Ухвала суду № 127060890, 01.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 травня 2025 року м. Київ № 320/19878/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в місті Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України Національної академії аграрної науки України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження та наказів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, треті особи Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Рихальське», у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Мінекономіки щодо підготовки та подання до Кабінету Міністрів України проєкту розпорядження від 11.08.2023 року № 697-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дослідне господарство «Рихальське» Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00729356, теперішня назва Державне підприємство Рихальське) із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 року № 697-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дослідне господарство «Рихальське» Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00729356, теперішня назва Державне підприємство Рихальське) із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна;

- визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 10.02.2025 №209 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами), в частині включення до переліку об`єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу державного підприємства «Рихальське» (код ЄДРПОУ 00729356);

- визнати незаконним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 20.02.2025 року № 57 «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства «Рихальське» (код ЄДРПОУ 00729356) в частині включення до переліку об`єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу державного підприємства «Рихальське» (код ЄДРПОУ 00729356).

Відповідно до пунктів 3, 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить залишити без руху з таких причин.

Відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із п.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі Мушта проти України нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі № 9901/325/19.

Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що строк звернення до суду з цим позовом становить шість місяців, який обчислюється з дня набрання чинності оскаржуваного розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 року № 697-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дослідне господарство «Рихальське» Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00729356, теперішня назва Державне підприємство Рихальське) із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна.

При цьому, звернувшись до суду 16.04.2025 (судом одержано позовну заяву), позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду із вказаним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, доказів в обґрунтування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом позивач не подав, не подав також і клопотання про поновлення такого строку.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Частиною тринадцятою статті 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви у спосіб подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, надати докази в обґрунтування поважності причин його пропуску.

Крім того, перевіривши матеріали справи, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених статтями 160, 161 КАС України.

Згідно із частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Положеннями частини 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно тверджень позивача, Розпорядження № 697-р від 11.08.2023 року Кабінету Міністрів України в частині передання єдиного майнового комплексу ДП «Рихальське» зі сфери управління НААН України до сфери управління Фонду державного майна України є незаконним та таким, що суперечить законодавству та порушують права та законні інтереси позивача, як члена трудового колективу ДП. На думку позивача, оскаржуваним розпорядженням Кабінету Міністрів України і оскаржуваними наказами Фонду державного майна України прямо порушуються права позивача, оскільки внаслідок протиправних дій суб`єктів владних повноважень останній втратить роботу та засоби існування.

Поряд з цим, аналізуючи зміст позовної заяви та додані до неї документи, суд наголошує, що позивачем не надано докази, які підтверджують його порушене право, за захистом якого він звернувся до суду з даним позовом.

Суд зауважує, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання:

- доказів наявності поважних причин пропуску процесуального строку звернення до суду з позовом;

- доказів, які підтверджують по наявність у позивача порушеного права на звернення до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя, -

у х в а л и в: .

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, треті особи Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Рихальське» про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження та наказів - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Лисенко В.І.