Рішення № 126998356, 23.04.2025, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 932/559/24

Провадження № 2/0182/1396/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.04.2025 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу «зеленого» тарифу -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу «зеленого» тарифу, в якій вона, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом в розмірі 67846 грн. 75 коп. - сума основного боргу, у відповідності до акту від 30 листопада 2023 року та актів купівлі-продажу електричної енергії від 31 січня 2024 року 31 жовтня 2024 року; 3 % річних 5 205 грн. 04 коп. та інфляційні втрати в розмірі 15332 грн. 72 коп., а також витрати по сплаті судового збору, які були сплачені при подачі позову до суду.

В обгрунтування заявлених вимог позивачка посилається на те, що між нею та ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» 21.10.2021 року було укладено договір № 522001663995 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним господарством. Так, у відповідності до вищевказаного договору, на відповідача покладено обов`язок вчасної сплати за отриману електроенергію, який останнім не виконується, що й стало передумовою для утворення заборгованості і нарахування санкцій, передбачених ст.625 ЦК України. Тому, позивачка вважає, що її права порушені і це є підставою для звернення до суду з даним позовом, на задоволенні якого вона наполягає.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2024 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.56-57).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином та своїм правом, визначеним ст.178 ЦПК України, скористався, подавши відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає наступне.

У Товариства не було можливості здійснити розрахунок у строки, визначені договором, оскільки останнє отримує компенсацію від ПрАТ «НЕК «Укренерго» зі значною затримкою, а тому вини безпосередньо ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» немає, тому в задоволенні позову як основного боргу, так й усіх штрафних санкцій слід відмовити. При цьому, виплата коштів в рамках ПСО здійснюється у суворій послідовності, встановленій регулятором та алгоритмом певних дій, а тому ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» свою діяльністю здійснює добросовісно та кошти, які належать позивачу, не утримує та ними не користується. Таким чином, позовні вимоги не визнають та просять суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідачка своїм правом, визначеним цивільно-процесуальним законодавством, скористалась та подала відповідь на відзив, згідно якої послалась на обставини, викладені в позовній заяві, та на задоволені позову наполягала.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно ч.1ст.4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1, 2, 3ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1, 2, 3ст.13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.1, 2ст.76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідност.77 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 5, 6ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, 21.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» було укладено договір № 522001663995 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним господарством, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-11). Відповідно до умов вищевказаного договору, постачальник здійснює оплату за продану електричну енергію до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, на основі звіту про обсяги та напрями перетоків електричної енергії та акту приймання-передачі товару (електричної енергії). Відповідно докопії акту приймання-передачі товару (електричної енергії), які долучені стороною позивача, як на підставу звернення до суду з позовом, сума вартості несплаченої електричної енергії становить 67846 грн. 75 коп.

При цьому, як на підставу звернення до суду з даним позовом, позивачка, з урахуванням актів приймання-передачі товару (електричної енергії), з визначенням суми боргу, у відповідності до складеного розрахунку санкцій, передбачених ст.625 ЦК України, просила суд стягнути з відповідача 3 % річних 5 205 грн. 04 коп. та інфляційні втрати в розмірі 15332 грн. 72 коп. З метою досудового врегулювання спору, стороною позивача було направлено претензію на адресу відповідача щодо сплати в добровільному порядку основної суми боргу та штрафних санкцій, яка відповідачем була проігнорована та сума боргу в добровільному порядку сплачена не була (а.с.12-14).

Суддя, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та з урахуванням поданого відзиву відповідачем, який фактично полягає в тлумаченні вимог чинного законодавства, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно дост.11 ЦК України,цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Спірні правовідносини врегульовані як загальними положеннямиЦК України, так і нормами спеціальногоЗакону України «Про ринок електричної енергії»та низкою підзаконних нормативних актів.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення боргу за продажу електричну енергію та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань у виді інфляційних втрат та відсотків річних.

Заст.655 ЦК України,за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповіднодо ст.509 ЦК України,зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями525,526 ЦК Українипередбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідност.530 ЦК України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії»,учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: …. про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом (п.18).

Абзацом 18 ч.1ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії»(в редакції, чинній на час спірних правовідносин) встановлено, що приватні домогосподарства здійснюють продаж виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальнику універсальних послуг. Інші споживачі, у тому числі енергетичні кооперативи, здійснюють продаж виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом гарантованому покупцю.

Відповідно до п.4 ч.5ст.63 Закону України «Про ринок електричної енергії»(в редакції, чинній на час спірних правовідносин), купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами.

Згідно п.3.3.4 пункту 3.3. «Особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги» Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року (в редакції, чинній на момент укладення договору), постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов`язку щодо купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством є додатком до договору про постачання електричної енергії із постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил).

Така послуга надається постачальником універсальних послуг виходячи з фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств.

Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за «зеленим» тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку «на добу наперед». Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.

Відповідно до п.п.11.3.3 п.11.3. «Особливості постачання електричної енергії в умовах використання відновлюваних джерел енергії» ПРРЕЕ купівля електропостачальником універсальної послуги у побутового споживача, виробленої генеруючими установками приватного домогосподарства електричної енергії, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, здійснюється на підставі укладеного між ними договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, який оформлюється сторонами у формі додатка до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка закріплена у Постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року по справі № 754/17518/15-ц, у статті 629 ЦК Українизакріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати КЦС від 23.01.2019 року № 355/385/19.

Проаналізувавши у сукупності норми законодавства та матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність у сторін договірних правовідносин щодо купівлі-продажу електричної енергії з кореспондуючими правами та обов`язками, які сторони не заперечують, однак стороною відповідача умови договору виконуються не належним чином, у зв`язку з чим виник боргу в розмірі 67846 грн. 75 коп., який не спростований стороною відповідача, а фактично визнаний з посиланням на те, що невиплата коштів здійснюється з причини прямого ігнорування ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» приписів норм чинного законодавства та, відповідно, систематичного порушення, встановлених договором строків на компенсацію вартості наданих послуг. Тому, на підставі викладеного, суддя вважає, що викладені обставини та доводи позивачки знайшли своє підтвердження, тому сума боргу в розмірі 67846 грн. 75 коп. підлягає примусовому стягненню.

В той же час, з огляду на те, що відповідачем допущено порушення строків сплати за отриману електроенергію, що призвело до утворення заборгованості, підлягають стягненню санкції, нараховані, у відповідності дост.625 ЦК України, які складаються з: 3 % річних 5 205 грн. 04 коп. та інфляційні втрати в розмірі 15332 грн. 72 коп.

Окрім цього, суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, судом не приймається до уваги посилання сторони відповідача на ту обставину, що ПрАТ «НЕК «Укренерго» не виконує фінансових зобов`язань перед ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», оскільки, згідно зі ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. З наведеного вбачається, що кредитор не має нести негативні наслідки відносин боржника з його контрагентами. Крім того, вступаючи у договірні відносини, боржник несе ризики можливої відсутності на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, та відсутності у нього необхідних коштів.

Таким чином, посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини не приймається судом до уваги, оскільки невиконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» укладеного з відповідачем договору не є підставою для невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем за відповідним укладеним саме з ним договором, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у Постанові від 21.06.2022 у справі № 910/9905/21 та у Постанові КГС від 06.12.2022 року у справі № 910/14453/21.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» на користьпозивачкизаборгованість по договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом в розмірі 67846 грн. 75 коп., 3 % річних в розмірі 5 205 грн. 04 коп. та інфляційні втрати в розмірі 15332 грн. 72 коп.

Відповідно дост.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 488 грн. 06 коп.

Керуючись ст.ст.4,12,76-81,83,258,259,265,268,272-273,352-355 ЦПК України, суддя -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу «зеленого» тарифу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (ЄДРПОУ 42082379, адреса: м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, 4Д) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), заборгованість по договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом в розмірі 67846 грн. 75 коп., 3 % річних в розмірі 5 205 грн. 04 коп. та інфляційні втрати в розмірі 15332 грн. 72 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (ЄДРПОУ 42082379, адреса: м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, 4Д) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), судовий збір в розмірі 1 488 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім грн.) 06 коп., сплачений останньою при подачі позову до суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду до Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал