Рішення № 126981076, 28.04.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10180/22

2/760/3990/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу обладнання та договором оренди обладнання з обов`язковим викупом, -

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА», в якому просив суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» (код ЄДРПОУ: 42869331, адреса: 03087, м. Київ, вул. Пітерська, буд. 5-А, р/р НОМЕР_1 , відкритий в Банк «Січ», МФО 380816) на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди обладнання з обов`язковим викупом №16-09-2020-17/2 від 01.11.2020 грошові кошти у розмірі 311 401 грн (триста одинадцять тисяч чотириста одна гривня);

- судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову зазначає, що 01.11.2020 між ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» та ОСОБА_1 було укладено договір №16-09-2020-17/1 купівлі-продажу обладнання та №16-09-2020-17/2 оренди обладнання з обов`язковим викупом.

Згідно з умовами договору №16-09-2020-17/2 від 0.11.2020 оренди обладнання з обов`язковим викупом, а саме п. 4.1 орендар (ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА») нараховує 2,3% від вартості обладнання 9205 доларів США щомісяця та сплачує з 15 по останній день кожного місяця

Згідно з п. 3.1 договору №16-09-2020-17/2 від 01.11.2020 термін оренди складає 1 рік з моменту прийняття об`єкту оренди, а саме до 01.11.2021 року.

Згідно з п. 7.1.6 договору №16-09-2020-17/2 від 01.11.2020 орендар зобов`язується обов`язково викупити обладнання згідно п. 8 договору.

Згідно з п. 8.2 договору №16-09-2020-17/2 від 01.11.2020 орендодавець не може відмовитись від права викупу орендарем об`єкта оренди за умови повної оплати останнім орендної плати та всієї суми обов`язкового викупного платежу.

Тобто, уклавши зазначені договори позивач інвестував свої кошти для отримання доходу та не мав наміру отримувати обладнання в постійне користування, для чого і був укладений договір оренди №16-09-2020-17/2 від 01.11.2020.

Позивач намагався в якості досудового врегулювання спору звертався до ТОВ «ЕЛЕКТРОЮА», однак всі звернення залишились проігнорованими.

Окрім цього, за період користування ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» несплаченими позивачу коштами, останній зазнав інфляційні втрати у вигляді 3% річних, та просить стягнути за наступним розрахунком:

- сума боргу складає 9205 доларів США, як сплата за обладнання за договором купівлі-продажу №16-09-2020-17/1 від 01.11.2020;

- відсотки з щомісячним нарахуванням згідно з п.п. 4.1-4.2 договору оренди обладнання з обов`язковим викупом №16-09-2020-17/2 від 01.11.2020 у розмірі 2,3% щомісяця - 211,72 долара США;

- сума, яка підлягала виплаті 01.11.2021 становила 11 745,64 долара США, що еквівалентно 308 637,00 грн (офіційний курс валюти в Україні станом на 01.11.2021 - 26,28 грн);

- відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних за період з 02.11.2021 по 18.02.2022 (109 діб) складає 2 764,00 грн.

Відтак, позивач зазначає, що загальна сума заборгованості, яка підлягає оплаті ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» на користь ОСОБА_1 становить 311 401,00 грн, що еквівалентно 11 745,64 доларів США за курсом НБУ на 01.11.2021 (26,28 грн за 1 дол. США).

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.08.2022 спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу обладнання та договором оренди обладнання з обов`язковим викупом.

Ухвала від 15.08.2022 та примірник позовної заяви направлялися для відповідача, однак відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, письмові докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» та ОСОБА_1 було укладено договір №16-09-2020-17/1 купівлі-продажу обладнання.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що за даним договором продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити обладнання, а саме: зарядні пристрої (станції) для електромобілів згідно специфікації, що є додатком №1 до даного договору, і сплатити продавцю грошову суму, встановлену п. 3 договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна обладнання: 258 200,25 грн (двісті п`ятдесят вісім тисяч двісті, 25 копійок), що є еквівалентом 9 205 (дев`ять тисяч двісті п`ять) доларів США відповідно до курсу Національного банку України на дату оплати.

Пунктом 7.1 договору визначено, що усі спори й розбіжності за даним договором чи у зв`язку з ним, розглядаються в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України за місцем знаходження продавця.

Пунктом 8.6 договору визначено, що жодна із сторін договору не вправі передавати свої права і/чи зобов`язання за цим договором іншим особам без письмової згоди на це інших сторін даного договору.

Пунктом 8.7 договору визначено, що реорганізація, або смерть сторони договору не є підставою для зміни умов договору, або його дострокового розірвання. У випадку реорганізації (смерті) однієї із сторін договору всі права і зобов`язання цієї сторони, які витікають з цього договору, переходять в повному обсязі до правонаступника цієї сторони.

Пунктом 9.2 договору визначено, що дії даного договору достроково припиняється тільки за умови здійснення усіх взаєморозрахунків за ним та внаслідок:

а) взаємної згоди всіх сторін про дострокове розірвання даного договору;

б) за рішенням суду у випадку невиконання іншою стороною (іншими сторонами) своїх зобов`язань за цим договором.

Пунктом 1 специфікації №1 визначено, що відповідно до договору купівлі-продажу обладнання №16-09-2020-17/1 від 01 листопада 2020 року продавець передав у власність покупцю, а покупець прийняв у власність та оплатив обладнання, а саме: зарядні пристрої (станції) для електромобілів з наступними характеристиками:

- станція заряджання електромобілів змінного струму «Пристрої зарядні для електромобілів типу УЗЕ, код ДКПП 27.11.50-33.00», клас 1, тип системи заземлення TN-S, електроживлення станції здійснюється від трьохфазної п`ятипровідної мережі змінного струму з номінальною напругою 380, частотою (50+-1) Гц. Тип кабеля КВГ 5*6 (додаток №1 до договору купівлі-продажу обладнання №16-09-2020-17/1 від 01 листопада 2020 року).

01.11.2020 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» укладено договір №16-09-2020-17/2 оренди обладнання з обов`язковим викупом.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування, з зобов`язанням обов`язкового викупу наступне майно (обладнання). Найменування: зарядні пристрої (станції) для електромобілів з характеристиками, визначеними у специфікації, що є додатком до даного договору у кількості 2 (дві) одиниці.

Пунктом 1.1.1 договору визначено, що загальна вартість об`єктів оренди становить 258 200,25 грн (двісті п`ятдесят вісім тисяч двісті, 25 копійок) , що на дату укладання цього договору ціна у перерахунку до долара США, становить 9 205 (дев`ять тисяч двісті п`ять) доларів США, згідно з офіційним курсом Національного банку України, що склався на дату підписання договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що термін оренди складає 1 (один) рік з моменту прийняття об`єкту оренди, а саме до «1» листопада 2021 року.

Пунктом 5.1 договору визначено, що дія даного договору припиняється внаслідок закінчення терміну його дії.

Пунктом 5.3 договору визначено, що орендодавець має право достроково розірвати цей договір, шляхом письмового повідомлення орендаря за 60 (шістдесят) календарних днів до дати розірвання.

Пунктом 8.1 договору визначено, що орендар зобов`язується викупити об`єкт оренди в кінці строку дії цього договору, або достроково в будь-який час на вимогу орендодавця, за умови письмового повідомлення орендодавцем орендаря на поштову адресу, або подання особисто, під розпис про вручення повідомлення, уповноваженій особі (працівнику) орендаря за реквізитами визначеними у цьому договорі не пізніше ніж за 1 (один) місяць до дати обов`язкового викупу. Право власності на майно, що є об`єктом оренди, у такому разі переходить до орендаря після сплати останнім орендодавцю повної суми орендної плати, нарахованої відповідно до умов цього договору, та всієї суми обов`язкового викупного платежу в гривні, еквівалентної 9 205 (дев`ять тисяч двісті п`ять) доларів США, за офіційним курсом Національного банку України на день повернення коштів. Сплата всієї суми орендодавцю відбувається шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на банківський рахунок орендодавця, або готівковими коштами на розсуд останнього, з урахуванням умов чинного законодавства.

Пунктом 1 специфікації №1 визначено, що за даним договором орендодавець передав у строкове платне користування орендарю, а орендар прийняв обладнання, а саме: зарядні пристрої для електромобілів з наступними характеристиками:

- станція заряджання електромобілів змінного струму «Пристрої зарядні для електромобілів типу УЗЕ, код ДКПП 27.11.50-33.00», клас 1, тип системи заземлення TN-S, електроживлення станції здійснюється від трьохфазної п`ятипровідної мережі змінного струму з номінальною напругою 380, частотою (50+-1) Гц. Тип кабеля КВГ 5*6 (додаток №1 до договору оренди обладнання з обов`язковим викупом №16-09-2020-17/2 від 01 листопада 2020 року).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено вимогу від 22.07.2021 засобами електронного зв`язку на електронну пошту: info@electroua.com.

Разом з тим, у порушення вимог договору відповідачем не було сплачено орендну плату.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до статті 627 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Всупереч умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, не сплачує орендну плату за користування обладнанням.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 р. у справі №758/1303/15-ц.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 р. у справі №910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 р. у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Пунктом 8.1 договору визначено, що орендар зобов`язується викупити об`єкт оренди в кінці строку дії цього договору, або достроково в будь-який час на вимогу орендодавця, за умови письмового повідомлення орендодавцем орендаря на поштову адресу, або подання особисто, під розпис про вручення повідомлення, уповноваженій особі (працівнику) орендаря за реквізитами визначеними у цьому договорі не пізніше ніж за 1 (один) місяць до дати обов`язкового викупу. Право власності на майно, що є об`єктом оренди, у такому разі переходить до орендаря після сплати останнім орендодавцю повної суми орендної плати, нарахованої відповідно до умов цього договору, та всієї суми обов`язкового викупного платежу в гривні, еквівалентної долару США, за офіційним курсом Національного банку України на день повернення коштів. Сплата всієї суми орендодавцю відбувається шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на банківський рахунок орендодавця, або готівковими коштами на розсуд останнього, з урахуванням умов чинного законодавства.

Відповідачем відзиву щодо заявлених позовних вимог та заяви про зменшення позовних вимог, будь-яких пояснень/заперечень щодо розрахунку заборгованості та в спростування зазначеного позивачем, суду надано не було.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, судом встановлено, що відповідачем вимоги договорів оренди обладнання з обов`язковим викупом від 01.11.2020 №16-09-2020-17/2 не виконано, зокрема, орендну плату у повному обсязі не сплачено та в порушення вимог п. 8.1 договору об`єкт оренди не викуплено, таким чином, позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 8 885,40 грн.

Керуючись статтями 11, 16, 509, 526, 625, 627, 628, 629, 759, 762, 785 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу обладнання та договором оренди обладнання з обов`язковим викупом - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» (м. Київ, вул. Лондонська, 5-А, код ЄДРПОУ 42869331) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором оренди обладнання з обов`язковим викупом №16-09-2020-17/2 від 01.11.2020 грошові кошти у розмірі 311 401,00 грн (триста одинадцять тисяч чотириста одна гривня 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» (м. Київ, вул. Лондонська, 5-А, код ЄДРПОУ 42869331) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 114,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.О. Козленко