Ухвала суду № 127095004, 10.04.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16566/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12018040380000280 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018040380000280 від 03.06.2018, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 296 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що мали місце розслідувані кримінальні правопорушення, за таких обставин.

03.06.2018 приблизно о 03 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, пересуваючись на автомобілях, під`їхали до будівлі Комунального некомерційного підприємства «Першотравенська міська лікарня», розташованої за адресою: АДРЕСА_2, тобто перебували у громадському місці.

Припаркувавши автомобілі, у ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку та завдання тілесних ушкоджень черговому лікарю відділення анестезіології, реаніматології та інтенсивної терапії вищевказаного медичного закладу ОСОБА_7 у людному місці, на очах працівників та пацієнтів Комунального некомерційного підприємства «Першотравенська міська лікарня».

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи підійшли до входу до відділення анестезіології, реаніматології та інтенсивної терапії вищевказаного медичного закладу, який у нічний час доби є зачиненим, та, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, зневажаючи існуючі в України правила та норми поведінки, почали намагатися зайти у приміщення, при цьому поводячись агресивно, вживаючи нецензурну лексику, пошкодивши вхідні двері відділення анестезіології, реаніматології та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Першотравенська міська лікарня».

В подальшому, перебуваючи у приміщенні відділення, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , діючи у групі, продовжуючи свої дії, спрямовані на порушення громадського порядку, діючи з особливою зухвалістю, заподіяли ОСОБА_7 тілесні ушкодження, завдавши множинні удари кулаками рук в область голови та тулуба ОСОБА_7 .

Після цього останні схопили ОСОБА_7 за волосся та силоміць потягнули в бік приймального відділення Комунального некомерційного підприємства «Першотравенська міська лікарня», де, продовжуючи свої дії, діючи у групі, знов заподіяли ОСОБА_7 тілесні ушкодження, завдавши не менше десяти ударів кулаками рук та ногами в область голови та тулуба, при цьому вживаючи нецензурну лексику та оскорбляючи медичний персонал лікарні.

Згодом, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 були вимушені припинити свої хуліганські дії через необхідність надання медичної допомоги ОСОБА_8 , якого вони привезли з собою у стані сильного алкогольного сп`яніння.

Після вказаних подій ОСОБА_7 госпіталізовано до стаціонарного відділення Комунального некомерційного підприємства «Першотравенська міська лікарня» з тілесними ушкодженнями, де йому було діагностовано закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій грудної клітини зліва, гематому лівої ушної раковини, забій спинки носа, посттравматичний риніт, що відповідно до висновку експерта № 120 від 05.06.2019 є легкими тілесними ушкодженнями, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 23.07.2022 ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи прибули до готелю «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де оселилися в готельному номері НОМЕР_2 з метою відпочинку на вихідні.

На наступний день, а саме 24.07.2022, під час відпочинку у готельному номері НОМЕР_2 готелю «ІНФОРМАЦІЯ_3», приблизно о 17 год. 10 хв. у ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті попередньо виниклого конфлікту, виник раптовий умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 дав вказівку присутньому в готельному номері НОМЕР_2 готелю «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_11 здійснити телефонний дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_10 з метою його запрошення до вищевказаного готельного номеру під приводом розмови.

ОСОБА_11 відразу ж здійснив дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_10 та передав прохання ОСОБА_5 приїхати до готелю під приводом розмови, на яке ОСОБА_10 в ході телефонної розмови погодився та пообіцяв невдовзі приїхати до готелю.

В цей час ОСОБА_5 , діючи умисно, переслідуючи мету заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, дав вказівку присутньому в готельному номері НОМЕР_2 готелю «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_9 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, нанести ОСОБА_10 тілесні ушкодження за допомогою ножа, який ОСОБА_9 мав при собі, на що ОСОБА_9 погодився, дістав ніж та, тримаючи його в руці, фактично приготувався застосувати предмет, конструктивно призначений за своїми властивостями для ураження живої чи іншої цілі за допомогою м`язової сили людини, почав очікувати на ОСОБА_10 в готельному номері НОМЕР_2 біля вхідних дверей.

За деякий час до парковки готелю «ІНФОРМАЦІЯ_3» на автомобілі ОСОБА_12 приїхав ОСОБА_10 , після чого, припаркувавши автомобіль, піднявся на другий поверх готелю, підійшов до готельного номеру НОМЕР_2 та почав заходити в номер.

О 17 год. 17 хв., в той час, коли ОСОБА_10 перебував у дверях готельного номеру НОМЕР_2 готелю «ІНФОРМАЦІЯ_3», ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , розуміючи можливі наслідки від застосування ножа у вигляді заподіяння смертельних поранень, допускаючи настання будь-яких наслідків, у тому числі і заподіяння смерті, скориставшись фактором раптового нападу, завдав ОСОБА_10 три удари лезом ножа в область правого передпліччя, лівої частини грудної клітини та лівої частини живота, що спричинило колото-різане поранення довжиною до 3 см на 2 см вище пупка по зовнішньо-ключичній лінії, колото-різане поранення довжиною до 1 см в ділянці 4 міжребер`я по середньо-ключичній лінії, колото-різане поранення верхньої третини правого передпліччя, чим заподіяв ОСОБА_10 проникаюче поранення живота, що згідно з висновком судово-медичної експертизи № 363/44 від 17.10.2022, є тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя в момент заподіяння.

Не очікуючи нападу з боку ОСОБА_9 та отримавши ножові поранення в область розташування життєво важливих органів, ОСОБА_10 , реально сприйнявши небезпеку для свого життя та здоров`я від умисних цілеспрямованих дій озброєного ножем ОСОБА_9 , почав тікати.

ОСОБА_5 в цей час схвально відгукнувся на дії ОСОБА_9 та рішуче відмовився йти будь-куди з готельного номеру НОМЕР_2 готелю «ІНФОРМАЦІЯ_3», незважаючи на аргументи присутніх в готельному номері осіб про те, що після звернення ОСОБА_10 до медичного закладу до готелю ймовірно прибудуть працівники поліції.

Через деякий час, в цей же день, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та дві невстановлені досудовим розслідуванням особи вийшли з приміщення готельного номеру НОМЕР_2 готелю «ІНФОРМАЦІЯ_3», сіли в автомобіль та почали рухатися автомобілем в бік м. Першотравенськ Дніпропетровської області, де, перебуваючи у русі, ОСОБА_9 через вікно автомобіля викинув ніж, яким до цього наніс тілесні ушкодження ОСОБА_10 .

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, вчиненому групою осіб, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що фермерське господарство «ІНФОРМАЦІЯ_2» (код ЄДРПОУ: 32598341), засновником, керівником та кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_13 та товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Гарант-Агро 4» (код ЄДРПОУ: 33117387), керівником якого є ОСОБА_14 , засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого, окрім інших, є ОСОБА_8 , здійснюють свою діяльність на території Української сільської територіальної громади Дніпропетровської області (до 2018 року - Троїцька сільська рада), при цьому землі сільськогосподарського призначення зазначених товариств межують між собою.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено.

З листопада 2022 року ОСОБА_13 перебуває в особистих стосунках зі ОСОБА_15 , а саме спільно проживає з останнім та між ними склалися відносини, що притаманні подружжю, без реєстрації шлюбу, тобто ОСОБА_13 та ОСОБА_15 є близькими родичами.

Влітку 2023 року, точний час досудовим слідством не встановлений, але не пізніше серпня 2023 року, перебуваючи у невстановленому місці, ОСОБА_8 вступив у попередню змову з ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та іншими невстановленими досудовим слідством особами для вчинення злочину проти власності як джерела для здобуття коштів та матеріальних благ.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, вирішив висунути ОСОБА_15 вимогу передачі чужого майна, а саме вимогу про переоформлення ОСОБА_13 земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності та в оренді фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_2», на користь ОСОБА_8 , погрожуючи застосуванням насильства над потерпілим чи його близькими родичами.

Так, 24.08.2023 в обідній час ОСОБА_8 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на протиправне заволодіння майном ОСОБА_13 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, діючи з корисливих мотивів, зателефонував ОСОБА_19 та наказав йому зі ОСОБА_15 прибути на зустріч під приводом розмови, яка була запланована на наступний день.

На наступний день, 25.08.2023 в обідній час ОСОБА_8 , перебуваючи на території бази відпочинку «Угольок», розташованої неподалік від с. Троїцьке Петропавлівського району Дніпропетровської області за координатами НОМЕР_1, знову зателефонував ОСОБА_19 та наказав йому зі ОСОБА_15 прибути для зустрічі на базу відпочинку «Угольок».

Того ж дня, у післяобідній час, точний час досудовим слідством не встановлений, ОСОБА_15 разом із ОСОБА_19 на автомобілі прибули на базу відпочинку «Угольок», де на них чекали ОСОБА_8 разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та інші невстановлені досудовим слідством особи.

Під час зустрічі, ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, з корисливих мотивів, висловив ОСОБА_15 погрозу у нанесенні тілесних ушкоджень, вчиненні фізичної розправи над ним та його близькими родичами, не даючи при цьому змоги піти з місця події, та висунув вимогу переоформлення ОСОБА_13 земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності та в оренді фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_2», на його користь.

Не отримавши згоди ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, з корисливих мотивів, дав вказівку присутнім в альтанці для відпочинку ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 нанести ОСОБА_15 тілесні ушкодження, після чого ОСОБА_8 та останні почали наносити ОСОБА_15 численні удари кулаками рук та ногами по голові та тулубу ОСОБА_15 , від яких останній втратив свідомість.

Після того, як ОСОБА_15 прийшов до свідомості, він, реально сприйнявши небезпеку для свого життя та здоров`я від умисних цілеспрямованих дій, будучі дезорієнтованим у просторі, побіг в бік річки Самари, розташованої на приблизній відстані 5 метрів від альтанки для відпочинку та стрибнув у річку. ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, наказав ОСОБА_18 та ОСОБА_17 повернути ОСОБА_15 до альтанки, на що останні стрибнули у річку та почали силою занурювати ОСОБА_15 у воду, змушуючи опускатися на дно, тобто топити останнього, після чого силоміць витягнули на берег та примусово притягнули до альтанки.

Своїми умисними діями ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, заподіяли ОСОБА_15 тілесні ушкодженні, які згідно з висновком експерта № 042-802-2024 від 27.08.2024 віднесені до категорії середнього ступеня тяжкості.

В подальшому, ОСОБА_8 висунув ОСОБА_15 вимогу переоформлення ОСОБА_13 земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності та в оренді фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_2», на користь ОСОБА_8 до 31.12.2023 року, після чого ОСОБА_15 припинили утримувати на базі відпочинку «Угольок» та дозволили піти.

При цьому, у ОСОБА_15 обґрунтовано склалося враження, що у разі невиконання вимог про переоформлення ОСОБА_13 земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності та в оренді фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_2», погрози ОСОБА_8 та інших осіб будуть виконані.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у вимаганні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України.

17.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 189 КК України. Відповідно до норм Глави 11 КПК України, повідомлення про підозру вручено матері ОСОБА_5 та скеровано поштою за місцем його проживання.

17.02.2025 ОСОБА_5 оголошено у розшук.

18.02.2025 отримано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_20 № 757/7733/25-к про дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

20.02.2025 о 12 год. 35 хв. ОСОБА_5 затримано на підставі вищевказаної ухвали суду.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 189 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

21.02.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_20 № 757/7733/25-к до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.04.2025.

04.04.2025 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_21 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 17.05.2025.

Під час вирішення питання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу враховувались наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема:

- існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування, суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому останній, не маючи сталих соціальних зв`язків та постійного місця роботи, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, у тому числі на тимчасово не підконтрольній території. Даний ризик додатково обґрунтовується тим, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування та перебував у розшуку до моменту його затримання;

- існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, який обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників вчинення правопорушення, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може самостійно, або за допомогою інших невстановлених на даний час учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування;

- існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. Крім того, в ході проведення допитів свідків у кримінальному провадженні деякі свідки виявили бажання про зміну своїх анкетних даних, керуючись Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві", посилаючись на те, що на їх адресу від ОСОБА_8 та наближених до нього осіб неодноразово надходили погрози життю і здоров`ю та погрози знищення та пошкодження майна, належного свідкам, що також свідчить про наявний ризик незаконного впливу на свідків;

- існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення процесуальних дій у справі чи затягуванні з ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування, у тому числі зможе продовжити протиправну діяльність;

- існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень.

Вказані ризики не зменшилися та не змінилися, вони повністю виправдовують раніше застосований до підозрюваного запобіжний захід.

Розглядаючи можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 будь-якого альтернативного запобіжного заходу, варто взяти до уваги, що наразі достатніми та належними підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_5 під вартою є не лише очікування завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді, а і дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, що вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку повністю виправдовує подальше утримання підозрюваного під вартою.

Сторона обвинувачення акцентує увагу суду, що під час розгляду клопотання відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_5 під вартою, немає, відсутні докази і наявності в останнього міцних соціальних зв`язків, інших даних, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_5 за наявності вищеописаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Посилаючись на вказане, слідчий просила продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у межах строку досудового розслідування, а саме до 17.05.2025, без визначення розміру застави, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про продовження тримання підозрюваного під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри, відсутність та абстрактність передбачених ст. 177 КПК України. Оголошення ОСОБА_5 у розшук було безпідставним, оскільки сторона обвинувачення не намагалася встановити місцезнаходження останнього. Натомість протягом однієї доби після отримання дозволу на затримання ОСОБА_5 сторона обвинувачення встановила місцезнаходження останнього. В матеріалах справи міститься підтвердження направлення підозрюваному повідомлення про підозру поштовим відправленням, поряд з тим, з трекінгу Укрпошти вбачається, що станом на час затримання ОСОБА_5 вказаний лист ще знаходився на пошті, а був в процесі пересилання. За епізодом за ч. 2 ст. 296 КК України на теперішній час сплинули строки притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки подія мала місце у 2018 році. При цьому ОСОБА_5 не переховувався, постійно знаходився за місцем свого проживання та спілкувався з потерпілим ОСОБА_7 . Крім того, вказана подія спочатку була кваліфікована за ст. 125 КК України, потерпілий ОСОБА_7 під час допитів вказував, що відмовляється від підтримання обвинувачення за цією статтею. Десь у 2019 році було винесено постанову про закриття кримінального провадження, однак ця постанова не долучена до матеріалів справи. У 2024 році слідчий перекваліфікував ст. 125 у ч. 2 ст. 296 КК України. Підозра ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України є виключно припущеннями органу досудового розслідування, за вказаним епізодом відсутній потерпілий. Подія за ч. 4 ст. 189 КК України являлася виключно бійкою, що сталася на тлі вживання алкоголю. Всі підозрювані у даному провадженні допитані, проте протоколи допиту не долучені, оскільки підозрювані повідомили, що бійка на базі сталася лише між ОСОБА_9 та ОСОБА_15 . Кваліфікація за ч. 4 ст. 189 КК України ґрунтується на показаннях ОСОБА_15 . Земельні ділянки фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_2», які згідно підозри мали бути передані в ході вимагання, не належать ОСОБА_15 , а належать співмешканці останнього, ОСОБА_15 будь-якого відношення до даного господарства не має. Крім того, співмешканка ОСОБА_15 в ході допиту повідомила, що будь-яких вимог щодо передачі земельних ділянок до неї не спрямовували. Окрім того, такі ділянки є паями, не знаходяться у власності самого фермерського господарства, а знаходяться у власності звичайних осіб (близько 300 осіб).

ОСОБА_5 не є асоціальною особою, є законослухняним громадянином, має розлад здоров`я, що впливає на його перебування під вартою, має на утриманні двох дітей, один з яких є тяжкохворим. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у разі прийняття рішення про продовження тримання ОСОБА_5 під вартою - визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі півмільйона гривень.

Підозрюваний ОСОБА_5 просив пом`якшити йому запобіжний захід. Зазначив, що відшкодував ОСОБА_7 завдану матеріальну та моральну шкоду, вибачився, вони перебувають в нормальних відносинах. Вказав, що не переховувався, а був в лікарні на операції. Має двох дітей.

Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, долучені стороною захисту документи, слідчий суддя надходить наступних висновків.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури, Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12018040380000280 від 03.06.2018 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

17.02.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено та погоджено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 189 КК України /том 2 а. м. 31-39/.

У зв`язку із неможливістю вручення ОСОБА_5 письмового повідомлення про підозру від 17.02.2025 у день його складення, таке повідомлення, відповідно до вимог ст. 111, 135, 278 КПК України, вручено у способи, передбачені цим Кодексом для вручення повідомлень, шляхом надіслання його поштою за останнім відомим місцем проживання ( АДРЕСА_1 ), а також шляхом вручення повідомлення про підозру дорослому члену сім`ї ОСОБА_5 - його матері ОСОБА_22 /том 2 а. м. 49, 40-41/.

17.02.2025 постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук. Розшук підозрюваного доручено працівникам ДКР НП України /том 2 а. м. 42-48/.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2025 (справа №757/7733/25-к) надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу /том 2 а. м. 71-73/.

20.02.2025 ОСОБА_5 затримано на підставі вказаної ухвали слідчого судді /том 2 а. м. 74-76/.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.02.2025 (справа №757/7733/25-к) відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.04.2025 /том 2 а. м. 77/.

Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_21 від 04.04.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018040380000280 продовжено до 3 місяців, тобто до 17.05.2025 /том 1 а. м. 14-19/.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання, а саме у: протоколах допиту потерпілих ОСОБА_7 від 06.09.2024, ОСОБА_15 від 02.05.2024 /том 1 а. м. 36-39, 155-162/, висновках експерта від 05.06.2019, 17.10.2022, 27.08.2024 /том 1 а. м. 42-46, 100-102, 174-176/, протоколах допиту свідків ОСОБА_23 від 05.09.2024, ОСОБА_12 , ОСОБА_24 від 06.09.2024, ОСОБА_25 від 28.07.2022, ОСОБА_26 від 31.10.2024, ОСОБА_27 , ОСОБА_28 від 02.05.2024, ОСОБА_19 від 03.06.2024, ОСОБА_29 , ОСОБА_30 від 31.10.2024, ОСОБА_31 , ОСОБА_32 від 02.05.2024, ОСОБА_33 від 09.05.2024, ОСОБА_34 від 30.03.2025, ОСОБА_35 від 20.03.2025 /том 1 а. м. 47-49, 81-99, 163-173, 177-191, том 2 а. м. 7-18, 50-70/, протоколах огляду від 17.09.2024, 15.10.2024, 16.10.2024, 14.10.2024, 04.06.2024 /том 1 а. м. 50-55, 69-79, 103-154, 200-223, том 2 а. м. 19-28/, протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.05.2019 /том 1 а. м. 56-68/, листі виконавчого комітету Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 20.11.2024 /том 1 а. м. 192-199/, протоколі проведення слідчого експерименту від 03.05.2024 /том 2 а. м. 1-6/.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 на даній стадії кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим. Так, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 189 КК України, покарання встановлені виключно у виді позбавлення волі на строк до 10 та 12 років. При цьому нижня межа вказаних санкцій передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Таким чином, у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні вказаних злочинів, можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням в силу приписів ст. 75 КК України виключається. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні. При цьому наявність у ОСОБА_5 , як зазначає сторона захисту, двох дітей на утриманні, хоч і позитивно характеризує підозрюваного, але не нівелює вказаного ризику. Крім того, будь-яких документів на підтвердження вказаного стороною захисту не надано.

Вказаний ризик підтверджується також тим, що ОСОБА_5 офіційно вже перебував у розшуку в рамках даного кримінального провадження: постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 від 17.02.2025 ОСОБА_5 оголошено в розшук, оскільки місцезнаходження останнього невідоме.

Як зазначив слідчий, на даний час у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування триває, не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема, не встановлені всі особи, причетні до розслідуваної діяльності, а тому для уникнення покарання за скоєння у тому числі тяжкого та особливо тяжкого злочинів підозрюваний може самостійно або за допомогою інших невстановлених на даний час учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні наявний з огляду на характер інкримінованих ОСОБА_5 злочинів: умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень; з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами та з застосуванням такого насильства, що вчинено за попередньою змовою групою осіб. З огляду на вказане, ОСОБА_5 , у разі застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, може застосовувати насильство, фізичний та/або психологічний тиск відносно потерпілих, свідків, експертів в провадженні, з метою змусити їх відмовитись від показань чи змінити їх, а також може впливати на інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому слідчий суддя враховує, що доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), тому до допиту вказаних осіб в суді такий ризик залишається актуальним.

Наявний також ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з іншими підозрюваними/співучасниками з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. Підозрюваний також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом зловживання процесуальними правами, що може полягати у неявці для проведення процесуальних дій у справі чи затягуванні з ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування. Крім того, один з інкримінованих ОСОБА_5 злочинів передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, що може спонукати останнього вчиняти дії, направлені на його приховання або відчуження.

Також, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість продовження протиправної діяльності, враховуючи кількість інкримінованих кримінальних правопорушень, із застосуванням насильства або погрозою такого застосування, а також засудження ОСОБА_5 вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23.11.2021, відповідно до якого останнього визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КПК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 рік /том 2 а. м. 30/.

При цьому, враховуючи положення ст. 88 КПК України, слідчий суддя зауважує, що вказаний факт не належать до предмета кримінального провадження №12018040380000280, є недопустимим на підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, що розслідуються у рамках даного кримінального провадження. Поряд з тим, той факт, що ОСОБА_5 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за злочин, поєднаний із насильством, хоч і не перебуває у безпосередніх причинно-наслідкових, хронологічних зв`язках із кримінальними правопорушеннями, що розслідуються, натомість характеризує підозрюваного як члена суспільства, вказує на соціально-психологічну характеристику особи, свідчить про ступінь моральної деформації. Вказане, на думку слідчого судді, свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема вчиняти насильницькі дії щодо потерпілих, свідків.

Об`єктивних відомостей на підтвердження того, що стан здоров`я ОСОБА_5 перешкоджає його утриманню під вартою, не здобуто.

Отже, слідчим суддею встановлено наявність щодо ОСОБА_5 обґрунтованої підозри, існування визначених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на які посилаються слідчий, прокурор, неможливість запобігти встановленим ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть убезпечити від ризику впливу на інших учасників провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлення обґрунтованості підозри, суспільної небезпечності інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, продовження існування ризиків відносно ОСОБА_5 , які не відпали з часу застосування запобіжного заходу, та яким не можна запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту, неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя доходить до висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_5 під вартою.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи дані норми кримінального процесуального закону та обставини інкримінованих підозрюваному діянь, їх наслідки, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення розміру застави при продовженні строків тримання під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 17 травня 2025 року.

При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначати.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1