Рішення № 127057407, 02.05.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2025 року справа № 580/1974/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янківської В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

24 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи від 01.05.2024 №552.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач прийняв Рішення № 552 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яким вирішив скасувати дію Довідки про взяття на облік внутрішньо перемішеної особи від 25.04.2022 №7102-7500570477 з підстав, передбачених ст.12 Закону України від 20.10.2014 року №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а саме: «подання завідомо недостовірних відомостей». З вказаним рішенням позивач не згоден, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити повністю. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що 08.02.2024 ОСОБА_1 , звертаючись із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам надав відповідачу довідку Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України від 23.03.2024 № 83 про своє навчання на денній формі з жовтня 2021 року (термін завершення навчання червень 2025 року), що суперечить інформації про зазначені заявником обставини переміщення - військові дії.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 25.04.2022 № 7102-7500570477 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради.

Позивач є рядовим служби цивільного захисту, що підтверджується службовим посвідченням НОМЕР_1 від 17.08.2023 та довідкою з Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля.

08.02.2024 ОСОБА_1 , звернувшись із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам надав відповідачу довідку Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України від 23.03.2024 № 83 про своє навчання на денній формі з жовтня 2021 року (термін завершення навчання червень 2025 року).

Дослідивши надані документи Департаментом прийнято оскаржуване рішення від 01.05.2024 щодо скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи від 25.04.2022 №7102-7500570477 відповідно до абз.6 частини 1 ст.12 Закону, а саме: подання завідомо недостовірних відомостей.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про повернення коштів, позивачка звернулася з цим позовом до суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання обліку та забезпечення соціальних гарантій внутрішньо переміщеним особам гарантується Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014, постановою КМУ «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 №509, розпорядження КМУ від 06.03.2022 №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках програми «єПідтримка», постановою КМУ від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону №1706-VII встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно частин першої та другої статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Частиною першою статті 5 Закону №1706-VII передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до ст. 12 Закону №1706-VІІІ підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 № 509 (далі - Порядок № 509) довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно положень пункту 2 Порядку №509 для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно додатком 1 до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Заява про взяття на облік та включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформації про внутрішньо переміщену особу за наявності технічної можливості може подаватися також через Єдиний державний веб-портал електронних послуг (далі - Портал Дія).

У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні», внутрішньо переміщена особа для отримання довідки може звернутися до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг).

Уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг приймає рішення та видає довідку внутрішньо переміщеній особі і реєструє заяву з формуванням електронної справи з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики для включення інформації про внутрішньо переміщену особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

З метою обліку внутрішньо переміщених осіб орган соціального захисту населення на підставі отриманої електронної справи включає інформацію про таких осіб до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до частин другої, третьої статті 7 Закону №1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII, внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

Суд зазначає, що вищенаведеними нормами законодавства встановлений вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взятті на облік внутрішньо переміщеної особи.

Також, суд звертає увагу, суб`єкт владних повноважень саме на етапі визначення підстав для надання довідки внутрішньо переміщеної особи з`ясовує обставини фактичного переміщення особи з місця проживання, що фіксується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачу видана довідка від 25.04.2022 № 7102-7500570477 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради.

Таким чином, у суб`єкта владних повноважень в 2022 році під час формування довідки ВПО на заявника, не виникло сумнівів щодо обставин дійсного внутрішнього переміщення ОСОБА_1 з місця проживання у м. Олешки, Херсонська область до м. Черкаси після початку повномасштабного вторгнення військ рф на територію України у 2022 році.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів в контексті розумінні Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» на підтвердження факту реєстрації постійного проживання ОСОБА_1 , до 24.02.2022 саме у м. Черкаси, враховуючи те, що законодавством України не може бути обмежено громадян України у вільному виборі місця перебування.

При цьому, суд зауважує, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом в постанові від 17.07.2018 року по справі №265/7888/16-а.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що ч.1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено вичерпний перелік обставин, за наявності яких скасовується дія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, зокрема, подання завідомо недостовірні відомості.

Однак, при цьому суд зауважує, що нормами чинного законодавства України не встановлено чіткого поняття «завідомо недостовірні відомості» і не окреслює фактичних ознак, які вказують на недостовірність відомостей. Встановлюються тільки ознаки недостовірності, які можуть бути спростовані (ст.277 ЦК України).

Ознаками суб`єктивної сторони такої протиправної поведінки як "подання завідомо недостовірних відомостей" є наявність прямого умислу в діях особи, що звертається із заявою. Прямий умисел характеризує ставлення особи до протиправних дій які вона вчиняє, за якого така особа: 1) усвідомлює як відсутність у неї підстав для набуття статусу так і зазначення у заяві з метою створення фіктивних підстав недостовірних відомостей; 2) передбачає, що подання недостовірних відомостей стане підставою для набуття статусу внутрішньо переміщеної особи; 3) бажає, щоб за результатом оцінки органом державної влади поданих нею недостовірних відомостей настали наслідки у вигляді прийняття позитивного рішення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

При цьому умисел такої особи не є юридичною презумпцією, а тому «завідомо недостовірність відомості» повинна бути перевірена судом на предмет її достовірності та недостовірність.

Як зазначив відповідач у відзиві на позов, підставою кваліфікації дій позивача як "подання завідомо недостовірних відомостей" стало те, що позивач надав відповідачу довідку Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України від 23.03.2024 № 83 про своє навчання на денній формі з жовтня 2021 року (термін завершення навчання червень 2025 року), що суперечить інформації про зазначені заявником обставини переміщення - військові дії.

Суд зазначає, що вказані обставини, жодним чином не спростовують той факт, що станом на початок повномасштабного вторгнення позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання позивача.

Відповідачем не враховано того, що зареєстроване місце проживання позивача є АДРЕСА_1 та того що позивач не позбавлений права змінювати місце свого перебування для задоволення своїх потреб, отримання медичної допомоги або інших послуг.

Відповідно до абзаців 2, 3 ч. 7 ст. 4 Закону від 20.10.2014 № 1706-VII, у разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

Додатково суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.

Таким чином діючим законодавством чітко передбачено, що належним доказом, що підтверджує факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону є перш за все відмітка про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону.

За таких обставин, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено того, що позивачем подано завідомо недостовірні відомості, які вплинули на отримання довідки ВПО.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи від 01.05.2024 №552.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі у сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яку може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА