Вирок № 127060337, 20.01.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20777/22

Провадження №1-кп/761/1400/2025

В И Р О К

іменем України

20 січня 2025 року місто Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , в приміщенні суду під час відкритого судового засідання у кримінальному провадженні №12022100100001528 від 20 червня 2022 року за обвинуваченням

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Шамкір Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, із базовою середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, без місця реєстрації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє:

-вироком Оболонського районного суду м. Києва від 03.10.2023 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді 5 років та 1 місяця позбавлення волі; ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 27.12.2023 до строку покарання зараховано строк тримання під вартою з 15.08.2022 по 25.08.2022;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим Деснянським районним судом м. Києва від 22.04.2019 за ч. 2 ст. 185 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив новий корисливий злочин.

Так, ОСОБА_5 17 червня 2022 року, о 15 годині 50 хвилин, тобто в період дії воєнного стану, увійшовши до приміщення магазину «Цитрус», що розташований за адресою: м. Київ, площа Майдан Незалежності, 1, попрямував до торговельних стелажів, на яких розміщуються мобільні телефони, з метою здійснити повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 о 16 годині 37 хвилин, перебуваючи в приміщенні згаданого магазину, переслідуючи корисливий мотив, переконавшись, що ніхто із сторонніх осіб за його діями не спостерігає, користуючись тим, що біля полиць з мобільними телефонами відсутній персонал, підійшов до полиць з товарами, та з метою обернення на свою користь взяв звідти мобільний телефон марки «ОРРО», моделі А74 4/128 Gb Blue, IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 5 025 гривень 22 копійки, без урахування ПДВ, який належить ТОВ «ЦЕТЕХНО», код ЄДРПОУ 43058939.

Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 помістив зазначений мобільний телефон до поліетиленового пакету білого кольору, з яким він зайшов до магазину, і попрямував на вихід з магазину, пройшовши лінію кас та антикрадіжних рамок, умисно не розрахувавшись за мобільний телефон, покинувши приміщення магазину.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, беззаперечно підтвердив викладені обставини вчинення злочину, та при цьому пояснив, що у червні 2022 року він вчинив крадіжку мобільного телефону з магазину «Цитрус», що за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, 1.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз`яснено, що в даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), то такі його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд бере до уваги і визнає обставиною, яка пом`якшує покарання - його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, в судовому засіданні не встановлено.

Також, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує те, що він на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, сам в судовому засіданні негативно оцінив власну протиправну поведінку, щиро запевнив про недопустимість буд-яких протиправних вчинків у майбутньому, а тому на думку суду, є можливість не призначати останньому мінімальний розмір обраного покарання, яке передбачене у санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Також, з урахуванням того, що ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, до постановлення вироку Оболонського районного суду м. Києва від 03.10.2023, яким останнього засуджено до остаточного покарання у виді п`яти років та одного місяця позбавлення волі, то, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, суд вважає необхідним визначити остаточне покарання обвинуваченому шляхом часткового складання призначених покарань.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за якою призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, частково приєднати ОСОБА_8 покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 03.10.2023, і остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді п`яти років і трьох місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати згідно з вироком Оболонського районного суду м. Києва від 03.10.2023 (з урахуванням ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 27.12.2023).

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі, а саме диск із відеозаписом - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_9