Рішення № 126987191, 30.04.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2025 р. справа № 300/2198/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Матківська Катерина Олександрівна, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення №092750012276 від 11.02.2025 та зобов`язання зарахувати до страхового стажу період роботи згідно трудової книжки, і призначити пенсію за віком з 01.02.2025, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, заявник, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Матківська Катерина Олександрівна (надалі по тексту також - представник позивача, адвокат Матківська К.О.), 02.04.2025 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також відповідач 1, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі по тексту також відповідач 2, ГУ ПФУ в Полтавській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 11.02.2025 за №092750012276 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Головне управління Пенсійного фонду в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи з 09.09.1992 по 31.12.1997 - 5 років 3 місяці та 22 дні (період роботи чоловічим перукарем в м.п. "Валентина", записи трудової книжки №№4,5); січень та грудень 1998 року 2 місяці (періоди роботи чоловічим перукарем в м.п. "Валентина", записи трудової книжки №№4,5); 2 місяці та 6 днів роботи у м.п. "Валентина" за період з 01.01.2004 року по 30.04.2011 року (записи трудової книжки №№4-9); з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року 4 місяці (періоди роботи у підприємця ОСОБА_2 ; записи у трудовій книжці №№6-9); серпень 2011 року та жовтень 2012 року 2 місяці (періоди роботи у підприємця ОСОБА_2 ; записи у трудовій книжці №№8-9) та призначити ОСОБА_1 з 04.02.2025 року пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Дана позовна заява до суду надійшла через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 02.04.2025" та підписана електронно-цифровим підписом представника позивача Матківської Катерини Олександрівни, яка діє на підставі ордера №1061404 від 02.04.2025.

Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є протиправні, на переконання позивача, дії відповідача 2 щодо відмови у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, так як трудова книжка позивача заповнена з порушеннями.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 04.02.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також Закон №1058-IV). Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, розглянувши за принципом екстериторіальності заяву позивача від 04.02.2025, прийняло рішення №092750012276 від 11.02.2025 (надалі по тексту також спірне рішення, оскаржуване рішення), яким відмовлено ОСОБА_1 у призначення пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно вказаного рішення, до страхового стажу позивача не враховано період роботи з 09.09.1992 по 31.12.1997 згідно трудової книжки, оскільки наказ на працевлаштування дописано іншим чорнилом.

Як стверджує ОСОБА_1 до стажу роботи також не враховано січень та грудень 1998 року, 2 місяці та 6 днів роботи у м.п. "Валентина" за період з 01.01.2004 по 30.04.2011, період з 01.01.2011 по 30.04.2011 4 місяці (періоди роботи у підприємця ОСОБА_2 , а також серпень 2011 року та жовтень 2012 року 2 місяці (періоди роботи у підприємця ОСОБА_2 ).

За доводами позивача, остання не може бути позбавлена свого права на включення при обрахунку загального стажу періоду роботи з 01.02.1998 по 30.05.2010 на посаді чоловічого перукаря у м.п. "Валентина" лише через те, що наказ на прийняття на роботу дописаний чорнилом іншого кольору, тобто у зв`язку з обставинами, які виникли не з вини позивача, та на які вона не могла вплинути. ОСОБА_1 не може нести відповідальність за правильність заповнення трудової книжки, а тому відмова ГУ ПФУ у Полтавській області в частині незарахування періоду роботи з 09.09.1992 по 31.12.1997 є протиправною. Також ОСОБА_1 зазначила, що відповідачем 2 безпідставно не враховано періоди роботи січень та грудень 1998 року, 2 місяці та 6 днів роботи у м.п. "Валентина" за період з 01.01.2004 по 30.04.2011, період з 01.01.2011 по 30.04.2011 4 місяці (періоди роботи у підприємця ОСОБА_2 , а також серпень 2011 року та жовтень 2012 року 2 місяці (періоди роботи у підприємця ОСОБА_2 ), які загалом становлять 10 місяців і 6 днів, хоча такі періоди підлягали зарахуванню до страхового стажу, оскільки підтверджені записами у трудовій книжці. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 08.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України). Одночасно судом витребувано у сторін докази, необхідні для розгляду справи (а.с.21-22).

Відповідач 2 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скерувало на адресу суду відзив від 21.04.2025 за №1600-0802-8/30853 на позовну заяву, реєстрацію якого проведено судом 22.04.2025 за вх.№10653/25 (а.с.26-30). ГУ ПФУ в Полтавській області не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними в позовній заяві, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на таке.

Як зазначив відповідач 2, приписами статті 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком, а саме особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року не менше 32 років. Так, ГУ ПФУ в Полтавській області, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , прийнято рішення №092750012276 від 11.02.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 22.08.1984 до страхового стажу позивача зараховано період роботи з 14.08.1984 по 09.09.1992 в міськбуткомбінаті м. Івано-Франківськ на посаді чоловічого перукаря, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано періоди роботи в ТОВ "Валентино" з 01.02.1998 по 31.11.1998, з 01.01.1999 по 31.12.2003. Період роботи в ТОВ "Валентино" з 010.1.2004 по 29.05.2010 зараховано до страхового стажу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з урахуванням сплати страхових внесків. Також до страхового стажу позивача, з урахуванням сплати страхових внесків, зараховано періоди роботи з 06.09.2010 по 31.12.2010, з 01.05.2011 по 31.07.2011, з 01.09.2011 по 30.09.2012, з 01.11.2012 по 20.06.2013 на посаді перукаря у підприємця ОСОБА_2 . До страхового стажу не зараховано періоди роботи на посаді перукаря у підприємця ОСОБА_2 з 01.01.2011 по 30.04.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011, з 01.10.2012 по 31.10.2012, оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутні суми заробітку та відповідно сплати страхових внесків. До страхового стажу ОСОБА_1 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, з урахуванням сплати страхових внесків, зараховано періоди роботи з 11.03.2015 по 29.09.2015 на посаді у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , та з 21.07.2020 по 31.12.2024 на посаді листоноші в Івано-Франківській дирекції АТ "Укрпошта". Всього страховий стаж позивача становить 30 років 09 місяців 08 днів.

При цьому, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 22.08.1984 до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 09.09.1992 по 31.12.1997 на посаді перукаря в м.п. "Валентино", оскільки дата та номер наказу про прийняття на роботу дописано чорнилом іншого кольору, чим порушено вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 за №301, наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (надалі по тексту також Інструкція №58). Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області також скористалось правом на подання відзиву від 14.04.2025 за №0900-0802-8/20791 на позовну заяву, який зареєстровано в суді 22.04.2025 за вх.№10712/25 (а.с.31-62). Орган пенсійного забезпечення заперечив проти доводів ОСОБА_1 викладених у позовній заяві, з огляду на наступні підстави та аргументи.

Як зазначив відповідач 1, у системі персоніфікованого обліку за час роботи позивача за січень та грудень 1998 року 2 місяці (періоди роботи чоловічим перукарем в м.п. "Валентина", записи трудової книжки № №4,5), 2 місяці та 6 днів роботи у м.п. "Валентина" за період з 01.01.2004 по 30.04.2011 (записи трудової книжки №№4-9), з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року 4 місяці (періоди роботи у підприємця ОСОБА_2 , записи у трудовій книжці №№6-9), серпень 2011 року та жовтень 2012 року 2 місяці (періоди роботи у підприємця ОСОБА_2 ; записи у трудовій книжці №№8-9) відсутні відомості про сплату страхових внесків та нарахування заробітної плати, а відтак відсутні підстави для зарахування до страхового стажу вказаних періодів роботи. Також у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 записи вчинені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не підтверджені підписом посадової особи органу державної служби зайнятості та не засвідчені відповідною печаткою в порушення вимог Інструкції №58.

За аргументами Управління, у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного страхового стажу 32 роки, то немає підстав для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача адвокат Матківська К.О. скерувала до суду через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему відповідь із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 26.04.2025" на відзив, реєстрацію якої здійснено судом 26.04.2025 за вх.№11281/25. Адвокат Матківська К.О. у поданій відповіді заперечила проти доводів та аргументів відповідачів, викладених у відзиві на позовну заяву, вказала на їх необґрунтованість з підстав, зазначених у позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиви на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 04.02.2025 звернулась до відділу обслуговування громадян №6 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (а.с.39-40).

До означеної заяви позивачем, серед іншого, долучено копії: паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 від 17.05.1996 (а.с.44-48), диплому серії НОМЕР_3 від 13.07.1984 (а.с.50), свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 16.06.1984 (а.с.51), трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1984 (а.с.52-59).

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, розглянувши, за принципом екстериторіальності, заяву ОСОБА_1 від 04.02.2025 разом із доданої до такої документами, прийняло рішення №092750012276 від 11.02.2025 про відмову у призначенні пенсії (а.с.60-61). Підставою прийняття коментованого рішення слугувала обставина відсутності у ОСОБА_1 необхідного страхового стажу 32 роки.

Згідно оскаржуваного рішення страховий стаж позивача становить 30 років 09 місяців і 08 днів. За результатами розгляду доданих до заяви документів до страхового стажу не враховано період роботи з 09.09.1992 по 31.12.1997 згідно трудової книжки, оскільки наказ на працевлаштування дописано іншим чорнилом (а.с.60-61).

Як слідує з розрахунку стажу (Форма РС-право), складеного під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії за віком, до страхового стажу позивача зараховано періоди:

- з 01.09.1982 по 10.07.1984 (період навчання);

- з 14.08.1984 по 09.09.1992;

- з 01.02.1998 по 30.11.1998;

- з 01.01.1999 по 31.12.2003;

- з 01.01.2004 по 29.05.2010;

- з 06.09.2010 по 31.12.2010;

- з 01.05.2011 по 31.07.2011;

- з 01.09.2011 по 30.09.2012;

- з 01.11.2012 по 20.06.2013;

- з 22.07.2013 по 17.04.2014 (період отримання допомоги по безробіттю);

- з 11.03.2015 по 29.09.2015;

- з 16.07.2018 по 09.04.2019 (період отримання допомоги по безробіттю);

- з 21.07.2020 по 31.08.2023;

- з 01.09.2023 по 31.12.2024.

Загальний страховий стаж згідно вказаного розрахунку становить 30 років 09 місяців і 08 днів (а.с.62).

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає до скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 11.02.2025 за №092750012276 про відмову у призначенні пенсії за віком, ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду з метою захисту свого порушеного права на призначення пенсії за віком.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частини 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також Закон №1058-IV).

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком, 2) пенсія по інвалідності, 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (частина 1 статті 9 Закону №1058-IV).

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-IV.

За змістом частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина 3 статті 24 Закону №1058-IV).

Вимогами частини 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно наявної в матеріалах пенсійної справи позивача копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 17.05.1996, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії від 04.02.2025, останній виповнилось 60 років.

З огляду на зміст вищевказаних положень, пенсійний вік позивача становить 60 років, а відтак відповідно до статті 26 Закону №1058-IV необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком становить 32 роки.

Так, ОСОБА_1 04.02.2025 звернулась до відділу обслуговування громадян №6 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (а.с.39-40).

До означеної заяви позивачем, серед іншого, долучено копії: паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 від 17.05.1996 (а.с.44-48), диплому серії НОМЕР_3 від 13.07.1984 (а.с.50), свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 16.06.1984 (а.с.51), трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1984 (а.с.52-59).

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, розглянувши, за принципом екстериторіальності, заяву ОСОБА_1 від 04.02.2025 разом із доданої до такої документами, прийняло рішення №092750012276 від 11.02.2025 про відмову у призначенні пенсії (а.с.60-61). Підставою прийняття коментованого рішення слугувала обставина відсутності у ОСОБА_1 необхідного страхового стажу 32 роки.

Згідно оскаржуваного рішення страховий стаж позивача становить 30 років 09 місяців і 08 днів. За результатами розгляду доданих до заяви документів до страхового стажу не враховано період роботи з 09.09.1992 по 31.12.1997 згідно трудової книжки, оскільки наказ на працевлаштування дописано іншим чорнилом (а.с.60-61).

Стосовно дотримання умов статті 26 Закону №1058-IV для призначення пенсії за віком, в частині наявності у позивача страхового стажу, то судом з`ясовано, що згідно розрахунку стажу (Форма РС-право), складеного під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії за віком, до страхового стажу позивача зараховано періоди:

- з 01.09.1982 по 10.07.1984 (період навчання);

- з 14.08.1984 по 09.09.1992;

- з 01.02.1998 по 30.11.1998;

- з 01.01.1999 по 31.12.2003;

- з 01.01.2004 по 29.05.2010;

- з 06.09.2010 по 31.12.2010;

- з 01.05.2011 по 31.07.2011;

- з 01.09.2011 по 30.09.2012;

- з 01.11.2012 по 20.06.2013;

- з 22.07.2013 по 17.04.2014 (період отримання допомоги по безробіттю);

- з 11.03.2015 по 29.09.2015;

- з 16.07.2018 по 09.04.2019 (період отримання допомоги по безробіттю);

- з 21.07.2020 по 31.08.2023;

- з 01.09.2023 по 31.12.2024.

Загальний страховий стаж згідно вказаного розрахунку становить 30 років 09 місяців і 08 днів (а.с.62).

Основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту також Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з наведеної норми вказаного Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, застосовуються, в тому числі, у разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.

Так, у ОСОБА_1 наявна трудова книжка серії НОМЕР_1 від 22.08.1984 (а.с.52-59), яку остання надавала разом із заявою про призначення пенсії від 04.02.2025. Згідно записів трудової книжки позивач працювала:

- з 01.09.1982 по 13.07.1984 період навчання в ТУ-16;

- з 14.08.1984 прийнята на посаду чоловічого перукаря в міськбуткомбінат міста Івано-Франківськ;

- з 09.09.1992 звільнена з роботи по переводу в м.п. "Валентино";

- з 09.09.1992 прийнята на роботу по переводу на посаду чоловічного перукаря в м.п. "Валентино";

- з 31.05.2010 звільнена з роботи за згодою сторін;

- з 06.09.2010 прийнята на роботу на посаду перукаря за трудовим договором №09051002271 від 06.09.2010;

- з 28.02.2011 звільнена з роботи у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору;

- з 01.03.2011 прийнята на роботу на посаду перукаря за трудовим договором №09051100605 від 01.03.2011;

- з 20.06.2013 звільнена з роботи за згодою сторін;

- з 22.07.2013 розпочато виплату допомоги по безробіттю;

- з 18.04.2014 скорочено виплату допомоги по безробіттю;

- з 01.05.2014 припинено виплату допомоги по безробіттю;

- з 11.03.2015 прийнята на роботу на посаду перукаря до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ;

- з 29.09.2015 звільнена з роботи за згодою сторін;

- з 16.07.2018 розпочато виплату допомоги по безробіттю;

- з 11.04.2019 припинено виплату допомоги по безробіттю;

- з 21.07.2020 прийнята на посаду листоноші 1 класу Відділення поштового зв`язку №26 4 групи в Івано-Франківську дирекцію АТ "Укрпошта";

- з 17.08.2020 переведена на посаду листоноші 2 класу Відділення поштового зв`язку №26 4 групи;

- з 01.07.2023 переведена на посаду листоноші 1 класу Відділення поштового зв`язку №26;

- з 01.09.2023 з переміщена з Івано-Франківської дирекції АТ "Укрпошта" в АТ "Укрпошта" з підстав централізації на рівень АТ "Укрпошта".

Як слідує зі змісту оскаржуваного рішення до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1984, а саме з 09.09.1992 по 31.12.1997 оскільки наказ на працевлаштування дописано іншим чорнилом.

Окрім вказаного, також, за доводами позивача, до страхового стажу не враховано періоди роботи: січень та грудень 1998 року чоловічим перукарем в м.п. "Валентина", з 01.01.2004 по 30.04.2011, з 01.01.2011 по 30.04.2011 у підприємця ОСОБА_2 , серпень 2011 року та жовтень 2012 року періоди роботи у підприємця ОСОБА_2 .

Оцінюючи вимоги позивача про зарахування до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1984 (а.с.52-59), суд в першу чергу з`ясовує який саме із періодів є спірним.

Так, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1984 (а.с.52-59) позивач працювала на різних підприємствах, навчалась та отримувала допомогу по безробіттю у періоди з 01.09.1982 по 13.07.1984, з 14.08.1984 по 09.09.1992, з 09.09.1992 по 31.05.2010, з 06.09.2010 по 28.02.2011, з 01.03.2011 по 20.06.2013, з 22.07.2013 по 01.05.2014, з 11.03.2015 по 29.09.2015, з 16.07.2018 по 11.04.2019, з 21.07.2020 по теперішній час.

Згідно розрахунку стажу (Форма РС-право), складеного під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії за віком, до страхового стажу позивача зараховано періоди з 01.09.1982 по 10.07.1984, з 14.08.1984 по 09.09.1992, з 01.02.1998 по 30.11.1998, з 01.01.1999 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 29.05.2010, з 06.09.2010 по 31.12.2010, з 01.05.2011 по 31.07.2011, з 01.09.2011 по 30.09.2012, з 01.11.2012 по 20.06.2013, з 22.07.2013 по 17.04.2014, з 11.03.2015 по 29.09.2015, з 16.07.2018 по 09.04.2019, з 21.07.2020 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 31.12.2024 (а.с.62).

Відповідно до рішення ГУ ПФУ в Полтавській області №092750012276 від 11.02.2025 до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1984, а саме з 09.09.1992 по 31.12.1997 оскільки наказ на працевлаштування дописано іншим чорнилом.

Втім, відповідачем 2 також не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998, з 30.05.2010 по 31.05.2010, з 01.01.2011 по 28.02.2011, з 01.03.2011 по 30.04.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011, з 01.10.2012 по 31.10.2012, з 18.04.2014 по 30.04.2014, з 10.04.2019 по 11.04.2019, водночас, ГУ ПФУ в Полтавській області в оскаржуваному рішенні не наведено підстав та мотивів неврахування таких періодів роботи ОСОБА_1 до страхового стажу.

У адміністративному позові ОСОБА_1 просить зарахувати до страхового стажу періоди її роботи з 09.09.1992 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2004 по 30.04.2011, з 01.01.2011 по 30.04.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.10.2012 по 30.10.2012.

За змістом частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Таким чином, судом не досліджується обставина неврахування відповідачем 2 до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 30.05.2010 по 31.05.2010, з 18.04.2014 по 30.04.2014, з 10.04.2019 по 11.04.2019, оскільки такі не є спірні між сторонами.

Надаючи оцінку аргументам відповідача 2 щодо відмови у зарахуванні стажу та призначенні пенсії за віком, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту також - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (надалі по тексту також - Інструкція №58).

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження: відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення: відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України: відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з ним винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказ) (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту) наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Як зазначив відповідач 2 в оскаржуваному рішенні, підставою для неврахування періоду роботи ОСОБА_1 з 09.09.1992 по 31.12.1997 слугувала обставина того, що наказ на працевлаштування дописано іншим чорнилом.

Разом з тим, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1984 (запис №4 і №5) позивач з 09.09.1992 по 31.05.2010 працювала чоловічим перукарем в м.п. "Валентино".

Водночас, як слідує зі змісту розрахунку стажу (Форма РС-право), складеного під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії за віком, ГУ ПФУ в Полтавській області зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи останньої чоловічим перукарем в м.п. "Валентино" з 01.02.1998 по 30.11.1998, з 01.01.1999 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 29.05.2010, з урахуванням того, що наказ на працевлаштування дописано іншим чорнилом.

Для суду залишається незрозумілою позиція відповідача 2, щодо неврахування частини періоду роботи позивача з 09.09.1992 по 31.12.1997 чоловічим перукарем в м.п. "Валентино" згідно записів №4 і №5 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1984, оскільки останнім враховано періоди з 01.02.1998 по 30.11.1998, з 01.01.1999 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 29.05.2010 за тими самими записами трудової книжки.

Також згідно пункту 2.4. Інструкції №58 записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Аналіз положень Інструкції №58 дає підстави дійти висновку, що така не містить прямої заборони чи застережень щодо виконання записів у трудовій книжці різними чорнилами.

Відповідно до приписів Інструкції №58 передбачено лише загальні вимоги до оформлення записів, зокрема їх чіткість, розбірливість, без виправлень та відповідність встановленій формі.

Сама по собі обставина внесення записів різними чорнилами не може свідчити про їх недійсність або про невідповідність оформлення трудової книжки встановленим вимогам, якщо інші істотні вимоги до ведення трудових книжок не порушено. Зміна кольору чорнил без втрати змісту, достовірності й логічної послідовності записів не має правового значення для оцінки доказової сили записів у трудовій книжці.

Відтак, відсутність у Інструкції №58 прямих заборон щодо використання різних чорнил у трудовій книжці виключає можливість визнання записів недійсними з цієї підстави.

Разом з тим, пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 за №301, передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на вказані вище положення Інструкції №58 та Порядку №301, слід зазначити, що важливим для врахування відповідного періоду роботи особи до її страхового стажу, який дає право на пенсію, є наявність відповідних записів у трудовій книжці щодо такої роботи, а не якість оформлення трудової книжки працівника його роботодавцем.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а, від 19.12.2019 у справі №307/541/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка зазнала такого порушення, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Отже, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу на конкретну посаду, яку займала позивач у той чи інший період її роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає позивачу право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 06.02.2018 в справі №677/277/17, від 21.02.2018 в справі №687/975/17.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж є трудова книжка. Лише при наявності неправильності чи неточності записів у трудовій книжці, для підтвердження стажу приймаються до уваги інші документи, які визначені вищевказаним Порядком № 637, зокрема: дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; довідки; виписки із наказів; особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати; посвідчення; характеристики; письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про період роботи.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.05.2018 у справі №559/484/17 та від 07.11.2019 у справі №686/19477/16.

Слід зазначити, що право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних не є беззаперечним доказом відсутності у позивача страхового стажу у зазначений період. Тобто, відсутність відповідних документів на зберіганні роботодавця не може анулювати записи трудової книжки та позбавити позивача права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу.

Таким чином, період роботи ОСОБА_1 чоловічим перукарем в м.п. "Валентино" з 09.09.1992 по 31.12.1997 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно розрахунку стажу (Форма РС-право), складеного під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії за віком, до страхового стажу позивача зараховано, зокрема період, з 14.08.1984 по 09.09.1992.

Відтак, 09.09.1992 вже враховано до страхового стажу ОСОБА_1 , а тому не може бути повторно зараховано до страхового стажу останньої, з огляду на вказане підлягає врахуванню до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 чоловічим перукарем в м.п. "Валентино" з 10.09.1992 по 31.12.1997.

Також позивачем оскаржується не врахування до страхового стажу заявника періоди її роботи з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2004 по 30.04.2011, з 01.01.2011 по 30.04.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.10.2012 по 30.10.2012.

В оскаржуваному рішенні №092750012276 від 11.02.2025 відповідачем 2 не зазначено підстав та мотивів неврахування коментованих вище періодів роботи ОСОБА_1 до страхового стажу.

Так, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1984 (а.с.52-59) позивач, у спірні періоди працювала:

- з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2004 по 31.05.2010 чоловічим перукарем в м.п. "Валентино";

- з 06.09.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2011 по 30.04.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.10.2012 по 30.10.2012 в фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

Водночас, у відзивах на позовну заяву зазначено, що вказані періоди роботи ОСОБА_1 не враховано до страхового стажу у зв`язку з відсутністю в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) відомостей про сплату страхових внесків (надалі по тексту також Індивідуальні відомості, Форма ОК-5).

На противагу вказаному, спірне рішення №092750012276 від 11.02.2025 не містить такої мотивації відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів її роботи з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2004 по 30.04.2011, з 01.01.2011 по 30.04.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.10.2012 по 30.10.2012.

Згідно наданих відповідачем 2 до відзиву Індивідуальних відомостей стосовно позивача за період з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2011 року по 30.04.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.10.2012 по 30.10.2012 відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Разом з тим, ОСОБА_1 просить зарахувати до її страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 30.04.2011.

Згідно розрахунку стажу (Форма РС-право), складеного під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії за віком, до страхового стажу позивача зараховано, зокрема, періоди з 01.01.2004 по 29.05.2010, з 06.09.2010 по 31.12.2010, з 01.05.2011 по 31.07.2011, з 01.09.2011 по 30.09.2012 (а.с.62).

Таким чином, періоди, які на переконання ОСОБА_1 є спірними у даній справі, а саме з 01.01.2004 по 30.04.2011 є спірними лише в частині неврахування періоду роботи до страхового стажу з 01.01.2011 по 30.04.2011, а тому період починаючи з 01.01.2004 частково врахований до страхового стажу останньої.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до вказаного Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 вказаної ж норми передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог зазначеного Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 1 частини 2, абзацом 1 частини 3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно зі статтею 20 Закону № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Нормами статті 106 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

У постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17, від 30 вересня 2019 року у справі № 316/1392/16-а, від 27 травня 2021 року у справі № 343/659/17 Верховний Суд вказав, що за загальним правилом несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналіз норм статті 24 Закону № 1058-IV дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. В той же час обов`язок щодо нарахування та сплати страхових внесків відповідно до Закону № 1058-IV покладений на підприємство-страхувальника.

Порушення ж підприємством-страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку з чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише для самого підприємства-страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) і не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового та пільгового (підземного) стажу періоду роботи протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески.

Таким чином, позивач не може бути позбавлена права на зарахування періоду роботи її з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2011 по 30.04.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.10.2012 по 30.10.2012 до страхового стажу.

З огляду на вказане, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №092750012276 від 11.02.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Вказане рішення прийняте з мотивів відсутності необхідного страхового стажу 32 роки, а також з огляду на неврахування до страхового стажу періодів роботи заявниці, з 09.09.1992 по 31.12.1997. Аргументом для неврахування слугувала обставина заповнення трудової книжки НОМЕР_1 від 22.08.1984 з порушенням вимог Інструкції №58.

В свою чергу, ГУ ПФУ в Полтавській області не враховано періоди роботи позивача до страхового стажу з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2011 по 30.04.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.10.2012 по 30.10.2012 у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків.

Інших підстав для неврахування спірних періодів роботи ОСОБА_1 орган пенсійного забезпечення не навів.

Слід вкотре зазначити, що право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних не є беззаперечним доказом відсутності у позивача страхового стажу у зазначений період. Тобто, відсутність відповідних документів на зберіганні роботодавця не може анулювати записи трудової книжки та позбавити позивача права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу.

Відтак, до страхового стажу ОСОБА_1 підлягають врахуванню періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1984, а саме з 10.09.1992 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2011 по 30.04.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.10.2012 по 30.10.2012.

За змістом частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Згідно наявної в матеріалах пенсійної справи позивача копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 17.05.1996, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії від 04.02.2025, останній виповнилось 60 років.

Також загальний страховий ОСОБА_1 стаж згідно розрахунку стажу (Форма РС-право), складеного під час вирішення питання про призначення пенсії позивачу за віком становить 30 років 09 місяців і 08 днів (а.с.62).

Загальна тривалість періодів роботи позивача, які підлягають зарахуванню до страхового стажу становить 5 років 11 місяців 21 день. Додавши їх до вже врахованого стажу (30 років 09 місяців і 08 днів), слід зазначити, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складе 36 років 8 місяців 29 днів. і такий є достатнім для призначення останній пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

Суд пам`ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Підсумовуючи, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №092750012276 від 11.02.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права, та періоду, що підлягає захисту, суд керується такими мотивами.

В адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 11.02.2025 за №092750012276 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Головне управління Пенсійного фонду в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи з 09.09.1992 по 31.12.1997 - 5 років 3 місяці та 22 дні (період роботи чоловічим перукарем в м.п. "Валентина", записи трудової книжки №№4,5); січень та грудень 1998 року 2 місяці (періоди роботи чоловічим перукарем в м.п. "Валентина", записи трудової книжки №№4,5); 2 місяці та 6 днів роботи у м.п. "Валентина" за період з 01.01.2004 року по 30.04.2011 року (записи трудової книжки №№4-9); з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року 4 місяці (періоди роботи у підприємця ОСОБА_2 ; записи у трудовій книжці №№6-9); серпень 2011 року та жовтень 2012 року 2 місяці (періоди роботи у підприємця ОСОБА_2 ; записи у трудовій книжці №№8-9) та призначити ОСОБА_1 з 04.02.2025 року пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту також Порядок №22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Із вказаного слідує, що після реєстрації заяви позивача, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на призначення пенсії за віком в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку (пункт 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV).

Згідно наявної в матеріалах пенсійної справи позивача копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 17.05.1996, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії від 04.02.2025, останній виповнилось 60 років.

Тобто, у даному випадку позивач звернулася до органу пенсійного забезпечення із заявою про призначення пенсії у встановлений трьох місячний термін з дня досягнення пенсійного віку, що свідчить про можливість для призначення пенсії за віком саме з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 04.02.2025.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).

У разі задоволення позову суд, застосовуючи припису пункту 10 частина 2 статті 245 КАС України, може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 11.02.2025 за №092750012276 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 22.08.1984, а саме з 10.09.1992 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2011 по 30.04.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.10.2012 по 30.10.2012;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 з 04.02.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Інші сформовані позовні вимоги та їх формулювання, на переконання суду, поглинаються (враховуються) при вирішенні даного спору, за сформованими вище висновками і вирішення спору по суті.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову, із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, немайнового характеру в розмірі 968,96 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція до платіжної інструкції АТ "А-БАНК" №4422-2862-2192-4703 від 02.04.2025 (а.с.7).

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 726,72 гривень, що пропорційно становить 75 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 11.02.2025 за №092750012276 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 22.08.1984, а саме з 10.09.1992 по 31.12.1997, з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.12.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2011 по 30.04.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.10.2012 по 30.10.2012.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 з 04.02.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код юридичної особи 13967927) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір в розмірі 726,72 гривень (сімсот двадцять шість гривень сімдесят дві копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) АДРЕСА_1 ;

представник позивача Матківська Катерина Олександрівна (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АТ №1061404 від 02.04.2025), вул. Галицька, 41-А, м. Івано-Франківськ, 76018;

відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018;

відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код юридичної особи 13967927), вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36011.

Суддя Чуприна О.В.