Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 438/332/25
Провадження 2/438/237/2025
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07 травня 2025 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Пантелєєва Д.Г., з участю секретаря судового засіданняДівчур В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславів порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справуцивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся доБориславського міського суду Львівської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»заборгованості за кредитним договором№1300747 від 17.11.2023 у розмірі 61 425 грн., а також судових витрат.
Позов мотивує тим, що 17.11.2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір№1300747, відповідно до умов якого отримав кредит в розмірі 6300 гривень, строком на 350 днів, зі сплатою 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання по договору виконав повністю, разом з тим, відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість за кредитним договором. 24 липня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №2407-24, відповідно до умов якого ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором№1300747 від 17.11.2023р.
Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 06.03.2025р. прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові № 755/4829/23, провадження № 61-73 св 24 від 13.05.2024 року, згідно якої вказано, що: «суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України)».
Суд направляв на зареєстровану адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками. Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Відповідач кореспонденцію суду не отримав, а лист повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. У свою чергу особа, яка зареєструвала своє місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п. 108, 109 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 17.11.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1300747 відповідно до умов якого отримав кредит в розмірі 6300 гривень, строком на 350 днів, зі сплатою 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання по договору виконав повністю, перерахував грошові кошти на платіжну карту відповідача, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» №20240802- 4081 від 02.08.2024р., разом з тим, відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість за кредитним договором.
24 липня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №2407-24, відповідно до умов якого ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором№1300747 від 17.11.2023р.
На момент ухвалення рішення в суду відсутня інформація, що договір факторингу №2407-24 від 24 липня 2024 року у встановленому законом порядку відповідачем оспорено та чи такий визнавався недійсним.
Відповідно до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19 червня 2019 у справі №643/17966/14-ц,стаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно з ст.6, ч.1 ст.627та ч.1 ст.628 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч.1,ч.2ст.639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно дост.509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 525 ЦК Українивизначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1ст.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зст.625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1ст.611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України)
Згідно з ч.1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зіст. 514 цього кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.1ст.1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ч.1ст.1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом ст.509, ч. 3 ст.526 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями ст.598,599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У ході розгляду справи стороною позивача доведено те, що позивач на даний час є законним правонаступником стягувача за укладеними договорами, боржником за якими є відповідач.
Стороною відповідача наданий позивачем розрахунок не спростовано, як і не надано доказів належного виконання договірних зобов`язань та сплати коштів в добровільному порядку.
Судом було встановлено, що відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором та відповідно до умов договору відступлення права вимоги, а також розрахунків заборгованості станом на 17.11.2023 сума боргу відповідача перед новим кредитором ТОВ «Свеа Фінанс» за кредитним договором№1300747 від 17.11.2023 року становить 61425 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 6300 гривень; заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 55 125 гривень.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором№1300747 від 17.11.2023 року в сумі 61425 гривень.
При цьому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2422,40 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст.81,141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ПозовТовариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованістьза кредитним договором№1300747від 17.11.2023у розмірі 61 425 грн.(шістдесят одна тисяча чотириста двадцять п`ять гривень), а також судові витрати в розмірі 2422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 07.05.2025 року.
Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю«СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6, ЄДРПОУ 37616221;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ
Судове рішення № 127137735, Бориславський міський суд Львівської області було прийнято 07.05.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 438/332/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: