваліфікувати дії позивача як створення перешкод у процесі інспекційного відвідування неможливо.

Посилання відповідача на те, що неотримання позивачем поштової кореспонденції здійснювалось з метою перешкоджання проведення інспекційного відвідування та уникнення відповідальності з питань дотримання норм трудового законодавства, судом не може бути узято до уваги, оскільки вони грунтуються на припущеннях.

В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про свідомі та цілеспрямовані дії позивача, спрямовані на створення перешкод для проведення інспекційного відвідування.

Враховуючи зазначене, суд зазначає, що поведінка позивача не свідчить про його ухилення від одержання повідомлення або вчинення інших недобросовісних дій, які б могли стати підставою для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Суд наголошує на передчасності складення акта про неможливість проведення заходу державного контролю, з огляду на відсутність підстав стверджувати про створення ФОП ОСОБА_1 перешкод для проведення перевірки.

Окрім того, суд зауважує, що під час оцінки рішень суб`єктів владних повноважень на їх відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди повинні уникати надмірного формалізму. Вказане узгоджується із практикою Верховного Суду щодо застосування принципу правової визначеності та уникнення під час розгляду судами адміністративних справ надмірного формалізму, застосованого у постановах від 31.05.2019 у справі №826/9758/17, від 20.06.2019 у справі №809/1018/18, від 11.07.2019 у справі №182/634/17 (6-а/0182/32/2018), від 11.07.2019 у справі №805/2621/18-а, від 10.09.2019 у справі №640/1374/19, від 21.05.2021 у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі № 340/141/21, від 13.08.2021 у справі № 440/5178/20, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20, від 17.12.2021 у справі № 460/713/21 та від 10.02.2022 у справі №560/11791/21, де судом зазначено, що формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Тому, в контексті розгляду даної справи суд зазначає, що допущені порушення органом Держпраці під час застосування до позивача штрафу, є суттєвими та не відповідає поняттю "надмірний формалізм". Указаний підхід був застосований Верховним Судом у постановах від 17.09.2019 у справі №826/2615/18, від 11.11.2020 у справі № 826/17074/18 та від 05.07.2022 №522/3740/20.

В той же час, вказані висновки не означають, що відповідач позбавлений можливості з дотриманням положень чинного законодавства перевірити інформацію, викладену у заяві громадянки ОСОБА_3 .

Також суд зазначає, що саме кумулятивний (сумарний, сукупний) ефект допущених відповідачем порушень (відсутність доказів належного повідомлення уповноваженої особи об`єкту відвідування про проведення перевірки та доказів, які могли б свідчити про реальне ухилення позивача від проведення заходу державного контролю або створення ним відповідних перешкод) за встановлених судом фактичних обставин справи дозволяє стверджувати, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень містить ознаки свавільного (недобросовісного) рішення.

Подібний підхід щодо тлумачення положень Закону №877-V був застосований Верховним Судом у постановах від 04.10.2022 у справі № 420/1842/21 та від 18.01.2023 у справі №500/26/22.

Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. Uberrima fides - найбільш добросовісний).

Враховуючи зміст статті 8 Конституції України та практику Конституційного Суду України (зокрема, Рішення від 20.06.2019 №6-р/2019), верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій державної влади.

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року у Доповіді «Верховенство права» вказала, що основними критеріями розуміння верховенства права є, зокрема: доступність закону (закон має бути зрозумілим, чітким та передбачуваним); питання юридичних прав мають бути вирішені нормами права, а не на основі дискреції; рівність перед законом; влада має здійснюватися у правомірний, справедливий та розумний спосіб; елементами верховенства права є: законність, включаючи прозорий, підзвітний та демократичний процес введення в дію приписів права; юридична визначеність; заборона свавілля; рівність перед законом.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (рішення у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11, пункт 170) законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів. Існування конкретних процесуальних гарантій є у цьому контексті необхідним. Те, які саме гарантії вимагаються, певною мірою залежить від характеру та масштабів зазначеного втручання (подібні висновки були також застосовані ЄСПЛ у справі «Р.G. та J.Н. проти Сполученого Королівства» (P.G. and J.Н. v. the United Kingdom), заява № 44787/98, пункт 46).

Крім того, ЄСПЛ у справі «Lupsa v. Romania» (заява № 10337/04, пункт 34) зазначив, що національне право має передбачати засіб правового захисту від свавільного втручання державних органів у права, гарантовані Конвенцією. Наділення виконавчих органів широкими дискреційними повноваженнями, які надають їм необмежену владу у питаннях, що зачіпають основоположні права, суперечитиме принципу верховенства права, одному з фундаментальних принципів, закріплених Конвенцією.

Враховуючи викладене, суд зазначає про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час розгляду справи відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами обґрунтованості постанови про накладення на позивача штрафу та не спростовано доводів позивача щодо недотримання відповідачем основних принципів адміністративного судочинства, зокрема урахування відповідачем усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), неупередженості та дотримання принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Відповідно до статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028,00 грн., підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77,90, 139, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними дій та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову від 03.10.2024 №ПС/ДН/27537/0026/НП/СП-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська