Рішення № 127079121, 18.03.2025, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/680/24

Номер провадження №2/351/65/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року м. Снятин

Снятинський районнийсуд Івано-Франківськоїобласті у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Боднарук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снятина в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Петричка Олександр Євгенович звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача ОСОБА_5 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , а також бабою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 07.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що вона не надала правовстановлюючий документ, який підтверджував би право власності спадкодавця на вищезазначений житловий будинок. Крім того, роз`яснено, що будинок належав колгоспному двору, частки в якому не визначені. Станом на 15.04.1991 у господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , крім ОСОБА_6 (спадкодавиці), були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Отже, кожному належало по 1/5 частки спірного будинку. Після смерті ОСОБА_6 її частку успадкувала ОСОБА_1 . Таким чином частка ОСОБА_1 становить 2/5, а тому позивачі вимушені звернутися до суду із даним позовом, в якому просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на 1/5 частки житлового будинку за кожним, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, представник позивачів ОСОБА_5 подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області Анатійчук В. в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та ухвалити рішення на розсуд суду.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про день, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09 вересня 2016 року Снятинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, батьками ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 14 січня 2008 року виконкомом Тростянецької сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі реєстрації шлюбів 14 січня 2008 року зроблено відповідний актовий запис № 1.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 28 березня 2024 року Снятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 30 травня 2017 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_12 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 4.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 17 серпня 2016 року Снятинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Івано-Франківській області, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Запруття Снятинського району Івано-Франківської області, про що складено відповідний актовий запис № 13.

Згідно з довідкою Першої Снятинської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області від 07 лютого 2023 року № 223/02-14 спадкоємцем за законом на все майно після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , є дочка померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителька села Запруття Коломийського району Івано-Франківської області, спадкова справа № 302/2023.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої 07 лютого 2024 року Першою Снятинською державною нотаріальною конторою Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку із тим, що спадкоємець не надала правовстановлюючий документ на вищезгаданий житловий будинок, який підтверджував би право власності спадкодавця на вищезгаданий будинок.

Відповідно до копії довідки Старостинського округу № 3 с. Завалля, с. Запруття Снятинської міської ради Коломийського району від 19.03.2024 року № 167 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 13 від 13.09.2013. На день смерті ОСОБА_6 у господарстві по АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги № 6 на 2011-2015 роки, окрім померлої, в житловому будинку були зареєстровані такі члени сім`ї: ОСОБА_1 дочка, ОСОБА_4 онука, ОСОБА_12 онука, ОСОБА_3 онука, ОСОБА_13 онук, ОСОБА_14 правнука. Заборона відчуження на майно померлої ОСОБА_6 сільською радою не накладалася, заповіт від імені ОСОБА_6 у селі Завалля Івано-Франківської області не посвідчувався.

Згідно з довідкою Старостинського округу № 3 Снятинської міської ради Коломийського району від 19.03.2024 № 168 згідно погосподарської книги № 12 № господарського обліку 517, станом на 15 квітня 1991 року двір був колгоспний за адресою: АДРЕСА_1 . В житловому будинку були зареєстровані такі члени сім`ї: ОСОБА_1 - заявник, ОСОБА_4 - дочка, ОСОБА_10 - дочка, ОСОБА_3 - дочка, ОСОБА_6 - мати. Житловий будинок був у власності без часток у ОСОБА_6 .

Згідно з довідкою Старостинського округу № 3 Снятинської міської ради від 19.03.2024 № 169 згідно погосподарської книги № 11 господарського обліку № 412 земельна ділянка для обслуговування житлового будинку і будівництва за адресою: АДРЕСА_1 була виділена ОСОБА_6 , 1922 року народження.

Відповідно до виписки з інвентаризаційних матеріалів Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 22 грудня 2023 року право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в реєстраційних книгах станом на 31.12.2012 не зареєстровано.

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачами свого права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, правовстановлюючий документ на який відсутній. Вказані правовідносини регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно доп.6Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №20від 22.12.1995«Про судовупрактику усправах запозовами прозахист праваприватної власності» роз`яснено судам, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність»щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім`я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;

г) згідно зіст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність»загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»). Тому спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за одержанням свідоцтва в будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Неодержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права на спадкування.

Відповідно до п. 23 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30.05.2008«Про судовупрактику усправах проспадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, згідно з наведеною Постановою при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Статтею 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З наведених матеріалів справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є єдинимспадкоємцем зазаконом першоїчерги післясмерті матері ОСОБА_6 . Спадщину позивачка прийняла відповідно до вимог закону, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Однак позивач отримав від нотаріуса відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок у зв`язку з тим, що у нього відсутній правовстановлюючий документ на цей спадковий житловий будинок, а тому не оформив у встановленому законом порядку своїх спадкових прав та позбавлений можливості захистити своє право власності у позасудовому порядку.

Проте, суд вважає, що право позивача, у зв`язку з тим, що останній вчинив усі передбачені законом дії для прийняття спадщини, підлягає захисту, а тому позивач має право на звернення до суду з позовом про визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування.

Як встановлено у судовому засіданні спадковий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав до суспільної групи «колгоспний двір», в якому станом на 15.04.1991 були зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та спадкодавець ОСОБА_6 , а отже, їх частки у цьому майні були рівні та складали по 1/5 у кожного співвласника.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем за законом її частки у колгоспному дворі стала позивачка ОСОБА_1 , яка має право на спадкування 1/5 частки колгоспного двору, яка належала спадкодавцю на момент смерті, але не була оформлена у встановленому законом порядку.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 має право успадкувати після смерті ОСОБА_6 її 1/5 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав до суспільної групи «колгоспний двір», після чого її частка становить 2/5, а інші позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право власності на 1/5 частку колгоспного двору кожен, яке належить їм ще з 15.04.1991, але не було оформлено у встановленому законом порядку.

На думку суду, без визнання права власності за цими позивачами на їх 1/5 частку колгоспного двору у судовому порядку не дозволить позивачу ОСОБА_1 оформити свою спадщину за законом.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що доводи, викладені позивачами у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог є достовірними, підтверджені належними та допустимими доказами, сумніву у суду не викликають, у зв`язку з чим позовні вимоги адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що даний спір виник виключно внаслідок дій позивачів, якими судових витрат до відшкодування заявлено не було. Отже, стягнення судових витрат з відповідача на користь позивачів в даному випадку буде несправедливим.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності в порядку спадкування за законом на 2/5 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/5 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , право власності на 1/5 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

- позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;

- позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;

- відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

-відповідач: Снятинська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 78301, Івано-Франківська область, Коломийський район, м. Снятин, пл. Незалежності, буд. 1, код ЄДРПОУ 04054240.

Суддя Іван ПОСОХОВ