Постанова № 12700609, 30.06.2009, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 2-а-592/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2009 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Кулаковській О.Ю.

за участю позивачки ОСОБА_1

представника відповідача Братанова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Державного казначейства України про визнання протиправною бездіяльність і стягнення недоотриманих сум державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

1 червня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі - УПСЗН) про визнання протиправною бездіяльність і стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її конституційного права на отримання соціальних виплат на дитину у гарантованому законом розмірі.

Судом до участі у справі у якості другого відповідача притягнуто головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, в обгрунтування яких послалася на обставини, наведені в позовній заяві, та зазначила, що вона є матірю ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Дотепер вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. Розмір соціальної допомоги на дітей посадовими особами відповідача визначений відповідно до Законів «Про Державний бюджет України» на 2007 рік, який рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнаний неконституційними. Оскільки статтею 22 Конституції України визнано, що при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав, тому розмір допомоги на дитину не може бути на підставі положень ст. 46 Конституції нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму. Неправомірною бездіяльністю відповідача суттєво порушені її конституційні права на гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімям з дітьми, тому просить суд: поновити строк звернення з адміністративним позовом за захистом порушеного права, визнати бездіяльність УПСЗН протиправною, стягнути на свою користь з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради недоотримані: суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в загальному розмірі 2817, 90 грн.

Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради позов ОСОБА_1 не визнало, пославшись на його безпідставність. Представник відповідача - головний спеціаліст, юрисконсульт Братанов А.О., заперечуючи позовні вимоги, в судовому засіданні стверджував, що соціальні виплати у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку УПСЗН позивачці визначені з 1 квітня 2007 року і виплачені в розмірі та порядку, передбачених нормами Законів «Про Державний бюджет України» на відповідний 2007 рік, та постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сімям з дітьми» у межах бюджетного фінансування. До квітня 2007 року позивачка як застрахована особа отримувала державну допомогу на дитину за місцем постійної роботи на підставі положень Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Вважає, що службові особи районного управління праці та соціального захисту діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Представник Державного казначейства України - юрисконсульт Могильницький О.О. в судове засідання не зявився, але в матеріалах справи є заява з проханням розглянути адміністративний позов у його відсутності.

Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 КАС України), суд установив наступне.

ОСОБА_1 є матірю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданого 25 травня 2005 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції. Позивачка до народження дитини постійно працювала і є застрахованою особою.

На обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради ОСОБА_1 перебуває з часу надання документів стосовно неї - з 1 квітня 2007 року. Органом соціального захисту населення позивачці на першу дитину виплачена допомога в розмірі: у 2007 році - з квітня по вересень 129 грн. 03 коп.; з жовтня по грудень 130 грн. 64 коп.; у 2008 році - з січня по квітень щомісячно по 130 грн. Наведені факти та обставини визнані сторонами під час розгляду справи.

Відповідно до вимог статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Питання, повязані з призначенням і виплатою державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, регулюються для застрахованої особи - нормами Закону України від 18 січня 2001 р. № 2240-111 «Про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон № 2240-111).

Приписами пункту другого Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13, визначено, що така допомога особам, застрахованим в системі загальнообовязкового державного соціального страхування, з 1 січня 2007 року здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб на підставі положень Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми».

Фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення згідно Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету, зокрема, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють відповідні територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 080303 «Допомога по догляду за дитиною віком до 3 років».

Законом від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (далі - Закон № 489-V) Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 56).

На виконання вимог Закону № 489-V зазначений у ньому розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункті другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сімям з дітьми» з подальшими змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 та від 11 січня 2007 року № 13).

Відповідними положеннями статті 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 41 і 43 Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», якими встановлений розмір допомоги застрахованим особам по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в статті 56 цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році визначена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення пункту сьомого статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41 і 43 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»; абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення Конституційного Суду України (п. 5) є обовязковими до виконання на території -України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Незважаючи на відновлення Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року дії статті 43 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Фондом не відновлено своєї роботи з виплати допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку, всі види державної грошової допомоги сімям з дітьми на підставі статті 5 Закону № 2811-Х11 продовжували призначати і виплачувати в 2007 році органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 цього Закону, не містять обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих.

Відповідно до законодавства норми Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо визначення розміру допомоги на дитину до досягнення трирічного віку втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України, однак підлягають застосуванню в часі до його прийняття, оскільки вони не були визнані в цей час неконституційними.

Таким чином, виходячи з дії положень Закону № 489-V, у суду відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог в частині за період з 1 січня по 8 липня 2007 року.

Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті пятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосу-вання Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конститу ційного права на достатній життєвий рівень, тому їх звуження підзаконними актами - постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанови КМУ від 11 липня 2007 р. № 900) змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними.

Таким чином, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами - постановами Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З огляду на наведене бездіяльність посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з невиконання вимог закону визнається судом протиправною, такою, що порушує конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік відповідно до статті 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено: з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.

З урахуванням викладених обставин суми недоплаченої позивачці грошової допомоги становлять: липень -247, 79 грн. (463:31) х 23 - (129, 03:31)х23; серпень -333, 97 грн. (463 - 129, 03); вересень - 333, 97 грн. (463 - 129, 03); жовтень -339, 36 грн. (470-130, 64); листопад - 339, 36 грн. (470-130, 64); грудень -339, 36 грн. (470-130, 64), а всього в загальній сумі -1933, 81 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоотриманої нею суми грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за зазначений період у розмірі 1933, 81 грн.

Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених статті 15 Закону № 2811-Х11, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобовязань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»). Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної пільги - державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.

В Законі України від 28 грудня 2007 року № 107-V1 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) внесені зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом України, відтак ця норма Закону не визнана неконституційною, тому була чинною і діяла на протязі 2008 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп виключення Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» із Закону «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» статті 43 та із назви і тексту Закону слів «народженням та» визнано неконституційним. Таким чином, відновлено дію цієї статті в редакції «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахований особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму».

Порядок виплати вказаної допомоги визначено статтею 50 цього Закону, відповідно до якої матеріальне забезпечення та соціальні послуги в звязку з витратами, зумовленими народженням застрахованим особам призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованою особою страхових внесків, розпорядником яких згідно статті 13 Закону № 2240-111 є виконавчі дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Разом з тим органи соціального захисту населення, прийнявши на підставі вимог Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 на облік справи застрахованих осіб - отримувачів допомоги, з 1 січня 2007 року дотепер проводять їм виплати згідно положень Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» за рахунок коштів субвенції з державного бюджету.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з 1 січня 2007 року, не здійснює виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Страхувальники (субєкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообовязкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення недоотриманої суми допомоги на дитину в 2008 році задоволенню не підлягають. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 січня по 29 квітня 2008 р. управлінням праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації призначена і виплачена позивачці щомісячно в розмірі 130 грн. відповідно до чинного законодавства.

Посилання позивачки на необхідність застосування норм статті 22 Конституції України, якою передбачено, що прийняттям нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, суд визнає безпідставними, тому що місцевому суду не надано право визнавати неконституційними прийняті в установленому порядку Закони і нормативно-правові акти, що є виключною компетенцією Конституційного Суду України.

Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у ОСОБА_1 субєктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала гарантованих нормами Конституції України соціальних зобовязань перед позивачкою відносно виплат державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік у повному розмірі, судом причина пропуску строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України судом цей строк поновлюється.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати у виді судового збору. Приймаючи до уваги, що відповідач є державною установою, суд вважає можливим у відповідності до положень статті 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 46, 75, 83, 87, 90 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 41, 42 і 43 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», статями 4, 15 Закону України "Про державну допомогу сімям з дітьми", суд

ПОСТАНОВИВ:

Пропущений з поважних причин ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом за захистом порушеного права поновити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради та Державного казначейства України задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року на підставі нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35419016000632 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДРПОУ 25953988) на користь ОСОБА_1 недоотриману нею в 2007 році допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 1933, 81 грн.

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі без попереднього подання заяви.