Ухвала суду № 127042520, 28.04.2025, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1663/23

№ провадження 2-п/646/39/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.25 м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Сіренко Ю.Ю.,

секретаря судового засідання - Шарашидзе М.Г.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Червонозаводського суду від 27.12.2024 року по справі №646/1663/23 за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням від 27.12.2024 року позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100; Код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором №631433194 від 12.08.2020 у розмірі 109465,24 грн (сто дев`ять тисяч чотириста шістдесят п`ять гривень 24 копійки) та судовий збір у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень 00 копійок.

07.02.2025року досуду надійшлазаява ОСОБА_1 , згідно якої просила поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.12.2024 р. і призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В обгрунтування заяви зазначає наступне, що заочне рішення підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 не з`явилась в судове засідання, а також не подала відзив на позовну заяву з поважних причин, оскільки про наявність такої справи в суді їй не було відомо, ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву, а також судові повістки їй не вручалися. Також зазначає, що з заборгованістю не згода, вважає, що рішення не обґрунтоване та безпідставне.

У судове засідання сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Від представника позивача та представника відповідача надійшли клопотання про розгляд заяви без їх участі.

Відповідно до ч. 1ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Тобто, чиннимЦПКне вимагається обов`язкова участь осіб при вирішенні питання про перегляд заочного рішення, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про перегляд заочного рішення без участі сторін.

Суд, дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи, вважає, що заява про перегляд заочного рішення суду не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.12.2024 року позовну заявуАкціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №631433194 від 12.08.2020 у розмірі 109465,24 грн (сто дев`ять тисяч чотириста шістдесят п`ять гривень 24 копійки) та судовий збір у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 284ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що приписами ч. 7 ст. 285ЦПК Українивстановлено, що, заявник до заяви про перегляд заочного рішення повинен додати докази, на які він посилається.

Згідно ч.1ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Правовий аналіз наведеної норми закону свідчить про обов`язкову наявність двох чітко визначених законодавством підстав для скасування заочного рішення, якими є:

1) неявка відповідача в судове засідання та (або) не повідомлення про причини неявки, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин;

2) докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

У своїй заяві про перегляд заочного рішення заявник повинен зазначити такі обставини та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку та ухвалив би принципово інше рішення. Таких доказів відповідач ОСОБА_1 при розгляді заяви про перегляд заочного рішення суду не надала.

Із заяви відповідача не вбачається одночасна наявність обставин, визначених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, які є підставами для скасування заочного рішення суду.

У заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на будь-які докази, в розумінні ст. 76 ЦПК України, які мали б істотне значення для правильного вирішення спору та спростовували б висновки суду наведені в заочному рішенні від 27.12.2024 року, щодо позовних вимог АТ «СЕНС БАНК».

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність причин неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст.284ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

В заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 , як на підставу для скасування заочного рішення, посилається на те, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд даної справи, тому вважає, що була позбавлена можливості подавати відзив, докази та заперечення.

Однак, в матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу ОСОБА_1 за адресою її реєстрації, ухвали про відкриття провадження у справі від 10.05.2023 року разом з позовною заявою та судових повісток про виклик у судові засідання (19.06.2023 року, 08.08.2023 року, 26.10.2023 року, 13.11.2023, 14.02.2024, 20.06.2024 року), однак судова кореспонденція була повернута оператором поштового зв`язку «Укрпошта» до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також, були відправленні смс-повідомлення, згідно довідок про доставку смс ОСОБА_1 судові повістки були доставлені.

У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270(далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником ПАТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 91- 1 Правил.

За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).

Відповідно до п. 3 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що копію заочного рішення вона не отримувала, але про заочне рішення дізналась 28.01.2025 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

З матеріалів справи дійсно вбачається, що копія заочного рішення від 27.12.2024 року супровідним листом направлялася відповідачу за адресою її реєстрації, проте фактично підтвердження отримання такого рішення відповідачем, відсутнє, у зв`язку з чим, суд вважає що клопотання заявника про поновлення строків на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано жодних належних доказів на спростовування факту наявної заборгованості.

Згідно з ч.1 ст.288ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної норми випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом одночасно всіх обставин, визначених статтею 288 ч.1 ЦПК України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12,13 ЦПК України).

Відповідач ОСОБА_1 на спростування позовних вимог АТ «Сенс Банк» та висновків суду щодо задоволення позовних вимог не навела докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч. 1 ст.288ЦПК України не вказала та не надада доказів, в розумінні ст. 76ЦПК України, які би мали істотне значення для правильного вирішення справи і не були враховані судом під час ухвалення заочного рішення 27.12.2024 року.

Частиною 4ст. 287 ЦПК Українипередбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

За наведених обставин, суд вважає, що підстави для скасування зазначеного заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.12.2024 року відсутні, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити строк на звернення до суду із заявою про скасування заочного рішення.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Червонозаводського суду від 27.12.2024 року по справі №646/1663/23 за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя - Ю.Ю. Сіренко