Рішення № 126992667, 30.04.2025, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/2416/24

2/468/97/25

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30.04.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання Рафальської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу № 468/2416/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.02.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_1 згідно заяви був укладений кредитний договір № 003-14756-120213, за яким позикодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 15 000 грн. строком на 50 місяців, з умовою сплати процентів за користування кредитом в розмірі 9,99% річних. 02.06.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Профіт Файненс» був укладений договір № 2253/К, за яким позивач отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором №003-14756-120213 від 12.02.2013 року.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та процентів, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором в сумі 14497,21 грн., з яких 4611,34 грн. основна сума заборгованості, 9170, 62 грн. заборгованість за нарахованими процентами по кредиту, 239,32 грн. сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту, 475,93 грн. сума 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

11.12.2024 року позов надійшов до Баштанського районного суду Миколаївської області.

25.12.2024 року відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

11.03.2025 року позовна заява була залишена без руху після відкриття провадження у справі.

19.03.2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків через систему «Електронний суд» (сформована в системі 18.03.2025 року), у зв`язку з чим судовий розгляд продовжений.

В тексті позову представник позивача заявив про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлявся рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням. До суду не надходив відзив на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали (копію заяви № 003-14756-120213 від 12.02.2013 року, копію графіку платежів від 1202.2013 року, копію заяви на надання/перерахування кредитних коштів від 12.02.2013 року, копію анкети позичальника від 12.02.2013 року, копію таблиці орієнтованих щомісячних платежів та подорожчання, копію документа №1 від 12.02.2013 року, копію договору № 2253/К про відступлення прав вимоги від 02.06.2020 року, копію додатку №1 до договору № 2253/К, копію платіжних доручень № 48 від 26.05.2020 року та № 49 від 27.05.2020 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що 12.02.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №003-14756-120213, за яким позикодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 15 000 грн. строком на 50 місяців до 12.04.2017 року, з умовою сплати процентів за користування кредитом в розмірі 9,99% річних. Відповідно до графіку платежів за весь період кредитування передбачалось нарахування процентів в сумі 3384,98 грн.

Договір передбачав також нарахування комісії з обслуговування кредитної заборгованості, проте про стягнення вказаної складової заборгованості позивач не просить і суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

02.06.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Профіт Файненс» був укладений договір про відступлення прав вимоги, за яким позивач отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором №003-14756-120213 від 12.02.2013 року.

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість за вказаним договором в сумі 14 497,21 грн., з яких 4611,34 грн. основна сума заборгованості, 9170,62 грн. заборгованість за нарахованими процентами по кредиту, 239,32 грн. 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту, 475,93 грн. 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення процентів.

Відповідно до ст. 639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ст. 1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

Згіднозі ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підтвердження вказаної вище заборгованості позивач надав витяг з реєстру боржників, як додаток до відповідного договору відступлення права вимоги.

Проте вказаний витяг власне арифметичних розрахунків заборгованості окремо за тілом кредиту та, в першу чергу, окремо за процентами не містять, а містять лише кінцеві суми тіла кредиту та процентів, тому не можуть бути визнані судом обґрунтованими розрахунками сум, які підлягають до стягнення.

При цьому ухвала про залишення позову без руху в цій частині не була виконана позивачем та він не надав обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум.

Згіднозі ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання за укладеним кредитним договором, тому його заборгованість має бути стягнута на користь нового кредитора.

За такого, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту по вказаному вище договору в сумі 4611,34 грн грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за вказаним вище договором, то суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.1048та ч.1 ст.1049 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

При цьому, як вказано вище, відповідно до вказаного у додатку до договору графіку платежів проценти за 50 місяців користування кредитом з 12.02.2013 року по 12.04.2017 року загалом становили 3384,98 грн, які і підлягають стягненню на погашення процентів за даним договором.

Як вказано вище, про стягнення комісії, як складової заборгованості за кредитом, позивач не просить.

Оскільки проценти за користування кредитом підлягають стягненню у меншому розмірі в сумі 3384,98 грн, то слід і перерахувати 3% річних від суми таких процентів, які в даному випадку становлять 175,67 грн, з яких: за 213 днів періоду з 02.06.2020 року по 31.12.2020 року 59,10 грн; за 365 днів періоду з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року 101,55 грн; за 54 дні періоду з 01.01.2022 року по 23.02.2022 року 15,02 грн.

Таким чином, діями відповідача були порушені встановлені законодавством правила виконання цивільно-правових правочинів і права позивача на отримання виконання зобов`язання за вищезазначеним договором, що є підставою для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 8411,31 грн., з яких 4611,34 грн. основна сума заборгованості, 3384,98 грн. заборгованість за нарахованими процентами по кредиту, 239,32 грн. 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту, 175,67 грн. 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення процентів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 58 %, тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1756,24 грн. (3028 грн. х 58 %).

Що стосується витрат позивача на правову допомогу то такі витрати не підлягають стягненню з відповідача, оскільки склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами, натомість позивач жодних доказів понесення таких витрат не надав.

Керуючись 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» заборгованість за кредитним договором №003-14756-120213 від 12.02.2013 року в сумі 8411 (вісім тисяч чотириста одинадцять) гривень 31 копійку.

В задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за кредитним договором №003-14756-120213 від 12.02.2013 року та нарахованих на них 3% річних в більшому розмірі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» 1756 (одну тисячу п`ятдесят шість) гривень 24 копійки в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» (вул. Богдана Хмельницького, 212, офіс 413, м. Львів ідентифікаційний код 43160452);

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складене 30.04.2025року.

суддя: