Ухвала суду № 127072980, 29.04.2025, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/979/21

1-кп/134/20/2025

У Х В А Л А

29 квітня 2025 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України,

встановив:

У провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України.

В судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про дослідження під час судового розгляду в теперішньому складі суду показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , наданих ними попередньому складу суду.

В обґрунтування клопотання вказує, що під час судового розгляду кримінального провадження забезпечити явку в судове засідання вказаних свідків не представилося можливим, а їхні покази є суттєвими для доведення позиції сторони захисту. Дані свідки були допитані під час судового розгляду кримінального провадження під головуванням судді ОСОБА_9 та їх показання наявні в матеріалах справи в електронному вигляді.

Також захисник вказав, що згідно позиції Верховного Суду не забороняється використання показань свідків, які вони давали перед іншим складом суду у тій же справі.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання захисника.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання. Водночас заявив клопотання про виклик свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . При цьому вказав, що раніше сторона обвинувачення відмовилася від допиту зазначених свідків, однак, зважаючи на позицію сторони захисту, допит цих свідків є необхідним для повного та всебічного розгляду кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо вищевказаних клопотань, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

В силу ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Принцип безпосередностідослідження доказівспрямований передусімна найкращезабезпечення правасторін наперехресний допитособи,яка даєпоказання,що даєможливість з`ясувативсі обставини,які вонивважають важливимидля вирішеннясправи,уточнити показаннясвідка тапоставити підсумнів тічи іншіповідомлення особиабо їїрепутацію. У цьому контексті спостереження судді щодо поведінки свідка можуть мати важливі наслідки.

У той же час засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. В залежності від обставин ця засада реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати її з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб. Наприклад, принцип безпосередності зазнає певних легітимних обмежень у випадку допиту особи, до якої застосовані заходи безпеки або яка відсутня безпосередньо в залі судового засідання (стаття 232 КПК), і такі легітимні обмеження не можна вважати порушенням принципу безпосередності.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України, перебуває на новому судовому розгляді після скасування вироку Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 вересня 2023 року.

Під час визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження судом було постановлено допитати заявлених сторонами кримінального провадження свідків.

За змістом ч. 2 ст. 327 КПК України прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки свідків шляхом здійснення судового виклику.

Так, ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2024 року прийнято відмову прокурора від допиту свідків обвинувачення: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Цією ж ухвалою за клопотанням захисника обвинуваченої постановлено викликати вказаних осіб для допиту в судовому засіданні як свідків сторони захисту.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 листопада 2024 року прийнято відмову сторони захисту від допиту свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

В судовому засіданні 12 лютого 2025 року захисник ОСОБА_5 вказав, що сторона захисту не може забезпечити явку свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , тому не наполягає на їхньому допиті.

У зв`язку з цим суд, згідно раніше встановленого порядку дослідження доказів, перейшов до стадії дослідження письмових доказів.

Отже, суд сприяв сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки заявлених ними свідків шляхом здійснення судового виклику. В свою чергу сторони не забезпечили прибуття свідків до суду, а в подальшому відмовилися від їхнього допиту.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 14 січня 2025 року по справі № 335/10825/16 виснував, що показання свідка, надані в судовому засіданні до заміни складу суду, можуть бути використані як докази при новому розгляді справи за наявності об`єктивних причин неможливості повторного допиту свідка.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про дослідження показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , наданих ними в судовому засіданні попередньому складу суду, оскільки стороною захисту жодним чином не доведено вжиття заходів щодо забезпечення присутності вказаних свідків для допиту в судовому засіданні та не зазначено об`єктивних причин, що унеможливили допит цих свідків безпосередньо в судовому засіданні.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Дотримання розумного строку розгляду провадження є елементом справедливого судового розгляду в розумінні статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.

Суд звертає увагу, що дане кримінальне провадження перебуває в провадженні суду протягом тривалого часу і за час судового провадження судові засідання, в тому числі з причин неявки свідків, неодноразово відкладалися.

Враховуючи, що стороні обвинувачення була надана можливість та достатньо часу для забезпечення прибуття в суд свідків, однак прокурором не було вжито заходів для забезпечення присутності заявлених свідків для допиту в судовому засіданні, беручи до уваги і те, що в обґрунтування заявленого клопотання не наведено переконливих доводів, що допитом цих свідків в судовому засіданні буде забезпечено встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також враховуючи, що задоволення клопотання прокурора призведе до затягування кримінального провадження та порушення розумних строків розгляду справи, що є неприпустимим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора про виклик свідків.

Керуючись ст. ст. 28, 318, 350, 372 КПК України, суд -

постановив:

У задоволені клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про дослідження показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , наданих ними в судовому засіданні попередньому складу суду, відмовити.

У задоволенні усного клопотання прокурора ОСОБА_3 про виклик свідків відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя