Ухвала суду № 12713936, 08.09.2010, Апеляційний суд Полтавської області

Справа № 22ц-8213 / 2010р Головуючий по 1-й інст.:

Юхно С.П.

Суддя-доповідач : Обідіна О.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2010 року вересня місяця 8 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.

суддів: Карнауха П.М., Гасія Ю.В.

при секретарі : Киві А.М. .

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ЗАТ КБ «Приватбанк» на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29 січня 2010 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмету застави,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 29 січня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмету застави в повному обємі.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ЗАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу , в якій , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та постановити нове про задоволення позову.

В ході розгляду справи в апеляційній інстанції представник позивача ЗАТ КБ «Приватбанк» подала заяву про відмову від апеляційної скарги, оскільки боржником виплачено заборгованість по кредиту, у зв»язку з чим просила прийняти відмову та .закрити апеляційне провадження по справі.

Вказана заява підлягає задоволенню, так як відповідно до ч.4 ст. 300 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу , має право протягом усього часу розгляду справи відмовитись від неї повністю або частково . Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв»зку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу , в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення учасників процесу з приводу вказаного клопотання, колегія суддів у відповідності до вимог ч.4 ст. 300 ЦПК України приходить до висновку про прийняття відмови від апеляційної скарги .

Керуючись ст. 300 ч.4, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Заявлену представником ЗАТ КБ «Приватбанк» Нечитайло Л.О. відмову від апеляційної скарги на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29 січня 2010 року прийняти. Закрити апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ЗАТ КБ «Приватбанк» на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29.01.2010 року по справі за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмету застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги.

С У Д Д І : З оригіналом згідно С У Д Д Я Обідіна О.І.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права…

Встановлено, що 14.01.2008 р. сторони уклали кредитний договір, за умовами якого банк видав відповідачу кредит в розмірі 64147 грн. 18 коп. на термін до 11.01.2013 р. , а останній зобов»язався повернути кредит за здійснювати сплату відсотків за користування ним. Одночасно з цим, в забезпечення виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором, сторони уклали договір застави рухомого майна автомобіля DАЕWОО NЕХІА , 2007 року випуску , заставна вартість якого склала 48430 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов»язань по кредитному договору утворилась заборгованість , розмір якої склав 60002 грн. 87 коп. В ході розгляду справи відповідачем розмір останньої спростовано не було.

Відмовляючи в задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з положення ч.1 ст.212 ЦПК України , зазначивши, що при обумовленні настання або зміні прав та обов»язків осіб, які вчиняють правочин , обставиною, щодо якої невідомо настане вона чи ні, позивачем не було надано доказів на підтвердження факту направлення відповідачу повідомлення про необхідність достроково повернути кредит на конкретну дату, оскільки самим позикодавцем дата дострокового повернення кредитних коштів відповідачу не встановлювалась.

З вказаним висновком не може погодитись колегія суддів , оскільки він ґрунтується на невірно застосованому законі , який не поширюється на спірні правовідносини і по суті спір не вирішує. .

Так, положення ст. 212 ЦК України стосуються правочинів., щодо яких правові наслідки пов»язуються з настанням певної обставини , тобто до умовних правочинів, які вчиняються з відкладальною або скасувальною обставиною.

В даному випадку сторонами укладено кредитний договір та договір застави рухомого майна , які не є умовними правочинами, а визначають обсяг прав та обов»язків сторін в незалежності від відкладальних чи скасувальних обставин.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»зується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов»зується повернути кредит та сплатити проценти .

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї статті, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами ( з ростроченням) , то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалась , та сплати процентів , належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

За умовами кредитного договору п.п. а) ч.2 п.п. 2.3..3 .п. 2.3 у разі порушення позичальником зобов»язань, передбачених умовами цього договору , Банк на власний розсуд має право змінити умови договору зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди та відсотків за його користування, виконання інших зобов»язань з цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення.

У зв»язку з порушеннями позикодавцем зобов»язань за кредитним договором в позикодавця виникло право на вимогу про дострокове повернення кредиту на інших коштів, передбачених умовами договору.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що в разі невиконання зобов»язань, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави.

Аналогічні положення містить ст. 20 Закону України «Про заставу» та положення укладеного між сторонами договору застави рухомого майна, у зв»яязку з чим вимога про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ґрунтується на законі .

Не надання позивачем в ході розгляду справи даних про направлення відповідачу повідомлення про дострокове повернення кредиту, - не позбавляє позикодавця та заставодержателя захистити своє цивільне право шляхом звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на рухоме майно як предмет застави.

Враховуючи викладене , колегія суддів приходить до висновку про задоволення позову в частині вимоги про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Разом з цим , в задоволенні вимог про вилучення предмету застави у відповідача та передачу його заставодержателю та про продаж заставного майна ЗАТ КБ «ПриватБанк», з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою, зі знаттям вказаного автомобіля з обдіку в органах ДАІ та та т.і., - задоволенню не підлягає, оскільки суперечить положенням ст. 20 Закону України «про заставу» . Зокрема останньою встановлено. що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса , якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Реалізація заставленого майна , на яке звернуто стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку якщо інше не передбачене цим законом або договором.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог .

Оскільки апелянтом при подачі апеляційної скарги не було сплачено судових витрат судового збору та витрат на ІТЗ , про що свідчать матеріали справи, останні підлягають стягненню при розгляді апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст. 303, 309 ч.1 п.4 ,314 ч.2 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29 січня 2010 року скасувати.

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором № РLLЕАN 36441080 від 14.01.2008 року в розмірі 60002 грн. 87 коп. звернути стягнення на предмет застави автомобіль DАЕWОО NЕХІА , 2007 року випуску , легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ЗАТ КБ «Приватбанк» на користь держави судовий збір в розмірі 300 грн. ( р/р №31416537700002, одержувач УДК у м. Полтаві , код ЄДРПОУ 34698804, МФО 831019) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. ( р/р № 31218263700002, УДК у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 34698804, МФО 831019).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

С У Д Д І : З оригіналом згідно суддя Обідіна О.І.