Постанова № 12709658, 23.11.2010, Баришівський районний суд Київської області

Справа№2а-407

2010 рік

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2010 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Коваленко К.В.

при секретарі Ярмолюк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» про визнання недійсним рішення та зобовязання ,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» неправомірними .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04.06.2010 року, за ним визнано право власності право власності на нежилі приміщення з № 1 (один) по № 18 (вісімнадцять) (групи приміщень № 58) загальною площею 264,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Позивач звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна з метою зареєструвати право власності на нерухоме майно» з заявою про реєстрацію права власності на дане майно. Проте відповідач відмовив у проведенні державної реєстрації, мотивуючи свою відмову тим, що згідно договору купівлі-продажу від 27.05.2010 р. № 797 нерухоме майно набуто у власність ТОВ "Такт Нафта". Вважає дії відповідача незаконними.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала в повному обсязі, зазначивши, що позивач виконав всі встановлені законодавством вимоги для того, щоб його право власності на нерухоме майно було зареєстровано.

Представник відповідача КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи його належним чином повідомлено. До суду надійшло письмове заперечення відповідача в якому вони просять в позові відмовити.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу на підставі документів, що є в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04.06.2010 року, за ОСОБА_1 визнано право власності право власності на нежилі приміщення з № 1 (один) по № 18 (вісімнадцять) (групи приміщень № 58) загальною площею 264,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Позивач звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна з метою зареєструвати право власності на нерухоме майно» з заявою про реєстрацію права власності на дане майно. Відповідач відмовив у проведення державної реєстрації, мотивуючи свою відмову тим, що згідно договору купівлі-продажу від 27.05.2010 р. № 797 нерухоме майно набуто у власність ТОВ "Такт Нафта".

Суд робить висновок, відмова Відповідача є протиправною з наступних підстав.

Згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV (надалі Закон) державна реєстрація прав на нерухоме майно є обовязковою. Право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації. Порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затверджений наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. № 6/5). З метою здійснення державної реєстрації особа має звернутися до БТІ та надати правовстановлюючі документи. Рішення суду є правовстановлюючим документом та включене до переліку правовстановлюючих документів, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , звернувся до відповідача з заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, додав правовстановлюючий документ (рішення суду), а також додав документи про оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав. Заява була прийнята відповідачем, та їй був присвоєний № 9211. Отже, суд робить висновок, що ОСОБА_1 виконав вимоги, встановлені чинним законодавством для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що не заперечується відповідачем, та випливає з матеріалів справи.

Відмовляючи в проведенні державної реєстрації відповідач послався на положення п. 1 ст. 24 Закону, яка визначає перелік підстав для відмови в проведенні державної реєстрації прав на нерухоме майно. Зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене право вже зареєстровано. Відповідач посилається на той факт, що на теперішній час є дійсним договір купівлі-продажу від 27.05.2010 р., за яким нерухоме майно набуто у власність ТОВ "Такт Нафта". Разом з тим згідно припису Прокуратури Дніпровського району м. Києва (№8311-10 від 28.10.2010 р.), який був винесений за зверненням ТОВ «Печерські зорі», реєстрація права власності на нерухоме майно на ТОВ "Такт Нафта" скасована. Відповідач не надав суду доказів, що право власності на нежилі приміщення з № 1 (один) по № 18 (вісімнадцять) (групи приміщень № 58) загальною площею 264,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване іншою за особою. Таким чином, посилання відповідача на факт реєстрації права власності на нерухоме майно за іншими особами, як на підставу для відмови позивачу, є безпідставним, оскільки право на нерухоме майно не зареєстровано за третіми особами. На думку суду, наявність чинного договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між третіми особами, в розумінні Закону, не є підставою для відмови позивачу в проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі правовстановлюючого документу.

Таким чином суд робить висновок, що закон не містить такої підстави для відмови в проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, на яку посилається Відповідач. Згідно ч.4 ст. 24 Закону відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених Законом, заборонена. Отже Відповідач порушив вимоги ст. 24 Закону.

Встановлені судом обставини підтверджуються копією рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04.06.2010 року у справі № 2-2240/1, копією листа (відмови) від 16.11.2010 року № 47809 (И-2010), копією звернення ТОВ «Печерські зорі» в Прокуратуру Дніпровського району м. Києва, копією листа Прокуратури Дніпровського району м. Києва від 17.11.2010 № 1280а с10, поясненнями і запереченнями сторін, іншими доказами, які є у справі.

Згідно ст. 3 Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Крім того, права на нерухоме майно, в тому числі право власності, виникають з моменту такої реєстрації. Закон також встановлює, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Згідно п. 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. № 6/5) державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. За таких обставин, право власності позивача повинно бути зареєстрованим відповідачем, оскільки приміщення знаходиться в м. Києві, тобто в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої Відповідач проводить державну реєстрацію.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що відповідач не зміг довести правомірність свого рішення про відмову в реєстрації права власності, таким чином, таке рішення є неправомірним.

Згідно ч. 2. ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. 24 Закону України „ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, ст.ст. 6, 11, 17, 69-71, 159-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» (код ЄДРПОУ 03359836) про відмову в реєстрації права власності на нерухоме майно - нежилі приміщення з № 1 (один) по № 18 (вісімнадцять) (групи приміщень № 58) загальною площею 264,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Зобовязати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» (код ЄДРПОУ 03359836) зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - нежилі приміщення з № 1 (один) по № 18 (вісімнадцять) (групи приміщень № 58) загальною площею 264,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Апеляційного адміністративного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судової постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя Коваленко К.В.