Рішення № 127094967, 01.05.2025, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 714/307/25

Провадження № 2-о/714/194/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" травня 2025 р. Герцаївський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого-судді: Козловської Л.Д.

секретар: Постевка Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Герца цивільну справу за заявою заяву ТзОВ «СВЕА БАНК» до перейменування «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 10.08.2023 року між ТзОВ «СЛОН КРЕЛИТ» (надалі - ТОВ «СЛОН КРЕДИТ, Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, Відповідач) було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1133580 (надалі - Кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку. Визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Укладання договору було здійснене Сторонами за допомогою Інформаційно- телекомунікаційної системи ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (далі - ІТС), доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт https://sloncredit.ua/. 10.08.2023 00:49:48 , після попереднього проходження позичальником реєстрації в ІТС і безпосереднього направлення ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» засобами ІТС заявки на отримання кредиту, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» сформувало Договір про надання споживчого кредиту №1133580, надало його Позичальнику для ознайомлення і направило на його номер мобільного телефону НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор Н425, котрий було введено Позичальником у відповідний розділ ІТС. Таким чином було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1133580 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_2 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1.2 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Строк кредиту 364 дні (в)(день).Відсоткова ставка фіксована згідно п. 1.5 Договору.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти. Згідно із документом від надавала платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», позичальнику на його особисту банківську карту НОМЕР_2 , яку він вказав в ІТС при оформленні договору, було перераховано 4000,00 гри.

24.07.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (надалі - Позивач, Новий кредитор) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 2407-24, відповідно до умов якого, Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Права вимоги Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. Відповідно до п.3.1.1. Договору Факторингу «Права вимоги відступаються (передаються) в розмірі Заборгованостей, що зазначений у пункті 2.2 цього Договору на дату відступлення з правом подальшого нарахування (отримання) майбутніх процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, що передбачені Кредитними договорами.»

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ № 2407-24 від 24.07.2024 року, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 30347,57 грн. Позичальник на користь Нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, в той час як Новий Кредитор скористався своїм правом здійснити донарахування сум, передбачених графіком платежів до Кредитного договору (що відображено в розрахунку заборгованості).

Таким чином станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1133580 від 10.08.2023 року становить: заборгованість по тілу кредиту - 3 999,97 грн.; заборгованість по відсотках - 27 541,60 грн.; пеня - 0,00 грн. Загальна заборгованість становить 31 541,57 грн.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 541,57 грн. та судові витрати. Також не заперечував проти заочного розгляду справи.

В судове засідання представник позивача подав письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був декілька разів повідомлений про час та розгляд справи, суд не повідомив про причини неявки.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 10.08.2023 року між ТзОВ «СЛОН КРЕЛИТ» (надалі - ТОВ «СЛОН КРЕДИТ, Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, Відповідач) було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1133580 (надалі - Кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку. Визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Укладання договору було здійснене Сторонами за допомогою Інформаційно- телекомунікаційної системи ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (далі - ІТС), доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт https://sloncredit.ua/. 10.08.2023 00:49:48 , після попереднього проходження позичальником реєстрації в ІТС і безпосереднього направлення ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» засобами ІТС заявки на отримання кредиту, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» сформувало Договір про надання споживчого кредиту №1133580, надало його Позичальнику для ознайомлення і направило на його номер мобільного телефону НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор Н425, котрий було введено Позичальником у відповідний розділ ІТС. Таким чином було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1133580 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_2 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1.2 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Строк кредиту 364 дні (в)(день).Відсоткова ставка фіксована згідно п. 1.5 Договору.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти. Згідно із документом від надавала платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», позичальнику на його особисту банківську карту НОМЕР_2 , яку він вказав в ІТС при оформленні договору, було перераховано 4000,00 гри.

24.07.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (надалі - Позивач, Новий кредитор) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 2407-24, відповідно до умов якого, Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Права вимоги Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. Відповідно до п.3.1.1. Договору Факторингу «Права вимоги відступаються (передаються) в розмірі Заборгованостей, що зазначений у пункті 2.2 цього Договору на дату відступлення з правом подальшого нарахування (отримання) майбутніх процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, що передбачені Кредитними договорами.»

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ № 2407-24 від 24.07.2024 року, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 30347,57 грн. Позичальник на користь Нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, в той час як Новий Кредитор скористався своїм правом здійснити донарахування сум, передбачених графіком платежів до Кредитного договору (що відображено в розрахунку заборгованості).

Отже судом встановлено, що станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1133580 від 10.08.2023 року становить: заборгованість по тілу кредиту - 3 999,97 грн.; заборгованість по відсотках - 27 541,60 грн.; пеня - 0,00 грн. Загальна заборгованість становить 31 541,57 грн.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко

Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта. підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої стаз ті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або емс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі № 524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 року (провадження № 61-16243 св 20).

Правильно застосувавши норми матеріального права, слід дійти обгрунтованого висновку про те, що Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля- ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіиа особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлений договором.

Ч.1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчини ти на користь другої сторони ( кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №44/9519/12 (№14-1 Оце 18) зазначено, що Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст.530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належне виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є порушенням.

Положеннями ст.611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Виходячи з вищевикладеного, можна прийти до висновку, що Позичальником було порушено умови Договору та станом на дату складання позовної заяви несплачена заборгованість, яка складає: 31 541,57 грн.

Відповідно до ст.263 ЦК України, Судове рішення повинно грунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. Законом України «Про судовий збір» встановлено, що розміром судового збору позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою є 1,5 відсотка ціни позову (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду), а в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідної ставки судового збору. Тобто, розмір судового збору складає 2 422,40 грн. 16 листопада 2022 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 916/228/22 сформулювала правовий висновок, щодо відсутності підстав вимагати сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

ТзОВ «СВЕА БАНК» до перейменування «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6 ) заборгованість за Договором № 1133580 від 10.08.2023 року у розмірі 31 541,57 гри. (Тридцять одна тисяча п`ятсот сорок одна гривня 57 копійок); та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2 422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві тисячі та сорок копійок).

Заочне рішення не проголошувалося в силу ч.4 ст.268 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення чи дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 05.05.2025 року.

Суддя: