Ухвала суду № 127136317, 05.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 травня 2025 року Справа 160/12987/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговська Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - відповідач) щодо нарахування і виплати позивачу у розмірі 320 647,32 грн (триста двадцять тисяч шістсот сорок сім гривень тридцять дві копійки), згідно листка непрацездатності серії АЛА №660709 від 01.06.2021 року під час роботи за сумісництвом у ФОП ОСОБА_2 у період з 01.06.2021 року по 04.10.2021 року;

- зобов`язати відповідача здійснити позивачу у розмірі 320 647,32 грн (триста двадцять тисяч шістсот сорок сім гривень тридцять дві копійки), згідно листка непрацездатності серії АЛА №660709 від 01.06.2021 року під час роботи за сумісництвом у ФОП ОСОБА_2 у період з 01.06.2021 року по 04.10.2021 року.

Ухвалою суду від 28.05.2024 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу суду від 28.05.2024 без змін.

Постановою Верховного Суду від 28.03.2025 скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пунктів 1-3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч.1 ст.59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч.4 ст.59 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Судом встановлено, що позовна заява підписана та подана до суду від імені Решетнякової О.Л. представником Решетняковим Сергієм Олександровичем.

При цьому, до заяви не додано оригіналу чи належним чином засвідченої копії довіреності чи ордеру на підтвердження повноважень Решетнякова Сергія Олександровича.

Долучена до позовної заяви довіреність від 01.09.2023, яка сформована в підсистемі «Електронний суд» не містить підписів сторін та повної інформації про представника та довірителя, переліку повноважень представника у відповідності до вимог ст.ст. 44, 47 КАС України наявності чи відсутності обмежень, строку дії, тощо, а тому не може свідчити про вільне волевиявлення особи, яка видала довіреність, на уповноваження іншої особи представляти її інтереси.

Суд звертає увагу, що положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять посилань, що представник може представляти інтереси особи на підставі електронної довіреності, сформованої в підсистемі «Електронний суд».

Крім того, суд звертає увагу, що електронна довіреність є лише додатком до документів, що підтверджують повноваження представника, оскільки вказана електронна довіреність формується в підсистемі «Електронний суд» автоматично для підтвердження лише електронного підпису особи, яка подає позов, скаргу і т.і. від імені особи, та не містить обсягу повноважень.

Відповідно до положень статті 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Статтею 245 Цивільного кодексу України визначено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч.1). Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (ч.2).

Проте, до позовної заяви нотаріально посвідченої довіреності на представництво Решетняковим Сергієм Олександровичем інтересів ОСОБА_1 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді не надано.

Суд звертає увагу, що доданий до позовної заяви документ «Довіреність», який сформований в системі «Електронний суд», відповідно до якого Решетнякова О.Л. уповноважує Решетнякова Сергія Олександровича представляти її інтереси в судах України, не є належним документом на підтвердження повноважень останнього по представництву інтересів ОСОБА_1 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді у розумінні ст.59 КАС України, ст.ст.244-245 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, позивачу необхідно надати належним чином засвідчену копію довіреності на підтвердження повноважень представника Решетнякова Сергія Олександровича у Дніпропетровському окружному адміністративному суді в порядку ст.245 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.5 ст.161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що в позовній заяві позивач лише зазначає, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» суд може звільнити (розстрочити до ухвали судового рішення) позивача від сплати судового збору, при цьому не просить суд про відстрочення сплати судового збору.

Однак, суд враховує наведене та виходить з наступного.

Положеннями ч.1 ст.133 КАС України, кореспондуються з приписами ч.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідну заяву згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що на час подання позову її майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавстві порядку і розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.

З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Данною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження її скрутного матеріального становища, а тому суд приходить до висновку про відсутністю підстав для відстрочення сплати судового збору позивачу.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України Про судовий збір від 08.07.2011р. №3674-VI.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір встановлено ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено в тому числі, позовну вимогу щодо нарахування і виплати суми у розмірі 320'647грн. 32коп., що є вимогою майнового характеру.

При визначенні порядку обчислення розміру судового збору, який підлягає сплаті у даній справі, суд враховує, що окремі рішення/дії, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень/дій може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення або дій спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.

Оскільки безпосереднім наслідком визнання протиправними дій щодо нарахування і виплати позивачу суми у розмірі 320'647грн. 32коп. є зміна складу майна позивача, вимоги про зобов`язання здійснити нарахування вказаної суми суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Отже, позивачем заявлено дві вимоги: майнового та немайнового характеру.

При поєднанні вимог одночасно майнового і немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, враховуючи заявлені в позовній заяві вимоги майнового та немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 534грн. 14коп. (320'647грн. 32коп. х 1% = 3 206грн. 47коп. + 1'211грн. 20коп. х 0,8= 3 534грн. 14коп.).

Отже, позивачу необхідно оплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Докази оплати судового збору позивач має надати до суду.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали надіслати позивачу до електронного кабінету.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Луговська