Рішення № 126987603, 30.04.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/598/25

Справа №760/15270/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 року Солом`янський районний суду м. Києва у складі головуючого судді Усатової І.А за участю секретаря Зеленчука М.М.. розглянувши за правилами спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» посилається на те, що 12 лютого 2019 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 22035000111455, відповідно до якого позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі потреби, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договром, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановленому цим договором розмірах і строках та виконати зобов`язання за цим договором. Банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 35400,00 грн., строком на 12 місяців, процентна ставка за користування кредитом на строкову заборгованість становить 0,001% річних, процентна ставка за користування кредитом на прострочену заборгованість становить 56,0% річних. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти, однак відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 18 травня 2021 року становить 74874,22 грн., з яких: 32439,03 грн. - залишок простроченого кредиту, 28806,19 грн. - залишок прострочених відсотків, 13629 грн. - залишок прострочених комісій.

На підставі викладеного позивач суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 22035000111455 від 12 лютого 2019 року у розмірі 74874,22 грн.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.09.2022 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 27.12.2024 призначено справу до розгляду в судовому засіданні

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив слухати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи, відзиву на позовну заяву та заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач не подавав.

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, не зважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12 лютого 2019 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 22035000111455, відповідно до якого позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі потреби, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за кормстування кредитом та комісії, що передбачені цим договром, а також здійсними всі інші платежі за кредитом у встановленому цим договором розмірах і строках та виконати зобов`язання за цим договором.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору банк надає клієнту грошові кошти у розмірі 35400 грн., строк кредитування 12 місяців, кінцева дата повернення 12.02.2020, цільове призначення на споживчі потреби, процентна ставка за користування кредитом на строкову заборгованість становить 0,001% річних, процентна ставка за користування кредитом на прострочену заборгованість становить 56,0% річних.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору передбачено, що відповідач мав здійснювати платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії у вигляді щомісячних рівномірних платежів, які є обов`язковим платежем.

Отже, з підписанням договору № 22035000111455 сторони в письмовій формі досягли згоди щодо істотних умов кредитування поточного рахунку.

З наданої банком виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що кредит банком надавався шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок клієнта № НОМЕР_1 отже банк зобов`язання за договором № 22035000111455 від 12.02.2019 виконав відповідно до умов договору.

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі №456/3643/17 викладено висновок про те, що виписка по рахунку є належним доказом надання кредитних коштів.

Відповідач своїх договірних зобов`язань за кредитним договором не виконав.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 22035000111455 від 12.02.2019, яка станом на 18 травня 2021 року становить 74874,22 грн., з яких: 32439,03 грн. - залишок простроченого кредиту, 28806,19 грн. - залишок прострочених відсотків, 13629 грн. - залишок прострочених комісій.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, і за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1. ст. 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 вищевказаного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач порушив умови договору, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі 2 270,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного Товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (м. Київ. вул. Жилянська. 32, код ЄДРПОУ 14352406) заборгованість за кредитним договором № 22035000111455 від 12.02.2019 у розмірі 74874,22 грн., з яких: 32439,03 грн. - залишок простроченого кредиту, 28806,19 грн. - залишок прострочених відсотків, 13629 грн. - залишок прострочених комісій.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного Товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (м. Київ. вул. Жилянська. 32, код ЄДРПОУ 14352406) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І.А. Усатова