Вирок № 12715493, 02.12.2010, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа № 1-1010/2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Кунцьо С.В.

за участю секретаря Чайковської М.В.

прокурора Банах С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, українку, громадянина України, з вищою освітою, неодружену, на утриманні має неповнолітню дитину, працюючу доцентом кафедри географії України і туризму Тернопільського національного педагогічного Університету ім. В. Гнатюка, проживаючу в АДРЕСА_1, раніше не судиму,

за ч.1 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У підсудної ОСОБА_1, яка працює доцентом кафедри географії України і туризму Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка і відповідно до графіку дочасного складання іспитів на географічному факультеті в другому семестрі 2009-2010 навчального року, протоколу №24 засідання ректорату Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка від 26.04.2010 року про проведення після 25.08.2010 року ліквідації академічної заборгованості студентів денної форми навчання та протоколу №1 засідання ректорату Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка від 06.09.2010 року про ліквідацію до 20.09.2010 року академічної заборгованості студентів денної форми навчання, приймала іспити з предмету «Економіка і ціноутворення в галузі туризму» в студентів географічного факультету зазначеного навчального закладу, тобто виконувала організаційно - розпорядчі обов'язки в зв'язку із чим була службовою особою, в вересні 2010 року виник злочинний намір спрямований на одержання хабара від студентів географічного факультету даного навчального закладу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за виконання в їхніх інтересах дій із використанням наданого їй службового становища - за вирішення питання про успішну перездачу ними іспиту з предмету «Економіка і ціноутворення в галузі туризму». Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на одержання хабара, ОСОБА_1 15 вересня 2010 року при розмові із студентами четвертого курсу географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які бажали перездати іспит з предмету «Економіка і ціноутворення в галузі туризму» повідомила, що для того щоб вони успішно перездали іспит із вказаного предмету то необхідно придбати їй туристичну палатку вартістю 1995 гривень, а 16 вересня 2010 року повідомила зазначеним студентам, що для успішної перездачі ними а також студентами четвертого курсу географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка ОСОБА_4 і ОСОБА_8 іспиту з предмету «Економіка і ціноутворення в галузі туризму» необхідно дати їй, нібито для придбання палатки, хабар в сумі 2000 гривень, які потрібно перерахувати на її картковий рахунок в ПриватБанку, номер якого цього ж дня вона повідомила ОСОБА_2 В подальшому, 16 вересня 2010 року біля 13 години ОСОБА_1 отримала від студентів четвертого курсу географічного факультету Тернопільського національного педагогічного факультету ім. В. Гнатюка ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 хабар в сумі 2000 гривень шляхом їх перерахування на належний їй картковий рахунок № НОМЕР_1 в ПриватБанку, за виконання в їх інтересах дій із використанням наданого їй службового становища - за вирішення питання про успішну перездачу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_7. ОСОБА_4 та ОСОБА_8 іспиту з предмету «Економіка і ціноутворення в галузі туризму».

Допитана у судовому засіданні, підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю та показала, що вона з 2005 року працює доцентом кафедри географії України і туризму Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. До її обов'язків входить крім начитки лекцій і проведення практичних занять також і приймання іспитів, заліків, проведення виробничих практик. В групі Т-46 вказаного навчального закладу навчається ОСОБА_2, який на третьому курсі навчався відповідно в групі Т-36 за спеціальністю «туризм». В другому семестрі третього курсу вона викладала у вказаній групі Т-36 і Т-37 лекції та практичні заняття з предмету «Економіка ціноутворення в туризмі», за результатами яких студенти 30 березня 2010 року здавали іспит, однак ОСОБА_2, а також ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказаний іспит не склали. Перездача іспиту з цього предмету була призначена на вересень 2010 року та тривала до 15 вересня 2010 року. 15 вересня 2010 року до неї на кафедру прийшов ОСОБА_2 разом із ОСОБА_7, ОСОБА_6 ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яким також було необхідно перездати іспит з предмету «Економіка і ціноутворення в галузі туризму», однак при його перездачі вони знову не змогли скласти іспиту. При розмові із даними студентами, останні сказали, що не можуть вивчити цей предмет, після чого вона вирішила отримати від них хабар за його успішну перездачу та на запитання когось із вказаних студентів сказала, що якщо вони не бажають вчитися то нехай куплять їй палатку, на що вони погодилися. Роздрукувавши з мережі Інтернет прайс лист палатки за 1995 гривень, вона передала його комусь із згаданих студентів та сказала, що якщо вони зможуть то нехай придбають вказану палатку дешевше в магазинах м. Тернополя. 15 вересня 2010 року вечером до неї передзвонив ОСОБА_2 та повідомив їй, що в магазинах такої палатки вони знайти не можуть, після чого вона сказала прийти їм всім разом до неї зранку наступного дня. Коли наступного дня ОСОБА_2 разом із ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 прийшли до неї на кафедру вона повідомила їм, що буде замовляти вказану палатку через мережу Інтернет, однак в дійсності вона вирішила отримати від вказаних студентів хабар в грошовому вигляді в сумі 2000 гривень за сприяння їм в перездачі іспиту, а не палатку та сказала їм, що гроші в сумі 2000 гривень необхідно перерахувати на її банківську картку «ПриватБанку», з якої вона в подальшому начебто в наступному перерахує гроші в Інтернет - магазин за палатку. Також вона повідомила їм, що студенти ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які не здали вказаний іспит, також повинні здати гроші разом із вищевказаними студентами для перерахування на її картковий рахунок. Крім цього вона пообіцяла вказаним студентам, що в майбутньому вони підуть усі разом із даною палаткою для проходження навчальної практики в один із населених пунктів, проте в дійсності нікуди вона не збиралася з ними йти та на кафедрі є достатньо палаток для цього. Після погодження із її пропозицією, вона повідомила близько 11.00 год. вказаного дня ОСОБА_2 номер своєї кредитної картки. При цьому ОСОБА_2 повідомив їй, що вказана сума грошей вже зібрана та вони готові перерахувати їй на картку. 16 вересня 2010 року після обіду, до неї підійшли ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і сказали, що гроші вже перераховані на її банківську картку, після чого вона поставила вказаним студентам в відомостях та залікових книжках оцінки за іспит з предмету «Економіка і ціноутворення в галузі туризму» із зазначенням дати складання іспиту 14 вересня 2010 року, оскільки відомості про здачу іспиту необхідно було здати в деканат до 15 вересня 2010 року. Також пізніше до неї приходила ОСОБА_5, якій вона також поставила оцінку за перездачу іспиту із вказаного предмету. Повертаючись біля 18.00 год. 16 вересня 2010 року з роботи додому, вона перебуваючи на вул. С. Бандери в місті Тернополі, зняла із свого карткового рахунку суму в розмірі 2000 гривень, які були перераховані їй вищезгаданими студентами та використала їх на власні потреби. 17 вересня 2010 року близько обіду до неї в кабінет кафедри зайшов ОСОБА_2 та попросив, що вона поставила йому оцінку із предмету «Економіка і ціноутворення в галузі туризму» в заліковій книжці за здачу іспиту, що вона і зробила. Після цього ОСОБА_2, відійшовши від столу, за яким сиділа вона, сказав їй, що хоче віддати квитанцію про перерахування їй на картковий рахунок 2000 грн. Після того, як ОСОБА_2 передав її квитанцію, то почав виходити з приміщення кафедри, а вона в той час почала рвати цю квитанцію. Однак, як тільки ОСОБА_2 вийшов із кабінету кафедри, в даний кабінет відразу зайшли працівники управління СБ України в Тернопільській області.

Крім власного визнання вини, підсудна ОСОБА_1 повністю погодилася зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджували її винність у вчиненні злочину, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Зясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши правильність розуміння підсудною змісту цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції, а також розяснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1, у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового слідства її дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст.368 КК України, тобто одержання службовою особою хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабар, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1, суд, відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, її особу, конкретні обставини справи і вважає, що її виправлення та перевиховання можливе без її ізоляції від суспільства, а тому їй слід призначити покарання в межах санкції статті інкримінованого їй злочину у виді штрафу в дохід держави із застосуванням додаткового покарання позбавленням права обіймати посади, повязані з прийманням іспитів та заліків в навчальних закладах.

При цьому, суд, враховує, дані про особу підсудної, зокрема те, що вона раніше не судима, за місцем роботи та проживання характеризується виключно з позитивної сторони, обставини, які помякшують покарання, а саме, має на утриманні неповнолітню дитину, те що підсудна ОСОБА_1 у вчиненому щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину.

По справі слід стягнути судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи спеціальних хімічних речовин № 2-1776/10 від 26 жовтня 2010 року в сумі 515,52 грн. в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області з підсудної ОСОБА_1, оскільки вони виникли у звязку із проведенням експертизи речових доказів.

Речові докази по справі:

- квитанцію №26 від 16.09 2010 року, відомість контролю знань №07648 групи Т-36 з предмету «Економіка ціноутворення в галузі туризму», відомість контролю знань №07648а групи Т-36 з предмету «Економіка ціноутворення в галузі туризму», відомість контролю знань №07649 групи Т-37 з предмету «Економіка ціноутворення в галузі туризму» та відомість контролю знань №07649а групи Т-37 з предмету «Економіка ціноутворення в галузі туризму», диктофон «Olympus» Pearlcorder L400 та дві аудіо касети прозорого кольору «ТDК» - МС-90 із записами розмов з ОСОБА_1, прайс лист чотиримісної палатки Bravo 4 Alu/4, які долучені до матеріалів кримінальної справи залишити в матеріалах кримінальної справи;

- банківську картку «Маestrо» Приватбанку №НОМЕР_1 ОСОБА_1, яка передана під зберігальну розписку ОСОБА_1 - залишити в розпорядженні ОСОБА_1;

- марлеві тампони із змивами з рук ОСОБА_1 та залишки бинту, з якого робились марлеві тампони, здані на зберігання в камеру збереження речових доказів прокуратури м. Тернополя знищити, після набрання вироком законної сили;

- індивідуальні навчальні плани студентів ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_7, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_7 відповідно залишити в їх розпорядженні.

Запобіжний захід ОСОБА_1 підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України і призначити її за цією статтею покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 13000 (тринадцяти тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади, повязані з прийманням іспитів та заліків в навчальних закладах строком на 1 (один) рік.

Стягнути із засудженої ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи спеціальних хімічних речовин № 2-1776/10 від 26 жовтня 2010 року в сумі 515,52 грн. (пятсот п'ятнадцять гривень пятдесят дві копійок) у користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області ( Код 24524727, банк одержувача: ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463 «за проведення судово-хімічної експертизи спеціальних хімічних речовин № 2-1776/10 від 26 жовтня 2010 року).

Речові докази по справі:

- квитанцію №26 від 16.09 2010 року, відомість контролю знань №07648 групи Т-36 з предмету «Економіка ціноутворення в галузі туризму», відомість контролю знань №07648а групи Т-36 з предмету «Економіка ціноутворення в галузі туризму», відомість контролю знань №07649 групи Т-37 з предмету «Економіка ціноутворення в галузі туризму» та відомість контролю знань №07649а групи Т-37 з предмету «Економіка ціноутворення в галузі туризму», диктофон «Olympus» Pearlcorder L400 та дві аудіо касети прозорого кольору «ТDК» - МС-90 із записами розмов з ОСОБА_1, прайс лист чотиримісної палатки Bravo 4 Alu/4, які долучені до матеріалів кримінальної справи залишити в матеріалах кримінальної справи;

- банківську картку «Маestrо» Приватбанку №НОМЕР_1 ОСОБА_1, яка передана під зберігальну розписку ОСОБА_1 - залишити в розпорядженні ОСОБА_1;

- марлеві тампони із змивами з рук ОСОБА_1 та залишки бинту, з якого робились марлеві тампони, здані на зберігання в камеру збереження речових доказів прокуратури м. Тернополя знищити, після набрання вироком законної сили;

- індивідуальні навчальні плани студентів ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_7, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_7 відповідно залишити в їх розпорядженні.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий С.В. Кунцьо

Копія вірна:

Суддя Тернопільського

міськрайонного суду С.В. Кунцьо