Рішення № 127080311, 01.05.2025, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/2722/24

номер провадження 2/531/149/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря - Клименко Т.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Горлач О.С.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Рябченка П.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка цивільну справу за позовом адвоката Горлач Олени Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Служби у справах дітей виконавчого комітету Карлівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом та просить суд Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні бабусі ОСОБА_1 , визначивши спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом встановлення часів побачень з нею у формі систематичних побачень за місцем проживання ОСОБА_1 у тому числі, шляхом відвідування з дитиною місць дитячих розваг та відпочинку в загальнодоступних громадських місцях кожні перші вихідні дні місяця з 19-00 год 00хв. п`ятниці до 9-00 години 00 хв. понеділка, кожного вівторка з 16-00 год по 20 год 00 хв та четверга з 16-00 год по 20 год 00 хв. ; в кожен день народження онука, день народження та смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ) померлого батька дитини, день народження ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та брата Романа ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 10-години 00 хв. до 9-00- години 00 хв. наступного дня, у свята «Новий рік» (1 січня), «Різдво Христове» (7 січня і 25 грудня), «Пасха/Великдень» (згідно з календарем на поточний рік), «св.Миколая» (19 грудня) протягом 5 годин без участі матері дитини, без обмеження місця прогулянок; три дні протягом осінніх, зимових та весняних канікул (у подальшому коли дитина піде до школи); в літній період, щороку, один місяць для відпочинку та оздоровлення на території України, з можливістю виїзду з населеного пункту, де проживає дитина, без супроводу матері.

Пізніше було подано заяву про зміну (зменшення) позовних вимог, у якій просить зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні бабусі ОСОБА_1 , визначивши спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , шляхом встановлення часів побачень з нею у формі систематичних побачень за місцем проживання ОСОБА_1 у тому числі шляхом відвідування з дитиною місць дитячих розваг та відпочинку в загальнодоступних громадських місцях кожні перші та четверті вихідні дні щомісяця з 19-00 год 00 хв. п`ятниці до 9-00 години 00 хв. понеділка без участі матері дитини, в кожен день народження онука, в кожен день народження та смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) померлого батька дитини протягом 4 годин без участі матері дитини, без обмеження місця прогулянок; один тиждень протягом зимових канікул (у подальшому коли дитина піде до школи) без участі матері дитини; один місяць протягом літа щороку для відпочинку та оздоровлення на території України, з можливістю виїзду з населеного пункту, де проживає дитина, без супроводу матері за домовленістю.

У позові посилається на те, що 03 грудня 2019 від шлюбних відносин (шлюб зареєстрований не був) між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 народилася спільна дитина, син ОСОБА_4 . Первісно, батько дитини був записаний у свідоцтві про народження у відповідності до ст.135 Сімейного кодексу України (за бажанням матері дитини). У подальшому, після смерті батька ОСОБА_5 , який трагічно загинув захищаючи Батьківщину ІНФОРМАЦІЯ_6 та за наполегливих прохань позивачки, яка є матір`ю ОСОБА_5 , у відповідності до рішення Карлівського районного суду Полтавської області у справі № 531/2128/22 від 04.11.2022р. були внесені зміни у актовий запис про народження дитини, ОСОБА_4 . У графі «Батько» свідоцтва про народження дитини був вказаний син позивачки загиблий ОСОБА_5 . У зв`язку із зазначеним було отримано свідоцтво про народження сер НОМЕР_1 від 13.12.2022р.(повторно). З моменту народження ОСОБА_4 мешкав із батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_2 спільно однією сім`єю. У подальшому батько дитини був призваний до лав ЗСУ та трагічно загинув. Після смерті батька та через те, що відповідачка має іще одну неповнолітню дитину від іншого шлюбу, ОСОБА_4 почав мешкати з бабусею ( ОСОБА_1 ) та дідусем ( ОСОБА_6 ). Мати дитини на той час мешкала у Польші, їй було важко виховувати та утримувати дітей самостійно. За таких обставин ОСОБА_2 попрохала ОСОБА_1 , щоб ОСОБА_7 пожив у неї. Позивачка охоче забрала онука до себе. Таким чином онук ОСОБА_1 ОСОБА_4 тривалий час, а саме з 3 вересня 2022 по листопад 2023 жив спільно однією сім`єю з бабусею та дідусем за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом цього періоду, понад 1 рік, позивачка піклувалася про дитину, опікувалася нею. А саме: годувала, забезпечувала усім необхідним, лікувала. ОСОБА_4 повністю у той час перебував на утриманні у своєї бабусі ОСОБА_1 . Після повернення із Польщі мати дитини, відповідачка у даній справі, ОСОБА_2 забажала забрати дитину від бабусі, щоб він мешкав із матір`ю. Бабуся ОСОБА_3 не чинила жодних перешкод, розуміючи, що мати дитини має на це повне право. У той час відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 значно погіршилися. Відповідачка ревнувала дитину до бабусі, оскільки за рік дитина прив`язалася до бабусі, любила її. Крім того, поліпшився і матеріальний стан ОСОБА_2 за рахунок отримання пенсії за втрату годувальника батька та інших державних виплат, що були надані дитині у зв`язку із загибеллю батька. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкуванні бабусі та онука. Не надає дитину до побачень із нею під будь-яким приводом. Вказує про відсутність судового рішення про порядок побачень. Від вказаних дій відповідачки страждає і дитина і позивачка. Крім того, ОСОБА_2 своїми діями порушує законні права та інтереси ОСОБА_1 , що передбачені ст. 257 Сімейного кодексу України.

У судовому засіданні сторона позивача зменшені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просили задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Врахувавши заперечення відповідачки, погодилися на побачення з дитиною з 19:00 год. п`ятниці до 18-19 год. неділі, а не до 09:00 год. понеділка, як зазначалося у зменшених позовних вимогах. Відмовилися від свідків, яких просили допитати заявою поданою до суду 15.01.2025.

Сторона відповідача позовні вимоги визнала частково. Не визнають вказаний час спілкування у вихідні та просять з 17:00 год. п`ятниці по 17-18 год. неділі, та щодо канікул. Позиція відповідачки та обгрунтування викладені у раніше поданих відзивах.

Представник третьої особи до суду не з`явився, мається заява про розгляд справи без участі уповноваженого ними представника. Надано рішення ВК Карлівської міської ради від 13.02.2025 про визначення способу участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_4 .

Заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи та докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч.3ст.12 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_4 .

Первісно, батько дитини був записаний у свідоцтві про народження у відповідності до ст.135 Сімейного кодексу України (за бажанням матері дитини).

У подальшому, після смерті ОСОБА_5 , який трагічно загинув захищаючи Батьківщину ІНФОРМАЦІЯ_6 , у відповідності до рішення Карлівського районного суду Полтавської області у справі № 531/2128/22 від 04.11.2022р. були внесені зміни у актовий запис про народження дитини, ОСОБА_4 . У графі «Батько» свідоцтва про народження дитини був вказаний син позивачки загиблий ОСОБА_5 . У зв`язку із зазначеним було отримано свідоцтво про народження сер НОМЕР_1 від 13.12.2022 (повторно).

Позивачка доводиться ОСОБА_4 бабусею, оскільки загиблий ОСОБА_5 є її сином.

З копії закордонного паспорта відповідачки вбачаються її виїзди за кордон, до Польщі.

Довідкою ВК Мартинівської сільської ради №01-19-01/993 від 30.09.2024 підтверджено той факт, що з вересня 2022 по листопад 2023 ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_6 та їх онук ОСОБА_4 мешкали однією сім`єю у АДРЕСА_1 .

Позивачка піклувалася про дитину, опікувалася нею, годувала, забезпечувала усім необхідним, лікувала. ОСОБА_4 повністю у той час перебував на утриманні у своєї бабусі ОСОБА_1 . На підтвердження, суду надано: медичну картку дитини, виписку з медичної карти дитини та фотокартки.

Після повернення із Польщі мати дитини ОСОБА_2 забрала дитину від бабусі він почав мешкати з нею. Відносини між сторнами погіршилися, ОСОБА_2 почала чинити перешкоди у спілкуванні бабусі та онука.

Положеннями ст. 257 СК України передбачено, що, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до ст. 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України.

Принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у п. 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України "Про охорону дитинства", положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини. Аналогічні положення містяться і у ст. 3 Конвенції про права дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 р. року по справі «Хант проти України»).

Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні (частина перша статті 257 СК України). Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення (ч.2 ст. 257 СК України).

Тлумачення ст. 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в:

- покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків;

- закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України (ст. 263 СК України). Способом захисту порушеного права, з огляду на положення ст.159 СК України, заборона поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права та відновлення такого права шляхом встановлення відповідного графіку побачень з онуком.

Суд визначає способи участі Позивача у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (ч.2 ст.159 СК України).

Одночасно необхідним є зазначити, що Верховним судом висловлено правову позицію у справі № 742/1716/23, а саме, що відмова у задоволенні позову про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (зокрема, внаслідок недоведеності перешкод чи з інших підстав), не є підставою для відмови судом у захисті й реалізації прав, передбачених ч.2 ст. 159, ч.1 ст. 263 СК України - визначенні способів участі баби та діда у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування. А також у справі № 742/1716/23, щодо того, що саме по собі подання позову про визначення порядку спілкування з онукою та наявність заперечень сторони відповідача, свідчить про наявність таких перешкод.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (Рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, п. 108).

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Право на повагу до сімейного життя, гарантоване ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.

Тривалість часу, проведеного дитиною з бабусею чи дідусем може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року).

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що баба, дід мають право на особисте спілкування з онуками, а мати не має права перешкоджати їх спілкуванню з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» роз`яснено, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов`язаних із вихованням дітей, обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

При визначенні способу участі баби у вихованні онука, з метою забезпеченняпозитивного психоемоційного стану дитини, у відповідності до вимог та норм СКУкраїни, суд враховує вік та стан здоров`я дитини, щотижневий розпорядок днядитини,індивідуальні потребидитини даноговіку,її особиступрихильність,стосунки усередині родини (конкретними родичами), а також законодавчо закріплені правабатьків таінших родичівбрати участьу вихованнідитини.Суд такожбере доуваги туобставину,що дитина понад рік мешкала однією сім`єю із бабусею за відсутності матері, бабуся повністю обізнана із розпорядком дня дитини, її перевагами у харчуванні та інтересах, а також щодо можливих захворювань дитини, оскільки мала досвід у їх лікуванні.

При вирішенні позовних вимог в частині графіку побачень та колі присутніх осіб, суд враховує відносини між сторонами, а саме їх емоційну напруженість. Також, враховує, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, через що має бути визначений спосіб участі позивача у вихованні онука, що не суперечить інтересам дитини, а саме без присутності матері дитини.

Верховним судом висловлено правову позицію, що міститься у справі № 172/456/21 з приводу того, що графік спілкування бабусі з малолітніми онуками має уникати створення конфліктних ситуацій та дотримуватися режиму дітей.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та слід зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод бабусі ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Разом з тим, суд вважає за доцільне встановити ОСОБА_1 , за згодою та бажанням дитини, з врахуванням стану здоров`я дитини та погодних умов:

- систематичні побачення з онуком у перші та четверті вихідні місяця з 19 години 00 хвилин п`ятниці до 18 години 00 хвилин неділі, без участі матері, за місце проживання ОСОБА_1 , у тому числі шляхом відвідування з дитиною місць дитячих розваг та відпочинку в загальнодоступних громадських місцях;

- у кожен день народження дитини, у кожен день народження та смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) батька дитини протягом 4 годин, без участі матері, без обмеження місць прогулянок;

- один тиждень протягом зимових канікул (у сукупності), коли дитина піде до школи, без участі матері за домовленістю;

- один місяць протягом літа (у сукупності) щороку для відпочинку та оздоровлення на території України, з можливістю виїзду з населеного пункту, де проживає дитина, без супроводу матері, за домовленістю.

Отже, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставівикладеного такеруючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не чинити перешкод ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такі способи участі у вихованні онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , за згодою та бажанням дитини, з врахуванням стану здоров`я дитини та погодних умов:

- систематичні побачення з онуком у перші та четверті вихідні місяця з 19 години 00 хвилин п`ятниці до 18 години 00 хвилин неділі, без участі матері, за місце проживання ОСОБА_1 , у тому числі шляхом відвідування з дитиною місць дитячих розваг та відпочинку в загальнодоступних громадських місцях;

- у кожен день народження дитини, у кожен день народження та смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) батька дитини протягом 4 годин, без участі матері, без обмеження місць прогулянок;

- один тиждень протягом зимових канікул (у сукупності), коли дитина піде до школи, без участі матері за домовленістю;

- один місяць протягом літа (у сукупності) щороку для відпочинку та оздоровлення на території України, з можливістю виїзду з населеного пункту, де проживає дитина, без супроводу матері, за домовленістю.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 02.05.2025.

Суддя