Рішення № 127069012, 24.04.2025, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/673/25

Провадження №2/367/2845/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Андрійченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області звернулося АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В позовній заяві вказує, що 10.02.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 10.02.2019 року. Керуючись положеннями статті 633, 634, 641 Цивільного кодексу України, AT "УНІВЕРСАЛ БАНК" пропонує необмеженому колу фізичних осіб - резидентів України скористатися банківськими послугами щодо продуктів monotbank Universal Bank, для чого пропонує приєднатись до опублікованих на сайті Банку Умов і правил обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank. Приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається Банком. Своїм підписом на анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент її підписання ознайомився з текстом Умов і правил, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків, повністю зрозумів зміст, погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов`язки, в т.ч. право відмовитися від отримання рекламних матеріалів засобами дистанційних каналів комунікації. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Відповідач отримала кредит у розмірі 30000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку НОМЕР_1 . Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, а відповідач не виконала зобов`язання за вказаним кредитним договором, внаслідок чого станом на 03.10.2024 року утворилася заборгованість у розмірі 24023,98грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 24023,98грн., заборгованість за пенею - 0,00 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання 0,00 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованості за договором. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10.02.2019 року у розмірі 24023,98грн. станом на 03.10.2024р. та судові витрати по справі в розмірі 3028,00грн. судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що вона категорично не згодна з позовними вимогами. Позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог. Наданий позивачем розрахунок заборгованості в сумі 24023 грн. 98 коп. не є належним доказом на підтвердження існування заборгованості, оскільки не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує розмір заборгованості, не надано договору про кредитування. Більше того, долучений до позовної заяви розрахунок не містить відомостей провикористання відповідачем кредитних коштів у заявленому Банком до стягнення розмірі 24023,98 грн. як тіла кредиту. Наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить відомостей про рух коштів, у тому числі кредитних, за рахунком відповідачки, що відкрив Банк а лише містить інформацію про суми погашення за наданим кредитом, однак не зазначено, що відповідачка ініціювала використання кредитних коштів до суми 24023,98 грн. які стали простроченими. З розрахунку заборгованості не вбачається, який пільговий період застосований до виникнення простроченої заборгованості та розміру мінімальних платежів за умови внесення яких, заборгованість не стає простроченою і позовна заява не містить таких обґрунтувань. Також зазначає, що сам по собі розрахунок заборгованості без надання доказів використання кредитних коштів відповідачем не є підтвердженням наявності заборгованості. Позивач у своєму позові зазначає, що вона отримала грошові кошти за договором позики. Але ця обставина не відповідає дійсності і спростовується матеріалами судової справи. Позивач не подав до суду документів, що підтверджували б те, що між позивачем та нею було укладено договір позики і вона отримала від позивача грошові кошти в сумі 24023 грн. 98 коп. На обґрунтування своїх вимог позивач додав до своєї позовної заяви документи які не є договором та здійснює посилання на договір 10.02.2019 року який не надіслав з матеріалами справи до суду бо його не існує. Проте, як вбачається зі змісту самої заяви немає жодного підтвердження того, що гроші в сумі 24023 грн. 98 коп. надавалися та були отримані за договором позики.

В судове засідання позивач не забезпечив явку свого представника, в позовній заяві зазначав що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку.

В судове засідання відповідач не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяви про відкладення розгляду справи до суду не подавала.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.02.2019 відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим власноручно підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Подана позивачем копія анкети-заяви дуже неякісна та майже є нечитабельною. Зі змісту вбачається, що відповідач просить АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрити на її ім`я поточний рахунок, у гривні ( номер рахунку не можливо визначити) та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених у цій Анкеті-заяві умов (сума ліміту в заяві не зазначена).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України)

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із частинами першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач в позовній заяві зазначає, що на підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 30000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , при цьому матеріали справи не містять доказів того, чи було задоволено заяву відповідача та відкрито поточний рахунок, чи було видано їй за цим договором платіжний інструмент (банківську картку) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання нею такої картки, та чи встановлено їй кредитний ліміт саме на 30000,00 гривень.

Банк не надав суду виписки з особового рахунку (виписки про рух коштів на рахунку) боржника, якими б було підтверджено отримання, користування кредитом боржником, а також те, що після отримання банківської картки боржник здійснювала дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувавала кредитні кошти.

Вищевказане кореспондується з позицією Верховного Суду, яка записана у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі № 200/5647/18, провадження № 61-9618св19, виписка по картковому рахунку, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача.

На підтвердження позовних вимог, окрім анкети-заяви від 10.02.2019, яка підписана відповідачем, позивач до позовної заяви також додає: копію Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, затверджених протоколом Правління № 46 від 24.11.2021 (набули чинності 27.11.2021, тобто майже через два роки після підписання відповідачем анкети-заяви 10.02.2019); копію Тарифів банку «Чорна картка monobank»; копію паспорта споживчого кредиту Чорної картки monobank; копію таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача. Зазначені документи сторонами - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 не підписані.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Так, Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», щодо повідомлення про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності і уможливив би покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

У такому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, так само як Тарифи, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору. Тим більше, що позивачем надана редакція Умови і правил, яка набрала чинності майже через два роки після підписання відповідачем анкети-заяви. А надані Тарифи взагалі не містять дати, станом на яку вони були актуальними.

За викладених обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови кредитного договору.

Окрім того, до позовної заяви додано розрахунок заборгованості за договором № б/н від 10.02.2019, укладеного між Універсал Банк та клієнтом - ОСОБА_1 станом на 03.10.2024. Згідно з розрахунком заборгованості станом на 03.10.2024 заборгованість складала 24023,98 гривень. До розрахунку додано пояснення, в якому позивач фактично прирівнює складений ним розрахунок заборгованості до виписки по рахунку.

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказав банк у позовній заяві, тому не є належним доказом наявності заборгованості, що узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими, зокрема, у постановах від 01.08.2022 у справі № 369/11694/15-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц.

Поданий позивачем розрахунок не є оригіналом, не містить прізвища, імені та по батькові, посади особи, яка його складала та несе відповідальність за правдивість та достовірність викладених в ньому розрахунків. Тому за відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, вказана в ньому інформація не може бути доказом наявності заборгованості, яку просить стягнути банк.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі.

Водночас, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі та відсилання клієнту.

Згідно з пунктом 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки.

Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Оскільки, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження узгодження сторонами умов кредитування у письмовій формі, відкриття відповідачу ОСОБА_1 поточного рахунку, видачі їй платіжної картки НОМЕР_1 із встановленим кредитним лімітом, розміру наданого кредиту у виді встановленого ліміту на певну суму, руху коштів на відкритому рахунку, первинних документів на підтвердження заборгованості, тому суд позбавлений можливості перевірити наявність, розмір та правильність нарахування заборгованості відповідача перед позивачем.

Суд не може погодитися з тим, що сам лише факт підписання анкети-заяви свідчить про видачу кредиту відповідачу, оскільки така позиція не ґрунтується на положеннях закону, а жодних відомостей з цього приводу така анкета-заява не містить.

При цьому, суд звертає увагу на те, що саме на позивача згідно з положеннями статей 12, 13 ЦПК України покладається обов`язок доведення обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наведених вище підстав.

Оскільки, підстави для задоволення позову відсутні, то судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору, покладаються на позивача і не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 16, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 10, 76, 133, 141, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання даного повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза