Рішення № 126981164, 03.04.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4039/25

Провадження № 2/761/5029/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2025 року до суду надійшла вказана позовна заява в якій позивач просить: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №279566 від 30.09.2020 року у розмірі 6 952,00 грн.

Вимоги позову позивач обгрунтовує тим, що 30.09.2020 року між ТОВ «Ізі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №279566, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов`язання надати відповідачу в кредит грошові кошти в сумі 7 000,00 грн, а відповідач прийняв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі.

Як зазначає позивач, з його боку були виконані умови договору та встановлено кредитний ліміт на рахунок відповідача, відповідач коштами скористався, однак останній свої зобов`язання за кредитним договором порушив та кошти згідно умов договору в повному обсязі не повернув.

А тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилась по кредитному договору станом на 21.01.2025 року в розмірі: 6 938,00 грн - заборгованість за кредитом; 14,00 грн - заборгованість за відсотками, а всього заборгованість становить 6 952,00 грн.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не направив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, як зазначено в заяві, тому суд на підставі положень статей 223 та 280 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи у відсутність сторін.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 30.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір №279566.

Відповідно до п. 3, 3.1 Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику в кредит грошові кошти в сумі 7 000,00 грн. в готівковій формі та зобов`язувався їх повернути до 23.12.2020 року.

Згідно з п. 5.2 Договору, реальна річна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 2 147.56%.

Як вбачається, позивач виконав свої зобов`язання по вказаному договору, надавши ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 30.09.2020 року.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 21.01.2025 року становить 6 952,00 грн. nf складається з: 6 938,00 грн - заборгованість за кредитом; 14,00 грн - заборгованість за відсотками

Відповідач в судове засідання не з`явився, не надав суду доказів що заборгованість є меншою чи відсутня.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Ізі Кредит» не повернуті в строки, визначені договором, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для стягнення в примусовому порядку з відповідача на користь позивача суми непогашеного тіла кредиту та процентів в загальному розмірі 6 952,00 грн.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 42 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 4, 77-81, 141, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит» (код ЄДРПОУ 36183990, адреса: м. Київ, Оболонська набережна, 15, корп. 4) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит» заборгованість за кредитним договором №279566 від 30.09.2020 року станом на 21.01.2025 року в сумі 6 952 (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривни 00 копійок та 3 028,00 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула