Рішення № 127020, 19.09.2006, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "19" вересня 2006 р. по справі № 6/110-38

Господарський суд Волинської області під головуванням судді –Першого заступника голови господарського суду Пахолюк В.А.

Розглянувши справу

За позовом Приватного виробничого підприємства «Вибір», м.Суми

До Відкритого акціонерного товариства «Голобський комбінат хлібопродуктів», Ковельський район

Про стягнення 37692,19 грн.

За участю представників:

від позивача: не викликався

від відповідача: Урина Н.Ф. - дов. № 595/Г від 03.12.2004р.

Встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача – ВАТ «Голобський комбінат хлібопродуктів» 37692,19 грн. боргу, в т.ч. 34600 грн. основного боргу,

3092,19 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог посилається на укладений між сторонами договір поставки № 01/12/05 ДФФ, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар ( дефторований фосфат) на загальну суму 34600 грн., який отримав за накладною № Рн-616 від 07.12.2005р. на підставі довіреності серії ЯЛН № 968298 від 05.12.2005р. в кількості 20 000 тон на суму, яка зазначена в договорі.

Відповідно до п.6.1. договору поставки оплату за товар покупець – ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" зобов'язався провести в такому

порядку : 10 000 грн. – передоплата, 136000 грн. – протягом 10 каледарних днів з моменту поставки, але не пізніше 18.12.2005р., 11000 грн. протягом 25 календарних днів з дня поставки товару, але не пізніше 03.01.2006р. Моментом поставки вважається дата прийняття товару на складі покупця, що підтверджується видатковою накладною.

Однак, відповідач розрахунок не провів. Сума основного боргу на день звернення до суду становить 34 600 грн.

Відповідач у відзиву на позовну заяву наявність боргу пояснює важким фінансовим становищем .У нарахуванні пені заперечує посилаючись на пропущення позивачем строку для її нарахування відповідно до п.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали по справі, заслухавши представника позивача, судом встановлено слідуюче.

Відповідно до умов договору поставки № 01/12/05 ДФФ позивач –ТВП "Вибір" взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідача – ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" зобов’язався прийняти та оплатити товар ( дефторований фосфат) на загальну суму 34600 грн. в кількості

20 000 тон.

На виконання умов даного договору відповідач отримав за накладною № РН-616 від 07.12.2005р. на підставі довіреності серії ЯЛН № 968298 від 05.12.2005р. дефторований фосфат в кількості 20 000 тон на суму 34600 грн.

Відповідно до п.6.1. договору поставки оплату за товар покупець – ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" повинен був здійснити в такому

порядку : 10 000 грн. – передоплата, 136000 грн. – протягом 10 каледарних днів з моменту поставки, але не пізніше 18.12.2005р., 11000 грн. протягом 25 календарних днів з дня поставки товару, але не пізніше 03.01.2006р. Моментом поставки вважається дата прийняття товару на складу покупця, що підтверджується видатковою накладною.

Між тим, зобов’язання по оплаті відповідач – ВАТ «Голобський комбінат хлібопродуктів» не виконав . Сума основного боргу на день розгляду справи становить 34 600 грн., що додатково підтверджено довідкою про наявність заборгованості станом на 11.08.2006р. ( а.с.9).

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов”язки на підставі договору поставки товару.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до ст. 546,548 цього кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це становлено договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що сплата неустойки настає у разі встановлення її у договорі , або законі.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність про порушення грошового зобов'язання" нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання може бути здійснене у разі встановлення її у договорі.

Як вбачається із умов договору поставки від 07.12.2005р. сторони не передбачили сплату пені за несвоєчасне виконання умов щодо оплати за поставлений товар.

Водночас, відповідно до вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України про стягнення неустойки, пені встановлений спеціальний строк позовної давності - один рік.

Враховуючи викладене, у стягненні нарахованої позивачем пені в розмірі 3092,19 грн. слід відмовити.

Позов підлягає до задоволення частково в сумі 34600 грн.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати , які складаються із державного мита в сумі 346 грн, послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. слід покласти на нього.

Керуючись викладеним та ст.ст.11,258,526,546,548,712 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України,ст.ст. 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити в сумі 34600 грн.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Голобський комбінат хлібопродуктів» ( 45070, Волинська область, Ковельський район, смт.Голоби, вул.Ткача,1 р/р 2600730410796 в «Промінвестбанку» м.Ковель, МФО 303194, код 00951735) на користь Приватного виробничого підприємства "Вибір" ( 40007,м.Суми, вул.Лінійна,15, код ЄДРПОУ 30608151, р/р 2600003560156 в СОД АКБ "Правекс-банк", МФО 321983) 34600 грн. основного боргу, та 346 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита, 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

3.В позові на суму 3092,19 грн. відмовити.

Перший заступник голови

господарського суду

Волинської області,суддя В.А.Пахолюк