Рішення № 127150601, 07.05.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8418/24

Номер провадження2-о/711/28/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року

Придніпровський районний суд міста Черкаси

у складі: головуючого судді Кондрацької Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Мелещенко О.В.,

адвоката Сібільової О.В.,

розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою представника адвоката Сібільової Олени Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

До Придніпровського районного суду міста Черкаси через свого представника адвоката Сібільової О.В., звернулася ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту народження.

Заява обґрунтована тим, що заявниця - громадянка України ОСОБА_1 тривалий час проживала у Сирії.

У вересні 2024 року повернулася до України разом із своїм шестирічним сином, виїхавши на підставі посвідчень особи на повернення в Україну, виданих посольством в Республіці Ірак. Заявниця мала паспорт громадянина України, який вимушена була лишити в Сирії, тікаючи звідти. Нещодавно відновила його через ДМС України.

Дитина ж - ОСОБА_2 , був народжений в Сирії ІНФОРМАЦІЯ_1 , документів про його народження та реєстрацію народження не має. У Сирії його народження зареєстровано не було. В Україні його народження теж не зареєстровано, враховуючи, що матір не має медичних документів про його народження та йому виповнилось вже 6 років, а відповідно він має стояти на обліку в медичному закладі в Україні для отримання свідоцтва про народження згідно п. 1.1. Інструкцією щодо заповнення та видачі медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма N 103-1/о) затвердженою Наказом МОЗ України 08.08.2006 N 545, який реалізувати на сьогодні не можливо, адже враховуючи особливості укладення декларації з лікарем, взяття на облік та, відповідно, видачі довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, для внесення в систему необхідно мати свідоцтво про народження, яке згідно п. 1.1. Порядку не може отримати без довідки на облік. Тому в позасудовому порядку Заявниця не має змоги зареєструвати народження дитини та довести те, що вона дійсно є його матір`ю. Син Заявниці з моменту його народження і по сьогодні проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Згідно відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) актових записів про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено. Аналогічна відповідь надана ЦМУ Міністерства юстиції від 17.10.2024, за якою вказано, що за наявними архівними фондами відділів державної реєстрації актів Цивільного стану Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у тому числі по поновлених актових записах не виявлено актового запису про народження відносно вищезазначеної особи.

Разом з тим, факт вагітності, народження ОСОБА_1 дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 та виховання нею цієї дитини можуть підтвердити наступні особи. Окрім того, спорідненість та походження ОСОБА_2 від ОСОБА_1 може бути підтверджена експертизою, про призначення та проведення якої Заявниця подає клопотання.

Відповідно до ст.121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому законом. Згідно ч.1 ст.144 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Частиною четвертою ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VI від 01.07.2010 року в чинній редакції передбачено, що державна реєстрація народження проводиться на підставі визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, документів, що підтверджують факт народження.

За відсутності документу закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження. Згідно п.2 глави І розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 в чинній редакції (далі-Правила), підставами для проведення державної реєстрації народження є один з документів: а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 вересня 2020 року № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за № 953/35236; б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; ґ) медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою. Встановлення кровного споріднення між матір`ю та дитиною має вирішальне значення для встановлення факту народження дитини цією матір`ю.

Встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту народження дитини ОСОБА_2 у його матері ОСОБА_1 , потрібно заявниці для реєстрації факту народження дитини та отримання свідоцтва про його народження.

Підтвердити факт народження дитини іншим шляхом, аніж зверненням до суду, не вбачається можливим. Зазначаємо також, що запису про народження ОСОБА_2 в державному реєстрі актів цивільного стану немає. Відтак, немає і запису про матір.

Жодна особа, окрім Заявниці, не претендує на материнство відносно цієї дитини.

Таким чином, за вказаних обставин відсутній спір про право, та з огляду на проведення судово-генетичної експертизи, в майбутньому неможливий.

Заявниця в шлюбі не перебуває.

За положеннями ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Просить встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - м. Ракка, Сирійська арабська республіка, мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, відомості про батька вказати за іменем особи, яку мати дитини назве її батьком згідно ч. 1 ст. 135 СК України.

Ухвалою суду від 28.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 08.11.2024 у справі призначено судово-генетичну експертизу та провадження у справі зупинено.

Від заінтересованої особи до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. При розгляді поклались на розсуд суду.

Ухвалою суду від 14.03.2025 провадження у справі поновлено у зв`язку з надходженням висновку експертизи.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та адвокат Сібільова О.В. підтримали заяву у повному обсязі. Додатково повідомили, що заявниця у лютому 2014 року залишила територію України з її чоловіком (шлюб офіційно не укладений) та з того часу перебувала за її межами, а саме на території Сирійської Арабської Республіки. Через деякий час чоловік заявниці загинув. Згодом заявниця вдома народила сина від іншого чоловіка. Батька дитини зовуть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заявниця у шлюбі з ним не перебуває. На час, коли заявниця покинула територію Сирії, батько дитини ймовірно лишився там, зв`язку з ним немає. Документи заявниці загубились під час бомбардування її оселі. Декілька років заявниця та син перебували у таборі біженців Аль -Хол, допоки, після перемовин, її та її сина через Ірак , Туреччину та Молдову , повернули до України за посвідченнями особи на повернення в Україну. Дані дитини в посвідці занесені зі слів заявниці.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що є тіткою заявниці та знає її з народження. Також повідомила, що у племінниці є син ОСОБА_2 . З хлопчиком свідок познайомилась 21.09.2024, коли племінниця повернулась з-за кордону. ОСОБА_1 вагітною не бачила, оскільки вона перебувала у Сирії. Мати ОСОБА_10 показувала їй фото хлопчика ОСОБА_2 у телефоні, коли племінниця була закордоном. З батьком дитини свідок не знайома, про нього нічого не знає. Хлопчик називає ОСОБА_11 «мамою».

Свідок ОСОБА_12 повідомила суду, що є матір`ю заявниці. Підтверджує, що її донька має сина ОСОБА_2 , семи років. Дитина народилась у Сирії. ОСОБА_2 називає ОСОБА_11 «мамою» та прихильний до своєї матері, бо з народження був з нею. Батька дитини бачила на фото, з ним особисто не знайома. Додала, що донька з чоловіком проживали у Черкасах, працювали, але коштів не вистачало. Чоловікові доньки запропонували роботу і 01.02.2014 ОСОБА_1 з донькою полетіла до Сирії через Туреччину, де її чоловікові пропонували роботу у ліцеї. Зі своєю донькою спілкувалась у подальшому по телефону. Потім почалась війна у Сирії і чоловік доньки загинув. Вісім місяців з донькою не було зв`язку. Згодом зі свідком зв`язалась жінка та повідомила, що ОСОБА_1 народила другу дитину. По телебаченню побачила репортаж про українських жінок з табору біженців і з того часу свідок почала активну діяльність щодо допомоги у поверненні українських жінок до України. Зв`язок з донькою весь час, коли вона перебувала у таборі, був не стабільний, коли він з`являвся, то донька розповіла, як вона потрапила до табору біженців та те, що донька померла, про народження другої дитини, надсилала фото з дитиною - хлопчиком і це та ж дитина, з якою ОСОБА_1 повернулась до України 21.09.2024.

Частиною першою ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановити факт родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Заслухавши пояснення заявника, представник та свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог заявника, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , перебуваючи у місті Ракка (Сирійська Арабська Республіка, народила дитину чоловічої статі - ОСОБА_2 .

У зв`язку з проведенням військових дій на території місця перебування заявниці, звернутися до пологового будинку чи до відповідних органів реєстрації Сирійської Арабської Республіки було неможливо.

Після народження сина ОСОБА_2 ОСОБА_1 потрапила з ним у табір для біженців Аль Хол .

Заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обліковуються Посвідченнями особи на повернення в України від 19.09.2024 кожний, які видані консульським відділом Посольства України в Республіці Ірак.

Згідно листа Міністерства закордонних справ України від 01.11.2024 в рамках репатріації групи українських жінок та дітей з сирійського табору для біженців, на підставі особистої заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було документовано посвідченням на повернення.

Українськими державними органами була проведена спецоперація по поверненню українок з дітьми додому. У результаті ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_2 20.09.2024 перетнули державний кордон України у пункті Маяки-Удобне, що підтверджується листом від 02.10.2024 Державної прикордонної служби України.

Аналізуючи додані до матеріалів заяви докази, встановлено, що актових записів про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.

ОСОБА_1 у шлюбі не перебуває.

Згідно висновку експерта № 103-244-2024 від 24.02.2025 Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» вірогідність підтвердження біологічного материнства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 складає величину не менш ніж 99,9%, за вимогами Другого Міжнародного Симпозіуму з Ідентифікації людини - біологічне материнство вважається доведеним.

ОСОБА_1 позбавлена можливості надати документи офіційних органів влади, що посвідчують факт народження дитини та легалізувати такі документи у визначений законом спосіб.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини 2 статті 293 ЦПК України).

Суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема: народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (пункти 1, 7 частини 1 та частина 2 статті 315 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Главою 1 розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, в редакції Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5), з наступними змінами (далі - Правила), передбачено, державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів:

а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 вересня 2020 року № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за № 953/35236.

б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;

в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;

г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;

ґ) медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них.

Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження, підтверджене одним із документів, передбачених у пункті 2 цієї глави, або місце проживання батьків чи одного з них.

Якщо місцем народження дитини зазначається фактичне місце її народження, а не місце проживання її батьків, про це робиться відповідна відмітка у графі "Для відміток" актового запису про народження, яка під час державної реєстрації скріплюється підписами батьків чи одного з них, крім випадків, коли відповідно до цих Правил проведення такої реєстрації здійснюється без їх присутності.

Під час державної реєстрації народження дитини за місцем її народження в актовому записі вказується фактичне місце народження.

Зазначений порядок повинен бути роз`яснений особам, які звернулися з питання державної реєстрації народження дитини.

Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження, дані про дату і місце народження дитини зазначають відповідно до рішення суду.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт народження особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до статті 8 Договору між Україною та Сирійською Арабською Республікою (САР) про правові відносини і взаємну правову допомогу в цивільних і кримінальних справах, для цілей цього договору документи, які складені, видані чи посвідчені та скріплені офіційною печаткою на території однієї з Договірних Сторін або їх засвідчені копії, не підлягають легалізації на території іншої Договірної Сторони. Документи, видані на території однієї з Договірних Сторін відповідно до п. 1 цієї статті мають таку саму доказову силу і на території іншої Договірної Сторони.

Провінція Ракка (САР), не підконтрольна уряду Сирійської Арабської Республіки, що є загальновідомою інформаціє і проведення воєнних дій на даній території визнана ООН.

Крім того, 29 червня 2022 року в односторонньому порядку Україною було розірвано дипломатичні стосунки між Україною та САР, про що зазначено на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України (https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-rozrivu-diplomatichnih-vidnosin-iz-sirijskoyu-arabskoyu-respublikoyu), а саме, що Міністерство закордонних справ України рішуче засуджує рішення Сирійської Арабської Республіки визнати т. зв. «незалежність» тимчасово окупованих територій в Донецькій та Луганській областях. У відповідь на цей недружній акт Україна заявляє про розрив дипломатичних відносин з Сирією без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року. Українська сторона також розпочинає процедуру запровадження торговельного ембарго щодо Сирії, а також накладення інших санкцій щодо сирійських юридичних та фізичних осіб. У зв`язку із злочинами режиму Башара Асада проти сирійського народу українська сторона закрила посольство України в Дамаску іще в 2016 році, а також в 2018 році наказала закрити посольство Сирії в Києві. Захист інтересів українців в Сирії здійснює українське посольство в Лівані.

З урахуванням викладеного заявниця ОСОБА_1 позбавлена можливості надати документи офіційних органів влади, що посвідчують факт народження нею дитини чоловічої статі ОСОБА_2 , який був народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ракка та легалізувати такі документи у визначений законом спосіб.

На підставі досліджених доказів суд установив факт народження дитини чоловічої статі ОСОБА_2 , який був народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у м. Ракка Сирійської Арабської Республіки.

Доказів, які б спростовували юридичний факт, який просить установити заявниця, суду не надано і такі не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів перебування у шлюбі ОСОБА_1 будь-коли, що є підставою для запису відомостей про батька дитини ОСОБА_2 у порядку ч. 1 ст. 135 СК України.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, вивчивши надані суду докази на обґрунтування заявлених вимог, повно та всебічно дослідивши надані заявником документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги, заявлені заявницею, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту народження є обґрунтованою та підтверджена належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 258-259, 263-265, 268, 293, 300, 315, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника адвоката Сібільової Олени Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факт, що має юридичне значення - задовольнити повністю.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - м. Ракка, Сирійська Арабська Республіка, мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, відомості про батька вказати за іменем особи, яку мати дитини назве її батьком згідно ч. 1 ст. 135 СК України.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено-повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Н. М. Кондрацька