Рішення № 127022302, 30.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 року Справа№200/1037/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовною заявою комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута" (84500, Донецька обл., м.Бахмут, вул. О.Сибірцева, буд. 15, код ЄДРПОУ 37868949) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49064, м.Дніпро, вул. Коксохімічна, буд. 1, код ЄДРПОУ 44729283) про скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута" до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування припису про від 24.01.2025 про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору № ПС/ДН/882/0011/П.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час ознайомлення з приписом, виданим Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці 24.01.2025 року було встановлено порушення, а саме форма припису не відповідає формі, що була затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.10.2020 №2161 «Про затвердження форм документів, що складаються Державною службою України з питань праці» саме зі змінами. В оновленій формі, після слів «ЗОБОВ`ЯЗУЮ» зазначається найменування юридичної особи / фізичної особи, яка використовує найману працю, а далі на вибір, як передбачено законом, відмітити пункт заходу, один з двох, який має виконати роботодавець. Використання припису невстановленої форми робить такий припис не чинним.

Також вказує, що підставою для призупинення дії трудового договору, укладеного між КНП «ЦПМД м.Бахмута» та ОСОБА_1 стала тимчасова окупація м Бахмута. Станом на 13.02.2025 відновити трудову діяльність ОСОБА_1 на попередніх умовах відсутня можливість через тимчасову окупацію м.Бахмута. З листопада 2024 року, а саме з 05.11.2024 ОСОБА_1 періодично пропонується відновити трудову діяльність у т.ч. у м.Києві, де за інформацією ОСОБА_1 він мешкає. Жодну пропозицію погоджено не було та усіляко уникає надання погодження на відновлення трудової діяльності. Саме після пропозиції відновити трудову діяльність ОСОБА_1 звернувся до центрального орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Абзацом 5 припису інспектором повідомляється про перевірку табелів обліку робочого часу інших працівників підрозділу, в якому працює ОСОБА_1 . Такі відомості не стосуються питання перевірки та не можуть бути використані під час формування висновків у приписі та оцінюватись будь-яким чином, чи бути такими, на які є можливість посилатися під час встановлення обставин в ході перевірки. Відомості, що містяться в документах отриманих незаконним шляхом є неналежними доказами.

До комісії по трудових спорах підприємства та до суду ОСОБА_1 не звернувся у передбачені законом терміни. До підприємства від ОСОБА_1 щодо наказу зауважень та заперечень не надходило.

Датою, коли ОСОБА_1 мав беззаперечно дізнатися про можливі порушення його прав можна вважати 28.02.2023, оскільки припинилося нарахування та виплата заробітної плати, яка останнього разу була йому нарахована та виплачена у розмірі 2/3 посадового окладу 31.01.2023 у зв`язку із знаходженням ОСОБА_1 у простої.

До 05.11.2024 жодних претензій, щодо можливих порушень прав від ОСОБА_1 не надходило.

05.11.2024, як вже зазначалося, ОСОБА_1 було запропоновано відновити трудову діяльність, оскільки забезпечити його роботою на попередніх умовах відсутня можливість.

У абзаці 9 припису інспектор з праці припустився суб`єктивних припущень про наявність ознак вимушеного прогулу, що суперечить дійсності, оскільки через те, що ОСОБА_1 не було оскаржено рішення про призупинення дії трудового договору у строки, передбачені законом, через що й виник «вимушений прогул» з його вини та свідчить про його фінансову зацікавленість, а саме отримати кошти за затягнений «вимушений прогул».

Абзацом 13 припису узагальнено думку інспектора праці щодо наявних порушень, з якими з вищенаведених підстав підприємство не згодне в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.02.2025 адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 25.02.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Заяву позивача про поновлення процесуального строку - задоволено та визнано поважними причини пропуску комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута" строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду.

11.03.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідачем зазначено, що в ході проведення перевірки встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуваний припис. Відповідач вважає, що оскаржуваний припис є правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

17.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній не погоджується з висновками, які викладені у відзив на позовну заяву, вказує, що витребування документів, що безпосередньо не стосуються призупинення дії трудного договору укладеного між КНП «ЦПМД м.Бахмута» та ОСОБА_1 просить визнати незаконною, а документи, отримані на її підставі, як ті, що отримані неналежним чином та як такі, що не можуть бути використані під час формування висновків за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі направлення від 10.01.2025 №ПС/1/742-25. Законодавство України не містить норми, згідно з якою роботодавців наділено повноваженням вимагати від своїх працівників надання будь-якої інформації, не пов`язаної безпосередньо із результатами здійснюваної ними роботи, у зв`язку із чим, КНП «ЦПМД м.Бахмута» не може вимагати надання позитивної чи негативної відповіді від ОСОБА_1 щодо пропозицій відновити трудову діяльність. Станом на дату подання відповіді на відзив трудові відносини між КНП «ЦПМД м.Бахмута» та ОСОБА_1 тривають.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута" та обіймає посаду інженера з комп`ютерних систем відділу інформаційного забезпечення та комунікації.

Наказом комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута" від 31.01.2023 №40-к «Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 » у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням воєнного стану, ведення бойових дій у небезпечній близькості до міста Бахмут, що призвело до масової евакуації мешканців Бахмутської ОТГ із міста до інших, більш небезпечних територій України, і як наслідок, різкого зменшення кількості декларацій, укладених з лікарями КНП «Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута», що призвело, в свою чергу, до зниження рівня фінансування Підприємства; переїздом працівника на іншу територію, що унеможливлює повноцінне виконання своїх службових обов`язків працівником наказано: призупинити дію трудового договору з ОСОБА_2 , інженером комп`ютерних систем відділу ІЗК КНП «Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута» (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 01.02.2023 до відновлення виробничого процесу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

Старшому адміністратору ОСОБА_3 :

Забезпечити табельний облік робочого часу, невідпрацьованого ОСОБА_1 у зв`язку з призупиненням дії трудового договору.

Повідомити ОСОБА_4 про умови відновлення дії трудового договору.

Отримати від ОСОБА_1 інформацію про засоби зв`язку, за якими її повідомити про відновлення дії трудового договору.

Контроль за виконанням наказу покладаю на в. о. інспектора з кадрів, старшого адміністратора ОСОБА_3.

На адресу Держпраці надійшла заява ОСОБА_1 від 05.12.2024 щодо порушення трудового законодавства адміністрацією КНП «Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута». В обґрунтування вказаної заяві ОСОБА_1 , зокрема, зазначає про можливість як у підприємства так і у працівника продовжувати трудові відносини, у тому числі у дистанційному режимі.

На підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинили шкоду її правам від 05.12.2024, яке надійшло листом Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці № ЦА-6139/2.3/2.3.1-24а від 05.12.2024, за погодженням Державної служби України з питань праці від 06.01.2025 № ЦА-46/1.3/2.3.4-25а у період з 13 по 20 січня 2025 року на підставі наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) № 27/ПС-ЗК від 09.01.2025, направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) № ПС/1/742-25 від 10.01.2025 призначено проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки у Комунальному некомерційному підприємстві "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ М.БАХМУТА", код ЄДРПОУ 37868949, місцезнаходження 84500, Донецька область, місто Бахмут, вулиця Сибірцева, буд.15, адреса здійснення господарської діяльності 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Володимира Мономаха, бу.31/80 з питань законності призупинення дії трудового договору.

В направленні на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ПС/1/742-25 від 10.01.2025 визначено предмет здійснення заходу: з питань законності призупинення дії трудового договору, таким чином дослідження всіх випадків призупинення трудових відносин на КНП «ЦПМД м. БАХМУТА» не суперечить дії трудового законодавства.

Вимогою про надання документів від 13.01.2025 було зобов`язано в.о. директора КНП "ЦПМД м.Бахмута" Губську Людмилу Олександрівну у строк до 10:00 16.01.2025 надати для проведення заходу державного контролю наступні документи:

1. Виписк (Витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. 2. Статут підприємства. 3. Паспортні дані керівника (дата і місце народження, громадянство, адреса проживання, серія і номер паспорта, код ІПН), наказ про призначення, посадова інструкція. 4. Колективний договір (розділи по узгодженню з інспектором). 5. Положення про оплату праці. 6. Штатні розписи за 2022-2024 р.р. та січень 2025р. 7. Правила внутрішнього трудового розпорядку. 8. Графіки роботи всіх працівників на 2022-2024 рр. та січень 2025р. 9. Відомості нарахування та виплати заробітної плати за період з лютого 2022 року по час перевірки, платіжні доручення, банківські виписки, реєстри виплати заробітної плати. 10. Табелі обліку використання робочого часу за період з лютого 2022 року по час перевірки (вибірково на вимогу інспектора). 11. Кадрові накази про зміни в трудових відносинах (простій, дистанційна робота тощо). 12. Документи, щодо регламентують спосіб обміну документами, організації кадрового діловодства за період з лютого 2022 року по час перевірки. 13. Накази про призупинення дії трудових договорів за період з лютого 2022 року по час перевірки. 14. Інші документи, що стосуються призупинення трудових договорів. 15. Письмові пояснення керівника щодо призупинення дії трудового договору та інше.

У вимогі про надання документів від 13.01.2025 №ПС/ДН/882/ПС-ЗК/0011/НД, зазначено перелік документів необхідний з`ясування обставин законності про призупинення трудових відносин з найманими працівниками (видання змісту наказу (розпорядження) та підстав для його видання).

17.01.2024 на виконання вимоги про надання документів від 13.01.2025 №ПС/ДН/882/ПС-ЗК/0011/НД КНП «ЦПМД м. БАХМУТА» у зв`язку з дистанційним режимом роботи керівника були надані наступні скановані копії документів, з подальшим наданням належним чином завірених їх копій 20.01.2025 року (лист від 16.01.2025 №67 вхід. Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №1416/ПС/1-25 від 17.01.2025):

1. Виписку з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 17.10.2024 року - 2 сторінки; 2. Статут КНП «ЦПМД м. БАХМУТА» - 8 сторінок; 3. Наказ Про виконання обов`язків директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута» - сторінки; 4. Посадова інструкція заступника директора з економічних питань - 5 сторінок; 5. Колективний договір КНП «ЦПМД м. БАХМУТА» - 31 сторінка; 6. Додатки до Колективного договору КНП «ЦПМД м. БАХМУТА» - 29 сторінок; 7. Штатні розписи за період 2023-2025 роки - 6 документів; 8. Наказ про дистанційну роботу - 2 сторінки; 9. Правила внутрішнього трудового розпорядку - 15 сторінок; 10. Розрахункові листки ОСОБА_1 за період 2022-2024 роки - 2 документи; 11. Відомості нарахувань заробітної плати ОСОБА_1 - 4 документи; 12. Табелі та графіки ОСОБА_1 за період 2023-2024 роки та січень 2025р. - 22 документи; 13. Кадрові накази щодо ОСОБА_1 - 6 документів; 14. Рішення ГУ ДПС у Вінницькій області - 3 сторінки; 15 Пояснення керівника по суті звернення ОСОБА_1 .

Дослідивши надані керівництвом підприємства документи відповідачем було складено акт від 20.01.2025 № ПС/ДН/882/0011. В даному акті були зафіксовані порушення вимог законодавства, а саме абзац перший частини першої статті 13 Закону України №2136, абзац перший частини другої статті 13 Закону України №2136.

23.01.2025 було складено припис про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору № ПС/ДН/882/0011/П, який погодили з Дніпровською районною військовою адміністрацією вих №1-50-338/0/557-25 від 23.01.2025 (вх. Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 24.01.2025 №2072/ПС/1-25). У приписі визначено, що КНП «ЦПМД м. БАХМУТА» порушені вимоги законодавства в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 за відсутності належних законних підстав визначених статтею 13 Закону України №2136. а саме, а саме: за таких умов, коли роботодавець не може забезпечити працівника роботою, а працівник не може працювати (не може виконати роботу) і вищевказані умови спричинені військовою агресією проти України. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових лій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин і неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення ного до роботи за дистанційною формою організації прані неможливо, чим порушено вимоги абз. 1 ч. 1 ст. 13 3акону України №2136.

Приписом зобов`язано керівника/уповноважену особу КНП «ЦПМД м. БАХМУТА» скасувати наказ (розпорядження) від 31.01.2023 №40-к «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 » усунути порушення законодавства про працю шляхом здійснення ОСОБА_1 оплату за відповідний час починаючи з 01.02.2023 відповідно до вимог законодавства.

Позивач вважає вказаний припис необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

До матеріалів справи зокрема додано наказ від 10.02.2025 №14-к «Про внесення змін до наказу», відповідно до п.2 ст.13 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» із змінами, з метою встановлення засобів зв`язку із працівниками підприємства, дію трудових договорів чиїх було призупинено, та задля впорядкування умов відновлення, що передують відновленню трудової діяльності наказано:

1. Внести зміни до наказу від 31.01.2023 № 40-к «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 », та викласти у наступній редакції: 1.1. Пункт 2.2.: «2.2. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити ОСОБА_1 про необхідність стати до роботи.»

1.2. пункт 2.3.:

«2.3. Засобом зв`язку з ОСОБА_1 вважати електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, вказану ним особисто в заяві від 22.11.2024. Заява від 22.11.2024 ОСОБА_1 додається».

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі- Закон №877-V).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, як зазначено в ч. 1 ст. 2 вказаного Закону.

Статтею 259 КЗпП передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Повноваження Держпраці визначено Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, відповідно до п. порядку №96.

Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Так, з матеріалів справи вбачається, що на адресу Держпраці надійшла заява ОСОБА_1 від 05.12.2023 щодо порушення трудового законодавства адміністрацією КНП «ЦПМД м. БАХМУТА».

Положеннями ст. 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

Відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дій цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи із зазначенням строку дій цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 26, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 62 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженими Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року станом на 30 діб.

Згідно з п. 3 Указу Президента України, у зв`язку з введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023 та від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні, в тому числі, з 05 години 30 хвилин 01 травня 2023 року строком на 90 діб.

Особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», регулюються Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану від 15.03.2022 № 2136-ІХ, зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2023 № 2352-ІХ (далі - Закон № 2136-ІХ).

Частинами 2, 3 ст. 1 Закону № 2136-ІХ встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених ст. ст. 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 2136-ІХ главу ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено п. 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Таким чином, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю України мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ, також можуть та/або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Статтею 13 Закону № 2136-ІХ (в редакції, чинній на момент прийняття наказу) визначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).

У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов`язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що про прийняття наказу від 31.01.2023 №40-к «Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 » (зі змінами), останнього повідомлено засобами телефонного зв`язку, що не є спірним у даній справі.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2136-ІХ (в редакції, чинній на момент прийняття наказу) дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Вказана норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою. Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 01.06.2023 у справі № 149/1089/22, від 14.09.2023 у справі № 754/5488/22, від 14.02.2024 у справі № 201/791/23, від 08.05.2024 у справі № 359/5261/22, від 22.05.2024 у справі № 755/10764/22, від 06.08.2024 у справі № 296/8012/22.

Тому за умови, що працівник може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2136-ІХ призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Суд погоджується з доводами відповідача, що призупинення дії трудового договору не застосовується у зв`язку лише з військовою агресією проти України, а застосовується за умови виключення можливості надання та виконання роботи. Тому у наказі про призупинення дії трудового договору з працівником має зазначатися інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем як на момент проведення контрольного заходу, так і під час розгляду справи судом, документальних підтверджень щодо виконання норми абз. 1 пункту 2 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (в редакції, чинній на момент прийняття наказу), зокрема, в частині визначення в наказі інформації про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки позивачем не надано та судом не встановлено.

Тобто, наказ про призупинення дії трудового договору має містити підставу (заява працівника) або причини неможливості надання роботи роботодавцем працівнику (бойові дії, перебування у зоні бойових дій, пошкодження офісу, відсутність замовлень тощо). При цьому вищезазначені накази не містять жодних посилань на обставини щодо неможливості забезпечити працівників, з якими зупиняється дія трудового договору, в тому числі ОСОБА_1 та/або неможливість відповідних працівників виконувати відповідну роботу.

Крім того, як слушно зазначено в акті відповідача від 20.01.2025 № ПС/ДН/882/0011 в наказі від 31.01.2023 (в редакції на час призупинення дії трудового договору, тобто в січні 2023 року) не зазначено умови відновлення дії трудового договору та спосіб обміну інформацією, чим порушено вимоги абзацу першого частини другої статті 13 Закону України №2136-ІХ.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що позивачем допущено порушення законодавства про працю, у зв`язку з чим припис від 24.01.2025 «про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору № ПС/ДН/882/0011/П» Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Що стосується доводів позивача про порушення відповідачем порядку проведення позапланової перевірки, оскільки до початку та під час проведення позапланової перевірки йому не надано копію погодження Державної служби України з питань праці, суд зазначає наступне.

За змістом абз. 5 ч. 1ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якщо підставою здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи, то позаплановий захід у такому разі здійснюється за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Водночас, зі змісту абз. 5 ч. 1ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вбачається, що суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що позивачем допущено посадових осіб відповідача до здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю у формі перевірки позивача на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині призупинення дії трудового договору.

Таким чином, суд не погоджується з доводами позивача про те, що ненадання погодження Держпраці свідчить про незаконність самої позапланової перевірки.

Стосовно інших посилань учасників справи, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, за результатами розгляду справи, суд доходить висновку про те, що допущені органом Держпраці порушення вимог закону щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства про працю в частині призупинення дії трудового договору призводять до відсутності правових наслідків такого.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Зазначений правовий висновок узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 816/228/17.

Згідно приписів ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

За правилами ст. 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволені позовних вимог судом відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута" (84500, Донецька обл., м.Бахмут, вул. О.Сибірцева, буд. 15, код ЄДРПОУ 37868949) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49064, м.Дніпро, вул. Коксохімічна, буд. 1, код ЄДРПОУ 44729283) про скасування припису, - відмовити.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Зеленов