Рішення № 127071342, 28.04.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/18969/23

Провадження №2/752/714/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах недієздатних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Київської міської ради, Васильківської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах недієздатних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовною заявою до Київської міської ради, Васильківської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.09.2007 по справі №2о-364-1/07 ОСОБА_2 була визнана недієздатною, опікуном призначено ОСОБА_5 .

Відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.09.2007 по справі №2о-363-1/07 ОСОБА_3 була визнана недієздатною, опікуном призначено ОСОБА_5 .

Позивачі, як спадкоємці першої черги, звернулись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єдігарова Е.М. із заявою про відкриття спадщини, у зв?язку із чим була відкрита спадкова справа у спадковому реєстрі №68288366, у нотаріуса за №46/2021.

Позивачам були видані свідоцтво про спадщину за законом від 21.09.2021, зареєстроване в реєстрі за №7531, про право власності на грошові кошти в АТ Державний ощадний банк України та свідоцтво про спадщину за законом від 21.09.2021, зареєстроване в реєстрі за №7530, про право власності на грошові кошти в Державний ощадний банк України.

Відповідно до свідоцтва на право власності на житло від 03.05.1993, виданого на підставі розпорядження Управління справами Академії наук України від 03.05.1993 №1084 посвідчено, що спірна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної власності наступним особам: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В частині вищевказаної квартири приватним нотаріусом Єдігаровим Е.М. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки свідоцтво про право на спадщину видається за наявності поділу часток в спільній сумісній власності.

У власності ОСОБА_4 знаходився також приватний будинок по АДРЕСА_2 .

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об?єкта нерухомого майна та містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об?єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Вказаний приватний будинок знаходиться на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , яка була передана безоплатно в приватну власність ОСОБА_4 на підставі відповідного рішення Великовільшанської сільської ради Васильківського району від 30.06.2006 №15-111.

Інформація про державну реєстрацію права власності містить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.06.2023 який підтверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3221480701:01:013:0021, що розташовується по АДРЕСА_2 , площею 0.05 га, була зареєстрована 12.09.2015 Управлінням Держземагенства у Васильківському районі Київської області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ «Компанія Мегаполіс».

Померлий, ОСОБА_4 , серед іншого, також володів земельною ділянкою з кадастровим номером 3221480701:01:013:0020, що фактично знаходиться біля приватного будинку за адресою: Київська область, Васильківський (нині Обухівський) район, с. Велика Вільшанка.

Просила (з урахування заяви від 01.04.2025):

визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_3 ; на 1/2 частину приватного будинку по АДРЕСА_2 ; на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 3221480701:01:013:0021, що розташована по АДРЕСА_2 , на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 3221480701:01:013:0020, що розташована в с. Велика Вільшанка, Обухівський район (раніше Васильківський), Київської області.

визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_3 ; на 1/2 частину приватного будинку по АДРЕСА_2 ; на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 3221480701:01:013:0021, що розташована по АДРЕСА_2 , на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 3221480701:01:013:0020, що розташована в с. Велика Вільшанка, Обухівський район (раніше Васильківський), Київської області.

18.09.2023 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

09.10.2023 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

10.04.2024 постановлено ухвалу про витребування доказів.

17.09.2024 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження.

Представник Київської міської ради надав відзив на позовну заяву, в якому просив ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства України.

Васильківська міська рада своїм правом на подачу відзиву не скористалася.

Законний предствник позивачів ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_2 , батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 , батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

16.03.1989 між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі - продажу будинку, посвідчений секретарем виконавчого комітету Великої Вільшанської сільської ради народних депутатів Васильківського району Київської області, зареєстрований за №14.

Відповідно до умов договору купівлі - продажу будинку від 16.03.1989 ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_4 купив будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в селі Велика Вільшанка Васильківського району Київської області.

18.03.1989 між Колгоспом «Хлебороб» та ОСОБА_4 укладено договір, відповідно до якого Колгосп «Хлебороб» у встановленому порядку надає ОСОБА_4 , який купує в с. Велика Вільшанка жилий будинок для проживання, земельну ділянку 0,15 га, для вирощування сільської продукції та продажу її надлишків по встановленим нормам. Дія цього договору розповсюджується на період використання земельної ділянки по призначенню та виконання умов договору.

03.05.1993 Управлінням справами Академії наук України видано ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належить на праві спільної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_6 - дружині, ОСОБА_2 - дочка, ОСОБА_3 - дочка.

Відповідно до технічної документації квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складається з трьох кімнат жилою площею 43,9 кв.м.

30.06.2006 рішенням Великовільшанської сільської ради Васильківського району Київської області №15-111-У скл. передано безоплатно в приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку 0, 05 га землі по АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку.

Відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.09.2007 по справі №2о-364-1/07 ОСОБА_2 була визнана недієздатною, опікуном призначено ОСОБА_5 . Рішення набрало законної сили 28.12.2007.

Відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.09.2007 по справі №2о-363-1/07 ОСОБА_3 була визнана недієздатною, опікуном призначено ОСОБА_5 . Рішення набрало законної сили 06.12.2007.

16.08.2008 ОСОБА_5 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюбу, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 .

29.12.2012 ОСОБА_4 видано державний акт серії ЯЙ №413605, відповідно до якого на підставі рішення Великовільшанської сільської ради №15/ІІІ/V від 30.06.2006, він є власником земельної ділянки площею 0,0500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.11.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 3221480701:01:013:0020 на праві приватної власності 12.09.2015 зареєстрована за ОСОБА_4 , підстава рішення органу місцевого самоврядування Великовільшанської сільської ради Васильківського району Київської області від 18.05.2000, орган який зареєстрував земельну ділянку Управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області.

08.02.2007 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

13.09.2021 ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М. з заявами про прийняття спадщини після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

13.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М. заведена спадкова справа №46/2021 після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до інформаційної довідки КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 16.02.2022 згідно з даними реєстрових книг Бюро, кв. АДРЕСА_3 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням справами Академії наук України 03.05.1993 та зареєстрованого в бюро 11.06.1993 за реєстровим №1692.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 05.11.2021 відповідно до книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі станом на 31.12.2012, записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 3221480701:01:013:0020 не виявлено.

23.08.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_3 , оскільки спірна квартира належить на праві спільної власності, без визначення часток.

Також приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М. відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну ділянку загальною площею 0, 0500 га, кадастровий номер 3221480701:01:013:0021, з цільовим призначенням для фермерського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; на земельну ділянку загальною площею 0, 1502 га, кадастровий номер 3221480701:01:013:0020, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Велика Вільшанка та на будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Велика Вільшанка, оскільки право власності на дані земельні ділянки та на будинок з надвірними будівлями не зареєстровано.

21.09.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М. видано ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадкового майна за законом, зареєстроване в реєстрі за №7530. Спадщина на яку видано це свідоцтво, складається з грошових вкладів з відповідними відсотками, нарахуваннями та компенсаційними виплатами, що знаходяться на зберіганні у АТ «Державний ощадний банк України».

21.09.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадкового майна за законом, зареєстроване в реєстрі за №7531. Спадщина на яку видано це свідоцтво, складається з грошових вкладів з відповідними відсотками, нарахуваннями та компенсаційними виплатами, що знаходяться на зберіганні у АТ «Державний ощадний банк України».

Відповідно до листа архівного відділу Обухівської районної державної адміністрації від 27.06.2024 №05-02/491 протоколи та рішення сесій Великовільшанської сільської ради за 2000 рік на зберігання в архівний відділ не надходили.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, примусове виконання обов`язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст. 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що речові права на нерухоме майно, їх обтяжень та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то воно виникає з моменту проведення такої реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 355 ЦК майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно з частинами першою-другою ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з частинами першою-другою ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з частинами першою-другою ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст. 1297 ЦК України).

Відповідно до підпункту 4.16, 4.19, 4. 21 пункту 4 глави 10 розділу II Положення про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (в редакції, що діяла станом на винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії) видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Таким чином, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дочками, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Після його смерті ОСОБА_1 в інтересах підопічних звернулася до приватного виконавця Київського міського нотаріального округу Єдігарова Е.М., яким було заведено спадкову справу після смерті померлого ОСОБА_4 та винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_3 , оскільки спірна квартира належить на праві спільної власності, без визначення часток, а також відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну ділянку загальною площею 0, 0500 га, кадастровий номер 3221480701:01:013:0021, з цільовим призначенням для фермерського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; на земельну ділянку загальною площею 0, 1502 га, кадастровий номер 3221480701:01:013:0020, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Велика Вільшанка та на будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Велика Вільшанка, оскільки право власності на дані земельні ділянки та на будинок з надвірними будівлями не зареєстровано.

Зазначені обставини свідчать про порушення прав позивачів, як спадкоємців майна померлого.

Судом встановлено, що 03.05.1993 Управлінням справами Академії наук України видано ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яке належить на праві спільної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_6 - дружині, ОСОБА_2 - дочка, ОСОБА_3 - дочка.

З урахуванням ст. 370 ЦК України частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є рівними, оскільки доказів іншого до суду не надано.

Тобто, кожному з співвласників квартири належало по 1/4 частці спірного майна, а тому частка ОСОБА_4 повинна ділитися порівну між його спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (по 1/8 кожному)

Також, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ,, що підтверджується державним актом серії ЯЙ №413605 від 29.12.2012, та земельна ділянка з кадастровим номером 3221480701:01:013:0020, яка 12.09.2015 зареєстрована за ОСОБА_4 на праві приватної власності.

16.03.1989 між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі - продажу будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на даний житловий будинок ОСОБА_4 у встановленому законом порядку зареєстровано не було.

Оскільки договір купівлі - продажу будинку було вчинено у 1989 році, то на дані правовідносини поширюються норми, які були чинними в момент його вчинення, тобто ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент вчинення договору від 16.03.1989).

У статті 44 ЦК УРСР встановлено, що у письмовій формі повинні укладатися : угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР; угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та інших угод, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР; інші угоди громадян між собою, відносно яких закон вимагає додержання письмової форми. Письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.

Відповідно до статті 47 цього Кодексу нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Відповідно до статті 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Судом встановлено, що вищезазначений договір купівлі - продажу будинку, посвідчений секретарем виконавчого комітету Великої Вільшанської сільської ради народних депутатів Васильківського району Київської області, зареєстрований за № 14.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31 січня 1966 року за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15 січня 1966 року, реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Об`єктами реєстрації є будинки та домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі.

Реєстрація провадиться на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком № 1, зокрема на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, дарування, міни будинків (домоволодінь), договорів про відчуження будинків (домоволодінь) на умовах довічного утримання продавця покупцем.

Аналіз цього нормативно-правового акта не пов`язує момент виникнення права власності на нерухоме майно із державною реєстрацією такого майна, а лише вказує на необхідність реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно.

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

З державною реєстрацією не пов`язаний момент виникнення в особи права власності.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Під час дослідження судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама собою державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 березня 2019 року в справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), та Верховного Суду, викладеними в постановах від 24 січня 2020 року в справі № 910/10987/18, від 17 січня 2024 року в справі № 522/3999/23.

Отже, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 16.03.1989 у ОСОБА_4 виникло право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , і та обставина, що таке право не було зареєстроване не виключає факту його виникнення.

Таким чином, до спадкової маси після смерті ОСОБА_4 увійшло належне спадкодавцю нерухоме майно, а саме 1/4 частка квартири АДРЕСА_3 , приватний будинок по АДРЕСА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером: 3221480701:01:013:0021, що розташована по АДРЕСА_2 та земельна ділянка з кадастровим номером: 3221480701:01:013:0020, що розташована в с. Велика Вільшанка, Обухівський район (раніше Васильківський), Київської області.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, беручи до уваги всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачами доведено обґрунтованість заявлених вимог належними, допустимими доказами, а обраний ними спосіб захисту порушеного права відповідає приписам п.1 ч.2 ст. 15 ЦК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України суд вважає, що оскільки судом не встановлено порушення відповідачами прав позивачів, то судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.12-13, 81, 141, 206, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах недієздатних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на:

1/8 частину квартири АДРЕСА_3 ;

1/2 частину приватного будинку по АДРЕСА_2 ;

1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 3221480701:01:013:0021, що розташована по АДРЕСА_2 ;

1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 3221480701:01:013:0020, що розташована в с. Велика Вільшанка Обухівського району (раніше Васильківський) Київської області.

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності на:

1/8 частину квартири АДРЕСА_3 ;

1/2 частину приватного будинку по АДРЕСА_2 ;

1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 3221480701:01:013:0021, що розташована по АДРЕСА_2 ;

1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 3221480701:01:013:0020, що розташована в с. Велика Вільшанка Обухівського району (раніше Васильківський), Київської області.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 05.05.2025

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Законний представник позивачів: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Київська міська рада, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141.

Відповідач: Васильківська міська рада, місцезнаходження: Київська область, м. Васильків, вул. Покровська, буд. 4, код ЄДРПОУ 34627780.

Суддя Ж. І. Кордюкова